Постанова

від 11.07.2023 по справі 909/1178/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/1178/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,

представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

у складі судді Малєєва О. В.

від 03.08.2022

та постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Галушко Н.А., Желік М.Б., Орищин Г.В.

від 10.01.2023

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль"

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль", оформленого протоколом від 09.07.2021 №03/21н,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" (далі - Відповідач, Товариство) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом від 09.07.2021 № 03/21 (далі - оспорюване рішення).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.08.2021 набув права власності на спадщину, яка складається з 2/3 частин права на частку в статутному капіталі Відповідача, а саме частку в розмірі 70%, яка належала його батьку ОСОБА_2 . Вказує на те, що він не зміг здійснити державну реєстрацію своїх корпоративних прав внаслідок прийняття Товариством 09.07.2021 оспорюваного рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, яке було зареєстроване державним реєстратором 16.07.2021. Цим же рішенням були припинено повноваження учасника Товариства ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023, у позові відмовлено.

4. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що Позивач мав право на захист охоронюваного законом інтересу після набуття ним згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.08.2021 права на частку у статутному капіталі Товариства. Однак, оскільки оспорюване рішення прийняте Товариством 09.07.2021, тобто до набуття Позивачем права на частку у статутному капіталі Товариства, суди дійшли висновку, що законний інтерес Позивача цим рішенням не порушений. Наведене є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові і не потребує оцінки судом інших доводів сторін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

5. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення та постанову, в якій просив постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

6. Підставами касаційного оскарження Скаржник визначив відповідно до частини другої статті 287 ГПК України:

- пункт 1: суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та частину першу статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 02.11.2021 у справі №917/1338/18;

- пункт 3: відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статей 251, 252, 1219, 1220, 1268, 1270 Цивільного кодексу України та статті 42 Закону України "Про нотаріат" у подібних правовідносинах;

- пункт 4: суди попередніх інстанцій фактично відмовились від дослідження доказів у справі (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України); суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання представника Позивача стосовно долучення до матеріалів справи Висновку судового експерта від 15.11.2022 (пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України); суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме: протоколу загальних зборів Відповідача №03/21, який на думку Позивача містить недостовірні відомості та має ознаки підробки документа (пункт 4 частини 3 статті 310 ГПК України).

7. Відповідач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції без змін.

8. Позивач подав до Суду відповідь на відзив Відповідача.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль" створено та зареєстровано 05.12.1995 Галицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області. Засновниками (учасниками) Товариства були ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду 350,00 грн, (частка 70%) та Громадська організація «Братство демократичної української молоді», розмір внеску до статутного фонду 150,00 грн (частка 30%).

10. Згідно з проколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" №03/21 від 09.07.2021 в цей день були проведені загальні збори учасників Товариства.

11. На зазначених зборах були присутні: ОСОБА_3 - представник єдиного учасника ГО "Братство демократичної української молоді" та ОСОБА_4 - директор Товариства (на підставі протоколу загальних зборів учасників від 10.06.2021). Зазначено, що загальні збори учасників Товариства з урахуванням фізичної смерті учасника (засновника) ОСОБА_2 , приймають усі рішення з урахуванням 100% сукупності голосів діючих учасників (засновників).

12. Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" №03/21 від 09.07.2021 прийняті такі рішення:

1. Обрати головою загальних зборів учасників Товариства - ОСОБА_3 , а секретарем загальних зборів учасників Товариства - ОСОБА_4 .

2. Погодити припинення участі у Товаристві учасника (засновника) ОСОБА_2 у зв`язку з його фізичною смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 та погодити рішення учасника (засновника) Товариства про ліквідацію Товариства.

3. Ліквідувати відповідно до положень розділу 13 Статуту Товариства, ст. 104, 110 ЦК України, ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Товариство, ЄДРПОУ 22187660, що утворене 05.12.1995 та зареєстроване Галицькою райдержадміністрацією за №125.

4. Затвердити ліквідаційну комісію підприємства у складі особи - ліквідатора Новака Е.В. Покласти на ОСОБА_5 усі без винятку повноваження ліквідатора юридичної особи згідно з ЦК України і чинного законодавства України з правом передачі прав ліквідатора підприємства іншим особам відповідно до спеціального режиму погодження дій ліквідатора. Затвердити строк 70 календарних днів для пред`явлення вимог.

5. Визнати розпорядником майнових прав Товариства - ГО "Братство демократичної української молоді".

6. Передати усі без винятку майнові та немайнові права, пов`язані з цивільною правоздатністю Товариства, а також права власності, права користування, права володіння, права розпорядження будь-яким майном, що належних Товариству на користь учасника (засновника) - ГО "Братство демократичної української молоді".

13. Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОПГФ станом на 25.11.2021 та станом на 07.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль" знаходиться в стані припинення, 16.07.2021 зареєстровано рішення засновників (учасників) Товариства щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Відомості про комісію з припинення: ОСОБА_4 - ліквідатор. Перелік засновників (учасників): ГО "Братство демократичної української молоді" - розмір частки 150 грн, ОСОБА_2 - розмір частки 350 грн; кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_2 .

14. ОСОБА_2 засновник Товариства, що володів часткою 70% статутного капіталу Товариства (кінцевий бенефіціарний власник (контролер) та керівник Товариства) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

15. У встановлений законодавством строк, тобто через 5,5 місяців після смерті батька, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , Позивач - ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Данилюка О.О. із заявою про прийняття спадщини.

16. На користь Позивача відмовились від прийняття спадщини ОСОБА_6 (заява від 26.06.2020 за №1045) та ОСОБА_7 (заява від 01.07.2020).

17. ОСОБА_8 подано заяву від 13.06.2020 про зупинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину на усе майно померлого ОСОБА_2 .

18. 14 липня 2020 року приватним нотаріусом Данилюк О.О., за заявою ОСОБА_8 від 13.07.2020, на підставі статті 42 Закону України «Про нотаріат», зупинено строки вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем ОСОБА_1 на усе майно померлого.

19. На підставі заяви ОСОБА_1 (Позивача) від 14.07.2020 йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.08.2021, зареєстроване в реєстрі за №1698, відповідно до якого він є спадкоємцем майна ОСОБА_2 - 2/3 частини права на частку в статутному фонді Товариства з розміром внеску до статутного фонду в грошовому виразі 350, 00 грн.

20. Державний реєстратор на підставі ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відмовив Позивачу у державній реєстрації заяви від 27.08.2021 про внесення змін у складі засновників (учасників) Товариства, оскільки 16.07.2021 було проведено державну реєстрацію рішення учасників ТОВ «СТИЛЬ» №03/21 від 09.07.2021 про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

21. Позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «СТИЛЬ» №03/21 від 09.07.2021, прийнято з суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Цивільного кодексу України.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

22. Цивільний кодекс України

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Стаття 83. Організаційно-правові форми юридичних осіб

1. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

2. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 251. Поняття строку та терміну

1. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

2. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

3. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Стаття 252. Визначення строку та терміну

1. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

2. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Стаття 1219. Права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини

1. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Стаття 1220. Відкриття спадщини

1. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

2. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Стаття 1268. Прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

23. Господарський кодекс України (в редакції що діяла до 27.07.2022 року)

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

24. Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"

Стаття 1. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

2. Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю у сферах страхової та інвестиційної діяльності, в галузі виробництва сільськогосподарської продукції, а також в інших сферах діяльності, порядок їх створення, діяльності та припинення регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.

Стаття 5. Права учасників товариства

1. Учасники товариства мають такі права:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

3) брати участь у розподілі прибутку товариства;

4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Стаття 23. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника товариства

1. У разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

2. У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов`язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.

25. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"

Стаття 10. Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру

1. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

2. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

3. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

4. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

26. Закон України "Про нотаріат"

Стаття 42. Строки вчинення нотаріальних дій

Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

27. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 13. Змагальність сторін

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 73. Докази

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74. Обов`язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 86. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

28. Виходячи з положень статті 300 ГПК України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Суд виходить з того, що відповідно до змісту частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

30. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

31. Зі змісту заявлених у справі позовних вимог, а також встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Суд вбачає, що Позивачу згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.08.2021 належить право власності на спадщину, яка складається з 2/3 частин права на частку в статутному капіталі Відповідача, а саме частку в розмірі 70%, яка належала його батьку ОСОБА_2 . Позивач звернувся до суду за захистом своїх охоронюваних законом інтересів у зв`язку з тим, що він не зміг здійснити державну реєстрацію своїх корпоративних прав внаслідок прийняття Відповідачем 09.07.2021 року оспорюваних рішень про припинення участі у Товаристві учасника (засновника) ОСОБА_2 та про ліквідацію Товариства, які були зареєстровані Відповідачем 16.07.2021 року. Позивач вважає, що рішення загальних зборів учасників Товариства про припинення юридичної особи і про виключення учасника, який володів часткою 70%, суперечить Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Цивільному кодексу України. Вважає, що оспорюване рішення винесено з метою заволодіння учасником, що володіє часткою 30 % статутного капіталу Товариства, всіх майнових та немайнових прав цього Товариства.

32. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

33. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) та факту його порушення.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.06.2018 у справі №910/11255/16, від 14.05.2019 у справі № 916/465/18, від 19.02.2020 у справі №910/16448/18.

34. Суди, вирішуючи спір, зобов`язані перевірити наявність в позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати в чому полягає порушення його прав.

35. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).

36. Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та порушене право підлягає захисту.

37. Як зазначено Судом вище, суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, відмовляючи в позові, виходили з того, що оспорювані рішення про припинення юридичної особи і про виключення учасника ОСОБА_2 , який володів часткою 70%, прийняті Відповідачем 09 липня 2021 року, тобто до набуття Позивачем згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.08.2021 права на частку у статутному капіталі Товариства, а тому законний інтерес Позивача цим рішенням не порушений. Як наслідок суди зазначили, що це є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові і не потребує оцінки судом інших доводів сторін.

38. При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

39. Згідно частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається ОСОБА_2 засновник Товариства, що володів часткою 70% статутного капіталу Товариства (кінцевий бенефіціарний власник (контролер) та керівник Товариства) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

41. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 (Позивача) від 14.07.2020 йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.08.2021, зареєстроване в реєстрі за №1698, відповідно до якого він є спадкоємцем майна ОСОБА_2 - 2/3 частини права на частку в статутному фонді Товариства з розміром внеску до статутного фонду в грошовому виразі 350, 00 грн. Це свідоцтво про право на спадщину підтверджує виникнення права власності на вищезазначену спадщину.

42. Отже, відповідно до вимог частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини Позивачем, успадковане право належить йому саме з часу відкриття спадщини, а саме з 03 січня 2020 року.

43. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій стосовно того, що від права на частку слід відрізняти корпоративні права учасника, так звані "права з частки". Корпоративні права учасника визначаються часткою в статутному капіталі господарського товариства, тобто корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі господарського товариства. Корпоративні права, на відміну від права на частку, не можуть бути об`єктом права власності. У разі відсутності в особи права на частку в статутному капіталі товариства в неї відсутні і корпоративні права. Відповідно, у разі припинення в особи права власності на частку, як наслідок припиняються і її корпоративні права учасника товариства. Однак з набуттям особою права власності на частку у статутному капіталі товариства така особа автоматично не набуває корпоративних прав.

44. Таким чином, свідоцтво про право на спадщину - частку у статутному капіталі товариства, не є доказом вступу до товариства та, відповідно, виникнення у спадкоємця учасника, який помер, корпоративних прав учасника товариства.

45. Свідоцтво про право на спадщину - частку у статутному капіталі Товариства, давало спадкоємцю (Позивачу) право вимагати прийняття його до учасників Товариства, яке не могло бути заперечене іншими учасниками Товариства, а способом його реалізації відповідно до законодавства було: самореєстрація вступу до Товариства, незалежно від позиції інших учасників Товариства та їх згоди на це.

46. Суд зазначає, що "право на вступ" і "право участі у товаристві", яке надає учаснику корпоративних прав, не є тотожними правами.

47. У справі що переглядається, Позивач корпоративних прав учасника Товариства не набув, але згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.08.2021 набув з 03.01.2020 року право на частку у статутному капіталі Товариства, тобто є власником частки, який станом на момент прийняття оспорюваних рішень Відповідача мав встановлене законом право на вступ до Товариства, та саме внаслідок прийняття Відповідачем 09.07.2021 року оспорюваних рішень Позивач не зміг здійснити державну реєстрацію своїх корпоративних прав.

48. За таких обставин, оспорювані Позивачем (спадкоємцем) рішення Відповідача про виключення ОСОБА_2 (спадкодавця), який володів часткою 70% в статутному капіталі Товариства та про припинення Товариства, які прийняті 09.07.2021 року порушують його охоронюваний законом інтерес пов`язаний з правомірним очікуванням набуття корпоративних прав, прагнення користування матеріальним та/або нематеріальним благом у правовідносинах, які регулюються корпоративним законодавством.

49. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, дійшли помилкових висновків, що оспорювані Позивачем рішення Відповідача, прийняті Відповідачем 09 липня 2021 року, тобто до набуття Позивачем згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.08.2021 права на частку у статутному капіталі Товариства, не порушують законний інтерес Позивача, що стало підставою для ухвалення передчасного судового рішення про відмову в позові без оцінки судами інших доводів сторін.

50. Також Суд зазначає, що правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю, порядок його створення, діяльності та припинення, права та обов`язки учасників регулюється Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

51. Згідно із частиною першою статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

52. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

53. Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників товариства.

54. Отже, з врахуванням частини першої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Позивач, який успадкував право на частку в статутному фонді Товариства, має право на набуття корпоративних прав без згоди учасників Товариства.

55. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1, статей 6, 14, 17, 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" спадкоємець має статус заявника та наділений правом самостійно внести зміни до державного реєстру, пов`язані з набуттям ним корпоративних прав, шляхом подання відповідної заяви та документа, що посвідчує набуття ним прав на частку у статутному капіталі Товариства - свідоцтва про право на спадщину.

56. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі №917/1338/18 зазначила, що єдиний учасник товариства, котрий володіє меншою часткою у статутному капіталі, не може скликати загальні збори та відмовити у прийнятті до товариства спадкоємців померлого учасника, котрий володів більшою часткою у статутному капіталі. Спадкоємці останнього, які виявили бажання брати участь у діяльності товариства, не можуть бути позбавлені права участі в ньому.

57. Суд виходить з наявності безумовного права участі у товаристві учасника, який успадкував мажоритарну частку (Позивача) і неможливості міноритарних учасників відмовити йому у реалізації такого права.

58. Відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов`язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.

59. Як зазначено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 (спадкодавець) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , днем закінчення строку для прийняття спадщини є 03.07.2020.

60. За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що рішення про виключення померлого учасника та ліквідацію Товариства, Відповідач міг приймати після 03.07.2021, за умови відсутності заяв спадкоємців про вступ до Товариства.

61. Проте суди не врахували та не надали належної оцінки тому, що в той самий день, коли Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину - 14.07.2020, приватним нотаріусом Данилюк О.О. було зареєстровано заяву ОСОБА_8 (засновника ГО "Братерство демократичної української молоді", тобто другого учасника Товариства, що володіє 30% статутного капіталу Товариства), в якій вона просила зупинити нотаріальну дію по видачі свідоцтва про право на спадщину (частки 70% в статутному капіталі Товариства) ОСОБА_1 (Позивачу).

62. На підставі чого приватним нотаріусом Данилюк О.О. 14.07.2020 було зупинено строки вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем ОСОБА_1 на усе майно померлого на підставі статті 42 Закону України «Про нотаріат».

63. Суд зазначає, що нормою частини 2 статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що у разі смерті учасника товариства частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов`язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника, якщо протягом року саме з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону.

64. Враховуючи, що з 14.07.2020 по 06.08.2021 було зупинено строки вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем ОСОБА_1 на усе майно померлого на підставі статті 42 Закону України «Про нотаріат», отже мало місце зупинення строку для прийняття ним спадщини у вказаний період, а тому днем закінчення строку для прийняття спадщини Позивачем є не 03.07.2021, як помилково зазначено судом апеляційної інстанції, а 25.07.2022 року.

65. За таких обставин, враховуючи, що Позивач міг подати заяву про вступ до Товариства після прийняття ним спадщини, а Відповідач не міг йому відмовити у прийнятті до Товариства, то відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Відповідач міг приймати рішення про виключення померлого учасника та ліквідацію Товариства з дня закінчення строку для прийняття Позивачем спадщини, тобто після 25.07.2022 року, у випадку, якщо спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до Товариства відповідно до закону.

66. Натомість оспорювані рішення всупереч вимогам частини другої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Відповідач прийняв 09.07.2021 року, тобто до закінчення строку для прийняття Позивачем спадщини (до 25.07.2022).

67. Таким чином, Суд приходить до висновку, що права Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушені Відповідачем, оспорювані рішення Відповідача прийняті всупереч вимогам частини другої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а тому вимоги Позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом від 09.07.2021 № 03/21 підлягають задоволенню.

68. З огляду на викладене, як оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, так і рішення місцевого господарського суду про відмову в позові слід скасувати з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову з мотивів викладених у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

70. Частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

71. Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки такі ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судові витрати

72. Відповідно до підпунктів "б ", "в " пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

73. Відповідно до частин 4 та 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

74. Судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, сплаченого Позивачем покладаються на Відповідача відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 300, пунктом 3 частини 1 статті 308, статтями 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 у справі №909/1178/21 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" (77111, Івано-Франківська область, місто Бурштин, вул. Міцкевича, 49-А, код ЄДРПОУ 22187660), оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" від 09.07.2021 №03/21н.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль" (77111, Івано-Франківська область, місто Бурштин, вул. Міцкевича, 49-А, код ЄДРПОУ 22187660) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору за подання позовної заяви, 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн за подання апеляційної скарги та 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн за подання касаційної скарги.

6. Доручити видачу відповідного наказу у справі №909/1178/21 Господарському суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова