Постанова

від 03.08.2023 по справі 910/366/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/366/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Краснова Є.В., Рогач Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Кучеренко О.О. (адвокат)

відповідача - Грищенко К.В. (витяг ЄДРЮО)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод"

до Антимонопольного комітету України

про скасування рішення АМК України від 10.11.2020 № 689-р.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод" (далі - Товариство, позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет, відповідач) про скасування рішення АМК України від 10.11.2020 № 689-р (далі - рішення АМК).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.11.2020 АМК було прийнято рішення, яким визнано, що позивач вчинив порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (далі - Закон № 236/96-ВР), у вигляді поширення на упаковках виробленого ним на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" продукту інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "Масло солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", щодо його назви та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.

1.3. За вищезазначене порушення на позивача накладено штраф у розмірі 3 604 650, 00 грн. Позивач вважає рішення АМК незаконним та необґрунтованим. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення АМК.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

2.2. Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення АМК. Стягнуто з АМК на користь Товариства 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору.

2.3. Постановою Верховного Суду від 16.06.2022 рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

2.4. Після нового розгляду справи рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2022 (суддя Котков О.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 (колегія суддів: Демидова А.М., Корсак В.А., Ходаківська І.П.), позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення АМК. Стягнуто з АМК на користь Товариства 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. АМК, не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. АМК із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує на порушення норм процесуального права, зокрема, статей 74, 76-79, 86 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі № 916/2586/20, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18.

4.2. Із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник у касаційній скарзі зазначає, щодо відсутності висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах щодо застосування:

- приписів пункту 24 частини першої статті 1, статей 15, 16 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 № 2042-VII (далі - Закон № 2042-VII), у сукупності з пунктом 55 статті 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі - Закон № № 771/97-ВР) та частини другої статті 14 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) стосовно визначення "оператор ринку" та рівності прав всіх операторів ринку;

- приписів статті 14 Закону №877- V та пункту 24 частини першої статті 1, статті 21 Закону № 2042-VII, пункту 55 частини першої статті 1 Закону № № 771/97-ВР.

4.3. Скаржник також зазначає, що судами попередніх інстанцій не були враховані під час нового розгляду справи вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 06.06.2022.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Як підтверджено матеріалами справи, 10.11.2020 за результатами розгляду справи № 127-26.4/115-19 АМК постановлено рішення.

6.2. В пункті 1 резолютивної частини рішення АМК визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР, у вигляді поширення на упаковках виробленого ним на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" продукту інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "МАСЛО солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", щодо його назви та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.

6.3. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 3 604 650, 00 грн (пункт 2 рішення АМК).

6.4. Рішення АМК мотивовано, зокрема, такими фактичними даними та доводами:

(12) …. Комітетом направлено вимоги про надання інформації до державних підприємств науково-виробничих центрів стандартизації, метрології та сертифікації України щодо проведення випробування зразків молочної продукції на вміст у її складі жирів немолочного походження (стеринів тощо), зокрема вимогу від 26.02.2020 № 127-29/09-2085 про надання інформації до Державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП "Харківстандартметрологія");

(13) Комітетом отримано протоколи випробувань харчової продукції, зокрема від 17.12.2018 № 10595/Д (далі - Протокол 1) ДП "Харківстандартметрологія" від 17.12.2018 № 10596/Д (далі - Протокол 2) ДП "Харківстандартметрологія", відповідно до яких у складі масла вершкового виробництва Товариства (масло вершкове виробництва Товариства далі - Продукція) виявлено немолочні жири;

(15) Відповідно до Протоколу 1 у складі масла солодковершкового екстра, маркованого позначенням "DOBRЕ" 82,5 % жиру, фасованого 1/180 грам (дата виготовлення - 23.11.2018, номер партії 1) (далі - Масло 1), виробництва Товариства виявлено наявність немолочних жирів, а саме, зазначено висновок: "Наданий зразок продукції - масло солодковершкове екстра ТМ "DOBRE" 82,5 % жиру за перевіреними показниками не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005. Містить немолочний жир" (масова частка немолочних жирів у жирі, виділеному з продукту, - 15,1 %);

(16) Відповідно до Протоколу 2 у складі масла солодковершкового селянського, маркованого позначенням "DOBRE" 73 % жиру, фасованого 1/180 грам (дата виготовлення - 15.11.2018, номер партії 1) (далі - Масло 2), виробництва Товариства виявлено наявність немолочних жирів, а саме, зазначено висновок: "Наданий зразок продукції - масло солодковершкове селянське ТМ "DOBRE" 73 % жиру за перевіреними показниками не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005. Містить немолочний жир" (масова частка немолочних жирів у жирі, виділеному з продукту, - 13,9 %);

(17) Замовником щодо проведення випробувань Масла 1 та Масла 2 є Головне управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області);

(18) Зразки Масла 1 та Масла 2 відібрано згідно з актом відбору зразків у товаристві з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" (далі - ТОВ "ОМЕГА"), магазин "ВАРУС-4" в торгово-розважальному комплексі "МОСТ-СІТІ ЦЕНТР" (Україна, м. Дніпро, вул. Глінки, буд. 2);

(20) Виготовлення та реалізацію Масла 1 та Масла 2 Товариство здійснювало на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" (далі - ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД"). Подальший збут та реалізацію Масла 1 та Масла 2 ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" здійснювало на власний розсуд;

(21) Замовником упаковок Масла 1 та Масла 2 є ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД". Перевірку інформації на упаковках Масла 1 та Масла 2 здійснює Товариство. Друк упаковок для Масла 1 та Масла 2 здійснює товариство з обмеженою відповідальністю "Весна Бренд";

(25) На Упаковках поширено, зокрема, таку інформацію: "МАСЛО солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", "Склад продукту вершки отримані з молока коров`ячого та маслянка";

(26) Товариством отримано лист Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про невідповідність Масла 1 та Масла 2, а також отримано Протокол 1 та Протокол 2. Під час відбору зразків Масла 1 та Масла 2 представники Товариства не були запрошені для відбору та не були присутні.

(27) Акт відбору зразків Масла 1 та Масла 2 складений комісією у складі начальника відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Бовсуновської С.О. та головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Лукацької О.О.;

(32) За інформацією, наданою Товариством, результати випробувань Масла 1 та Масла 2 Товариство не оскаржувало, оскільки Державне підприємство "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МТЕРОЛОГІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ" проводило випробування зразків-свідків, на що є акт відбору зразків від 10.01.2019 № 1 (далі - Акт відбору зразків-свідків) та протоколи випробувань харчової продукції від 16.01.2019 № 0246/19-х та від 16.01.2019 № 0247/19-х (далі разом - Протоколи випробувань зразків свідків), відповідно до яких у складі зразків свідків Масла 1 та Масла 2 не виявлено наявності немолочних жирів (% від загального жиру);

(33) Відповідно до Акта відбору зразків-свідків, зразки-свідки Масла 1 та Масла 2 відібрано представником Товариства. Місце відбору зразків свідків Масла 1 та Масла 2: камери зберігання готової продукції Товариства (вул. Заводська, 45, м. Гайсин, Вінницька обл.);

(42) Відповідно до ДСТУ 4399:2005 масло (з коров`ячого молока) - це харчовий жировий продукт, вироблений тільки з коров`ячого молока та продуктів його перероблення з рівномірно розподіленою в жировому середовищі вологою і сухими знежиреними речовинами;

(45) Пунктом 5.3.3 ДСТУ 4399:2005 заборонено для виробництва масла застосовувати будь-які жири та вершки, крім тих, що отримані з коров`ячого молока;

(58) Проте, відповідно до Протоколу 1 та Протоколу 2 у складі Продукції виявлено жири немолочного походження. Отже, Масло 1 та Масло 2 не є маслом вершковим у розумінні законодавства та нормативної документації України;

(59) Тобто, інформація "МАСЛО солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", поширена на Упаковках Масла 1 та Масла 2, є неправдивою;

(62) Отже, поширення Товариством неправдивої інформації може (могло) вплинути на наміри споживачів щодо придбання Масла 1 та Масла 2, а конкуренти можуть втратити своїх потенційних споживачів, унаслідок чого Товариство може отримати переваги в конкуренції під час реалізації цієї продукції;

(67) Отже, доказами, зібраними у Справі, доводиться, що дії Товариства, які полягали в поширенні на упаковках виробленого ним на замовлення ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" продукту інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "МАСЛО солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", щодо його назви та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР, у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

6.5. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо наявності правових підстав для визнання недійсними рішення АМК. Зокрема, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що АМК не доведено обставин, пов`язаних з наявністю в діях позивача ознак, за якими кваліфікується правопорушення, передбачене статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР, а також того, що саме позивач був виробником Масла 1 і Масла 2, а відтак і суб`єктом правопорушення, передбаченого статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР.

7. Касаційне провадження

7.1. У зв`язку з відпусткою судді Колос І.Б. та у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 про відставку судді ОСОБА_1 склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.07.2023 та від 02.08.2023, які наявні в матеріалах справи.

8. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.

9.2. Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, дії позивача кваліфіковано за ознаками, передбаченими статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: з поширення на упаковках виробленого ним на замовлення ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" продукту інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: "Масло солодковершкове", "ДСТУ 4399:2005", щодо його назви та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.

9.3. Визнаючи рішення АМК недійсним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що АМК, який зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати дійсні обставини справи, в даному випадку було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, та зроблено висновки в оскаржуваному рішенні, що не в повній мірі відповідають обставинам справи.

9.4. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили, зокрема з того, що:

- у рішенні АМК не наведені мотиви, з посиланням на відповідні докази та положення законодавства, якими АМК керувався, приймаючи рішення, при відхиленні заперечень позивача. Лише зазначення про не спростування доказами, наданими позивачем, протоколів випробувань харчової продукції від 17.12.2018 № 10595/Д ДП "Харківстандартметрологія" та від 17.12.2018 № 10596/Д ДП "Харківстандартметрологія" без дослідження, оцінки, а також обґрунтувань причин відхилення відповідних доказів та причин надання переваги вказаним протоколам іншим доказам, свідчить про неповне з`ясування АМК обставин, які мають значення для справи;

- складення протоколів випробувань харчової продукції від 17.12.2018 № 10595/Д ДП "Харківстандартметрологія" та від 17.12.2018 № 10596/Д ДП "Харківстандартметрологія" стало наслідком реалізації ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області його повноважень у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо ТОВ "Омега";

- Товариство є оператором ринку харчових продуктів, оскільки саме в управлінні позивача перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво та реалізація продукції - масла.

- під час розгляду справи представники АМК зазначили, що арбітражні зразки були відібрані Держспоживслужбою та передані ТОВ "ОМЕГА", і не заперечували того факту, що Товариству як оператору ринку такі зразки передані не були, що позбавило можливості позивача у даній справі провести дослідження саме за арбітражними зразками, відібраними Держспоживслужбою;

- акт відбору зразків продукції для проведення досліджень від 29.11.2018 (у тому числі зразки Масла 1 та Масла 2) складений комісією у складі начальника відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Бовсуновської С.О. та головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Лукацької О.О., у присутності заступника керуючого магазину "Варус-4" ТОВ "Омега" Пришедько Юлії Сергіївни (далі - Пришедько Ю.Л.), тоді як позивача до процесу відбору зразків продукції, а саме Масла 1 та Масла 2, в магазині "Варус-4" ТОВ "Омега" в ТРК "МОСТ-СІТІ Центр" за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки, буд. 2, залучено не було, представники позивача під час відбору зразків не були присутні.;

- в матеріалах справи № 127-26.4/115-19 АМК відсутні будь-які документи на підтвердження того, що Пришедько Ю.С. дійсно обіймає посаду заступника керуючого магазину "Варус-4" ТОВ "Омега" та має повноваження бути присутньою та представляти інтереси ТОВ "Омега" під час перевірок державних органів, зокрема, Держпродспоживслужби України, відібранні зразків продукції, а також брати участь у складанні та підписанні відповідних актів; в акті відбору зразків продукції для проведення досліджень від 29.11.2018 відсутні посилання на наявність документів, що підтверджують повноваження Пришедько Ю.С.;

- відбір зразків Масла 1 та Масла 2, який відбувся 29.11.2018 в приміщенні магазину "Варус-4" ТОВ "Омега" в ТРК "МОСТ-СІТІ Центр" та, відповідно, складання акта відбору зразків продукції для проведення досліджень від 29.11.2018 було проведено співробітниками Держпродспоживслужби з порушенням порядку, визначеного Законом № 2042-VIII, - без необхідного залучення уповноважених осіб. Як наслідок, порушення порядку відбору зразків позбавило позивача можливості провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) масла, оскільки арбітражні зразки масла, відібраного 29.11.2018, Товариству як оператору ринку надані не були;

- експертиза зразків продукції - масла солодковершкового, відібраних з порушенням законодавства, не має юридичної сили, а протоколи, складені за її результатами, не є належними доказами;

- відбір зразків проводився згідно з Порядком відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 833 (далі - Порядок № 833). Випробування було проведене у понад термін, зазначений вище Порядок № 833;

- позивач звернувся до ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області з листом від 08.01.2019 за вих. № 04-07-03, в якому просив направити спеціаліста для проведення комісійного відбору проб зразків-свідків масла солодковершкового селянського 73,0 % жиру та масла солодковершкового екстра 82,5 % жиру з метою проведення арбітражного дослідження в ДП "Укрметртестстандарт" (м. Київ, вул. Метрологічна, 4) на вміст немолочних жирів. ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області погодило арбітражне дослідження в ДП "Укрметртестстандарт" шляхом направлення позивачеві листа від 09.01.2019 за вих. № 02-4/163;

- 10.01.2019 комісією у складі провідного лікаря ветеринарної медицини Гайсинської РДЛВМ Ковальчук Галини Василівни, начальника вимірювальної виробничої лабораторії ТОВ "Гайсинський молокозавод" Мельниченко Людмили Миколаївни був складений акт № 1 відбору зразків (проб) продукції для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробовування). Відбір зразків масла для проведення арбітражного дослідження, з огляду на обставини ненадання позивачу зразків, був здійснений із зразків-свідків масла партії, виготовленої та поставленої ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД", які зберігалися у позивача як виробника;

- за результатами проведених випробувань ДП "Укрметртестстандарт" складено протоколи випробувань харчової продукції від 16.01.2019 № 0246/19-х, № 0247/19-х, № 0248/19-х та № 0249/19-х, відповідно до яких у зразках продукції позивача не виявлено немолочного жиру, про що проінформовано ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області (лист від 22.01.2019 № 02-20.1-26/29) та ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (лист від 29.01.2019 № 02-4.01/453);

- ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області не здійснювало заходів реагування відносно ТОВ "Гайсинський молокозавод", враховуючи, що результати повторних досліджень спростовували висновки лабораторних досліджень ДП "Харківстандартметрологія";

- на момент відбору зразків ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (29.11.2018) законодавство України не регламентувало процедури (Порядок) відбору арбітражних зразків і не існувало законодавчо визначеної форми акта відбору арбітражних зразків, а тому АМК безпідставно відхилив доводи Товариства щодо спростування наявності у складі Масла 1 і Масла 2 немолочних жирів відповідно до протоколів випробувань зразків-свідків, зазначаючи, що зразки-свідки не є арбітражними зразками;

- протоколи випробувань не є рішеннями органів державної влади у розумінні КАС України та, відповідно, не підлягають окремому оскарженню в судовому порядку.

- при новому розгляді цієї господарської справи судом першої інстанції встановлено, що позивач листом від 25.03.2020 вих. № 58-01-01 повідомив відповідача про те, що пачки масла, виготовлені на замовлення ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД", були розфасовані позивачем у пергамент, укладені в транспортну тару по 20 штук, яка, в свою чергу, була маркована етикеткою позивача, та доставлені на склади замовника. Відповідачу позивачем також були надані фото на підтвердження зазначеного в листі. В зазначеному листі позивач повідомив відповідача, що пакувальна коробочка масла містить інформацію, що в ній може міститись масло двох виробників, і на ній зазначено адреси потужностей виробництва: ТОВ "Гайсинський молокозавод" (код 1) та ТОВ "Кременецьке молоко" (код 2), та що невідомо, масло якого з цих виробників знаходилось в пакувальній одиниці на момент відбору зразків продукції;

9.5. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що АМК не доведено обставин, пов`язаних з наявністю в діях позивача ознак, за якими кваліфікується правопорушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", в тому числі й те, що масло, вироблене позивачем, містить немолочні жири, та що поширення інформації здійснював позивач.

9.6. Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" АМК є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

9.7. Особливості спеціального статусу АМК обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України (визначених розділом VII Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 №169 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 за №471/2911).

9.8. Основним завданням АМК, відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

9.9. Згідно з частиною першою статті 59 Законом України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон №2210) підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

9.10. Відносини, пов`язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються Законом № 236/96-ВР, Законом № 2210, Законом України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон №3659), "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року", міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України (стаття 3 Закону № 236/96-ВР).

9.11. Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону № 236/96-ВР (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

9.12. Згідно зі статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

9.13. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

9.14. Вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом (стаття 20 Закону № 236/96-ВР).

9.15. Верховний Суд зазначає, що для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як, зокрема, недобросовісної конкуренції, не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

9.16. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону № 236/96-ВР), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частини перші статей 6 і 13 Закону №2210, статті 4, 6, 8, 15-1, 16, 17 і 18 Закону № 236/96-ВР). Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/18025/17, від 20.11.2018 у справі №915/1253/17, від 02.06.2020 у справі №915/1889/19, від 18.02.2021 у справі №910/450/20 та від 05.10.2021 у справі №910/15594/18, про які також зазначає скаржник у касаційній скарзі.

9.17. Згідно з статтею 41 Закону № 2210 та пункту 12 Правил розгляду заяв і справ, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

9.18. Під час розгляду даної справи саме в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, Суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК, з`ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону №2210 підстав для визнання недійсним рішення АМК.

9.19. Під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

9.20. Верховний Суд також наголошує, що ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

9.21. Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

9.22. При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

9.23. Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

9.24. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).

9.25. Тобто, з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

9.26. Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.

9.27. Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

9.28. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

9.29. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

9.30. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

9.31. Колегія суддів звертає увагу, що тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

9.32. Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

9.33. Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

9.34. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

9.35. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18; та від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20 (на не врахування яких посилається скаржник у касаційній скарзі).

9.36. Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

9.37. Статтею 15 Закону №2042-VIII визначені права операторів ринку, зокрема, оператор ринку під час здійснення заходів державного контролю має право: бути присутнім під час здійснення заходів державного контролю, залучати до здійснення таких заходів юридичних і фізичних осіб, за умови що такі особи не перешкоджають здійсненню відповідних заходів; під час відбору зразків одержувати додаткові зразки для проведення альтернативного лабораторного дослідження (випробування).

9.38. Відповідно до частини шостої статті 21 Закону №2042-VIII відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). На вимогу та за рахунок оператора ринку здійснюється відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків, які передаються оператору ринку та можуть бути використані ним для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань).

9.39. Відбір зразків здійснюється на підставі акта відбору зразків, що складається у двох примірниках, один з яких видається оператору ринку. В акті відбору зразків зазначається перелік показників, за якими має бути проведено відповідне лабораторне дослідження (випробування), а також застосований метод (методика) відбору зразків (за наявності) (частина восьма статті 21 Закону №2042-VIII).

9.40. Компетентний орган зобов`язаний забезпечити відбір зразків, їх маркування, опломбування та поводження з ними у спосіб, що гарантує їх юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) (частина дев`ята статті 21 Закону №2042-VIII).

9.41. Оператор ринку зобов`язаний забезпечити зберігання зразка, наданого йому на випадок арбітражного лабораторного дослідження (випробування), та поводження з ним у спосіб, що гарантує його юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). У разі втрати (знищення) зазначеного зразка або відмови оператора ринку від направлення його в установленому цим Законом порядку до визначеної акредитованої лабораторії для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) результати основного лабораторного дослідження (випробування) вважаються остаточними (частина десята статті 21 Закону №2042-VIII).

9.42. Оператор ринку повідомляється про результати основного лабораторного дослідження (випробування) не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання компетентним органом (частина одинадцята статті 21 Закону №2042-VIII).

9.43. Акт відбору зразків Масла 1 та Масла 2 від 29.11.2018, складений комісією у складі начальника відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Бовсуновської С.О. та головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Лукацької О.О., у присутності заступника керуючого магазину "Варус-4" ТОВ "ОМЕГА" Пришедько Юлії Сергіївни . Із змісту вказаного акту, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається що представники Товариства не були запрошені для відбору та не були присутні під час відбору зразків.

9.44. Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відбір зразків масла, виробником якого є позивач, 29.11.2018 був виконаний (проведений) з порушенням порядку, визначеного Законом №2042-VIII.

9.45. При цьому, порушення порядку відбору зразків позбавило позивача можливості провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) масла, оскільки арбітражні зразки масла, відібраного 29.11.2018, надані Товариству, як оператору ринку, не були.

9.46. Також, згідно з зазначеного в рішенні першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про відбір зразків продукції від 16.11.2018 № 112, таке рішення, в тому числі було прийнято, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 833 "Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень".

9.47. При незадовільних результатах дослідження, навіть за одним показником, проводиться повторний відбір зразків з тієї самої партії у подвійній кількості. Результати повторних досліджень є остаточними (пункт 13 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень).

9.48. В матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження повторного відбору зразків масла з тієї ж самої партії у подвійній кількості, а також результати повторних досліджень, які відповідно до пункту 13 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень є остаточними.

9.49. Оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену референс-лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик). Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) не може проводитися в уповноваженій лабораторії, яка проводила основне лабораторне дослідження (випробування). У разі якщо протягом п`яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, вважаються остаточними (частина дванадцята статті 21 Закону №2042-VIII).

9.50. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 08.01.2019 позивач звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з листом за вих. № 04-07-03, в якому просив направити спеціаліста для проведення комісійного відбору проб зразків-свідків масла солодковершкового селянського 73,0% жиру та масла солодковершкового екстра 82,5% жиру з метою проведення арбітражного дослідження в ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" (м. Київ, вул. Метрологічна, 4) на вміст не молочних жирів.

9.51.Відповідно до частини тринадцятої статті 21 Закону №2042-VIII (в редакції, яка діяла на момент перевірки) протягом двох робочих днів після отримання заяви про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) компетентний орган приймає одне з таких рішень: про погодження обраної оператором ринку акредитованої лабораторії; про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) в акредитованій лабораторії, яка розташована в іншій країні та має статус референс-лабораторії згідно із законодавством такої країни.

9.52. Компетентний орган повідомляє оператора ринку про прийняте ним рішення та про акредитовану лабораторію, яка буде проводити арбітражне лабораторне дослідження (випробування), не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

9.53. Відповідно до пункту 9 Порядку проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) та врахування їх результатів для цілей державного контролю територіальний орган Держпродспоживслужби повідомляє оператору ринку або уповноваженій ним особі про прийняте ним рішення та про акредитовану лабораторію, яка буде проводити арбітражне лабораторне дослідження (випробування), не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення шляхом надання повідомлення оператору ринку (уповноваженій ним особі) або надсилання поштою на адресу місцезнаходження оператора ринку та електронною поштою на адресу, що зазначена в акті відбору зразків.

9.54. Судами встановлено, що 09.01.2019 Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області погодило арбітражне дослідження в ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" шляхом направлення позивачеві листа від 09.01.2019 за вих. № 02-4/163.

9.55. У присутності провідного лікаря ветеринарної медицини Гайсинської РДЛВМ Ковальчук Галини Василівни 10.01.2019 був складений Акт №1 відбору зразків (проб) продукції для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробовування). Відбір зразків масла для проведення арбітражного дослідження, з огляду на обставини не надання позивачу арбітражних зразків, був здійснений із зразків - свідків, масла, партії виготовленої та поставленої ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД", які зберігалися у позивача, як виробника.

9.56. За результатами проведеного дослідження ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" не виявило в зразках продукції позивача немолочного жиру, про що повідомив територіальному органу Держпродспоживслужби.

9.57. Із матеріалів справи також вбачається, що позивач листом від 25.03.2020 вих. № 58-01-01 повідомив відповідача, що пачки масла, виготовлені на замовлення ТОВ "ПРОДПОСТАВКА ЛТД" були розфасовані позивачем у пергамент, укладені в транспортну тару по 20 штук, яка в свою чергу була маркована етикеткою позивача, та доставлені на склад замовника. Відповідачу позивачем також були надані фото на підтвердження вказаного в листі.

9.58. Також, у зазначеному листі позивач повідомив відповідача, що етикетка масла містить інформацію, що у такій етикетці може міститися масло двох виробників та, що на етикетці зазначено адреси потужностей виробництва: Товариства (код 1) та ТОВ "КРЕМЕНЕЦЬКЕ МОЛОКО" (код 2), та що не відомо масло, якого з цих виробників знаходилося в пакувальній одиниці на момент відбору зразків, оскільки з наявною в матеріалах справи етикетки масла.

9.60. Судами попередніх інстанцій зазначено те, що з оскаржуваного рішення вбачається, що вказані обставини фактично не були враховані Комітетом при його прийнятті.

9.61. Верховний Суд зазначає, що попередні судові інстанції, з урахуванням наведених законодавчих приписів та з огляду на встановлені фактичні обставини справи та наявні в ній докази, з`ясували недоведеність АМК обставин, які мають значення для справи і які ним визнані встановленими, що підпадає під ознаки наведеного припису статті 59 Закону №2210, а відтак й дійшли висновків про відсутність доказів на підтвердження вчинення позивачем дій, спрямованих на недобросовісну конкуренцію, і, отже, про існування передбаченої згаданою нормою Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання згаданого рішення недійсним, тобто для задоволення позову.

9.62. Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують.

9.63. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

9.64. До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

9.65. Як убачається зі змісту оскаржуваних рішень, твердження позивача стосовно доведеності наявності його порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів, а також доводи відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог були оцінені судами з урахуванням дослідження тих доказів, які були надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень. Тому Верховний Суд відхиляє аргументами скаржника про не врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.07.2021 у справі № 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі № 916/2586/20, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18.

9.66. Щодо доводів касаційної скарги стосовно відсутності правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах колегія суддів зазначає таке.

9.67. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

9.68. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

9.69. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення пункту 24 частини першої статті 1, статей 15, 16 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 № 2042-VII (далі - Закон № 2042-VII), у сукупності з пунктом 55 статті 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі - Закон № № 771/97-ВР) та частини другої статті 14 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) стосовно визначення "оператор ринку" та рівності прав всіх операторів ринку;

статті 14 Закону №877- V та пункту 24 частини першої статті 1, статті 21 Закону № 2042-VII, пункту 55 частини першої статті 1 Закону № № 771/97-ВР.

9.70. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки доводи касаційної скарги стосуються виключно необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, а також перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

9.71. Отже, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах. Таким чином доводи касаційної скарги Верховним Судом відхиляються.

9.72. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

9.73. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

9.74. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

9.75. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

9.76. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

9.77. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

9.78. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та ключові питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10.2. Оскільки за результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги АМК без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

11. Судові витрати

11.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі № 910/366/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Є. Краснов

Суддя Л. Рогач