Ухвала

від 07.08.2023 по справі 300/4914/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"07" серпня 2023 р. справа № 300/4914/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аскор» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 4 739,34 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі, також позивач) 26.07.2023 звернулося в суд із вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

На адресу суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, до ухвалення судового рішення, у зв`язку із тим, що у позивача на даний час відсутня можливість сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Розглянувши подане клопотання, суд вказує на таке.

За змістом статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У клопотанні про відстрочення про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на невиділення коштів на судові витрати за КЕКВ 2880, у зв`язку з чим відділення фонду не має можливості здійснити оплату судового збору до подання позову до суду.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", державне управління з питань забезпечення прав осіб з інвалідністю та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Фонд соціального захисту інвалідів є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України (надалі - Мінсоцполітики), про що зазначено в пункті 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266.

Згідно з пунктом 2 Положення Фонд як бюджетна установа є правонаступником Фонду як урядового органу.

Відповідно до пункту 5 Положення основними завданнями Фонду є: фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні; забезпечення в межах своїх повноважень реалізації заходів щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, створення робочих місць.

Згідно з частиною 9 статті 20 Закону № 875-XII спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону № 875-XII, Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Отже, звертаючись із даним позовом до адміністративного суду позивач просить стягнути суму адміністративно-господарських санкцій та пені, у зв`язку із покладенням на позивача обов`язку проводити стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у судовому порядку. Тобто, позивач в даному випадку є суб`єктом владних повноважень.

Суд звертає увагу, що посилання на неможливість сплатити судовий збір є суто суб`єктивною причиною та не може визнаватись поважною обставиною для відстрочення сплати судового збору суб`єкта владних повноважень.

Суб`єкт, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Також, на переконання суду, позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо відстрочення сплати судового збору, відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на обставини того, що позивач утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, а отже обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Вказана позиція суду узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 25.01.2023 року по справі №480/11660/21.

Таким чином клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 132, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає, у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.