Рішення

від 07.08.2023 по справі 320/4785/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року справа №320/4785/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Борисфен» про стягнення податкового боргу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Київській області (далі позивач, ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Борисфен» (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "База відпочинку "Борисфен" (ЄДРПОУ 35126113) - 38660,40 грн., з них:

- в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 5270,00 грн.;

- в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб - 30500,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість та орендної плати з юридичних осіб. Податковий борг виник у зв`язку з несплатою у добровільному порядку грошових зобов`язань, які були визначені контролюючим органом у відповідних податкових повідомленнях-рішеннях, а також пені, що стало підставою для звернення до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому звертає увагу, що контролюючий орган пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Окрім цього зазначає, що пеня була нарахована у період дії карантину, а тому вимога про її сплату є протиправною з огляду на заборону нарахування пені у період карантину. Відповідач також зазначає, що у податковій вимозі відображена лише сума пені з орендної плати, тоді як суми заборгованості з податку на додану вартість відсутні, що означає відсутність підстав для їх стягнення.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Борисфен» (код ЄДРПОУ 35126113) перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

Матеріали справи підтверджують, що контролюючий орган прийняв такі податкові повідомлення-рішення:

-від 08.11.2019 №0121515104, яким застосовано штраф за неподання декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року у розмірі 170,00 грн.;

-від 29.09.2020 №0019830411, яким застосовано штраф за неподання декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року у розмірі 1020,00 грн.;

-від 08.12.2020 №0062350411, яким застосовано штраф за неподання декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року у розмірі 1020,00 грн.;

-від 23.12.2020 №0081240411, яким застосовано штраф за неподання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року у розмірі 102,00 грн.;

-від 30.03.2021 №0052711808, яким застосовано штраф за неподання декларації з податку на додану вартість за січень 2021 року у розмірі 1020,00 грн.;

-від 09.11.2021 №0268021809, яким застосовано штраф за неподання декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року у розмірі 1020,00 грн.

Окрім цього, контролюючий орган нарахував пеню за несвоєчасну сплату самостійно задекларованих зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 30500,40 грн.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, податковий орган стверджує, що загальна сума податкового боргу відповідача становить 38660,40 грн, в тому числі по податку на додану вартість 5270,00 грн та по орендній платі з юридичних осіб 30500,40 грн.

Несплата відповідачем вказаної суми податкового боргу зумовила звернення позивача з цим позовом до суду про його стягнення у примусовому порядку, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з положеннями статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.1 статті 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, у зв`язку з чим нараховані на підставі таких податкових повідомлень-рішень грошові зобов`язання є узгодженими.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положеннями статті 42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено податкову вимогу форми від 21.12.2021 №0072522-1305-1028 на суму 30500,40 грн. за пенею з орендної плати з юридичних осіб, яка була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією та вручено, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення.

Суд відхиляє доводи відповідача, що у податковій вимозі не зазначено про існування боргу з податку на додану вартість, оскільки згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, податкова вимога надсилається платнику податків лише один раз та діє до повного погашення заборгованості, після чого вважається відкликаною. При цьому відповідач не надав доказів, що зазначену позивачем у податковій вимозі суму було погашено.

Щодо нарахування пені слід зазначити таке.

Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України).

Згідно із п.129.4 ст.129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Отже, пеня нараховується у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) та розраховується із суми податкової заборгованості, включаючи суму штрафу, на яку теж нараховується пеня.

Разом з тим, пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року. В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України, дія карантину неодноразово продовжувалася; запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і тривав станом на момент звернення позивача до суду, що є загальновідомою обставиною у розумінні частини третьої статті 78 КАС України.

Суд вважає, що звільнення від нарахування пені на період дії карантину є заходом державної підтримки платників податків та такий захід застосовується щодо всіх випадків нарахування пені з будь-якого податку, встановленого ПК України. Тобто, на період дії карантину платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

В контексті наведеного, суд бере до уваги правовий висновок Верховного Суду, зазначені у постанові від 28.10.2022 у справі №200/5487/21, за яким, зокрема, важливо встановити дату початку нарахування пені та дату закінчення її нарахування, а також суму на яку така нараховується.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб контролюючий орган нарахував пеню відповідачу 08.12.2021, оскільки у цей день було погашено зобов`язання з цього податку. В описі операції зазначено, що розмір пені обчислений по 08.12.2021, що не відповідає приписам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо заборони нарахування пені в період карантину.

Жодних пояснень у позовній заяві щодо дати закінчення нарахування пені, розрахунків нарахування пені не зазначено, у зв`язку з чим у частині стягнення пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо доводів відповідача стосовно пропущення позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абз. 1, 2 ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З вказаних норм слідує, що за кожним податком і збором у платника податку виникає безумовний обов`язок сплатити суму такого податку чи збору у порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі не сплати - податковий обов`язок не є виконаним.

При цьому, стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №560/2080/20 (адміністративне провадження №К/9901/28936/20), від 19.05.2020 у справі №826/8231/15 (касаційне провадження №К/9901/24864/18).

Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі №910/8428/18 зазначив, що Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до підпункту 52-2 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 11.03.2020 №211 на всій території України установлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020. У подальшому дія карантину рішеннями Уряду України періодично продовжувалася, в тому числі до 30.04.2023, 30.06.2023.

Відтак, запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і триває до 30.06.2023 згідно з нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, станом на час звернення до суду з даним позовом, ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи викладене, перебіг 1095-денного строку зупинився 18.03.2020, а тому не можна вважати, що позивачем пропущено строк давності для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Суд зазначає, що звернення контролюючого органу до суду з даним позовом відбулось у межах строку, встановленого ПК України, з урахуванням пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі №140/12235/21.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача лише в частині грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 5270,00 грн., та дотримання контролюючим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу в цій частині, суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також враховуючи відсутність витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Борисфен» (ідентифікаційний номер 35126113, адреса місцезнаходження: вул. Піщана, 43, с. Іванків, Бориспільський район, Київська обл., 08335) податковий борг у розмірі 5270,00 грн. (п`ять тисяч двісті сімдесят грн. 00 коп.).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.