Рішення

від 04.08.2023 по справі 496/3417/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 496/3417/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та наказу,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

1. Визнати незаконним рішення Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2021 року у формі протоколу №1 в частині виключення старшого прапорщика ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , 3 обліку осіб потребуючих поліпшення житлових умов.

2. Визнати незаконним наказ №46 від 26.01.2021 року виданий тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 в частині його пунктів 1 та 1.7 щодо виключення старшого прапорщика ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , з обліку осіб потребуючих поліпшення житлових умов.

3. Поновити старшого прапорщика ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , на обліку військової частини НОМЕР_1 , як особу, яка потребує поліпшення житлових умов, тобто поновити на квартирному обліку.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що наказом №47 від 28.02.2020 року ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини. Вислуга років на час звільнення календарна 27 років 07 місяців пільгова 27 років 10 місяців. 25.01.2021 року, на засіданні житлової комісії було прийнято протокольне рішення №1 про виключення позивача з обліку о потребуючих поліпшення житлових умов. 26.01.2021 року, наказом №46 по в/ч НОМЕР_1 постановлено: 1. затвердити протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 25 січня 2021 року №1; 1.7 відповідно до пункту 9 статі 12 закону України забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями», пункту порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловим приміщеннями, затвердженого постановою кабінету міністрів України 23.08.2006 року « 1081 (зі змінами), військовослужбовці, які перебувають обліку при звільненні з військової служби в запас, або відставку за вік станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведень інших організаційних заходів, у разі неможливості використання військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині одержання житла з державного житлового фонду або за х бажань грошової компенсації за належне їм для отримання житлового приміщення, а в разі розформування військової частини - у військових комісаріату квартирно-експлуатаційних частинах районів користуються правом позачергового одержання житла. Залишення на квартирному обліку осіб звільнених з військової служби зв`язку із закінченням строку контракту законодавством не передбачено. Відповідно до закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28 лютого 2020 року « 47 старший прапорщик ОСОБА_1 був звільнений у запас за статтею 26 частини 5 пункт підпункту «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію як продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців дати продовження контракту), тому, правової підстави щодо залишення на квартирному обліку у Збройних силах України зазначеної категорії військовослужбовців відсутні. Підстави: пункт 9 статті 12 Закону України «забезпечення військовослужбовців та членів її сімей жилими приміщеннями», пункт 29 порядку забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 серпня 2006 року №1081 (зі змінні наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28 лютого 2020 року №47.

Як вказано у позові, на квартирному обліку позивач перебував з 13.09.2004 року. Позивач стверджує, що його повинні були залишити на квартирному обліку та вказує, що Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сіх житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006р N 1081, не містить прямої норми щодо зняття з квартирного обліку військовослужбовців звільнених військової служби у зв`язку з закінченням терміну дії контракту. Також, у позові вказано, що п.30 даного порядку визначає перелік підстав для зняття військовослужбовця з обліку таке зняття можливе у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем: в інших випадках, передбачених законодавством.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 15.02.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 13.12.2022 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково, рішення Біляївського районного суду Одеської області скасовано та закрито провадження у справі. Роз`ясено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

23 січня 2023 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією, а саме до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.02.2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією та передано справу №496/3417/21 за позовом ОСОБА_1 до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та наказу, до Одеського окружного адміністративного суду (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,14), як до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд вказаної справи в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 14.03.2023 року прийнято до провадження справу №496/3417/21 за позовом ОСОБА_1 до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та наказу, розпочато розгляд справи 496/3417/21 спочатку, призначено підготовче засідання в даній адміністративній справі на 28.03.2023 року о 12 год. 00 хв.

17.03.2023 року (вх.№ЕП/8841/23) та 21.03.2023 року (вх.№8682/23) від позивача до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, яке обґрунтоване необхідністю ОСОБА_1 отримати кваліфіковану юридичну допомогу адвоката.

21.03.2023 року (вх.№ЕП/9364/23) від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач вимоги позивача не визнає.

З покликанням на положення п.9 ст.12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.29 постанови Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 року, відповідач зазначає, що відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 , позивача звільнено з військової служби за п.п. «к» п.5 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок» (як військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого період), та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 не за станом здоров`я, а також не у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.

Тим самим, як стверджує військова частина НОМЕР_1 , позивача правомірно виключено з квартирного обліку у Збройних Силах України.

Зважаючи на вищевикладене, військова частина НОМЕР_1 просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 29.03.2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 496/3417/21 за позовом ОСОБА_1 до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та наказу на тридцять днів, відкладено підготовче засідання в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 09.05.2023 року закрито підготовче провадження по справі № 496/3417/21 за позовом ОСОБА_1 до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та наказу, призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, у судовому засіданні суд вирішив проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 12.04.2019 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (а.с. 8).

Згідно протоколу № 21 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_4 від 17.09.2004 року, постановлено зарахувати на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_4 старшого прапорщика ОСОБА_1 з 13.09.2004 року (а.с. 13).

Відповідно до рапорту, ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування його на квартирний облік для поліпшення житлових умов у м.Одеса з 28.09.2004 року та включити в списки на отримання житлового приміщення (а.с. 12).

Згідно витягу з протоколу №5 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2019 року, старший прапорщик ОСОБА_1 включений до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилого приміщення у в/ч НОМЕР_1 у зв`язку із набуттям статусу учасник бойових дій (а.с. 14).

З довідки №262 від 07.07.2021 року про забезпечення житлом, судом встановлено, що старший прапорщик ОСОБА_1 під час проходження в Одеському гарнізоні не отримував жиле приміщення, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.02.2020 року № 47, старшого прапорщика контрактної служби ОСОБА_1 техніка відділення приймально-передавальних радіопристроїв радіотехнічної батареї 4 дивізіону військової частини НОМЕР_1 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2020 року №6-РС, відповідно до ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», звільнено у запас за ст. 26 ч. 5 п. 2 підпункту «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період 18 місяців з дати продовження контракту) (а.с. 10).

У наказі визначено, що чинність контакту припиняється у день виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини.

Крім того у наказі вказано, що вислуга років позивача на час звільнення становить календарна 27 років 07 місяців, пільгова 27 років 10 місяців.

Наказом від 28.02.2020 року № 47 позивача 28 лютого 2020 року виключено зі списків особового складу частини та всіх забезпечень, а з котлового забезпечення частини за загальновійськовою формою №1 (обід) з 29 лютого 2020 року.

Як вбачається з повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 06.01.2021 року, до ОСОБА_1 було доведено про зняття останнього з квартирного обліку та роз`яснено право оскарження прийнятого рішення, в разі незгоди, у судовому порядку (а.с. 16).

З наданого до суду Витягу з протоколу № 1 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 25 січня 2021 року, судом встановлено, що на засіданні комісії встановлено відповідно до ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2020 року №47, старший прапорщик ОСОБА_1 був звільнений у запас за ст. 26 ч.5 п.2 підпункту «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період 18 місяців з дати продовження контракту) та що правові підстави щодо залишення на квартирному обліку у Збройних Силах України зазначеної категорії військовослужбовців відсутні (а.с. 17).

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.01.2021 № 46 «Про оголошення протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 1» (а.с.18) на виконання вимог пункту 8 розділу ІІ наказу Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями" наказано

1. Затвердити протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 25 січня 2021 року №1.

1.7 відповідно до пункту 9 статі 12 закону України забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями», пункту порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловим приміщеннями, затвердженого постановою кабінету міністрів України 23.08.2006 року « 1081 (зі змінами), військовослужбовці, які перебувають обліку при звільненні з військової служби в запас, або відставку за вік станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведень інших організаційних заходів, у разі неможливості використання військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині одержання житла з державного житлового фонду або за х бажань грошової компенсації за належне їм для отримання житлового приміщення, а в разі розформування військової частини - у військових комісаріату квартирно-експлуатаційних частинах районів користуються правом позачергового одержання житла. Залишення на квартирному обліку осіб звільнених з військової служби зв`язку із закінченням строку контракту законодавством не передбачено. Відповідно до закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28 лютого 2020 року « 47 старший прапорщик ОСОБА_1 був звільнений у запас за статтею 26 частини 5 пункт підпункту «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію як продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців дати продовження контракту), тому, правової підстави щодо залишення на квартирному обліку у Збройних силах України зазначеної категорії військовослужбовців відсутні. Підстави: пункт 9 статті 12 Закону України «забезпечення військовослужбовців та членів її сімей жилими приміщеннями», пункт 29 порядку забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 серпня 2006 року №1081 (зі змінні наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28 лютого 2020 року №47.

Позивач вважаючи рішення житлової комісії про скасування наказу №46 від 26.01.2021 в частині виключення його з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов таким, що підлягає скасуванню звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.

На підставі ст.. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзацем 4 ч. 1 ст. 12 цього Закону встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі Порядок).

Відповідно до пункту 24 цього Порядку, датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Пунктом 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку) передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Аналогічні приписи закріплені також і в пункті 29 Порядку.

Як вже встановлено судом, вислуга років позивача на час звільнення становить календарна 27 років 07 місяців, пільгова 27 років 10 місяців.

З 13.09.2004 року позивач зарахований на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_4 , та згідно витягу з протоколу №5 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2019 року, старший прапорщик ОСОБА_1 включений до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилого приміщення у в/ч НОМЕР_1 у зв`язку із набуттям статусу учасник бойових дій - службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання та грошовою компенсацією за належне отримання жилого приміщення не забезпечувався.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №46 від 26.01.2021 року, було затверджено протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №1 від 02.01.2021 року щодо виключення ОСОБА_1 з обліку осіб потребуючих поліпшення житлових умов.

Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі:

поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;

звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави зробити висновок про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 359/5527/19, від 15 жовтня 2020 року у справі № 636/1424/19, від 01 квітня 2020 року у справі № 638/5769/18, від 04 лютого 2021 року у справі № 683/350/19 (провадження № 61-4192св20), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

При зарахуванні позивача у 2004 році на квартирну чергу діяв Наказ Міністра оборони України «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України» від 03 лютого 1995 року № 20 (втратив чинність 10 листопада 2006 року), яким був встановлений порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок та працівників (не військовослужбовців) Збройних Сил України.

Пунктом 13 даного Положення визначено, що військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та квартирно-експлуатаційних частинах району до отримання жилого приміщення, за винятком: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт, при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.

Крім того, відповідно до п. 1, п. 21 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472 (діючої на момент звільнення позивача з військової служби), житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку. Зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 1, п. 10 розділу VII цієї ж Інструкції, особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу. Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Отже, наведені норми цієї Інструкції також передбачають підстави для залишення позивача на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, з огляду на його звільнення у запас у зв`язку з закінченням строку дії контракту та наявністю у нього більше 20 років календарної вислуги.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 40 ЖК Української РСР визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, оскільки вислуга позивача на військовій службі складає більше ніж 20 років, останній перебував на квартирному обліку з 2004 року та 2019 року і знятий із квартирного обліку у зв`язку зі звільненням з військової служби в запас (закінчення строку контракту), підстави, визначені законом для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов відсутні.

А тому, суд приходить до висновку про те, що позивач підлягає поновленню на обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та наказу є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та наказу задовольнити.

Визнати незаконним рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2021 року у формі протоколу №1 в частині виключення старшого прапорщика ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з обліку осіб потребуючих поліпшення житлових умов.

Визнати незаконним наказ №46 від 26.01.2021 року виданий тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 в частині його пунктів 1 та 1.7 щодо виключення старшого прапорщика ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з обліку осіб потребуючих поліпшення житлових умов.

Зобов`язати ОСОБА_1 поновити старшого прапорщика ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на обліку військової частини НОМЕР_1 , як особу, яка потребує поліпшення житлових умов (квартирний облік).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ).

Відповідачі:

Житлова комісія військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).

Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Суддя С.М. Корой