Ухвала

від 07.08.2023 по справі 420/19469/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19469/23

УХВАЛА

07 серпня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОТОРГ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОТОРГ» до Одеської митниці Держмитслужби, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000446/2 від 23.06.2023 р., № UA500500/2023/000469/2 від 01.07.2023 р., № UA500500/2023/000470/2 від 01.07.2023 р., № UA500500/2023/000480/2 від 06.07.2023 р. та картки відмови № UA500500/2023/000907, № UA500500/2023/000952, № UA500500/2023/000953, № UA500500/2023/000972.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) сторін та інших учасників справи.

В порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається також ціна позову.

Водночас позивач у позовній заяві ціну позову не вказав.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених положень Закону України Про судовий збір вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно, рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта, а відтак, позовна вимога щодо оскарження цього рішення за своїм змістом є вимогою майнового характеру.

Вищевикладена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду в ухвалах від 09 серпня 2018 року у справі №815/5823/17, від 17 липня 2019 року у справі №0240/2500/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0340/1657/18, від 23 серпня 2019 року у справі №815/2564/18.

Відповідно прохальної частини позову позивач просить визнати протиправним та скасувати чотири рішення про коригування митної вартості товарів, а також чотири картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Отже, позивачем при зверненні до суду з даним позовом заявлено чотири вимоги майнового характеру та чотири вимоги немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.

Так, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року по справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.

Тобто, ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Судовий збір повинен розрахуватись позивачем за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 2684,00 грн., відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір.

Таким, чином позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру (щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів), який розраховується від ціни позову.

Позовні вимоги у частині оскарження карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000907, № UA500500/2023/000952, № UA500500/2023/000953, № UA500500/2023/000972 є немайновими.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 03.11.2022 № 2710-IX, з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2684 гривні.

Отже, судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру складає 2684,00 грн. (за ставкою 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру).

Разом із позовною заявою позивач надав платіжний документ №12 від 28.07.2023 року про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Отже, позивачем сплачений судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру. При цьому в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними та скасувати чотири картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Зважаючи на це позивачу необхідно доплатити суму судового збору за три позовні вимоги немайнового характеру (щодо оскарження карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення) в сумі: 2684,00*3=8052,00 грн.

Згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 КАС України).

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом зазначення в позовній заяві ідентифікаційного коду відповідача, ціни позову, а також надання оригіналу документу про сплату/доплату судового збору за ставками, встановленими для позовних вимог майнового характеру (розрахованого за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 2684,00 грн.) та немайнового характеру (в розмірі 8052,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 132, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОТОРГ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Радчук