Рішення

від 07.08.2023 по справі 600/241/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/241/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Система ЛТД" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Система ЛТД" (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000110/2 від 13.10.2022;

- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000111/2 від 13.10.2022.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з винесеними рішеннями про коригування митної вартості товарів, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства, а викладені у них обставини та підстави порушення митних правил не відповідають дійсності, відтак відповідач протиправно здійснив коригування заявленої митної вартості товару та визначив таку вартість за резервним методом.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що подані декларантом до митного оформлення документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності та документально не підтверджують заявлену митну вартість.

Таким чином, митний орган не вбачав за можливе визнати визначену декларантом митну вартість із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору) та визначив митну вартість за резервним методом.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

08.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система ЛТД" (Покупець) та компанією QINGDAO FUTURE IMPORT AND EXPORT TRAIDING CO. LTD, Китай (Продавець) був укладений контракт №2/1МР (далі - Контракт).

Згідно п.п.1.1 п.1 Контракту, Продавець зобов`язується поставити, а Покупець сплатити та прийняти листи металеві оцинковані в рулонах, листовий прокат, нержавіючий прокат, оцинковані та пофарбовані корита, тачки, колеса, камери та шини в кількості, за ціною в асортименті у відповідності до рахунку на підставі замовлення від Покупця.

Підпунктом 1.4 п.1 Продавець може надавати покупцю послуги по морському фрахту, наземного вантажоперевезення, а покупець сплачує вартість послуг згідно рахунків.

У відповідності до п. 7 Контракту визначено упаковку та маркування. Упаковка - відповідно рахунку до дійсного контракту. Маркування - відповідно рахунку до дійсного контракту.

На виконання умов Контракту та згідно Commercial Invoice (рахунку-фактури) № FXSC220808 від 23.08.2022 Продавець поставив позивачу товар частини для будівельних тачок, кузова металеві, оцинковані, об`ємом 85 л. в кількості 4800 шт. на суму 24816 доларів США, об`ємом 100 л. - в кількості 1280 шт. на суму 6873,60 доларів США та захват до ручок для тачок в кількості 14000 шт. на суму 1120 доларів США (загальну сума товару 32809,60 доларів США).

19.09.2022 року позивачем оплачено вартість товару згідно Commercial Invoice (рахунку-фактури) № FXSC220808 від 23.08.2022, що підтверджується платіжним дорученням №21.

11.10.2022 року позивачем подано до Чернівецької митниці, митну декларацію за №408020/2022/045953, у якій було задекларовано товар згідно зазначеного рахунку-фактури, де заявлена митна вартість товару, була визначена за методом, який передбачений пп. 1 ч. 1 ст.57 МК України, тобто основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме 32809,60 доларів США та оплачений відповідно до платіжного доручення АТ "Перший український міжнародний банк" № 21 від 19.09.2022.

Також надані підтверджуючі митну вартість документи, а саме :

- пакувальний лист б/н від 23.08.2022; - COMMERCAIL INVOICE (рахунок-фактура) № FХSС220808 від 23.08.2022; - Коносамент (Bild of Lading) № QDMD015085 від 24.08.2022; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 017785 від 05.10.2022; - Сертифікація про походження товару (Certificate of origin) № CCPIT5252203319529 22C3702H00 від 31.08.2022; - Банківські платіжні документи, що стосуються товару № 21 від 19.09.2022; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4453367 від 03.10.2022; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4453840 від 06.10.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 394044-01 від 06.10.2022; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною, (якою є виробник товарів, що декларуються № 2/ІМР від 08.09.2017; - Експертний висновок № В-486 від 21.04.2021; Технічні умови від 23.04.2021 та інші документи необхідні для митного оформлення товару.

13.10.2022 р. відповідачем, за результатами розгляду митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA408020/2022/045953 від 11.10.2022, було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000110/2, згідно з яким, митним органом у відповідності до п.п. ґ) п/п.2 ч.1 ст.57 МК України визначено митну вартість за резервним методом, яка становить 45807,98 доларів США та зобов`язано позивача подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в рішенні про коригування митної вартості.

Підставою для коригування митної вартості товару, відповідач зазначає те, що документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, а саме:

- відповідно до п.п 1.1 Контракту від 08.09.2017 № 2/ІМР товар постачається у відповідності до замовлення покупця, в якому зазначається кількість, ціна та сортимент товарів. Зазначений документ до оформлення не наданий;

- відповідно п. 1.4 Контракту від 08.09.2017 № 2/ІМР продавець може надавати покупцеві послуги по морському фрахту, наземного вантажоперевезення, а покупець сплачує вартість послуг згідно рахунків. Виконання зобов`язань підтверджується Актом надання послуг. Відомостей щодо зазначених питань не надано;

- відповідно до п.7 Контракту від 08.09.2017 № 2/IМР передбачена наявність упаковки та маркування. Відповідно до інвойсу № FXSС220808 від 23.08.202 і ціна товарів зазначена на умовах поставки СІF UA м. Одеса. Необхідно підтвердити включення складових до митної вартості (ціну упаковки, та маркування, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, тощо).

- згідно гр.70 платіжного доручення від 19.09.2022 №21 оплату у сумі 40953,20 доларів США здійснено згідно інвойсу № FXSС220808 від 23.08.2022 та від 14.01.2022 № FXSC211105. Сума інвойсу № FXSС220808 від 23.08.2022 становить 32809,6 доларів США. Інвойс від 14.01.2022 №FXSC211105 не надано. Таким чином, неможливо підтвердити факт повної оплати по вищезгаданих документах;

- в рахунку-фактурі від 06.10.2022 № LS-4453840 від 06.10.2022 заявлена вартість експедиторської винагороди, яка є складовою митної вартості, але до неї не додана. Також не додано договір про перевезення товарів, яким обумовлено умови перевезення.

Згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТГ, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження числових значень експедиційно-транспортних витрат);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів);

- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).

- копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни та для деталізації умов поставки).

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом не подано жодних додаткових документів

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.

Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів.

Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару №1 МД №UА408020/2022/25509 від 19.07.2022 "Частини до будівельних тачок: кузова металеві, оцинковані, об`ємом 85л - 3695шт, 100л - 2000шт, 100л 0,8мм - 400шт. Виробник: QINGDAO FUTURE IMPORT AND EXPORT TRAIDING CO. LTD, Країна виробництва - СN, рівень митної вартості 2,16 $/кг, товару №2: МД №UА500020/2022/16846 від 27.09.2022 "Вироби із пластмаси : ручка сумкова арт. 7201 - 13000 шт, Вироби із пластмаси : ніжка для сумок арт. 7201 - 600 шт, Вироби із пластмаси: наплічник арт. 7201- 10000 шт, Країна виробництва - СN/ Торговельна марка - нема даних Виробник - CITY ZHENHAO IMPORT ANDEXPORT COMPANY LIMITED, рівень митної вартості 2,35 $/кг.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товару, Чернівецькою митницею Держмитслужби України 14.10.2022 було сформовано картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001102.

Внаслідок цього, представником позивача подано до відповідача митну декларацію за №UА408020/2022/046651, у якій загальна сума митних платежів, з урахуванням коригування митної вартості товару становила 335026,73грн.

На виконання умов Контракту та згідно Commercial Invoice (рахунку-фактури) № FXSC220807 від 23.08.2022 Продавець поставив позивачу товар частини для будівельних тачок, кузова металеві, оцинковані, об`ємом 85 л. в кількості 4800 шт. на суму 24816 доларів США, об`ємом 100 л. - в кількості 1350 шт. на суму 7236,00 доларів США та захват до ручок для тачок в кількості 14000 шт. на суму 1120 доларів США та вироби з пластмаси кріплення для рушникосушок в кількості 30000 шт. на суму 1575 доларів США (загальна сума товару 34699,00 доларів США).

23.09.2022 року позивачем оплачено вартість товару згідно Commercial Invoice (рахунку-фактури) № FXSC220807 від 23.08.2022, що підтверджується платіжним дорученням №22.

11.10.2022 року позивачем подано до Чернівецької митниці, митну декларацію за №408020/2022/045954, у якій було задекларовано товар згідно зазначеного рахунку-фактури, де заявлена митна вартість товару, була визначена за методом, який передбачений пп. 1 ч. 1 ст.57 МК України, тобто основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме 34699,00 доларів США та оплачений відповідно до платіжного доручення АТ "Перший український міжнародний банк" № 22 від 23.09.2022.

Також надані підтверджуючі митну вартість документи, а саме :

- пакувальний лист б/н від 23.08.2022; - COMMERCAIL INVOICE (рахунок-фактура) № FХSС220807 від 23.08.2022; - Коносамент (Bild of Lading) № QDMD015085 від 24.08.2022; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 104956 від 05.10.2022; - Сертифікація про походження товару (Certificate of origin) № CCPIT525220331953022C3702H00 від 31.08.2022; - Банківські платіжні документи, що стосуються товару № 22 від 23.09.2022; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4453368 від 03.10.2022; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4453841 від 06.10.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 394044-01 від 06.10.2022; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною, (якою є виробник товарів, що декларуються № 2/ІМР від 08.09.2017; - Експертний висновок № В-486 від 21.04.2021; Технічні умови від 23.04.2021 та інші документи необхідні для митного оформлення товару.

13.10.2022 р. відповідачем, за результатами розгляду митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA408020/2022/045954 від 11.10.2022, було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000111/2, згідно з яким, митним органом у відповідності до п.п. ґ) п/п.2 ч.1 ст.57 МК України визначено митну вартість за резервним методом, яка становить 44712,00 доларів США та зобов`язано позивача подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в рішенні про коригування митної вартості.

Підставою для коригування митної вартості товару, відповідач зазначає те, що документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, а саме:

- відповідно до п.п 1.1 Контракту від 08.09.2017 № 2/ІМР товар постачається у відповідності до замовлення покупця, в якому зазначається кількість, ціна та сортимент товарів. Зазначений документ до оформлення не наданий;

- відповідно п. 1.4 Контракту від 08.09.2017 № 2/ІМР продавець може надавати покупцеві послуги по морському фрахту, наземного вантажоперевезення, а покупець сплачує вартість послуг згідно рахунків. Виконання зобов`язань підтверджується Актом надання послуг. Відомостей щодо зазначених питань не надано;

- відповідно до п.7 Контракту від 08.09.2017 № 2/IМР передбачена наявність упаковки та маркування. Відповідно до інвойсу № FXSС220807 від 23.08.202 і ціна товарів зазначена на умовах поставки СІF UA м. Одеса. Необхідно підтвердити включення складових до митної вартості (ціну упаковки, та маркування, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, тощо).

- в рахунку-фактурі від 06.10.2022 № LS-4453841 від 06.10.2022 заявлена вартість експедиторської винагороди, яка є складовою митної вартості, але до неї не додана. Також не додано договір про перевезення товарів, яким обумовлено умови перевезення.

Згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТГ, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження числових значень експедиційно-транспортних витрат);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів);

- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).

- копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни та для деталізації умов поставки).

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом не подано жодних додаткових документів

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.

Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів.

Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару №1 МД №UА408020/2022/25509 від 19.07.2022 "Частини до будівельних тачок: кузова металеві, оцинковані, об`ємом 85л - 3695шт, 100л - 2000шт, 100л 0,8мм - 400шт. Виробник: QINGDAO FUTURE IMPORT AND EXPORT TRAIDING CO. LTD, Країна виробництва - СN, рівень митної вартості 2,16 $/кг, товару №2: МД №UА500020/2022/16846 від 27.09.2022 "Вироби із пластмаси : ручка сумкова арт. 7201 - 13000 шт, Вироби із пластмаси : ніжка для сумок арт. 7201 - 600 шт, Вироби із пластмаси: наплічник арт. 7201- 10000 шт, Країна виробництва - СN/ Торговельна марка - нема даних Виробник - CITY ZHENHAO IMPORT ANDEXPORT COMPANY LIMITED, рівень митної вартості 2,35 $/кг.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товару, Чернівецькою митницею Держмитслужби України 14.10.2022 було сформовано картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001103.

Внаслідок цього, представником позивача подано до відповідача митну декларацію за №UА408020/2022/046649, у якій загальна сума митних платежів, з урахуванням коригування митної вартості товару становила 355379,83 грн.

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

За приписами пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог частини 5 цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У відповідності до частини 6 зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно обставин цієї справи, між сторонами виник спір щодо правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів.

Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що в ході митного оформлення у спірних відносинах позивачем подані до митного контролю документи не підтверджують належним чином заявлену митну вартість товару та містять розбіжності.

Як зазначалось судом вище, позивачем, було подало до відповідача електронну митну декларацію, згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за першим методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Судом встановлено, що при поданні електронних митних декларацій позивачем до митного оформлення подано :

-митну декларацію №408020/2022/045953, у якій було задекларовано товар згідно зазначеного рахунку-фактури, де заявлена митна вартість товару, була визначена за методом, який передбачений пп. 1 ч. 1 ст.57 МК України, тобто основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме 32809,60 доларів США та оплачений відповідно до платіжного доручення АТ "Перший український міжнародний банк" № 21 від 19.09.2022.Також надані підтверджуючі митну вартість документи, а саме :- пакувальний лист б/н від 23.08.2022; - COMMERCAIL INVOICE (рахунок-фактура) № FХSС220808 від 23.08.2022; - Коносамент (Bild of Lading) № QDMD015085 від 24.08.2022; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 017785 від 05.10.2022; - Сертифікація про походження товару (Certificate of origin) № CCPIT5252203319529 22C3702H00 від 31.08.2022; - Банківські платіжні документи, що стосуються товару № 21 від 19.09.2022; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4453367 від 03.10.2022; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4453840 від 06.10.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 394044-01 від 06.10.2022; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною, (якою є виробник товарів, що декларуються № 2/ІМР від 08.09.2017; - Експертний висновок № В-486 від 21.04.2021; Технічні умови від 23.04.2021 та інші документи необхідні для митного оформлення товару;

- митну декларацію №408020/2022/045954, у якій було задекларовано товар згідно зазначеного рахунку-фактури, де заявлена митна вартість товару, була визначена за методом, який передбачений пп. 1 ч. 1 ст.57 МК України, тобто основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме 34699,00 доларів США та оплачений відповідно до платіжного доручення АТ "Перший український міжнародний банк" № 22 від 23.09.2022. Також надані підтверджуючі митну вартість документи, а саме : - пакувальний лист б/н від 23.08.2022; - COMMERCAIL INVOICE (рахунок-фактура) № FХSС220807 від 23.08.2022; - Коносамент (Bild of Lading) № QDMD015085 від 24.08.2022; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 104956 від 05.10.2022; - Сертифікація про походження товару (Certificate of origin) № CCPIT525220331953022C3702H00 від 31.08.2022; - Банківські платіжні документи, що стосуються товару № 22 від 23.09.2022; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4453368 від 03.10.2022; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4453841 від 06.10.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 394044-01 від 06.10.2022; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною, (якою є виробник товарів, що декларуються № 2/ІМР від 08.09.2017; - Експертний висновок № В-486 від 21.04.2021; Технічні умови від 23.04.2021 та інші документи необхідні для митного оформлення товару.

На думку позивача, вказані документи повністю підтверджують числові складові заявленої митної вартості товару.

Однак, за результатами розгляду поданих декларацій та документів митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд не погоджується із висновками відповідача, викладеними у оскаржуваному рішенні та відзиві, стосовно того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.

Так, згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Так, у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості вказано, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме :

- відповідно до п.п 1.1 Контракту від 08.09.2017 № 2/ІМР товар постачається у відповідності до замовлення покупця, в якому зазначається кількість, ціна та сортимент товарів. Зазначений документ до оформлення не наданий;

- відповідно п. 1.4 Контракту від 08.09.2017 № 2/ІМР продавець може надавати покупцеві послуги по морському фрахту, наземного вантажоперевезення, а покупець сплачує вартість послуг згідно рахунків. Виконання зобов`язань підтверджується Актом надання послуг. Відомостей щодо зазначених питань не надано;

- відповідно до п.7 Контракту від 08.09.2017 № 2/IМР передбачена наявність упаковки та маркування. Відповідно до інвойсу № FXSС220808 від 23.08.2022 та № FXSС220807 від 23.08.2022 і ціна товарів зазначена на умовах поставки СІF UA м. Одеса. Необхідно підтвердити включення складових до митної вартості (ціну упаковки, та маркування, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, тощо)

- рахунках-фактурах від 06.10.2022 № LS-4453840 та від 06.10.2022 № LS-4453841 заявлена вартість експедиторської винагороди, яка є складовою митної вартості, але до неї не додана. Також не додано договір про перевезення товарів, яким обумовлено умови перевезення.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем, на виконання вимог ст. 53 МКУ подано всі наявні у нього документи, які підтверджують митну вартість товару. Водночас, відповідачем не зазначено, які документи, що підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та в чому містяться розбіжності.

Суд також зазначає, що у в матеріалах справи наявні інвойси №FXSC220807 від 23.08.2022 та №FXSC220808 від 23.08.2022 в яких зазначено товар та його вартість, а також платіжні доручення від 19.09.2022 №21 (на суму 40953,20 доларів США здійснено згідно інвойсу №FXSC220808 від 23.08.2022)

Згідно інвойсів №FXSC220807 від 23.08.2022 та №FXSC220808 від 23.08.2022, сторонами було обумовлено, що поставка товару здійснюється за умовами положеннями Incoterms в редакції 2010 року, а саме "CIF" до порту призначення Constanta, Romania

Зазначені інвойси, разом з іншими документами були надані Чернівецькій митниці для митного оформлення товару, внаслідок чого в розпорядженні посадових осіб митниці були наявні документи, щодо порядку транспортування товару та її оплати.

Зокрема, згідно правил "CIF" Incoterms в редакції 2010 року продавець зобов`язаний, нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки. Поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Також, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміну СІF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Оскільки, згідно умов Контракту від 08.09.2017 та правил "CIF" Incoterms, саме продавець поніс усі витрати, пов`язані з транспортуванням товару (в тому числі щодо упакування, маркування, завантаження, розвантаження, транспортування, страхування), тому ці витрати у відповідності до ст.49, ч.5 ст. 58 МК, не є складовою митної вартості товару, так як вони не понесені покупцем товару (позивачем) і не підлягають відшкодуванню продавцю.

Окрім того згідно рахунків-фактур № LS-4453840 від 06.10.2022 р. та № LS-4453841 від 06.10.2022 р., які були додані разом з митними деклараціями, до митної вартості товару було включено вартість його транспортування.

При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.4 ст.57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Зі змісту оскаржуваного рішення та поданого відзиву вбачається, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

Однак, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.

Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій, що фактично також вказує на протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі №809/506/17 та від 14.06.2022 року у справі №809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.

З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, подані декларантом документи, згідно ст. 53 МКУ, належним чином підтверджували заявлену митну вартість товару та не містили розбіжностей, що, в свою чергу, слугувало підставою для застосування працівниками митниці першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди.

Однак, митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000110/2 від 13.10.2022 та №UA408000/2022/000111/2 від 13.10.2022 є протиправним, а відтак наявні правові підстави для його скасування.

Решта доводів учасників справи, в тому числі зазначені відповідачем у відзиві, не спростовують висновків суду щодо протиправності винесеного відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до норм статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається відповідач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи позивача, а тому наявні підстави для задоволення позову.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 5368,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно матеріалів справи позивачем надано документи, які свідчать про витрати останнього на правову допомогу в сумі 50676,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частин 1, 7 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано:

- копію договору про надання правової допомоги від 25.10.2022 року;

- додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 25.10.2022 року;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги ;

- акт надання послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 25.10.2022 року;

- платіжне доручення на суму 50676,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Суд зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.

Однак, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню виходячи із принципу співмірності, що також визначено ч. 5 ст. 134 КАС України.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи в розмірі 50676,00 грн, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами майнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 2000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав наведених вище.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000110/2 від 13.10.2022.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000111/2 від 13.10.2022.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Система ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати - судовий збір в сумі 5368,00 грн та витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 2000,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Система ЛТД" (вул. Клубна, 16, м. Чернівці, 58025, Код ЄДРПОУ 25083240)

Відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, Код ЄДРПОУ 43971359

Суддя І.В. Маренич