Рішення

від 07.08.2023 по справі 620/7647/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року Чернігів Справа № 620/7647/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (даліФонд) звернулось до суду з позовом до Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп» (далі - підприємство), у якому просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 113 275,84 грн адміністративно-господарських санкцій та 4621,62 грн пені.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем у 2022 році не виконано вимог, передбаченихЗаконом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», згідно яких товариство було зобов`язане самостійно створити робочі місця та працевлаштувати на нього осіб з інвалідністю.

Суд ухвалою від12.06.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для надання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідач надав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що на підприємстві протягом 2022 року фактично було працевлаштовано 5 осіб з інвалідністю. Також зазначає, що ним було допущено певні неточності в Розрахунках, але порушення ст.19, 20 Закону він не вчиняв. Зазначені неточності було усунуті уточнюючими розрахунками.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами встановлюєЗакон України від21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»(даліЗакон).

Статтею 17 Закону встановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частин 2 та 5 статті 19 Законупідприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимогстатті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Статтею 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченимстаттею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першоюстатті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначеністаттею 250 Господарського кодексу України.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно достатті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

У свою чергупостановою правління Пенсійного фонду України від10.03.2023 №14-1затверджено Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, яким передбачено, що Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п`яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Суд звертає увагу, що розраховані позивачем адміністративно-господарські санкції базуються на даних поданої товариством у 2022 році звітності.

При цьому, під час передачі до Пенсійного фонду України Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками за 1, 3, 4 квартал 2022 відповідачем допущеного технічну помилку, а саме в рядку 102 звіту відсутня кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. За 3 квартал у графі 102 по горизонталі в графі 2 по вертикалі зазначено 3 працівники, в графі 3 по вертикалі зазначено 4 працівники, коли фактично на підприємстві працювало 5 осіб. За 4 квартал у графі 102 по горизонталі в графі 1 по вертикалі зазначено 2 працівники, в графі 2 по вертикалі зазначено 4 працівника, коли фактично працювало 6 осіб з інвалідністю.

Зазначені недоліки усунуто шляхом подачі уточнюючих розрахунків.

Згідно висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі №400/3957/21 повідомлення Фонду про не зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць самі собою юридичних наслідків не створюють, а лише зобов`язують суб`єкта господарювання виправити дані звітного документа. У разі, коли звітність не виправлена, то відділення Фонду зобов`язане повідомити територіальний орган Держпраці, який у межах позапланової перевірки встановлює дотримання чи недотримання роботодавцем виконання вимог законодавства зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, повідомлення Фонду про незарахування може свідчити лише про розбіжності у даних звітності, а не про невиконання суб`єктом господарювання встановленого нормативу.

Крім того, суд звертає увагу, що доданими до відзиву доказами підтверджується факт працевлаштування 6 осіб з інвалідністю та виправлення відповідачем неточностей у поданій звітності.

Також суд звертає увагу, що розрахунок штрафних санкцій надійшов до електронного кабінету відповідача 17.04.2023, тобто після сплину строку, встановленого для їх сплати (15.04.2023).

З наведеного слідує, що відповідачем виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Згідно із частинами першою та другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено ті обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції

Позивач: Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 14220194, вул. Радченка, 14, м. Чернігів, 14017).

Відповідач: Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» (вул..Горавовка, буд.33-А, м.Семенівка, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ 31333576).

Повне рішення суду складено 07.08.2023.

Суддя Л.О. Житняк