Ухвала

від 07.08.2023 по справі 520/8880/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 серпня 2023 р.Справа № 520/8880/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження строку на усунення недоліків по справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 по справі № 520/8880/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліван"

до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 задоволено адміністративний позовТовариства з обмеженою відповідальністю "Віліван"доГоловного управління ДПС у Рівненській області,Державної податкової служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 по справі № 520/8880/22 - залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у Рівненській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання доказів про сплату судового збору в розмірі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн. 00 коп.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Рівненській області 25.07.2023.

Таким чином, останній день для усунення недоліків зазначеної апеляційної скарги - 04.08.2023.

03.08.2023 представником Головного управління ДПС у Рівненській області подано до суду через систему "Електронний суд" клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги до 31.08.2023.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента на території України введено воєнний стан. Зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок запровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування в достатньому обсязі. Відтак контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору в судових справах. До клопотання додає виписку по рахункам за 31.07.2023.

Перевіривши доводи клопотання, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що дане клопотання підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України Про судовий збір. З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України Про судовий збір, норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України Про судовий збір), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є : а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, законодавець надає вичерпний перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Щодо посилань скаржника на те, що внаслідок впровадження воєнного стану на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування (п. 18 Порядку), колегія суддів зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 590 було затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану (далі - Порядок 590).

Положеннями п. 18, 19 Порядку №590 встановлено певну черговість відкриття Казначейством асигнувань із державного бюджету за видатками та платежами.

Видатки, що здійснюються за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки, не віднесені до таких, за якими відкриття асигнувань із державного бюджету здійснюється першочергово.

Колегія суддів наголошує, що в клопотанні скаржника міститься лише загальне посилання на те, що за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування, що не узгоджується з п.18,19 Порядку №590.

Оскільки, як вже було зазначено вище, п.18,19 Порядку №590 встановлено певну черговість відкриття Казначейством асигнувань із державного бюджету за видатками та платежами, а не заборону (припинення), здійснюється фінансування за КВЕК 2800.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що на час звернення до суду з відповідним клопотанням асигнування із державного бюджету на інші поточні видатки ще не відкриті для Головного управління ДПС у Рівненській області з огляду на встановлену в п.18, 19 Порядку №590 черговість вчинення відповідних дій.

Колегія суддів зазначає, що апелянт, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність на рахунку контролюючого органу коштів для сплати судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.

Окрім того, будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України Про судовий збір та/або КАС України не внесено.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Положеннями ч. 2, 6 ст. 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Отже, законодавством регламентовано право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк.

Крім того, у відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє по теперішній час.

Заявник у клопотанні посилається на відсутність коштів для сплати судового збору та введення на території України воєнного стану, що ускладнює вчинення заходів щодо оплати судового збору.

Однак, доказів, що унеможливлюють виконання вимог ухвали від 24.07.2023 до 31.08.2023 до суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, строк, встановлений законом на усунення недоліків апеляційної скарги, становить не більше десяти днів, а отже суд, продовжуючи строк на усунення недоліків апеляційної скарги, враховує наведені положення процесуального законодавства, у зв`язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню, а строк - продовженню на десять днів.

Окрім цього, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

З огляду на викладене, з урахуванням ч. 2 ст. 169 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - на десять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Керуючись ст. 13, 118, 121, 169, 296, 298, 321 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 по справі № 520/8880/22 - задовольнити частково.

Продовжити Головному управлінню ДПС у Рівненській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 по справі № 520/8880/22 - на десять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до п.1 ч.4 ст.169 та ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя П`янова Я.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.