Постанова

від 04.08.2023 по справі 320/9672/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 320/9672/21

адміністративне провадження № К/990/12104/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Бучанської міської ради,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі судді Щавінського В.Р. від 13 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Собківа Я.М., Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т. від 7 березня 2023 року,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Бучанської міської ради Київської області (далі - Бучанська МР, відповідач), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - треті особи), в якому просила визнати протиправним і скасувати рішення Бучанської МР від 24 вересня 2020 року № 5486-85-VII «Про затвердження матеріалів містобудівної документації, а саме: Детальний план території (далі - ДПТ), орієнтовною площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції і існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області».

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення Бучанської МР прийнято з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інших нормативно-правових актів у сфері регулювання містобудівної діяльності.

3. Позивачка зазначає, що згідно Генерального плану міста Буча територія, щодо якої спірним рішенням затверджено матеріали ДПТ, за функціональним призначенням належить до зони житлової садибної забудови. Згідно з Планом зонування (зонінгу) м. Буча вказана територія належить до зони Ж-1, зони житлової забудови, переважні, супутні та допустимі види використання якої не передбачають будівництва медичного центру. Тому, на думку позивачки, матеріали ДПТ, затверджені спірним рішенням, суперечать Генеральному плану та Плану зонування (зонінгу) м. Буча.

4. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що КП «Бучабудзамовник», якого пунктами 2, 3 рішення № 5015-80-VІІ визначено замовником розроблення містобудівної документації у складі спірного ДПТ, не є у розумінні статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органом місцевого самоврядування, а тому позивачка вважає, що замовником ДПТ виступив не уповноважений орган, оскільки відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розроблення ДПТ щодо земельної ділянки (групи земельних ділянок), яка перебуває у власності або користуванні фізичних чи юридичних осіб або на якій розташована будівля, споруда, що перебуває у приватній власності, може здійснюватися за рахунок коштів землевласника, землекористувача або власника будівлі, споруди, за умови виконання функцій замовника відповідним органом місцевого самоврядування.

5. Також позивачка зауважила про необхідність проведення екологічної стратегічної оцінки спірного ДПТ відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

6. ОСОБА_1 , крім іншого, вказує, що спірне рішення не опубліковане в засобах масової інформації, отже не може вважатися таким, що доведено до відома населення у порядку, встановленому законом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

8. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що питання про розміщення на земельній ділянці, охопленій ДПТ, спеціалізованого медичного центру в комплексі було предметом стратегічної екологічної оцінки та громадських обговорень в межах процедури розробки містобудівної документації, якою вносились зміни до Генерального плану міста Бучі, а тому суди дійшли висновку, що інтереси територіальної громади та позивачки, зокрема були враховані та дотримані.

9. Суди також вказали, що Бучанська МР, як суб`єкт владних повноважень, довела правомірність рішення «Про затвердження матеріалів містобудівної документації, а саме: ДПТ, орієнтовною площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції і існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області» від 24 вересня 2020 року № 5486-85-VII, водночас, доводи позовної заяви та апеляційної скарги під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 2 та 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статей 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», внаслідок чого дійшли неправильних висновків про те, що ДПТ, затверджений спірним рішенням, відповідає вимогам законодавства та містобудівній документації на місцевому рівні.

12. ОСОБА_1 також зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені без врахування правових висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 30 вересня 2021 року у справі № 320/1030/19 та від 11 липня 2022 року у справі № 520/9684/19, про те, що порушення відповідачем процедури і порядку прийняття ДПТ у частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого статтями 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», є самостійною та достатньою підставою для визнання незаконним та скасування оспорюваного у цій справі рішення відповідача.

13. Крім того, скаржниця вказує, що суди попередніх інстанцій застосували статті 17-19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 5 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17) та від 19 жовтня 2021 року у справі № 369/9375/17, про те, що ДПТ є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому. Відтак, скаржниця стверджує, що висновки про відповідність спірного ДПТ вимогам Генерального плану м. Буча та Плану зонування є хибними.

14. Від Бучанської МР надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, оскільки суди дійшли правильного висновку про дотримання відповідачем встановленого законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про стратегічну екологічну оцінку» порядку розроблення та затвердження спірного ДПТ. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу також зауважує, що усі доводи позовної заяви та апеляційної скарги були належним чином перевірені та досліджені судами попередніх інстанцій на підставі повного та всебічного встановлення обставин справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують. З огляду на зазначене, Бучанська МР просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 4 квітня 2023 року.

16. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 320/9672/21, витребувано матеріали адміністративної справи та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1

17. ОСОБА_1 заявлено клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні за її участі, в задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 3 серпня 2023 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 3210800000:01:065:0004, площею 0,1 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 березня 2020 року. Зазначену земельну ділянку придбано згідно договору купівлі-продажу від 13 березня 2020 року. ОСОБА_4 звернувся до Бучанської МР із заявою щодо розробки ДПТ, на якій, зокрема розташована вищевказана земельна ділянка.

19. 15 червня 2020 року Бучанською МР згідно заяви ОСОБА_4 оприлюднено проєкт рішення № 5015-80-VII від 25 червня 2020 року «Про розробку матеріалів містобудівної документації, а саме: ДПТ, орієнтовною площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області» на сайті Бучанської МР за посиланням: https://www.bucha-rada.gov.ua/draft-decisions?title=80field_registration_value%5Bmin%5D%5Bdate%5D=field_registration_value%5Bmax%5D%5Bdate%5D=.

20. 25 червня 2020 року Бучанською МР прийнято рішення № 5015-80-VII про розробку матеріалів містобудівної документації, а саме: ДПТ, орієнтованою площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області» та оприлюднено на сайті Бучанської МР 3 липня 2020 року за посиланням: https://bucha-rada.gov.ua/decision-city-council.

21. Пунктами 2 і 3 вказаного рішення доручено КП «Бучабудзамовник» укласти договір з відповідною сертифікованою організацією на виконання робіт по розробці матеріалів містобудівної документації та для виконання містобудівної документації залучити кошти інших джерел.

22. На виконання вказаного рішення 28 липня 2020 року між КП «Бучабудзамовник» (замовник), ФОП ОСОБА_5 (виконавець) та ОСОБА_3 (інвестор) укладено договір № 21/07-ДПТ/42/1 на створення науково-технічної продукції.

23. Згідно вказаного договору замовник доручає, інвестор сплачує, а виконавець бере на себе зобов`язанням розробити ДПТ (на підставі Завдання на розроблення ДПТ), орієнтовною площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області (пункт 1 Договору).

24. Після розроблення ДПТ виконавцем він був оприлюднений відповідачем на вебсайті Бучанської МР за посиланням: https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1xXkQl4LJshVSz4NUcbFNKwllecamRus.

25. 24 вересня 2020 року Бучанською МР прийнято рішення № 5486-85-VII «Про затвердження матеріалів містобудівної документації, а саме: ДПТ, орієнтованою площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області», яке було оприлюднено на вебсайті Бучанської МР 2 жовтня 2020 року за посиланням: https://www.bucha-rada.gov.ua/content/rishennya-buchanskoyi-miskoyi-rady-85-sesiya-vii-sklykannya-vid-24092020-roku.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

29. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

30. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2023 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними, з огляду на таке.

31. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

33. Одним із доводів касаційної скарги є те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 17-19 та 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки не врахували при цьому правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 5 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17) та від 19 жовтня 2021 року у справі № 369/9375/17.

34. Неправильність застосування вищенаведених норм матеріального права, на думку скаржниці, зумовило надання судами неправильної правової оцінки суттєвим порушенням Бучанською МР встановленої процедури розробки та затвердження ДПТ, а також невідповідності ДПТ генеральному плану та плану зонування, що за правовим висновком Верховного Суду, викладеним у вищезазначених постановах, є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування спірного ДПТ.

35. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування норм матеріального права та дотримання процесуального права судами попередніх інстанцій, колегія суддів виходить з наступного.

36. У статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено:

- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).

37. Статтею 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

38. Згідно з частиною першою статті 16 вище зазначеного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

39. Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

40. Згідно із положеннями частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Відповідно до частини восьмої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.

41. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що ДПТ є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією на місцевому рівні, деталізувати положення та не суперечити цій містобудівній документації.

42. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14, від 5 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 3 листопада 2020 року у справі № 826/11632/16, від 19 жовтня 2021 року у справі № 369/9375/17, від 21 жовтня 2021 року у справі № 826/16737/18, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20 та від 20 квітня 2023 року у справі № 320/9672/21.

43. Крім того, у постанові від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18 Верховний Суд звернув увагу, що цільове призначення земельної ділянки має відповідати саме генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні, в іншому випадку будівництво не може вважатися таким, що здійснюється з урахуванням громадських та приватних інтересів при плануванні та забудові територій, власників будівель, що оточують місце будівництва, а тому порушують основи містобудування, визначені, зокрема статтями 2, 5, 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

44. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідно до рішення Бучанської МР № 484-7-VIIІ від 28 січня 2021 року «Про затвердження проекту землеустрою та про зміну цільового призначення земельної ділянки приватної власності в м. Буча, вул. Революції», затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення, якої змінюється із земель: «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на землі «для будівництва і обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги» по АДРЕСА_1 , а також змінено цільове призначення земельної ділянки приватної власності, площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210800000:01:065:0004 із земель (код КВЦПЗ 03.03): «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на землі «для будівництва і обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги» по АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_4 .

45. Судами також встановлено та не заперечується сторонами, що згідно розроблено ДПТ орієнтованою площею 1,62 га для будівництва медичного центру в межах вул. Шевченка, Революції, формування архітектурної композиції передбачає: архітектурно-планувальну організацію сельбищної території яку потрібно здійснювати відповідно до розміру і структури існуючої групи забудови, пов`язуючи з іншими видами територій - виробничою і ландшафтно-рекреаційною. У межах сельбищної території потрібно передбачати формування взаємозв`язаних зон громадського центру та житлової забудови, озеленених територій загального користування, нешкідливих місць прикладання праці, а також вуличної мережі; визначення принципової планувальної структури території; раціональне використання і формування об`ємно-просторової композиції. Проєктним рішенням ДПТ не вноситься жодних змін до планувальної структури навколишньої території, яка потрапляє до 50-метрової зони огляду від межі проектних робіт. Проєктним рішенням ДПТ передбачається розміщення по вул. Революції медичного закладу - Клініки сімейної медицини, яка складається з трьох поверхів і цокольного поверху.

46. При цьому територія ДПТ згідно Генерального плану м. Буча; плану зонування (зонінгу) м. Буча Київської області, на момент прийняття оскаржуваного рішення, за функціональним призначенням належало до територій житлової садибної забудови Ж-1, до допустимих видів використання якої належать серед іншого розміщення пунктів першої медичної допомоги, відділення сімейної медицини.

47. Відповідно до пункту 7 «Основні принципи планування і забудови території, формування архітектурної композиції» текстовою частини спірного ДПТ, проєктними рішеннями ДПТ передбачається будівництво медичного закладу - Клініки сімейної медицини, яка буде складатися з трьох поверхів і цокольного поверху.

48. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що на підставі аналізу Ескізного проєкту «Будівництво інноваційної клініки сімейної медицини на вул. Революції» та медичного завдання, головним архітектором проєкту для даного об`єкту будівництва розраховано клас наслідків (відповідальності) СС1 - незначні наслідки.

49. Згідно з пунктом 4.5 ДБН В.2.2-10:2019 такі заклади можуть бути розміщені у житлових будинках та громадських будівлях.

50. З огляду на вищезазначене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, ДПТ відповідає положенням Генерального плану м. Буча та узгоджується з Планом зонування (зонінгом) м. Буча.

51. Крім того, судами попередніх інстанцій враховано, що відповідно до Розділу 3 «Розвиток соціальної інфраструктури» Пояснювальної записки до внесення змін до Генерального плану Бучі Київської області: «на сьогоднішній день (станом на 2021 рік) чисельність постійного населення м. Буча складає 37,321 тис. осіб, з них в багатоквартирній забудові мешкає 22,170 тис. осіб (60%), а в садибній - 15,151 тис. осіб (40%). Розрахунок ємності установ та підприємств обслуговування на етап 15-20 років виконаний виходячи з перспективної чисельності населення Бучі - 60,0 тис. осіб, а на етап 30-40 років - 88,5 тис. осіб. При цьому, заклади охорони здоров`я (доступ до яких є у мешканців м. Бучі на таку кількість населення) це - Ірпінська міська лікарня, 5 амбулаторій групової практики, Черговий кабінет, Бучанський консультативно-діагностичний центр з загальною кількістю відвідувань - 460 за зміну та Бучанська підстанція філії «Вишгородська станція екстреної медичної допомоги» КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф», яка налічує 5 автомобілів.

На підставі чого проєктом надані пропозиції щодо будівництва закладів охорони здоров`я:

? спеціалізований медичний центр на розі вул. Шевченко, Революції (88 відвідувань на зміну);

? поліклініка на території Ірпінській міський лікарні;

? спеціалізований медичний центр на вул. Силезькій;

? спеціалізований медичний центр на вул. Вокзальній;

? багатопрофільний медичний центр по вул. Василя Стефаника;

? на площадках амбулаторії загальної практики - сімейної медицини;

? підстанція швидкої медичної допомоги на площадці 6 «Західна-1» на 10 машин на 0,5 га з урахуванням обслуговування населення територіальної громади. Відповідно до розрахунку, який міститься у пояснювальній записці, на найближчі 15-20 років розрахункова потреба відвідувань поліклінік, диспансерів, амбулаторій у зміну становить 1440 особи на 60 тисяч жителів. Станом на сьогодні, існуючі установи, що зберігаються забезпечують лише 460 осіб». Розрахункова потреба об`єктами громадського обслуговування для населення Бучі за нормативами забезпеченості визначена на підставі ДБН Б.2.2-12:2019.

52. З огляду на зміст розділів, які містяться у зазначеній Пояснювальній записці, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що будівництво спеціалізованого медичного центру в місті Буча, орієнтованого на надання медичних послуг населенню, зокрема: гінекологічних, урологічних, педіатричних, репродуктивних має обґрунтовану потребу та необхідність, зважаючи на відсутність такого спеціалізованого центру планування сім`ї та педіатрії на території міста, а також враховуючи кількість та прогнозований приріст населення міста, де переважну кількість складають жінки та чоловіки репродуктивного віку, молоді сім`ї, діти.

У моделі розвитку території громади заплановано забезпечення населення громади усіма видами підприємств і установ соціально-культурного обслуговування, які передбачені нормативами з урахуванням визначеного місця населених пунктів в міжселенній системі розселення. В зв`язку з цим, установами епізодичного та періодичного попиту районного значення (лікарня, заклади соціального забезпечення, адміністративно - господарські установи, тощо) населення громади буде обслуговуватиметься в адміністративному центрі громади і районному центрі - м. Буча.

53. Розташування спеціалізованого медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та приватного житлового фонду в м. Буча Київської області обумовлена наступними чинниками:

- будівництво буде здійснюватися за інвестиційні кошти на приватній земельній ділянці. Дане проектне рішення є привабливим, оскільки не будуть залучені бюджетні кошти та не буде задіяний земельний ресурс комунальної власності;

- зазначене будівництво суттєво поліпшить ситуацію з надання послуг населенню у сфері будівництва;

- оскільки, існуючі заклади медицини не розраховані на приріст населення в Бучанській територіальній громаді, завдяки будівництву такого об`єкту, збільшиться кількість відвідувань за зміну мешканців, що потребують послуг у сфері медицини

- розташування об`єкту зменшить радіус доступності населення до закладів медицини оскільки, існуючі об`єкти розташовані в центральній частині міста в межах громадських центрів, решта мікрорайонів станом на теперішній час залишається без спеціалізованих закладів, при існуючій сформованій щільній житловій забудові.

54. Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що проєктними рішеннями містобудівної документації, а саме: «Внесення змін до Генерального плану м. Буча Київської області та розділу «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку) у складі документу державного планування «Внесення змін до Генерального плану м. Буча Київської області», затвердженого рішенням Бучанської міської ради від 27 січня 2022 року № 2836-27-VIII, який є невід`ємною частиною Генерального плану м. Буча, затвердженого рішенням Бучанської міської ради № 2124-67-VІ від 17березня 2015 року, передбачено, що «проєктні пропозиції щодо формування системи обслуговування розроблені з урахуванням існуючих установ обслуговування, що зберігаються на перспективу, та перспективної планувальної структури території міста, з урахуванням максимально доступних радіусів обслуговування. Проєктом надані пропозиції щодо будівництва закладів охорони здоров`я в т. ч. спеціалізованого медичного центру на розі вул. Шевченко, Революції.

55. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що згідно містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - Генерального плану м. Буча та Плану зонування (зонінгу) м. Буча допустимим видом використання земельної ділянки за кадастровим номером 3210800000:01:065:0004 може бути будівництво закладу охорони здоров`я та соціальної допомоги, а тому доводи скаржниці про невідповідність цільового призначення земельної ділянки, охопленої спірним ДПТ, положенням Генерального плану м. Буча та Плану зонування (зонінгу) м. Буча не знайшли свого підтвердження.

56. Стосовно доводів скаржника про те, що замовником ДПТ, затвердженого спірним рішенням Бучанської МР від 24 вересня 2020 року № 5486-85-VII, є неуповноважений орган, оскільки КП «Бучабудзамовник», якому доручено замовити розробку проєкту ДПТ, не є виконавчим органом Бучанської МР, Суд зазначає наступне.

57. Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розроблення детального плану території щодо земельної ділянки (групи земельних ділянок), яка перебуває у власності або користуванні фізичних чи юридичних осіб або на якій розташована будівля, споруда, що перебуває у приватній власності, може здійснюватися за рахунок коштів землевласника, землекористувача або власника будівлі, споруди, за умови виконання функцій замовника відповідним органом місцевого самоврядування.

58. Стаття 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема належать власні (самоврядні) повноваження щодо виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об`єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності.

59. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

60. Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

61. Пунктом 4.1 Порядку № 290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, ДПТ, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

62. Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, при розробленні, зокрема ДПТ, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

63. Згідно з приписами пункту 4.8 Порядку № 290 ДПТ розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.

64. Зі змісту наведених правових норма вбачається, що органом, уповноваженим на надання дозволу на розроблення детального плану території міста є відповідна міська рада, а замовником розроблення ДПТ є виконавчий орган такої ради.

65. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 810/4017/17, від 26 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а та від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17).

66. Судами попередніх інстанцій було встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказах, що пунктами 2 та 3 рішення № 5486-85-VІІ Бучанська МР делегувала свої повноваження КП «Бучабудзамовник» у частині, що стосується укладення договору з відповідною сертифікованою організацією на виконання робіт по розробці матеріалів містобудівної документації та для виконання містобудівної документації та залучення коштів інших джерел. Водночас, рішення про розроблення проєкту ДПТ прийнято самою Бучанською МР (рішення від 25 червня 2020 року № 5015-80-VII). На виконання цього доручення КП «Бучабудзамовник» укладено договір № 21/07-ДПТ/42/1 від 28 липня 2020 року на створення науково-технічної продукції з ФОП ОСОБА_5 (виконавець) та ОСОБА_3 (інвестор).

67. Судами також встановлено та не заперечується сторонами, що відповідно до Статуту КП «Бучабудзамовник», який затверджено рішенням Бучанської МР № 239-10-V від 31 травня 2007 року, зі змінами внесеними рішенням Бучанської МР 72 сесії VІІ скликання № 4468-72-VІІ від 27 грудня 2019 року, Бучанська МР є засновником підприємства у зв`язку із збільшенням об`ємів капітального будівництва, інвестиційних вкладень, поточних та ремонтних робіт на території м. Бучі, для підвищення ефективної роботи по контролю за якістю виконаних робіт, за відповідністю обсягів проектам та технічним умовам, здійснення організації виконання всього комплексу будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

68. Отже, зі змісту законодавчого регулювання порядку ухвалення рішення про розробку ДПТ, замовлення розробки ДПТ та затвердження такого ДПТ, вбачається, що метою покладення на відповідну сільську, селищну або міську раду та її виконавчі органи повноважень у цій сфері є забезпечення комплексного підходу до планування забудови території на місцевому рівні, врахування при цьому інтересів відповідної територіальної громади та вимог містобудівної документації на місцевому рівні; для цього на відповідний орган місцевого самоврядування покладається повна відповідальність за зміст ДПТ, його відповідність містобудівній документації на місцевому рівні та дотримання встановленої законодавством процедури його розробки, обговорення, доведення до відома громадськості та прийняття.

69. Зважаючи на те, що КП «Бучабудзамовник» створено спеціально з метою підвищення ефективної роботи по контролю за якістю виконаних на замовлення Бучанської МР робіт, враховуючи, що це підприємство повністю підпорядковане, підконтрольне та підзвітне Бучанській МР, а також з огляду на те, що рішення про розробку ДПТ від 25 червня 2020 року № 5015-80-VII прийнято Бучанською МР, остання повністю контролює процес розробки ДПТ та, після громадського обговорення, своїм рішенням затверджує цей ДПТ, колегія суддів вважає, що доручення КП «Бучабудзамовник» укласти тристоронній договір № 21/07-ДПТ/42/1 від 28 липня 2020 року на створення науково-технічної продукції не суперечить вимогам статей 17 та 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

70. Стосовно доводів скаржника про порушення Бучанською МР порядку оприлюднення рішення про розробку проєкту ДПТ, розроблений проєкт ДТП та рішення про затвердження ДПТ, що, на думку скаржника, порушує встановлений процедуру проведення громадських слухань, доведення відповідного рішення до відома територіальної громади, колегія суддів зазначає наступне.

71. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

72. Пунктами 2 та 3 Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 555) передбачено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із врахуванням положень Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні може утворюватися погоджувальна комісія.

73. Відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку № 555 оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

74. Пунктом 5 Порядку № 555 передбачено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;

5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;

6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

75. Пунктом 6-1 Порядку № 555 передбачено, що пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні та повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту містобудівної документації.

76. Зі змісту вищенаведених норм можна встановити, що громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться шляхом оприлюднення таких проєктів, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій, а також шляхом безпосереднього подання пропозицій громадськістю до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.

77. Цей висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18 та від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18.

78. Згідно частини п`ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до частини одинадцятої цієї ж статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

79. Частина перша статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти.

80. Відповідно до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

81. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.

82. Рішенням Бучанської МР 17-2-VII від 2 грудня 2020 року затверджено Регламент Бучанської міської ради VIIІ скликання (далі - Регламент).

83. Згідно зі статтею 74 Регламенту прийняті радою рішення розмножуються і видаються депутатам за їх вимогою не пізніше 10 календарних днів після закінчення відповідного пленарного засідання. Прийняті рішення оприлюднюються на офіційному вебсайті міської ради.

84. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що проєкт рішення № 5015-80-VII від 25 червня 2020 року «Про розробку матеріалів містобудівної документації, а саме: ДПТ, орієнтовною площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області» оприлюднено на сайті Бучанської МР за посиланням: https://www.bucha-rada.gov.ua/draft-decisions?title=80field_registration_value%5Bmin%5D%5Bdate%5D=field_registration_value%5Bmax%5D%5Bdate%5D=.

85. Крім того, судами встановлено, що 14 серпня 2020 року Бучанська МР оприлюднила інформацію щодо проведення громадських слухань, а саме - оголошення про початок проведення громадських обговорень з питань розгляду матеріалів «ДПТ, орієнтовною площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області», згідно рішення Бучанської міської ради № 5015-80-VII від 25 червня 2020 року на вебсайті за посиланням: https://bucha-rada.gov.ua/content/ogoloshennya-37 та в газеті «Бучанські новини» від 14 червня 2020 року № 32, із зазначенням дати, часу та місця проведення громадських слухань (3 вересня 2020 року о 15-00 год. у приміщенні Бучанської МР, актова зала, 1-й поверх), строку подання зауважень та пропозицій (з 14 серпня 2020 року до 14 вересня 2020 року).

86. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 17 березня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, було заборонено проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 10 чоловік. Тому для можливості урегулювання питання проведення громадських слухань з розгляду спірного ДПТ, громадські слухання проводились у формі надання письмових зауважень та пропозицій.

87. Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджено наявним у матеріалах справи звітом про результати розгляду пропозицій громадськості, що надійшли від громадськості під час проведення громадських обговорень з 14 серпня 2020 року по 14 вересня 2020 року щодо матеріалів містобудівної документації, а саме: «ДПТ, орієнтованою площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області», зауважень та пропозицій від громадськості не надходило.

88. У день проведення громадських слухань, а саме 3 вересня 2020 року до Бучанської МР представники громадськості також не з`явились, у зв`язку із чим суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Бучанською МР виконано всі вимоги статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 555 в частині проведення громадських слухань та публікації повідомлень про проведення громадських слухань.

89. Крім того, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, 24 вересня 2020 року Бучанською МР прийнято рішення № 5486-85-VII, яке було оприлюднено на сайті Бучанської МР 2 жовтня 2020 року за посиланням https://www.bucha-rada.gov.ua/content/rishennya-buchanskoyi-miskoyi-rady-85-sesiya-vii-sklykannya-vid-24092020-roku.

90. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з приводу того, що Бучанська МР належним чином оприлюднила документацію з питань розроблення ДПТ, оголошення про проведення громадських слухань із зазначенням необхідного обсягу інформації, а також самого рішення Бучанської МР про затвердження ДПТ від 24 вересня 2020 року № 5486-85-VII.

91. У цій справі колегія суддів також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 400/3396/19, відповідно до якої дії відповідача стосовно, зокрема оприлюднення рішення про розробку ДПТ, розміщення оголошення про початок проведення громадських слухань щодо проєкту ДПТ дозволяють зробити висновок, що у спірних правовідносинах, з урахуванням вимог законодавства та об`єктивних умов, відповідач діяв добросовісно.

92. З огляду на таке, доводи скаржниці про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є необґрунтованими, оскільки встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі обставини справи свідчать про те, що Бучанська МР під час оприлюднення рішення про розробку ДПТ, оголошення про проведення громадського обговорення, а також самого рішення ДПТ діяла добросовісно.

93. Одним із доводів касаційної скарги є неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статей 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» з огляду на неврахування правового висновку Верховного Суду, що викладені у постановах від 30 вересня 2021 року у справі № 320/1030/19 та від 11 липня 2022 року у справі № 520/9684/19.

94. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

95. Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

96. Частиною першою статті 1 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» визначено терміни які вживаються у ньому, зокрема:

документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування;

стратегічна екологічна оцінка - процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом`якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби - транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

97. Відповідно до статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» цей Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

98. Отже, стратегічна екологічна оцінка обов`язково проводиться для документів державного планування, які відповідають одночасно двом критеріям, зазначеним у статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», а у випадку, якщо проєкт для документів державного планування відповідає лише одному із таких критеріїв, то рішення щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки замовник приймає самостійно.

99. Відповідно до пунктів 6 та 7 частини першої статті 6 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у межах своєї компетенції, зокрема: здійснює методичне керівництво та методологічно-консультативне забезпечення з питань стратегічної екологічної оцінки; розробляє нормативно-методичні документи з питань стратегічної екологічної оцінки.

100. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 296 від 10 серпня 2018 року «Про затвердження Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування» підготовлених на виконання Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» надано роз`яснення з приводу застосування статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі - Методичні рекомендації).

101. Відповідно до положень Розділу IV Методичних рекомендацій перед тим як розпочати процедуру стратегічної екологічної оцінки рекомендується визначити, чи підлягає проект документу державного планування цій процедурі, тобто зробити попередню оцінку проекту документа державного планування, що відіграє велику роль у забезпеченні ефективності системи стратегічної екологічної оцінки в цілому. Попередня оцінка основана на переліку критеріїв, які дозволяють оцінити чи підлягає проект документу державного планування процедурі стратегічної екологічної оцінки. Крім того, попередня оцінка може включати і консультації з Мінприроди, МОЗ, або місцевими органами. Стратегічна екологічна оцінка обов`язково проводиться щодо проектів документів державного планування, які відповідають одночасно двом критеріям статті 2 Закону. Якщо проект документа державного планування відповідає лише одному критерію, наведеному у статті 2 Закону, замовнику рекомендується самостійно прийняти рішення про необхідність здійснення стратегічної екологічної оцінки.

101. Зі вищенаведеного вбачається, що для визначення наявності підстав для обов`язкового проведення стратегічної екологічної оцінки документа державного планування необхідно перевірити: 1) сферу та вид діяльності, щодо якого розробляється проєкт відповідного документа, 2) наявність положень законодавства, які встановлюють для такого виду діяльності обов`язкову оцінку впливу на довкілля.

Отже, обов`язкова стратегічна екологічна оцінка проводиться під час розроблення проєкту містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема детального плану території, у разі, якщо сфера та вид запланованої на відповідній території діяльності віднесені законодавством до тих, щодо яких передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на особливості такої діяльності та ймовірні наслідки від її здійснення для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі, а також для довкілля та здоров`я населення.

102. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Частина третя цієї ж статті визначає другу категорію видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, зокрема інфраструктурні проекти:

- облаштування індустріальних парків;

- будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення; будівництво кінотеатрів з більш як 6 екранами; будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.

103. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що додатком до спірного ДПТ є Рецензія на містобудівну документацію «ДПТ, орієнтовною площею 1,62 га для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції, та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області», розроблена та підписана сертифікованих архітектором Клещовим О.Д. на замовлення КП «Бучабудзамовник» Бучанської МР. Вказана рецензія враховувалась відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення.

104. У розділі «Щодо Звіту про стратегічну екологічну оцінку» Рецензії рецензент зазначив наступне: «Згідно статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» цей Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля документів державного планування щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля. Розробник проекту не виконував стратегічну екологічну оцінку, але відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України «Оцінку впливу на довкілля» об`єкти проектування не входять до переліку об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля. Враховуючи вищезазначене, містобудівна документація «ДПТ орієнтовною площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області» не підлягає стратегічній екологічній оцінці».

105. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, рішенням Бучанської МР від 27 січня 2022 року № 2836-27-VIII було внесено зміни до Генерального плану від 2015 року; у складі цього документу державного планування є розділ «Охорона навколишнього природного середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку); зазначена містобудівна документація була прийнята з проведенням стратегічної екологічної оцінки та громадських обговорень. Згідно оновленому Генеральному плану передбачено розташування медичного центру по вулиці Революції 7-Г.

Безпосередньо Звіт про стратегічну екологічну оцінку розміщено на сайті Бучанської МР за посиланням: https://bucha-rada.gov.ua/sites/default/files/zvit_seo.pdf.

Згідно вказаного звіту не передбачено негативних екологічних наслідків від будівництва медичного центру по вулиці Революції 7-Г у місті Буча Київської області.

106. Крім того, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи прийнято до уваги подані докази, які за висновком судів свідчать про екологічну безпечність медичної клініки, а саме:

- проект медичного центру відповідає класу наслідків (відповідальності) СС1;

- відповідно до пункту 4.5 ДБН В.2.2-10:2019 такі заклади охорони здоров`я можуть бути розміщені у житлових будинках та громадських будівлях, а отже і розміщуватися в межах існуючої житлової забудови;

- перелік послуг, які надаватимуться в межах медичного центру (гінекологічні, педіатричні консультації та малоінвазивні маніпуляції), не передбачають використання шкідливого обладнання, не шкодять навколишньому середовищу та не створюють небезпеку для життєдіяльності населення та охорони його здоров`я;

- обслуговування вказаного об`єкту не може спричинити негативні наслідки для екології, оскільки в районі будівництва передбачена можливість підключення до центрального водопостачання та водовідведення. Для обігріву приміщення буде використана газова котельня;

- у проєкті передбачено наявність автоклаву для знищення відходів, які потенційно можуть з`явитися внаслідок проведення малоінвазивних маніпуляцій, що відповідає санітарним нормам поводження з такого виду відходами.

107. За таких обставин, Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що під час розробки містобудівної документації «ДПТ, орієнтовною площею 1,62 га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області» стратегічна екологічна експертиза не повинна була проводитись, а проведена у подальшому стратегічна екологічна оцінка проєкту рішення Бучанської МР від 27 січня 2022 року № 2836-27-VIII про внесення змін до Генерального плану м. Буча, а також інші перевірені судами попередніх інстанцій доказу у сукупності свідчать про відсутність негативних екологічних наслідків від будівництва медичного центру як у момент ухвалення спірного рішення Бучанської МР, так і на час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій.

108. У цій справі колегія суддів також враховує правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16, відповідно до яких порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення; певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Верховний Суд у цій постанові також наголосив, що, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

109. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 820/3914/17, від 29 листопада 2019 року у справі № 359/7194/16-а, від 24 жовтня 2019 року у справі № 806/1243/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 210/3268/15-а та від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18.

110. Крім того, Верховний Суд у постанові від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20 сформулював правовий висновок, відповідно до якого формальні неточності у процедурі підготовки та оприлюднення проєкту генерального плану населеного пункту слід оцінювати з урахуванням всіх обставин справи, у сукупності із суспільною важливість оскаржуваного рішення та метою, на досягнення якої воно спрямовано, а також необхідністю досягнення балансу між інтересами позивача та публічними (суспільними) інтересами територіальної громади, на захист яких прийнято оскаржуване рішення. Такий підхід цілком відповідає засадам адміністративного судочинства, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

111. При цьому відповідно до правового висновку, що викладений у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 804/639/18, від 13 жовтня 2021 року у справі № 640/21854/18та від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; одним з критеріїв, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

112. Враховуючи, що містобудівна документація на місцевому рівні, зокрема ДПТ, істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців населених пунктів, навколишнє середовище, розвиток населених пунктів (суспільні інтереси), то під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.

113. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17, від 4 листопада 2020 року у справі № 824/376/19-а та від 23 лютого 2023 року у справі № 400/3396/19.

114. Суд у цій справі також враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20, відповідно до якого стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату та захист прав інвесторів відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини четвертої статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.

115. З огляду на вищезазначене доводи скаржниці про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 2, 17-19 та 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статей 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», а також неврахування правових висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 5 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 30 вересня 2021 року у справі № 320/1030/19, від 19 жовтня 2021 року у справі № 369/9375/17 та від 11 липня 2022 року у справі № 520/9684/19, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду цієї справи.

116. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

117. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

118. Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.

119. ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcia Ruiz v. Spain» [GC] (заява № 30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)).

120. Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява № 20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.

121. Однак варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява № 30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов?язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

122. Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов?язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява № 18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).

123. Так, у рішенні «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) у пункті 54 ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.

124. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

125. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

126. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді Н.В. Коваленко

Т.Г. Стрелець