Ухвала

від 04.08.2023 по справі 640/9806/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 серпня 2023 року

м. Київ

справа №640/9806/22

адміністративне провадження №К/990/12541/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В. у порядку підготовки до касаційного розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС РІТЕЙЛ ГРУП" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2023 відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою.

Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду в порядку, передбаченому статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України, з`ясовано, у касаційній скарзі скаржник просить розглядати справу за участю представника Національного банку України.

Вирішуючи вищевказане клопотання, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з приписами частини першої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

За змістом частин першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд касаційної інстанції враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", № 8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі №361/3009/16-ц.

Згідно з ухвалою про відкриття касаційного провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, подати доповнення до касаційної скарги, а іншим учасникам справи - відзив на неї.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суб`єктний склад її учасників, а також наявний обсяг матеріалів провадження (документів, письмових доказів), на підставі яких судами попередніх інстанцій були встановлені обставини цієї справи, не вбачається необхідності проведення судового засідання у суді касаційної інстанції з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання Національного банку України про розгляд справи за участю його представника належить відмовити.

У касаційній скарзі Національний банк України заявляє й клопотання про розгляд справи у закритих судових засіданнях.

Розглядаючи це клопотання, суд виходить з того, що відповідно до частини восьмої статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, визначених законом.

Частиною першою статті 60 Закону України від 07.12.2000 №2121-III "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

А частина четверта статті 61 цього ж Закону визначає, що органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов`язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

У постанові від 16.06.2023 у справі №520/986/22 Верховний Суд відзначав, що для з`ясування того, яка інформація є з обмеженим доступом, необхідно звернутися до Закону України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації", який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Так, відповідно до частини першої статті 6 вищезгаданого Закону інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

У той же час, у частині першій статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розкрито поняття "таємна інформація", зокрема зазначено, що це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

З вищевказаних норм законодавства вбачається, що до інформації з обмеженим доступом відноситься, у тому числі, і банківська таємниця.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд цієї справи у судах першої та апеляційної інстанцій відбувався у закритих судових засіданнях.

Призначаючи справу до розгляду в закритому судовому засіданні, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять інформацію для службового користування, надану Національним банком України, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття заходів забезпечення режиму нерозголошення такої інформації.

Наявність інформації, що становить банківську таємницю, вбачається й зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень судів попередніх інстанцій, які оскаржуються.

Беручи до уваги усе вищевикладене, суд вважає, що з метою нерозголошення інформації, яка охороняється законом, і становить банківську таємницю, клопотання Національного банку України про розгляд цієї справи у закритому судовому засіданні підлягає задоволенню.

Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2023 матеріали справи №640/9806/22 витребувано з Київського окружного адміністративного суду (у паперовому вигляді).

У зв`язку з цим до суду першої інстанції було надіслано лист за підписом судді від 30.06.2023 №640/9806/22/33406/23, у якому з метою забезпечення належного і своєчасного розгляду справи в касаційному порядку Суд просив невідкладно направити матеріали вказаної справи до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Вищевказаний лист Верховного Суду 10.07.2023 отримано Київським окружним адміністративним судом, що підтверджується наявним у матеріалах касаційного провадження повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

У подальшому й станом на час закінчення підготовки справи до касаційного розгляду відповіді на цей лист не отримано, а матеріали справи до Верховного Суду так і не надійшли.

Беручи до уваги такі обставини та маючи відповідну технічну можливість, суддею - доповідачем витребувано матеріали справи №640/9806/22 у електронному вигляді з використанням функціоналу комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" - "Витребування справ з ЦБД" (центральної бази даних).

Станом на момент закінчення підготовки справи до розгляду її матеріали надійшли до Верховного Суду в електронному вигляді.

За таких обставин, у зв`язку із проведенням усіх необхідних дій з підготовки справи до касаційного розгляду та відсутністю перешкод для цього, справа, на підставі положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає призначенню до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у електронному вигляді.

Керуючись статтями 340, 345 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

у х в а л и в:

Клопотання про розгляд цієї справи у закритому судовому засіданні задовольнити.

Проводити розгляд цієї справи у закритому судовому засіданні з урахуванням вимог законодавства щодо охорони інформації, яка становить банківську таємницю.

Відмовити у задоволенні клопотання Національного банку України про розгляд справи за участю його представника.

Закінчити підготовку справи до касаційного розгляду.

Призначити касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у електронному вигляді з 07.08.2023 у приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Коваленко