Рішення
від 07.08.2023 по справі 161/8761/23
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/8761/23

Провадження № 2-др/161/92/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Пушкарчук В.П.

за участю секретаря судового засідання Швед Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.06.2023 року в цивільній справі № 161/8761/23 задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до ТзОВ «М.Ж.К.» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнуто з ТзОВ «М.Ж.К.» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 12535, 97 грн.

06.07.2023 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Філіпович-Силкою Т.Ю. було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 1800 грн. До вищевказаної заяви долучені відповідні докази на обґрунтування розміру понесених судових витрат.

07.08.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Філіпович-Силки Т.Ю. надійшла заява, у якій остання просить розгляд заяви проводити у її відсутності, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 259 ЦПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, зокрема, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь її довірительки понесені останньою витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 1800 грн.

У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача долучає до матеріалів справи копію договору про надання професійної правничої допомоги № 40/04-23 від 22.04.2023 року, копію акта прийняття-передачі наданих послуг/професійної правничої допомоги від 03.07.2023 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 40 від 22.04.2023 року.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Виходячи із вимог ст. 137 ЦПК України та з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, кількість судових засідань, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності, вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1800 грн.

Керуючись ст. ст. 137, 270 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.», адреса місцезнаходження: 43024, м. Луцьк, пр. Соборності, 19 Б, код ЄДРПОУ - 13348495.

Додаткове рішення у повному обсязі складено 07 серпня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук

СудЛуцький міськрайонний суд Волинської області
Дата ухвалення рішення07.08.2023
Оприлюднено09.08.2023
Номер документу112677975
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про ухвалення додаткового рішення

Судовий реєстр по справі —161/8761/23

Рішення від 07.08.2023

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Пушкарчук В. П.

Рішення від 26.06.2023

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Пушкарчук В. П.

Ухвала від 30.05.2023

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Пушкарчук В. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні