Ухвала

від 02.08.2023 по справі 296/2204/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2204/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.115 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року Житомирський апеляційний суд

в складі : головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12020060020004201 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 16.12.2022 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої смт. Новогуйвинське, Житомирського району Житомирської області, громадянки України, з середньою освітою, непрацююча, не одружена, на утриманні має малолітню дитину, зареєстрована за адресою в АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_8 на ч.1 ст.119 КК України та призначити їй покарання мінімальне покарання, передбачене зазначеною нормою, застосувавши положення ст.75 КК України, звільнивши обвинувачену від відбування покарання, встановивши мінімальний іспитовий строк. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_8 не мала наміру вбивати ОСОБА_9 , а намагалася захиститися від нього, оскільки потерпала від домашнього насильства, що стало підгрунтям до даної події. Вказує, що після скоєного обвинувачена намагалася надати допомогу потерпілому, визнала свою вину у заподіянні тілесних ушкоджень, щиро кається та активно сприяла розкриттю злочину, брала участь у слідчому експерименті. Також вважає, що при призначенні покарання суд безпідставно не врахував, що обвинувачена має на утриманні малолітню дитину.

Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 16.12.2022 року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім ) років.

Початок строку відбування покарання встановлено обчислювати з дня приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_8 обрано у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22:00 години до 07:00 години до набрання вироком законної сили, але не довше шістдесяти днів.

На підставі ч.5 ст.72 КПК України в строк покарання ОСОБА_8 зараховано строк попереднього ув`язнення з 18.12.2020 по 21.12.2020 рік з розрахунку день за день.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 17000,00грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 10000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 27000,00 грн. В решті позову відмовлено.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Як встановлено судом та зазначено у вироку, 18.12.2020 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_3 , разом із співмешканцем ОСОБА_9 розпивали спиртні напої. Під час цього між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник конфлікт.

В цей же день, час, місці та за вказаних обставин, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків через зазначений конфлікт у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взявши зі столу кухонний ніж та утримуючи його в своїй правій руці, замахнувшись, нанесла ним один удар в грудну клітку ОСОБА_9 , спричинивши йому проникаюче колото-різане ножове поранення верхньої лівої половини грудної клітини з ушкодженням легень та серця, що призвело до масивної крововтрати і стало причиною смерті потерпілого.

Обвинувачена ОСОБА_8 та потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду. Враховуючи, що участь вказаних осіб не є обов`язковою відповідно до ч.4 ст.405 КПК України та сторони провадження не заперечують про розгляд у їх відсутності, колегія суддів вважає можливим проводити апеляційний розгляд без участі вказаних осіб.

Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дослідивши в судовому засіданні зібрані докази, які були оцінені судом у сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_8 у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_9 . Дії обвинуваченої ОСОБА_8 за ч.1 ст.115 КК України судом кваліфіковано вірно.

В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачена ОСОБА_8 свою вину визнала частково та пояснила, що вона не бажала смерті потерпілому, а лише оборонялася від нього. В той день починаючи з 11 год. вони з ОСОБА_9 розпивали спиртні напої, з ними був також ОСОБА_12 , який близько 15:00 години пішов у своїх справах. Після того, як ОСОБА_12 пішов, у них з ОСОБА_9 виник конфлікт через те, що йому не сподобалось, що приходив ОСОБА_12 , з яким у неї раніше були стосунки. ОСОБА_9 в ході конфлікту почав наносити їй удари в обличчя, а тому захищаючись вона схопила ніж, який лежав на столі, та нанесла один удар ножем в грудну клітку ОСОБА_9 . Коли побачила кров на потерпілому, вона наклала на рану пов`язку і він приліг на диван. В цей час повернувся ОСОБА_12 і викликав швидку допомогу. Коли прибула «швидка», лікарі повідомили, що ОСОБА_9 помер. З загиблим вона проживала близько 4 років, після вживання алкогольних напоїв між ними виникали конфлікти, в ході яких він спричиняв їй тілесні ушкодження. Однак, вона продовжувала проживати з потерпілим, оскільки він забезпечував її матеріально.

Проте, вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, підтверджується сукупністю доказів, оцінених судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності.

Зокрема, висновки суду ґрунтуються на :

- показах потерпілої ОСОБА_11 -дружини загиблого, яка в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що разом вони не проживали, бо той зловживав спиртними напоями. Чоловік у їхній спільній кімнаті проживав з ОСОБА_8 18.12.2020 року у вечірній час їй зателефонували та повідомили, що ОСОБА_8 вбила її чоловіка. Про конфлікти між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 їй було відомо;

- показах свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що 18.12.2020 року він перебував в гостях у ОСОБА_8 , яка проживала разом із ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_3 , де вони вживали спиртні напої. Близько 15:00 год. він пішов з квартири, а коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_9 лежить на дивані, одяг його був в крові, а в області грудної клітки - рана. ОСОБА_8 повідомила, що в ході суперечки ОСОБА_9 вдарив її в обличчя, а вона схопила ніж та нанесла йому один удар в грудну клітку. ОСОБА_9 був в свідомості, однак нічого не пояснював. Він викликав швидку допомогу, а коли прибули медики то повідомили, що ОСОБА_9 помер. Потім прибули працівники поліції;

- показах свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - працівників поліції, які в судовому засіданні суду першої інстанції пояснили, що прибувши на виклик побачили працівників ОСОБА_15 , які повідомили про смерть чоловіка. Зайшовши до кімнати побачили на одному з ліжок чоловіка, який лежав на спині, тіло якого та одяг були у плямах бурого кольору. Коли працівники слідчої групи підняли футболку чоловіка, то побачили поріз в лівій частині грудної клітки. В коридорі та в кімнаті були сліди бурого кольору. На іншому ліжку сиділа ОСОБА_8 , на її кофті були сліди бурого кольору, видимих тілесних пошкоджень у ОСОБА_8 не було. ОСОБА_8 пояснила, що чоловік різав ножем хліб до себе та порізався, але вона не бачила як це сталося, бо спала. В кімнаті обстановка не була порушена. На столі знаходився посуд, буханка хліба без слідів нарізання та кухонний ніж приблизно довжиною 20-25 см, на лезі якого були сліди бурого кольору;

- показах свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що він разом з медсестрою ОСОБА_17 прибули на виклик - ножове поранення. Їх зустрів незнайомий чоловік, коли зайшли до кімнати на дивані в горизонтальному положенні лежав чоловік. На чорній футболці, в яку він був одягнений, та на підлозі були плями бурого кольору. На тілі чоловіка було одне ножове поранення верхньої лівої половини грудної клітки, на рану була накладена пов`язка, чоловік ознак життя не подавав, трупних плям на тілі не було. Біля столу сиділа ОСОБА_8 , яка нічого не пояснювала. На столі були чарки з залишками спиртних напоїв. Ними була викликана поліція;

- показах свідка ОСОБА_18 - чоловіка обвинуваченої, який був допитаний судом першої інстанції за її клопотанням та який пояснив, що вони мають дочку ОСОБА_19 , 2015 року народження, відносно якої він позбавлений батьківських прав. Разом вони не проживають близько п`яти років, ОСОБА_8 проживала з ОСОБА_9 , який зловживав спиртними напоями та бив ОСОБА_20 . Обставини події, які мали місце 18.12.2020 року йому не відомі, але від ОСОБА_12 він дізнався, що ОСОБА_8 вбила ОСОБА_9 .

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_8 підтверджується письмовими доказами, які були досліджені судом у відповідності до вимог ст.94 КПК України, а саме :

- письмовою заявою ОСОБА_11 від 18.12.2020 року, якою підтверджено надання дозволу на проведення слідчих дій, а саме огляду місця події в належному їй житлі за адресою: АДРЕСА_4 (т.2 а.с.3);

- протоколом огляду місця події від 18.12.2020 року за адресою: кімната АДРЕСА_3 , план-схемою до нього та таблиць зображень, якими зафіксовано знаходження тіла ОСОБА_9 на дивані. Плям речовини бурого кольору на правій калоші штанів, на передній поверхні футболки трупа та детальний вид отвору в передній частині футболки та вид отвору в тілі трупа у лівій підключичній ділянці. Зафіксовано загальний вигляд обстановки в кімнаті та на столі, на якому виявлено та вилучено кухонного ножа, хлібину, а також мобільний телефон марки «Ergo». (т.2 а.с.4-18);

- протоколом огляду трупа від 19.12.2020 року, відповідно до якого в приміщенні кв. АДРЕСА_3 проведено огляд трупа ОСОБА_9 , встановлено загальний вигляд його положення та тілесних ушкоджень на ньому. Одяг трупа вилучено, відібрано зразки нігтьових пластин з рук, змиви з лівої та правої руки трупа. Встановлено причину смерті - проникаюче ножове поранення грудної клітини з пошкодженням лівої легені та серця (т.2 а.с. 48-51);

- протоколами отримання зразків для експертизи від 19.12.2020 року, відповідно до яких у ОСОБА_8 відібрані зразки зрізів нігтьових пластин обох рук, зразки букального епітелію. (т.2 а.с. 59-62);

- протоколом отримання зразків для експертизи від 21.12.2020 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 відібрані зразки крові (т.2 а.с. 65);

- висновком експерта №1089 від 22.12.2020 року, відповідно до якого кров ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО (т.2 а.с. 66);

- висновком експерта №232/2 від 16.02.2021 року, відповідно до якого утворення тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_9 не суперечить показам ОСОБА_8 наданим під час проведення слідчого експерименту за її участю від 14.01.2020 року в частині механізму їх спричинення та локалізації (т.2 а.с. 129-131);

- висновком експерта №2456 від 22.12.2020 року, відповідно до якого при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_8 будь-яких видимих тілесних ушкоджень на шкірі обличчя, спини виявлено не було (т.2 а.с. 145);

- висновком експерта №1194 від 18.12.2020 року, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлено наступні тілесні ушкодження: щілиноподібна рана з рівними краями, верхнім гострим, нижніми «П» подібним кінцями, пологими стінками і дном виповненим підлеглими м`якими тканинами, в верхній частині лівої половини грудної клітки попередній поверхні проникаюча в плевральну порожнину розташована в 2 см нижче ключиці та в 12 см зовні від серединної лінії з напрямком раньового каналу зверху вниз, спереду до заду і зліва на право, що проходить через шкіру, підшкірно-жирову клітковину, м`язи передньої поверхні грудної клітки, міжреберні м`язи на рівні третього міжребір`я, верхню долю лівої легені, перикард та сліпо закінчується на передньо- боковій стінці лівого шлуночка серця, довжиною до 8см; темно-червоні крововиливи в м`які тканини та м`язи передньої поверхні грудної клітини зліва в проекції рани та по ходу раньового каналу; ушкодження верхньої долі лівої легені ускладнене гемотораксом у вигляді наявності в лівій плевральній порожнині 2200 мл темно-червоної рідкої крові та рихлих згортків; ушкодження серцевої сорочки ускладнене гемоперикардом у вигляді наявності 200 мл темно-червоної рідкої крові та рихлих згортків в ній; сліпе ушкодження передньо-бокової стінки лівого шлуночка серця. Дані тілесні ушкодження утворились прижиттєво, не менше як від одноразової дії гострого колючо-ріжучого предмета, типу леза клинка ножа, з достатньою ступеню загостреності і силою прикладання необхідною для їх утворення, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

Смерть ОСОБА_9 настала від масивної крововтрати в результаті проникаючого колото-різаного ножового поранення лівої половини грудної клітини з ушкодженням легені та серця, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа, даними судово-гістологічної експертизи: підсумки нерівномірне кровонаповнення та малокрів`я внутрішніх органів, наявність дефекту в серці, з порушенням цілісності міокарду, пошкодженням кардіоміоцитів, крововиливами в епі - та в міокард, без клітинної реакції, крововиливи в легенях, з пошкодженням легеневої тканини, набряк головного мозку та даними судово- медичної медико-криміналістичної експертизи: висновок - на клаптику шкіри в середній частині виявлено наскрізне ушкодження шкіри. Дане ушкодження по своїй характеристиці країв, кінців, стінок, форми, являється колото-різаним. Ушкодження утворилось від проникаючої дії колючо-ріжучого предмету, який має лезо та обух. Максимальна ширина по всій довжині занурення в тіло складає 20 мм.

Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 слід вважати, що після їх спричинення він на протязі невеликого проміжку часу (хвилини) залишався живим.

Поза потерпілого, розташування та взаємо розташування потерпілого і травмуючого фактору могли бути будь-якими, при котрих місця локалізації тілесних ушкоджень були доступні для їх спричинення.

Під час спричинення тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 він міг відчувати больові відчуття, що відповідають характеру даних ушкоджень.

Приймаючи до уваги характер та локалізацію тілесних ушкоджень, що знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 слід вважати, що після їх спричинення до настання смерті пройшов незначний проміжок часу (хвилини).

Всі тілесні ушкодження виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 являються прижиттєвими, яких-небудь тілесних ушкоджень спричинених після настання смерті виявлено не було.

Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 слід вважати, що спричинення їх власною рукою малоймовірне.

Ознак переміщення трупа та зміни його пози після настання смерті при судово- медичній експертизі трупа ОСОБА_9 не виявлено.

При судово-токсикологічній експертизі крові із трупа ОСОБА_9 виявлений етиловий спирт в концентрації 2,59%о, що в живих осіб відповідає сильному алкогольному сп`янінню.

При судово-імунологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_9 встановлено, що вона відноситься до групи В ізосерологічною системою АВО (т.2 а.с. 56-58);

-висновком експерта №8/ц від 18.01.2021 року, відповідно до якого при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту правої руки трупа ОСОБА_9 (об.І) кров не виявлена. Знайдені в незначній кількості епітеліальні ядровмістимі клітини, статева належність яких не встановлена через деструктивні зміни в ядрах клітин. Домішка епітеліальних клітин від підозрюваної ОСОБА_8 не виключається, так як її крові властивий антиген Н ізосерологічної системи АВО.

При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту лівої руки трупа ОСОБА_9 знайдена кров людини та незначна кількість епітеліальних ядровмістимі клітин, статева належність крові не встановлена через відсутність в препаратах клітинних елементів крові. Статева належність епітеліальних клітин не встановлена через деструктивні зміни в ядрах клітин.

Кров та епітеліальні клітини, знайдені в піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_9 (об.2), могли утворитись за рахунок особи, в крові якої містяться вищевказані гени, в тому числі і від нього самого.

Домішка крові від підозрюваної ОСОБА_8 не виключається, так як її крові властивий антиген Н ізосерологічної системи АВО, якщо на момент скоєння злочину у неї були тілесні ушкодження, що супроводжувались зовнішньою кровотечею. Домішка епітеліальних клітин від підозрюваної ОСОБА_8 не виключається, так як її крові властивий антиген Н ізосерологічної системи АВО (т.2 а.с. 70-73);

-висновком експерта №1092 від 13.01.2021 року, згідно якого у вирізці із фрагмента килимового покриття, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні, виявлені антигени А, В, Н походження яких можливе за рахунок крові особи, організму яка властиві антигени А, В, Н, такою особою може бути і ОСОБА_9 , але виключити домішку крові ОСОБА_8 , як носія антигена Н не є можливим, в разі якщо у останньої були пошкодження, що супроводжувались кровотечею (т.2 а.с.74-76);

- висновком експерта №1095 від 14.01.2021 року, відповідно до якого у вирізках із кофти знайдена кров людини. При серологічному дослідженні, виявлені антигени А, В та Н, походження яких можливе за рахунок крові будь-якої особи організму якої властиві антигени А, В, Н, такою особою може бути ОСОБА_9 , однак виключити домішку крові ОСОБА_8 , як носія антигена Н, не є можливим, вразі якщо у останньої були пошкодження, що супроводжувались кровотечею (т.2 а.с. 85-87);

-висновком експерта №12-ц від 26.01.2021 року, відповідно до якого при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту лівої руки підозрюваної ОСОБА_8 виявлені сліди крові людини та епітеліальні клітини багатошарового плоского епітелію. Статева належність епітеліальних клітин не встановлена через деструктивні зміни в ядрах клітин. Статева належність крові не встановлена через відсутність в препаратах клітин крові. При серологічному дослідженні даного об`єкту виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО.

Отже, антигени А і В, які не властиві підозрюваній ОСОБА_8 , можуть походити від особи з вищевказаними антигенами, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_21 (т.2 а.с. 94-98);

-висновком експерта №1097 від 14.01.2021 року, згідно якого у вирізках із трусів та на шкарпетках, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні яких виявлені антигени А, В та Н. Походження даних антигенів можливе за рахунок крові будь-якої особи організму якої властиві антигени А, В, Н, такою особою може бути ОСОБА_9 , однак виключити домішку крові ОСОБА_8 , як носія антигена Н, не є можливим, в разі якщо у останньої були пошкодження, що супроводжувались кровотечею (т.2 а.с.99-101);

-висновком експерта №1099 від 15.01.2021 року, згідно якого у вирізках із спортивних штанів, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні, виявлені антигени А, В, Н. походження яких можливе за рахунок крові будь-якої особи організму якої властиві антигени А, В, Н. Такою особою може бути і ОСОБА_9 , однак, виключити домішку крові ОСОБА_8 , як носія антигена Н, не є можливим, вразі, якщо у останньої були пошкодження, які супроводжувались кровотечею (т.2 а.с. 102-104);

-висновком судово-психіатричного експерта №8-2021 від 12.01.2021 року, згідно якого ОСОБА_8 в минулому будь-якими психічними захворюваннями не страждала та не страждає ними в даний час. В даний час виявляє клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан компенсації. Даний діагноз відповідає критеріям шифру F 10.71 МКХ-10. Однак, вище вказані зміни зі сторони психіки у ОСОБА_8 не досягають ступеню психічного захворювання, лежать в межах патології особистості та не позбавляють її здатності на даний час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

ОСОБА_8 в період часу, до якого відноситься інкримінований їй протиправний вчинок, хронічними психічними захворюваннями, недоумством не страждала та в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними - не перебувала. Виявляла ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан компенсації. Однак, вище вказані зміни зі сторони психіки не досягали ступеню психічного захворювання та не позбавляли її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

ОСОБА_8 могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкримінований їй протиправний вчинок, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час.

ОСОБА_8 по своєму психічному стану не потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру (т.2 а.с. 110-111);

-висновком експерта №11/ц від 22.01.2021 року, згідно якого кров, виявлена на ножі, могла утворитись від потерпілого ОСОБА_9 . Виключити домішку крові від підозрюваної ОСОБА_8 неможливо, так як її крові властивий антиген Н ізосерологічної системи АВО, якщо на момент скоєння злочину у неї були тілесні ушкодження, що супроводжувались зовнішньою кровотечею. (т.2 а.с.121-124);

-висновком експерта №23-МК від 18.02.2021 року, згідно якого на футболці постраждалого ОСОБА_9 виявлено наскрізне пошкодження, яке по своїй характеристиці країв, форми, кінців являється колото-різаним. Пошкодження утворились від одноразової проникаючої дії колючо-ріжучого предмету, який має лезо та обух з невираженими ребрами. Ширина клинка по всій довжині занурення в одяг складає 21 мм. Загальна довжина раневого каналу складає до 8 см (80 мм). Пошкодження на футболці відповідають ушкодженню на тілі ОСОБА_9 , а саме : на одязі пошкодження розташовується на передній поверхні футболки зліва в верхній частині та відповідає ушкодженню на тілі, яке розташовується в верхній частині лівої половини грудної клітки по передній поверхні. Враховуючи довжину ушкодження на тілі ОСОБА_9 2,0 см (20мм) та довжину пошкодження на одязі 2,1 см (21 мм), рановий канал довжиною до 8 см (80 мм), а також при дослідженні ножа виявлено, що ширина клинка ножа на відстані 58 мм (середня частина клинка) складає 20 мм, що відповідає виявленому пошкодженню на одязі, тому не виключається можливість утворення пошкодження на одязі та на тілі постраждалого від одноразової дії клинка ножа, що був представлений на дослідження (т.2. а.с.125-127);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.01.2021 року за участю свідка ОСОБА_12 , відповідно до якого в приміщенні кв. АДРЕСА_3 , свідок ОСОБА_12 детально розповів про обставини події, яка мала місце 18.12.2020 року. Аналогічні покази свідок надав безпосередньо під час судового розгляду в суді першої інстанції. Відеозапис слідчого експерименту також було досліджено під час судового розгляду судом першої інстанції (т.3 а.с.49-52);

-протоколом слідчого експерименту від 14.01.2021 року, проведеного за адресою : АДРЕСА_4 за участю підозрюваної ОСОБА_8 в присутності її захисника ОСОБА_7 , під час якого ОСОБА_8 детально показала та добровільно розповіла про обставини події, яка мала місце 18.12.2020 року, та механізм спричинення ОСОБА_9 одного ножового поранення в область середньої частини грудної клітки. Відеозапис слідчого експерименту також було досліджено під час судового розгляду судом першої інстанції (т.3 а.с.53-58);

-протоколом огляду предмету від 05.03.2021 року, а саме відеозапису нагрудної бодікамери екіпажу поліцейських №101, які прибули на виклик за адресою : АДРЕСА_4 , з якого вбачається, що на коридорі поблизу вказаної квартири знаходяться працівники швидкої медичної допомоги та особа чоловічої статі - ОСОБА_12 .. В приміщенні вказаної квартири виявлено труп ОСОБА_9 , поблизу якого знаходиться ОСОБА_8 . В ході відеозапису зафіксовано приміщення квартири в тому числі стіл, та наявні на ньому речі і предмети в тому числі кухонний ніж з синьою рукояткою та буханка хліба (т.3 а.с.59-62).

Проаналізувавши сукупність зібраних доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, доведена повністю.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність умислу обвинуваченої ОСОБА_8 на вбивство ОСОБА_9 та перекваліфікації її дій на ст.119 КК України, оскільки, на думку адвоката, вони носили необережний характер, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З суб`єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.

Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинених діянь.

На відміну від умисного вбивства, вбивство з необережності має місце лише при необережній формі вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.

Як встановив суд першої інстанції, до настання події вчиненого передував конфлікт між обвинуваченою та потерпілим ОСОБА_9 з приводу їх взаємовідносин, під час якого обвинувачена ОСОБА_8 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, агресивно відреагувала на висловлювання потерпілого, та взявши зі столу кухоний ніж, нанесла один удар ножем в грудну клітку потерпілого ОСОБА_9 .

Характер та локалізація тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим ОСОБА_9 , смерть якого настала від масивної крововтрати внаслідок проникаючого колото-різаного ножового поранення лівої половини грудної клітини з ушкодженням легені та серця свідчить про те, що тілесні ушкодження не були хаотичними, а навпаки - були прицільними, адже здійснювалися в грудну клітину, де розташовані життєво важливі органі. Крім того, побачивши кров на тілі потерпілого, обвинувачена припинила свої дії, але навіть не намагалася викликати «Швидку» для надання кваліфікованої медичної допомоги потерпілому, яку в подальшому через певний проміжок часу викликав свідок ОСОБА_12 та було констатовано смерть потерпілого. Зазначені обставини вказують на наявність у діях обвинуваченої складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що виключає можливість кваліфікації її дій за ст.119 КК України, як вбивство через необережність.

Вказане узгоджується з висновками експерта №1194 від 18.12.2020р., №232/2 від 16.02.2021р., протоколом слідчого експерименту від 14.01.2021р. за участю обвинуваченої та її показами і показами свідка ОСОБА_12 в суді першої інстанції.

Крім того, посилання сторони захисту в апеляційній скарзі на те, що обвинувачена захищалася від нанесених їй ОСОБА_9 тілесних ушкоджень спростовуються висновком експерта №2456 від 22.12.2020р., згідно якого у обвинуваченої ОСОБА_8 будь-яких видимих тілесних ушкоджень на шкірі обличча, спини виявлено не було.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.06.2020 у справі №221/6129/17 (провадження №51-1180 км 19) та від 07.12.2022 у справі №295/4942/20.

Зазначені дані вказують на наявність у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що виключає можливість кваліфікації її дій за ст.119 КК України, як вбивство через необережність.

Відтак, позицію сторони захисту щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_8 колегія суддів вважає способом захисту, з метою уникнення останньою відповідальності за більш тяжкий злочин, оскільки вона повністю спростовується вищенаведеним.

Клопотання про дослідження доказів сторона захисту під час апеляційного розгляду не заявляла, а колегія суддів таких підстав не вбачала, враховуючи положення ст.404 КПК України. Також стороною захисту не заявлялося клопотання про визнання доказів недопустимими.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_8 страждала від насильства з боку ОСОБА_9 , колегія суддів вважає непереконливими та такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки переглядає оскаржуваний вирок в межах висунутого ОСОБА_8 обвинувачення.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що судом не враховано, що обвинувачена ОСОБА_8 визнала свою вину у спричинені тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , сприяла розкриттю злочину, щиро кається та має малолітню дитину, у якої проблеми зі здоров`ям, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вказані обставини судом враховані при призначенні покарання.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_8 суд першої інстанції виходив із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання, судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Також судом враховано особу обвинуваченої ОСОБА_8 , яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має малолітню доньку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, схильна до вживання алкогольних напоїв.

Такими чином, суд першої інстанції дійшов висновку про призначення обвинуваченій покарання у вигляді позбавлення волі у межах, наближених до мінімального строку, визначеного санкцією ч.1 ст.115 КК України та вважав, що таке покарання буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої та сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, переконливих аргументів, які б ставили під сумнів законність та вмотивованість рішення суду першої інстанції при призначенні обвинуваченій покарання в апеляційній скарзі не наведено.

Також, колегія суддів звертає увагу, що виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Норми кримінального закону України наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з призначеним судом першої інстанції покаранням обвинуваченій та вважає, що воно буде достатнім для перевиховання та виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Призначене обвинуваченій ОСОБА_8 покарання не можна визнати явно несправедливим та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої внаслідок суворості.

Підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та, з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, відсутності істотних порушень кримінального процесуального законодавства, які б безумовно тягнули за собою скасування судового рішення, не вбачає підстав для скасування вироку суду, який є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 16.12.2022 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців.

Судді: