Рішення

від 01.08.2023 по справі 908/1336/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/90/23-26/14/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023 Справа № 908/1336/23(908/1290/23)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до першого відповідача: Приватного підприємства МАКСФОРТ (вул. Академіка Ф.М. Муравченка, буд. 5, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 40907474)

до другого відповідача: Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кияниці Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_3 )

про визнання недійсним рішення, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування реєстраційної дії

в межах справи № 908/1336/23

про банкрутство - Приватного підприємства Максфорт, код ЄДРПОУ 40907474 (69068, м. Запоріжжя, вул. Академіка Ф.М. Муравченка, 5)

кредитор Фізична особа-підприємець Крамаренко Богдан Юрійович, РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 )

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник відповідачаадвокат Гришко І.І., посвідчення адвоката України ЗП001324 від 29.06.2017 року

Представник позивачаадвокат Яценко Д.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 988 від 30.08.2012 року

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного підприємства «МАКСФОРТ» та до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кияниці Оксани Володимирівни про:

- визнання недійсним повністю, з моменту прийняття, рішення власників Приватного підприємства № 28/03/2023, ідентифікаційний код юридичної особи-40907474, від 28 березня 2023 року;

- визнання незаконним та скасування наказу № 3-К Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи-40907474) від 28 березня 2023 Про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновлення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) на посаді директора Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи-40907474);

- стягнення з Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи-40907474) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати (331,34 гривень) на кількість робочих днів, починаючи з дня звільнення (28 березня 2023 року) і закінчуючи днем поновлення на роботі;

- скасування реєстраційної дії Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (Відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), проведеної 30 березня 2023 року о 09:15:04 відносно Приватного підприємства «МАКСФОРТ» приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Оксаною Володимирівною, а також внесеного на її підставі запису № 1001031070003041455 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.04.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1290/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1290/23, присвоєно справі номер провадження 24/90/23, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.05.2023 о 13 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 24.05.2023 передано матеріали справи № 908/1290/23 за позовом за позовом ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Приватного підприємства МАКСФОРТ та Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кияниці Оксани Володимирівни про визнання недійсним рішення, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування реєстраційної дії до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/1336/23 про банкрутство Приватного підприємства МАКСФОРТ, ідентифікаційний код 40907474 (вул. Академіка Ф.М. Муравченка, буд. 5, м. Запоріжжя, 69068).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.05.2023 справу №908/1290/23 розподілено судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою суду від 05.06.2023 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до відповідачів - Приватного підприємства МАКСФОРТ та приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кияниці Оксани Володимирівни, про визнання недійсним рішення, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування реєстраційної дії, для розгляду в межах справи № 908/1336/23 про банкрутство відповідача-1, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.06.2023 о 12:00 год.

Ухвалою від 29.06.2023 відкладено судове засідання на 13.07.2023 о 10-45.

Ухвалою від 13.07.2023 у задоволенні клопотань представника позивача про витребування доказів та клопотання про витребування оригіналу документа відмовлено; у задоволенні заяви представника відповідача-1 про допит свідка відмовлено; відкладено судове засідання на 27.07.2023р. об 11-20.

У судовому засіданні 27.07.2023 судом оголошено перерву до 01.08.2023 о 14-00.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 28.02.2017 загальні збори власників ПП «МАКСФОРТ» прийняли рішення, яким призначили позивача директором підприємства. 28.03.2023 було прийнято Рішення Власників № 28/03/2023 ПП «МАКСФОРТ» про звільнення позивача з посади директора підприємства. Того ж дня, 28.03.2023, було видано наказ ПП «МАКСФОРТ» № 3-К «Про звільнення ОСОБА_1 » з посиланням на п.5 ст.41 КЗпП України. 30.03.2023 о 09:15:04, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею О.В. було проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», внаслідок чого було змінено керівника підприємства з позивача на ОСОБА_2 . Своє звільнення позивач вважає протиправним, адже в Рішенні Власників № 28/03/2023 від 28.03.2023 нічого не зазначено про припинення повноважень позивача, як посадової особи підприємства. В той час як єдиною підставою для видачі наказу № 3-К від 28.03.2023 зазначено лише Рішення Власників Підприємства за № 28/03/2023 від 28.03.2023, в якому немає жодної згадки про припинення повноважень виконавчого органу підприємства директора. Також в Рішенні Власників № 28/03/2023 від 28.03.2023 не було зазначено підстави звільнення позивача з посиланням на норми КЗпП України. В свою чергу, в наказі не могло міститися тієї підстави, яка не була зазначена у рішенні власників. Також зазначає, що наказ було підписано від імені власників підприємства, а не директором підприємства; в той час як загальні збори учасників не наділені повноваженнями видавати такий документ, як наказ. При цьому, оспорюване рішення від 28.03.2023 № 28/03/2023 не оформлене протоколом, не тільки через наявність іншої назви, а й через відсутність притаманних протоколу реквізитів, таких як порядок денний, хід обговорення кожного питання порядку денного, та відсутнє обрання голови та секретаря зборів, що є порушенням вимог пункту 5.1 статуту ПП «МАКСФОРТ». Крім того, вказує, що зі змісту Рішення Власників № 28/03/2023 (принаймні тієї його копії, яка наявна у позивача) вбачається, що воно викладене без використання спеціального бланку нотаріального документу, а справжність підписів на цьому рішенні не була нотаріально засвідчена.

16.05.2023 від Приватного підприємства «МАКСФОРТ» до суду надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову в повному обсязі, відповідач-1 зазначає, що згідно з протоколом загальних зборів засновників відповідача-1 від 28 березня 2023 року № 28/03 було прийнято рішення про припинення повноважень позивача, як директора відповідача-1. На зборах були присутні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , представник ОСОБА_4 за довіреністю. Також зазначає, що передбачена пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України підстава розірвання трудового договору не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів.

26.06.2023 до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, згідно з якою, позивач доповнює прохальну частину позовної заяви новою позовною вимогою та, в доповнення до вже викладених у позовній заяві вимог, додатково просить суд визнати недійсними повністю, з моменту прийняття, рішення загальних зборів Власників Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40907474), оформлені протоколом загальних зборів Власників Приватного підприємства «МАКСФОРТ» № 28/03 від 28 березня 2023 року. В обгрунтування цієї заяви зазначає, що протокол загальних зборів № 28/03 від 28 березня 2023 року є підробленим документом, складеним набагато пізніше ніж 28.03.2023, без нотаріального засвідчення справжності підписів, відсутній в матеріалах реєстраційної справи підприємства, підписаний особою, яка не могла його підписати, складений за участі особи, яка не мала повноважень брати участь у загальних зборах, складений за відсутності позивача як єдиного законного керівника ПП ВКФ «АКВА ВИТА», який мав право представляти інтереси цього підприємства на загальних зборах власників ПП «МАКСФОРТ».

28.06.2023 до суду надійшла заява позивача про зменшення та уточнення розміру позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40907474) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11636 (одинадцять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 46 копійок.

Зазначені заяви були подані позивачем з дотриманням встановленого ст.46 ГПК України строку, за формою та змістом відповідають встановленим вимогам, тому ці заяви залучено судом до матеріалів справи. Судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову та з урахуванням заяви позивача про зменшення та уточнення розміру позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також 27.06.2023 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача-1. В обгрунтування доводів відповіді на відзив позивач зазначає, що протокол загальних зборів Власників відповідача-1 № 28/03 від 28 березня 2023 року має явні ознаки підроблення, про що свідчать такі обставини, як відсутність будь-яких посилань на нього в Рішенні Власників № 28/03/2023 від 28 березня 2023 року і в наказі № 3-К від 28.03.2023; нелогічне зазначення в протоколі про припинення повноважень директора на підставі рішення Власників Підприємства № 28/03/2023 від 28 березня 2023 року (адже звільнення проводиться тільки після припинення повноважень, а не навпаки); відсутність нотаріального засвідчення справжності підписів у протоколі; відсутність протоколу в матеріалах реєстраційної справи; наявність на протоколі підпису від імені ОСОБА_4 , який перебував на той час і перебуває за кордоном; відсутність будь-якого відношення ОСОБА_4 до діяльності ПП «МАКСФОРТ». Також зазначає, що ОСОБА_3 , який зазначений як особа, присутня на загальних зборах у протоколі від 28.03.2023 № 28/03, мав повноваження брати участь у загальних зборах власників (засновників/учасників) саме ПП ВКФ «АКВА ВИТА», аж ніяк не в загальних зборах ПП «МАКСФОРТ». Крім того, вказує, що законним керівником ПП ВКФ «АКВА ВИТА» весь цей час (і станом на 28 березня 2023 року) був і залишається саме позивач, водночас, на жодних загальних зборах власників ПП «МАКСФОРТ» 28 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 , як єдиний законний керівник ПП ВКФ «АКВА ВИТА», присутнім не був, участі в них не брав. Позивач наполягає, що жодним органом управління ПП «МАКСФОРТ» не приймалися рішення про припинення повноважень позивача. Крім того, зазначає, що ні в спірному рішенні, ні в спірному протоколі не зазначено посилань на норму п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, а спірний наказ складено не від імені виконавчого органу підприємства. Тому позивач приходить до висновку, що у встановлений законом і статутом ПП «МАКСФОРТ» спосіб, повноваження позивача, як директора ПП «МАКСФОРТ» не припинялися, тому і підстав для звільнення позивача з посади директора не було і немає.

12.07.2023 до суду надійшов відзив представника відповідача-1 на заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новою позовною вимогою, а 18.07.2023 до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив відповідача-1 на заяву про зміну предмету позову. Зазначені документи залучені судом до матеріалів справи.

У відзиві на заяву про зміну предмету позову відповідач-1 зазначає, що на загальних зборах 28 березня 2023 року були присутні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , представник ОСОБА_4 за довіреністю. Оскільки ОСОБА_4 перебував за межами України, на загальних зборах його за довіреністю представляв ОСОБА_3 . Відповідач зазначає, що ОСОБА_3 , представляючи інтереси ОСОБА_4 за довіреністю, діяв цілком законно, а на протоколі загальних зборів навпроти прізвища ОСОБА_4 стоїть підпис ОСОБА_3 . Також відповідач-1 вказує, що подавати два документи для вчинення реєстраційних дій реєстратору не передбачено законом, тому нотаріусу було надано документ, який відповідач вважав за доцільним, до того ж нотаріус Рішення Власників не повернула, як неналежно оформлене, а на підставі нього здійснила всі необхідні реєстраційні дії.

У відповіді на відзив на заяву про зміну предмету позову позивач зазначає, що ОСОБА_4 не є ні засновником (учасником) ПП «МАКСФОРТ», ні керівником чи представником ПП ВКФ «АКВА ВИТА», ні керівником чи представником ПП «ВІТАФАРМА». Вказує, що відповідач не пояснив, яким чином можна було спочатку звільнити особу, а лише потім припинити її повноваження як виконавчого органу підприємства. Зазначає, що відповідачем фактично визнано факт підроблення підпису ОСОБА_4 на протоколі загальних зборів № 28/03 від 28 березня 2023 року. Наполягає на тому, що видана ОСОБА_4 довіреність не надавала ОСОБА_3 повноважень брати участь у загальних зборах будь-яких інших підприємств, окрім ПП ВКФ «АКВА ВИТА». Зауважує, що відсутність оригіналу чи копії протоколу № 28/03 від 28 березня 2023 року в матеріалах реєстраційної справи ПП «МАКСФОРТ», як і відсутність факту нотаріального засвідчення справжності підписів на такому протоколі, є ще одним підтвердженням того факту, що станом на 28.03.2023 цього документа просто не існувало, а складений він був пізніше з метою введення суду в оману щодо фактичних обставин справи. Стверджує, що відповідач так і не навів логічного пояснення, навіщо було складати протокол про припинення повноважень виконавчого органу, якщо такий протокол не призначався для вчинення реєстраційної дії. Також зазначає, що на протоколі № 28/03, як власне і на Рішенні Власників № 28/03/2023 від 28 березня 2023 року відсутній підпис єдиного законного керівника ПП ВКФ «АКВА ВИТА» позивача, ОСОБА_1 .

01.08.2023 до суду надійшло заперечення від відповідача-1. У вказаному запереченні відповідач-1 зазначає, що формулювання змісту рішення саме як «звільнення», а не «припинення повноважень» не суперечить нормам матеріального права, адже це рішення фактично прийнято вищим органом управління відповідача-1 та в межах його компетенції, а також зважаючи на ту обставину, що фактичним наслідком такого рішення є припинення повноважень директора. Зазначає, що законодавством не передбачено імперативних вимог саме щодо формулювання словесної частини такого рішення. Також зазначає, що справжність підписів на рішенні Власників від 28.03.2023 № 28/03/2023 була засвідчена нотаріально. Крім того вказує, що ОСОБА_2 були надані повноваження на участь у зборах власників відповідача-1 обома його учасниками, а саме ПП «ВІТАФАРМА» та ПП ВКФ «АКВА ВИТА». Також зазначає, що наказ № 3-К можливо є підробленим, а матеріали справи не містять його оригіналу, відтак просить не брати до уваги цей документ.

У судовому засіданні 01.08.2023 представник позивача позов підтримав повністю, надав суду усні пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, відповіді на відзив, заяві про зміну предмету позову та відповіді на відзив відповідача-1 на заяву про зміну предмету позову. Представник відповідача-1 проти позову заперечив повністю, надав суду усні пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, у відзиві на заяву про зміну предмету позову та у запереченні.

Відповідач-2, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кияниця Оксана Володимирівна, будучи завчасно повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання не з`являлася, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, що не перешкоджає розгляду справи.

Також у судовому засіданні 01.08.2023 представник відповідача-1 заявив усне клопотання про відкладення судового засідання. Суд залишає його без задоволення з наступних підстав. У відповідності до ч.1 ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Враховуючи, що позовна заява була прийнята до розгляду нинішнім складом суду 05.06.2023, отже, 60-денний строк з дня відкриття провадження у справі спливає 04.08.2023. При цьому, враховуючи неявку відповідача-2, відкладення розгляду справи до 04.08.2023 (на три дні) є неможливим через те, що в цих умовах неможливим буде дотримання 5-денного строку, визначеного ч.4 ст.120 ГПК України для завчасного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання. При цьому, відкладення розгляду справи на дату пізніше ніж 04.08.2023 є неможливим, адже призвело б до порушення імперативних приписів ч.1 ст.248 ГПК України. Окрім того, суд зазначає, що у відповідача-1 було достатньо часу для надання суду доказів і доводів в обгрунтування своєї позиції по справі; відповідач скористався наданими йому процесуальними правами, надавши суду відзив на позовну заяву, відзив на заяву про зміну предмету позову, надавши письмове заперечення, а також надавши усні пояснення по суті своїх заперечень проти позову. Тому, зібраних у справі матеріалів достатньо для розгляду та вирішення справи, а відкладення розгляду справи порушило б визначений законом строк розгляду справи.

Посилання відповідача-1 на необхідність ознайомлення з матеріалами справи не може слугувати підставою для відкладення розгляду справи, оскільки відповідач-1 не позбавлений був можливості реалізувати це право, не порушуючи встановленого ГПК України строку розгляду справи; зміна відповідачем-1 свого представника не впливає на обізнаність самого відповідача-1, як сторони по справі, зі змістом та підставами позовних вимог та зі змістом інших поданих стороною позивача процесуальних документів, копії яких завчасно надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача-1. Крім того суд констатує, що договір про надання правової допомоги з новим представником відповідача-1 було укладено 17.07.2023 (тоді ж видано ордер на представництво інтересів в суді першої інстанції в цій справі), а заява про ознайомлення з матеріалами справи надійшла до суду лише через 10 днів, а саме 27.07.2023. Більше того, враховуючи клопотання відповідача-1, 27.07.2023 суд вже оголошував перерву в судовому засіданні до 01.08.2023 о 14-00 год., надавши відповідачеві-1 можливість скористатися своїми процесуальними правами. Тому, враховуючи всі вищезазначені обставини, суд не вбачає підстав для нового відкладення розгляду справи.

Також у судовому засіданні 01.08.2023 представник відповідача-1 підтримав клопотання про витребування у позивача оригіналу наказу № 3-К від 28.03.2023 про звільнення позивача, яке було заявлено в прохальній частині заперечення, поданого відповідачем-1 до суду 01.08.2023. Суд відмовляє в задоволенні цього клопотання, з огляду на таке. У відповідності до ч.5 ст.91 ГПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. При поданні до суду копії цього наказу, позивачем було зазначено, що його оригінал перебуває у відповідача-1. Тобто, у позивача оригінал цього наказу відсутній. Крім того, у відповідності до п.6 ч.1 ст.43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (який застосовується до відповідача-1, оскільки відповідач-1 має статутний капітал, поділений на частки), Товариство зобов`язано зберігати, зокрема, накази виконавчого органу товариства. Крім того, згідно з ч.1 ст.47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення (тобто працівникові при звільненні видається не оригінал наказу, а лише його копія). Таким чином, оригінал цього наказу повинен зберігатися саме у відповідача-1, а у позивача він не може перебувати, тому підстав для витребування його оригіналу у позивача суд не вбачає.

Також у судовому засіданні 01.08.2023 представник відповідача-1 підтримав клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 Приватного підприємства «Вітафарма» та Приватного підприємства Виробничо-комерційну фірму «Аква Вита». В обгрунтування цього клопотання зазначає, що вказані юридичні особи є учасниками відповідача-1, а оспорюване позивачем рішення є формою реалізації вищезазначеними учасниками відповідача-1 своїх корпоративних прав, відтак вирішення питання щодо визнання цього рішення недійсним стосується їхніх прав та обов`язків. Представник позивача проти задоволення цього клопотання заперечив, пославшись на його безпідставність. Суд залишає це клопотання без задоволення з огляду на таке.

Нормою ч.1 ст.50 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Суд констатує, що клопотання про залучення третіх осіб відповідачем-1 подано вже після першого судового засідання (за 3 дні до закінчення строку розгляду справи), без жодного обгрунтування поважності причин строку його подання. Крім того, суд приходить до висновку, що рішення в цій справі не може вплинути на права та обов`язки ПП ВКФ «АКВА ВИТА» і ПП «ВІТАФАРМА», адже за наслідками розгляду цієї справи вказані підприємства не отримують нове право вимоги до будь-якого учасника цієї справи, а так само і учасники цієї справи за наслідками її розгляду не отримують нове право вимоги до вказаних підприємств. Оспорювані позивачем рішення були прийняті від імені органів управління відповідача-1, а не зазначених підприємств; обсяг корпоративних прав зазначених підприємств у статутному капіталі відповідача-1 незалежно від результатів розгляду цієї справи залишається незмінним. Тому суд не вбачає жодних підстав для залучення цих підприємств в якості третіх осіб до участі в цій справі.

У судовому засіданні 01.08.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.

За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Судом установлено, що Приватне підприємство «МАКСФОРТ» зареєстроване 21.10.2016, його засновниками та учасниками є Приватне підприємство «ВІТАФАРМА» (ідентифікаційний код 37526877, частка в статутному капіталі становить 60 %), і Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «АКВА ВИТА» (ідентифікаційний код 31075647, частка в статутному капіталі становить 40 %), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно ПП «МАКСФОРТ».

Установчим документом ПП «МАКСФОРТ» є статут. У відповідності до пункту 5.1 статуту, управління підприємством здійснюють його органи. Органами управління підприємства є загальні збори власників та виконавчий орган Директор. Вищим органом підприємства є загальні збори власників підприємства. Рішення загальних зборів власників підприємства оформлюються протоколом, який підписує голова та секретар зборів, які обираються загальними зборами. Власник може призначити представника, який діє на підставі довіреності. Представник власника може бути постійним або призначеним на визначений термін. Власник має право у будь-який час замінити свого представника.

У відповідності до пункту 5.2 статуту, до виключної компетенції вищого органу підприємства відносяться, зокрема, обрання (призначення) і відкликання Директора (підпункт 4). Загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні всі власники підприємства або їх представники. Рішення вважаються прийнятими, якщо за них проголосують всі власники одностайно.

У відповідності до пункту 5.3.2 статуту, директор, зокрема, видає довіреності, накази, розпорядження, обов`язкові для виконання всіма членами трудового колективу.

У відповідності до ч.13 ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків.

28.02.2017 загальні збори власників ПП «МАКСФОРТ» прийняли рішення, оформлене протоколом № 3, згідно з яким, вирішили, зокрема, наступне:

« 3. Призначити Директором Приватного підприємства «МАКСФОРТ» ОСОБА_1 на підставі заяви про прийом на роботу на посаду директора ПП «МАКСФОРТ» з 01 березня 2017 року».

28 березня 2023 року прийняте Рішення Власників № 28/03/2023 Приватного підприємства «МАКСФОРТ» наступного змісту:

« 1. Звільнити з « 28» березня 2023 року з посади Директора Підприємства ОСОБА_1 в порядку передбаченому чинним законодавством України.

2. З « 29» березня 2023 року обов`язки Директора покласти на ОСОБА_2 .

3. Уповноважити нового Директора Підприємства провести державну реєстрацію змін до відомостей, внесених в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань у зв`язку з прийнятими рішеннями».

На рішеннях містяться підписи, вчинені ОСОБА_2 від імені ПП «ВІТАФАРМА» та ПП ВКФ «АКВА ВИТА».

В матеріалах справи містяться дві різні за своїм змістом копії вищевказаного рішення. На копії, наданій позивачем, відсутній посвідчувальний напис нотаріуса та рішення викладено без використання спеціального бланку нотаріального документу. В свою чергу, на копії, наданій відповідачем-1, міститься посвідчувальний напис нотаріуса та рішення викладено з використанням спеціального бланку нотаріального документу. Також суд констатує, що відповідачем-1 не надано суду пояснення щодо наявності двох варіантів одного і того ж рішення, з яких один не містить посвідчувального напису нотаріуса.

Відповідачем також надано суду копію протоколу № 28/03 загальних зборів власників ПП «МАКСФОРТ» від 28 березня 2023 року, в якому зазначено про присутність на загальних зборах ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом у м. Прага Юдр. Сильва Котрбова 07.03.2023 за поточним номером IQISHA8. В протоколі зазначено про прийняття таких рішень: обрати Головою зборів ОСОБА_2 , Секретарем зборів ОСОБА_4 (питання 1 порядку денного); з 28 березня 2023 року припинити повноваження директора Підприємства Колбіна Андрія Валерійовича на підставі рішення Власників Підприємства в порядку передбаченому чинним законодавством України (питання 2 порядку денного); з 29 березня 2023 року призначити Директором Підприємства Колбіну Галину Петрівну (питання 3 порядку денного); уповноважити нового Директора Підприємства Колбіну Галину Петрівну провести державну реєстрацію змін до відомостей, внесених в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань у зв`язку з прийнятими рішеннями (питання 4 порядку денного). В кінці протоколу містяться підписи, викладені наступним чином: «Голова зборів (підпис) ОСОБА_5 ; Секретар зборів (підпис) Василь КОЛБІН».

Позивачем оспорюється справжність протоколу № 28/03 загальних зборів власників ПП «МАКСФОРТ» від 28 березня 2023 року.

Судом установлено, що справжність підписів на протоколі № 28/03 загальних зборів власників ПП «МАКСФОРТ» від 28 березня 2023 року не була засвідчена нотаріально, що визнається обома сторонами та вбачається зі змісту протоколу. Крім того, відповідачем-1 визнано та повідомлено суду, що протокол № 28/03 від 28 березня 2023 року для вчинення реєстраційних дій не подавався і що в матеріалах реєстраційної справи підприємства він відсутній.

Також в матеріалах справи міститься надана позивачем копія наказу № 3-К від 28 березня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 », наступного змісту: « 1. 28 березня 2023 року звільнити Директора Підприємства ОСОБА_1 у зв`язку з ініціативи роботодавців відповідно до п. 5 ст. 41 КЗпП України. 2. Провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 ». Підставою для видачі наказу зазначене Рішення Власників Підприємства за № 28/03/2023 від 28.03.2023.

Відповідачем-1 оспорюється справжність наказу № 3-К від 28 березня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та стверджується про його несправжність.

При цьому, суд констатує, що у відзиві відповідач не стверджував про відсутність такого наказу, а вперше почав стверджувати про це лише в запереченнях, поданих в день останнього судового засідання. Слід зазначити, що у відповідності до ч.4 ст.165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. Суд констатує, що у запереченні, поданому до суду 01.08.2023, відповідач-1 не зазначає і не доводить причин, з яких він не заперечив проти існування наказу № 3-К від 28 березня 2023 року при поданні до суду відзиву.

Окрім того, відповідачем-1 не було надано суду примірник (чи принаймні копію) того наказу про звільнення позивача, який відповідач-1 вважає справжнім. Адже у відповідності до ч.1 ст.47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення. Таким чином, будь-яке звільнення в обов`язковому порядку здійснюється на підставі наказу (розпорядження) про звільнення. Оскільки відповідач-1 наполягає на тому, що позивача було звільнено, то у володінні відповідача-1 має знаходитися наказ про звільнення позивача з посади директора. Оскільки відповідачем-1 не надано наказу про звільнення позивача, який відповідач-1 вважає справжнім, суд критично ставиться до твердження відповідача-1 про нібито несправжність наданої позивачем копії наказу № 3-К від 28 березня 2023 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що документом, який зумовив звільнення позивача з посади директора відповідача-1, є наказ № 3-К від 28 березня 2023 року, який, в свою чергу, в якості єдиної підстави для звільнення, посилається на рішення Власників Підприємства за № 28/03/2023 від 28.03.2023.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадку, зокрема, припинення повноважень посадових осіб.

Судом установлено, що в рішенні Власників Підприємства за № 28/03/2023 від 28.03.2023 не зазначено про припинення повноважень посадової особи відповідача-1, тобто не вказано про припинення повноважень директора підприємства.

Суд відхиляє доводи відповідача-1 про тотожність термінів «припинення повноважень» і «звільнення», оскільки звільненням є припинення саме трудових правовідносин, і перш ніж звільнити працівника, мають виникнути підстави, визначені статтями 36, 38, 39, 40, 41 або 45 КЗпП України, і однією з таких підстав є припинення повноважень посадових осіб. Тому для звільнення посадової особи на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України повинно існувати рішення уповноваженого органу юридичної особи про припинення повноважень такої посадової особи. Враховуючи це, суд приходить до висновку, що рішення Власників Підприємства за № 28/03/2023 від 28.03.2023 не є рішенням про припинення повноважень посадової особи, та не могло слугувати підставою для звільнення позивача з посади директора підприємства.

Щодо самого рішення Власників Підприємства за № 28/03/2023 від 28.03.2023, то суд констатує, що воно оформлене з порушенням вимог, визначених у вже наведеному вище пункті 5.1 статуту ПП «МАКСФОРТ», оскільки воно оформлене не протоколом, а підписане не головою та секретарем загальних зборів. Рішення не містить реквізитів, які притаманні протоколу загальних зборів, зокрема в ньому відсутній порядок денний, не зазначено хід обговорення питань порядку денного.

Окрім того, статутом ПП «МАКСФОРТ», а саме пунктом 5.2, передбачено, що загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні всі власники підприємства або їх представники; рішення вважаються прийнятими, якщо за них проголосують всі власники одностайно.

Судом установлено, що від імені ПП ВКФ «АКВА ВИТА» рішення № 28/03/2023 від 28.03.2023 підписане ОСОБА_2 , яка в спірному рішенні зазначена як Генеральний директор ПП ВКФ «АКВА ВИТА». Окрім того, відповідачем надано суду копію рішення Власників ПП ВКФ «АКВА ВИТА» № АВ-2803/2023 від 28 березня 2023 року, наступного змісту: «Надати Генеральному директору Підприємства Колбіній Галині Петрівні повноваження на участь у зборах Власників Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (код ЄДРПОУ 40907474), з правом голосувати та вирішувати всі питання порядку денного на власний розсуд та з правом підписання рішення власників Приватного підприємства «МАКСФОРТ»». На рішенні містяться підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (від імені ОСОБА_4 ).

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 у справі № 908/1339/23(908/1600/23) було, зокрема, визнано недійсним повністю, з моменту укладення, договір дарування частки корпоративних прав Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «АКВА ВИТА» (ідентифікаційний код юридичної особи 31075647) від 21 березня 2023 року, укладений між ОСОБА_2 , як дарувальником, та ОСОБА_4 , як обдаровуваним.

Окрім того, рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.06.2023 у справі № 908/1339/23(908/1632/23) було, зокрема, вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді Генерального директора Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «АКВА ВИТА» (ідентифікаційний код юридичної особи 31075647) з 12 грудня 2022 року (пункт 4 резолютивної частини рішення суду). Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України судом допущено негайне виконання п. 4 рішення в частині поновлення на посаді.

Таким чином, єдиним законним керівником Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «АКВА ВИТА» станом на 28 березня 2023 року є ОСОБА_1 (позивач) і лише він (або особа, уповноважена ним за довіреністю) мав право представляти інтереси ПП ВКФ «АКВА ВИТА» на загальних зборах власників ПП «МАКСФОРТ». Отже, при прийнятті рішення Власників ПП «МАКСФОРТ» за № 28/03/2023 від 28.03.2023 був відсутній кворум, адже під час прийняття рішення був відсутній представник Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «АКВА ВИТА».

У відповідності до п.2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.

Таким чином, рішення Власників № 28/03/2023 Приватного підприємства «МАКСФОРТ», ідентифікаційний код юридичної особи 40907474, від 28 березня 2023 року підлягає визнанню недійсним повністю з моменту прийняття.

Оскільки вказане рішення було єдиною підставою для видачі наказу № 3-К Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40907474) від 28 березня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 », то наказ, виданий на підставі такого рішення, підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Навіть якщо взяти до уваги позицію відповідача-1 щодо відсутності наказу № 3-К від 28 березня 2023 року, то така позиція не спростовує доводів позивача про незаконне звільнення, а навпаки підтверджує їх, адже в такому випадку це означає, що позивача звільнили з посади директора взагалі без видачі наказу про звільнення.

Щодо надання оцінки самому наказу № 3-К від 28 березня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 », то суд, крім вищевикладеного, констатує, що цей наказ, в порушення пункту 5.3.2 статуту підприємства, підписаний не виконавчим органом підприємства, а від імені власників підприємства, до того ж, як вже зазначено вище, одного з власників підприємства, а саме ПП ВКФ «АКВА ВИТА», представляла неуповноважена особа.

Крім того, в наказі № 3-К від 28 березня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » зазначена підстава звільнення (п.5 ст.41 КЗпП України), якої не було в рішенні Власників № 28/03/2023 від 28.03.2023, тоді як наказ є похідним документом від рішення та не може містити підстав, яких немає в рішенні.

Отже, суд приходить до висновку про незаконність оспорюваного наказу та про наявність підстав для його скасування.

Обгрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідач надав суду копію протоколу загальних зборів Власників Приватного підприємства «МАКСФОРТ» № 28/03 від 28 березня 2023 року в підтвердження того, що, на думку відповідача, все таки було прийнято рішення про припинення повноважень директора підприємства.

Отримавши копію протоколу загальних зборів Власників Приватного підприємства «МАКСФОРТ» № 28/03 від 28 березня 2023 року, позивач оспорив прийняті згідно цього протоколу рішення, шляхом подання до суду заяви про зміну предмету позову; позивач вказав, що цей протокол має ознаки підроблення, а саме, складення його минулою датою задля так званого усунення недоліків, які мали місце в рішенні Власників Приватного підприємства «МАКСФОРТ» № 28/03/2023 від 28 березня 2023 року.

Як встановлено судом, оспорюваний протокол має, зокрема, підпис від імені ОСОБА_6 , без відмітки про те, що замість цієї особи протокол підписує його представник. При цьому, відповідач-1 у відзиві визнав ту обставину, що станом на 28 березня 2023 року ОСОБА_4 не перебував у місті Запоріжжі, а перебував за кордоном, і що підпис замість нього проставив ОСОБА_3 . Таким чином, самим відповідачем-1 визнано, що підпис у графі «Секретар зборів...Василь КОЛБІН» в кінці протоколу є несправжнім, адже не належить ОСОБА_4 , а належить ОСОБА_3 .

Окрім того, судом установлено, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 , не є ні керівниками ПП «ВІТАФАРМА» чи ПП ВКФ «АКВА ВИТА», ні їхніми представниками.

Відповідач-1 не пояснив суду, на яких підставах ОСОБА_4 міг би брати участь у загальних зборах саме ПП «МАКСФОРТ» і обиратися на них секретарем зборів.

Що стосується повноважень ОСОБА_3 діяти від імені ОСОБА_4 , то суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія довіреності ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 від 07.03.2023, в якій зазначено, зокрема, наступне: «з питань, пов`язаних з моїм вступом до складу Власників (Засновників/Учасників) ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНІЙ ФІРМІ «АКВА ВИТА» (Ідентифікаційний код юридичної особи 31075647) (надалі за текстом Підприємство), участю в Загальних зборах Власників (Засновників/Учасників) Підприємства, з усіма правами, наданими Власнику (Засновнику/Учаснику) чинним законодавством України та установчими документами Підприємства».

Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що видана ОСОБА_4 довіреність не надавала ОСОБА_3 повноважень брати участь у загальних зборах будь-яких інших підприємств, окрім ПП ВКФ «АКВА ВИТА» (до того ж, як вже зазначалося, на теперішній час існує рішення суду про визнання недійсним договору дарування частки корпоративних прав ПП ВКФ «АКВА ВИТА»).

Таким чином, ОСОБА_3 не мав повноважень діяти від імені ОСОБА_4 на загальних зборах власників ПП «МАКСФОРТ».

Крім того, як вже судом установлено вище, станом на 28 березня 2023 року єдиним законним керівником ПП ВКФ «АКВА ВИТА» є позивач, ОСОБА_1 , тоді як в спірному протоколі № 28/03 від 28 березня 2023 року його підпису немає та він не брав участі у прийнятті цього рішення загальних зборів. Таким чином, рішення загальних зборів, оформлені протоколом № 28/03 від 28 березня 2023 року, прийняті за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання їх недійсними.

Також суд зазначає, що в спірному протоколі (в питанні 2 порядку денного) зазначено «припинити повноваження директора ... на підставі рішення Власників Підприємства», тобто протокол складений як похідний документ від недійсного рішення Власників № 28/03/2023 від 28 березня 2023 року. Також, нелогічною є послідовність відображених в цих документах рішень, оскільки з них вбачається, що спочатку особу звільнили, а лише потім нібито припинили її повноваження, тоді як завжди спочатку припиняються повноваження посадової особи, а лише потім така посадова особа звільняється, а не навпаки.

Суд констатує, що відповідачем-1 не надано обгрунтованого пояснення щодо необхідності складання саме двох окремих документів (рішення і протоколу) в один день з питань, які могли бути вирішені одним документом. Так само, відповідачем-1 не надано логічного пояснення тому факту, що в рішенні Власників № 28/03/2023 від 28 березня 2023 року відсутнє посилання на протокол № 28/03 від 28 березня 2023 року, адже в разі, якщо цей протокол дійсно був би складений в дату 28 березня 2023 року, а не пізніше, то в момент прийняття рішення № 28/03/2023 від 28 березня 2023 року (про звільнення) про цей протокол мало бути відомо, тим паче що він позиціонується відповідачем-1 як документ, яким начебто були припинені повноваження позивача. Відповідач-1 також не пояснив, чому в спірному протоколі (питання 4 порядку денного) було зазначено про уповноваження проведення державної реєстрації змін у зв`язку з прийнятими рішеннями, однак при цьому відповідач-1 вирішив не подавати протокол державному реєстратору. Ці факти, в сукупності з тим, що спірний протокол було складено в простій письмовій формі, не на спеціальному бланку нотаріального документа, без нотаріального засвідчення справжності підписів на ньому, та без долучення його до матеріалів реєстраційної справи, дають підстави для обгрунтованого сумніву в тому, що протокол № 28/03 від 28 березня 2023 року було складено саме в зазначену на ньому дату, а не пізніше, перед поданням відзиву до суду.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для визнання недійсними повністю, з моменту прийняття, рішень загальних зборів Власників Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40907474), оформлених протоколом загальних зборів Власників Приватного підприємства «МАКСФОРТ» № 28/03 від 28 березня 2023 року.

Отже, повноваження позивача, як директора Приватного підприємства «МАКСФОРТ», у встановленому законом і статутом порядку не припинялися, тому і немає підстав для його звільнення з посади директора, передбачених п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що позивач був звільнений 28 березня 2023 року без законної підстави.

Суд відхиляє посилання відповідача-1 на те, що передбачена пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України підстава розірвання трудового договору не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів, оскільки позивач оскаржує своє звільнення не з цих підстав, а з інших, зазначених вище.

Частиною першою статті 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки позивач був звільнений без законної підстави 28 березня 2023 року, то він підлягає поновленню на посаді директора ПП «МАКСФОРТ» з 28 березня 2023 року. При визначенні дати поновлення на роботі суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, згідно з яким, особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

У відповідності до частини другої статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як свідчать надані позивачем індивідуальні відомості про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7, за останні 2 місяці, які передували місяцю, в якому позивача було незаконно звільнено, заробітна плата позивача склала: у січні 2023 року 3702,50 гривень, а в лютому 2023 року також 3702,50 гривень, що сумарно становить 7405,00 гривень.

При цьому, в січні 2023 року було 22 робочих дні, у лютому 2023 року - 20 робочих дні, що сумарно становить 42 робочих дні.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача за 2 місяці, що передували звільненню, становить: 7405,00 / 42 = 176,31 гривень, що узгоджується із приписами абзацу першого п.8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Вимушений прогул розпочався 29 березня 2023 року (з дня, наступного за днем незаконного звільнення). Позивачем заявлено до стягнення середній заробіток за 66 днів вимушеного прогулу, тобто станом на день складання заяви про зменшення та уточнення розміру позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (28 червня 2023 року). Сума компенсації за 66 днів вимушеного прогулу становить: 176,31 гривень * 66 робочих днів = 11636,46 гривень.

Контррозрахунку суми компенсації середнього заробітку відповідачем-1 надано не було. Перевіривши виконаний позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про його коректність. Враховуючи те, що справа розглядається судом в межах заявлених позовних вимог, стягненню з ПП «МАКСФОРТ» на користь позивача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11636,46 гривень. При цьому, позивач не позбавлений права заявити вимоги про стягнення середнього заробітку починаючи з 67-го дня вимушеного прогулу і закінчуючи днем фактичного поновлення на роботі.

Також суд зазначає, що у відповідності до ч.5 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на (...) виплату заробітної плати (...) а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. У відповідності до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.

Крім того, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 25 Закону України України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо (зокрема) визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Нормою п.13 ч.1 ст.20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд вимог щодо (…) інших реєстраційних дій (…), якщо такі вимоги є похідними від (…) спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

30.03.2023 о 09:15:04 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею О.В. було проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» («Відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи») відносно ПП «МАКСФОРТ», та внесено на її підставі запис № 1001031070003041455 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Внаслідок цієї реєстраційної дії, починаючи з 30.03.2023, керівником ПП «МАКСФОРТ», замість ОСОБА_1 , в реєстрі зазначена ОСОБА_2 .

Оскільки недійсні рішення органів управління юридичних осіб не можуть бути підставою для реєстраційних дій, то підлягає задоволенню також позовна вимога про скасування реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» («Відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи»), проведену 30 березня 2023 року о 09:15:04 відносно Приватного підприємства «МАКСФОРТ» приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Оксаною Володимирівною, а також внесеного на її підставі запису № 1001031070003041455 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Задоволення цієї позовної вимоги необхідне для відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, а отже, є ефективним способом захисту порушеного права.

При зверненні до суду, позивач оплатив 10736,00 гривень судового збору за позовними вимогами про визнання недійсним рішення власників підприємства, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, скасування реєстраційної дії та запису, визнання недійсними рішень загальних зборів (а саме, 8052,00 гривень при поданні позовної заяви та додатково 2684,00 гривні при поданні заяви про зміну предмету позову).

Оскільки позов задовольняється судом в повному обсязі, то з відповідача-1 на користь позивача підлягають стягненню 10736,00 гривень судового збору. Суд також зазначає, що враховуючи те, що позовна вимога про скасування реєстраційної дії та запису, хоча й заявлена до відповідача-2, однак є похідною від позовних вимог до відповідача-1, судовий збір за цією позовною вимогою також покладається судом на відповідача-1 як на особу, внаслідок неправильних дій якої виник спір з приводу вказаної реєстраційної дії та запису.

Також, у відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 було викладено правовий висновок, згідно з яким, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, а за пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. Тому позивач звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами як про поновлення на роботі, так і про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи це, судовий збір за цими позовними вимогами, в розмірі 5368,00 гривень, суд стягує з відповідача-1 на користь держави.

На підставі ч.8 ст.235 КЗпП України, суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді директора Приватного підприємства «МАКСФОРТ».

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Усне клопотання представника відповідача-1 про відкладення судового засідання залишити без задоволення.

2. Клопотання представника відповідача-1 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 залишити без задоволення.

3. Позов задовольнити.

4. Визнати недійсним повністю, з моменту прийняття, рішення Власників № 28/03/2023 Приватного підприємства «МАКСФОРТ», ідентифікаційний код юридичної особи 40907474, від 28 березня 2023 року.

5. Визнати незаконним та скасувати наказ № 3-К Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40907474) від 28 березня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

6. Поновити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді директора Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40907474) з 28 березня 2023 року.

7. Стягнути з Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (вул. Академіка Ф.М. Муравченка, буд. 5, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 40907474) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 11636 (одинадцять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 46 копійок.

8. Скасувати реєстраційну дію «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» («Відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи»), проведену 30 березня 2023 року о 09:15:04 відносно Приватного підприємства «МАКСФОРТ» приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Оксаною Володимирівною, а також внесений на її підставі запис № 1001031070003041455 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

9. Визнати недійсними повністю, з моменту прийняття, рішення загальних зборів Власників Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40907474), оформлені протоколом загальних зборів Власників Приватного підприємства «МАКСФОРТ» № 28/03 від 28 березня 2023 року.

10. Стягнути з Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (вул. Академіка Ф.М. Муравченка, буд. 5, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 40907474) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 10736,00 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 00 копійок.

11. Стягнути з Приватного підприємства «МАКСФОРТ» (вул. Академіка Ф.М. Муравченка, буд. 5, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 40907474) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5368,00 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

12. Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України допустити негайне виконання п. 6 рішення в частині поновлення на посаді.

13. Видати накази.

Повний текст судового рішення складено та підписано-08.08.2023.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.