Ухвала

від 08.08.2023 по справі 910/12111/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

08.08.2023Справа № 910/12111/23

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Протек Солюшнз Плюс» (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геката» (м. Київ)

про видачу судового наказу про стягнення заборгованості у сумі 57800,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

31.07.2023 до Господарського суду міста Києва із заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Протек Солюшнз Плюс» (далі - ТОВ «Протек Солюшнз Плюс», заявник) про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геката» (далі - ТОВ «Торговий дім «Геката», боржник) заборгованості у сумі 57800,00 грн.

Дослідивши подану заяву, суддя приходить до висновку, що заява про видачу судового наказу задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника.

У даному випадку заява від імені ТОВ «Протек Солюшнз Плюс» підписана адвокатом Харчук В.І.

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Тобто сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 цієї статті ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат"); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника заявника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Слід також зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання заяви про видачу судового наказу, повинно підтверджуватись згодою сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно обсягу наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Таким чином за аналізу наведених норм вбачається, що повноваження представника заявника - адвоката повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданим на ведення справи в господарському суді.

Враховуючи вищенаведене, сторона у справі має право звертатись до суду через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Проте до заяви не додано оригіналу документу на підтвердження повноважень представника заявника - адвоката Харчук В.І., а саме - оригіналу ордеру.

У той же час відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 60 ГПК у разі подання представником сторони заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рада суддів України рішенням від 26.11.2010 № 30 затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення про АСДС).

02.03.2018 Рада суддів України рішенням № 17 відповідно до пункту 9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII Перехідних положень Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесла зміни до Положення про АСДС шляхом викладення його у новій редакції (далі - рішення РСУ № 17).

Наказом ДСА України № 628 від 22.12.2018 «Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми Електронний суд у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Пунктом 1 та 2 наказу ДСА України № 247 від 01.06.2020 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем Електронний суд та Електронний кабінет» (далі - Наказ № 247) вирішено запровадити з 01.06.2020 в дослідну експлуатацію підсистеми Електронний суд та Електронний кабінет (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 01.07.2020 - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди), а також визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 N 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.

Отже, з 22.12.2018 отримані всіма місцевими та апеляційними господарськими судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему Електронний суд мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС (в редакції рішення РСУ № 17) з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Відповідно до пункту 14 розділу XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС (в редакції рішення РСУ № 17) всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Згідно з вимогами розділу XI Положення обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС (в редакції рішення РСУ № 17) шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми Електронний суд, видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі Електронний суд. Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему Електронний суд, при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою Електронний суд самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

Особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у п.8 ч.1 ст. 60 ГПК та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми Електронний суд електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

Таким чином, у випадку звернення до суду через підсистему Електронний суд, суди мають перевіряти, чи дотримано учасниками справи правила створення електронного доручення, зокрема чи було його сформовано через електронний кабінет тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ.

Довіреність або ордер, видані із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

У даному випадку з картки справи у програмі "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що заява про видачу судового наказу подана представником - адвокатом Харчуком В.І. через електронний кабінет Харчука В.І., яка містить його електронний цифровий підпис як представника заявника.

До заяви про видачу судового наказу додано електронний ордер на надання правничої допомоги (правової) допомоги ТОВ «Протек Солюшнз Плюс» на підставі ордеру № 25-П від 2022-08-16, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 25 від 2022-08-16 у судах.

Разом з тим встановлено, що електронний ордер був сформований через електронний кабінет представника заявника - адвоката Харчука В.І., а отже, електронний ордер сформовано через електронний кабінет не тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ, що унеможливлює його прийняття судом як документу, який містить відповідний електронний цифровий підпис особи, від імені якої подається позовна заява.

З огляду на викладене долучений до заяви про видачу судового наказу електронний ордер від 16.08.2022 не є належним документом, що підтверджує право Харчука В.І. як особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення таких дій від імені та в інтересах заявника у даній справі.

Крім того, суд зазначає, що у вказаному ордері відсутня назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у той час, як законодавець чітко вказав на обов`язок адвоката зазначати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема, в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".

Отже повноваження представника заявника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером або довіреністю, зокрема, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.

З цього приводу слід також звернути увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 серпня 2020 по справі № 911/2636/19, де зазначено, що на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування, 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (пункт 19 постанови).

Суд також враховує правову позицію, викладену Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі № 826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.

Крім того слід зазначити, що в надісланому до суду ордері зазначено, що адвокат Харчук В.І. здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1503 від 2018-11-02, виданого Радою адвокатів Рівненської області на підставі рішення № 475 від 2018-11-02.

Проте копії відповідного Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю N 1503 від 02.11.2018 до суду не надано, причин ненадання не повідомлено.

Отже суд дійшов висновку, що представник заявника - адвокат Харчук В.І. не надав доказів наявності в нього повноважень на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу від імені ТОВ «Протек Солюшнз Плюс».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

Згідно з ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 147 - 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Протек Солюшнз Плюс» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геката» заборгованості у сумі 57800,00 грн.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в порядку, встановленому розділом ІІ Господарського процесуального кодексу України, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К.І.