Рішення

від 13.07.2023 по справі 910/14805/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2023Справа № 910/14805/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аматекс-Україна"

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/14805/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Сістем" (Україна, 02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 11, корп. А, оф. 501; ідентифікаційний код: 41747399)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аматекс-Україна" (Україна, 04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, оф. 108/4; ідентифікаційний код: 36804863)

про стягнення 23 197 200,00 грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Кулачко Т.М., ордер серії АІ № 1353910 від 21.02.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрі-Сістем" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аматекс-Україна" (далі - відповідач) про стягнення 23 197 200,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі № 910/14805/22 в задоволенні позову було відмовлено, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 347 958,00 грн покладено на позивача.

29.06.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого відповідач просить стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 100 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2023 розгляд клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/17577/21 призначено на 13.07.2023.

07.07.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до якого позивач просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача посилаючись на недобросовісність дій відповідача під час розгляду справи та не співмірність витрат відповідача на професійну правничу допомогу зі складністю справи та часом, витраченим на надання послуг.

У судове засідання 13.07.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання позивач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Розглянувши у судовому засіданні 13.07.2023 клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву, на виконання вимог процесуального закону, відповідач зазначив у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що він поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи, витрати на правову допомогу в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

У судовому засіданні 21.06.2023 представник відповідача - адвокат Кулачко Т.М. до закінчення судових дебатів у справі повідомив суд про намір подати докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, оскільки при ухваленні судового рішення в цій справі судом не було вирішено питання про всі судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом цієї справи, наявні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката відповідачем надано належним чином засвідчені копії Договору про надання правничої допомоги №20/02/23-1 від 20.02.2023, актів приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 07.03.2023 на суму 52 000,00 грн та від 22.06.2023 на суму 48 000,00 грн, а також платіжної інструкції № 2650710039 від 07.03.2023 на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правничої допомоги № 20/02/23-1 від 20.02.2023 Адвокатське бюро "Тарас Кулачко та партнери" зобов`язалось надати відповідачу правничу допомогу стосовно представництва його інтересів у господарських судах усіх інстанцій у справі № 910/14805/22.

За умовами пунктів 3.1 - 3.3 цього Договору вартість послуг складає 8 000,00 грн за одну годину надання послуг. Остаточна сума вартості наданих в рамках даного Договору послуг узгоджується сторонам у відповідному Акті приймання-передачі наданих послуг із зазначенням деталізованого розрахунку погодинної вартості послуг та загальної кількості годин обслуговування. Клієнт зобов`язується оплатити послуги у безготівковій формі протягом 30 календарних днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким завершено розгляд справи, зазначеної у п. 1 даного Договору. При цьому клієнт не позбавлений права здійснювати часткову або повну оплату послуг до моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким завершено розгляд справи.

Оцінивши в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надані відповідачем докази на підтвердження понесених судових витрат, суд, керуючись статтями 74 - 79 названого Кодексу, вважає їх належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), у додатковій постанові від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 у справі № 910/3929/18 та інших.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так в рішенні у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) судом зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Заперечуючи проти покладення на нього судових витрат, позивач зазначає, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності, оскільки є не співмірним зі складністю справи, затраченим адвокатом часом та обсягом наданих адвокатом послуг.

За змістом статей 2, 11, 13 - 15 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні спору, в тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання господарського судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення обов`язку доведення обставин, які мають значення для справи, саме на сторін, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, з урахуванням меж заявлених вимог і заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зі змісту актів приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 07.03.2023 та від 22.06.2023 вбачається, що Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери" було затрачено 12 годин 30 хвилин на надання відповідачеві послуг в цій справі, що на думку суду цілком виправдано з огляду на рівень складності цієї справи, кількості процесуальних документів, складених представником та кількості судових засідань, у яких представник відповідача брав участь.

Виходячи з визначеної у п. 3.1 Договору про надання правничої допомоги №20/02/23-1 від 20.02.2023 вартості однієї години роботи бюро в розмірі 8 000,00 грн, загальна вартість наданих відповідачу послуг в межах цієї справи складає 100 000,00 грн.

Доказів того, що така вартість години роботи адвоката не є ринковою позивач не надав.

Твердження позивача про недобросовісну та нерозумну поведінку відповідача під час розгляду справи суд відхиляє, оскільки ці доводи наводились позивачем і при розгляді справи по суті й були враховані судом.

Суд зауважує, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обставин необґрунтованості (не співмірності зі складністю справи, затраченим часом, ціною позову тощо) заявленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

В контексті викладеного позивачем не було доведено не співмірність понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, натомість, як встановлено судом, усі витрати безпосередньо пов`язані із розглядом цієї справи.

Судові витрати у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічної правової позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на предмет позову, характер спірних правовідносин, складність справи, а також обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, зважаючи на те, що в задоволенні позову було відмовлено, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню відповідачу в сумі 100 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аматекс-Україна" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/14805/22 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі-Сістем" (Україна, 02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 11, корп. А, оф. 501; ідентифікаційний код: 41747399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аматекс-Україна" (Україна, 04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, оф. 108/4; ідентифікаційний код: 36804863) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп.

3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Повне додаткове рішення складено 08.08.2023.

Суддя О.В. Нечай