Рішення

від 07.08.2023 по справі 916/2010/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2010/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 916/2010/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІКИЧ ЕНЕРДЖІ" (03039, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 18Б, код ЄДРПОУ 43660488)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ТАВРІЙСЬКА АГРОРЕСУРСНА КОМПАНІЯ" (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 5, код ЄДРПОУ 37049041)

про стягнення 200 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІКИЧ ЕНЕРДЖІ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ТАВРІЙСЬКА АГРОРЕСУРСНА КОМПАНІЯ" про стягнення 200 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі № 916/2010/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст.165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч.4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.06.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІКИЧ ЕНЕРДЖІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ТАВРІЙСЬКА АГРОРЕСУРСНА КОМПАНІЯ" укладено договір поставки № ТИ-Д-209 , відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність відповідача нафтопродукти: дизельне паливо, бензин марки А-92, А-95, газ вуглеводний скраплений, масла та інше, а відповідач прийняти товар та сплатити за нього відповідно до умов договору.

Відповідно до п.4.1. договору, відповідач здійснює приймання товару за кількістю та якістю у відповідності до вимог « Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України» (затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155 зареєстрованого в Мінюсті 02.09.2008 року за N 805/15496); Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 року № 332 та умов цього договору.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що наявність підписів уповноважених представників сторін на видаткових та/або товарно-транспортних накладних, актах приймання-передачі товару, свідчить про те, що всі відомості зазначені в них є вірними, погодженими та прийнятими сторонами без претензій щодо предмету поставки, асортименту, кількості, якості, ціни товару.

Відповідно до п. 5.2 договору, відповідач здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача до моменту поставки товару згідно рахунку-фактури постачальника.

Згідно п.5.3 договору, позивач має право відвантажити відповідачу товар без передплати. Сторони домовилися, що у такому випадку покупець зобов`язується сплатити за поставлений товар на підставі договору протягом 3 банківських днів з дати поставки товару.

На виконання договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 298 965, 88 грн., що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи. Видаткові накладні містять підписи уповноважених представників обох сторін, що свідчить про прийняття товару відповідачем без претензій щодо предмету поставки, асортименту, кількості, якості, ціни товару.

Однак, відповідач оплатив отриманий товар частково, на суму 5 098 965, 88 грн., що підтверджується копією довідки АТ «Перший Український міжнародний банк» № КІЕ-07.8/1580від 24.04.2023 року про надходження коштів.

Таким чином, на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 200 000 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №ТИ-Д-209 від 10.06.2021р. стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІКИЧ ЕНЕРДЖІ" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи 10.06.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІКИЧ ЕНЕРДЖІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ТАВРІЙСЬКА АГРОРЕСУРСНА КОМПАНІЯ" укладено договір поставки № ТИ-Д-209 , відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність відповідача нафтопродукти: дизельне паливо, бензин марки А-92, А-95, газ вуглеводний скраплений, масла та інше, а відповідач прийняти товар та сплатити за нього відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.2 договору, відповідач здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача до моменту поставки товару згідно рахунку-фактури постачальника.

Згідно п.5.3 договору, позивач має право відвантажити відповідачу товар без передплати. Сторони домовилися, що у такому випадку покупець зобов`язується сплатити за поставлений товар на підставі договору протягом 3 банківських днів з дати поставки товару.

Позивач зазначає, що на виконання договору поставки поставив відповідачу товар на загальну суму 5 298 965, 88 грн., що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи. Видаткові накладні містять підписи уповноважених представників обох сторін, що свідчить про прийняття товару відповідачем без претензій щодо предмету поставки, асортименту, кількості, якості, ціни товару.

Проте відповідач своє зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару за видатковими накладними здійснив частково, на суму 5 098 965, 88 грн., що підтверджується копією довідки АТ «Перший Український міжнародний банк» № КІЕ-07.8/1580від 24.04.2023 року про надходження коштів.

Враховуючи часткову оплату, загальна заборгованість за поставлений товар становить 200 000 грн.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість поставленого товару в сумі 200 000 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІКИЧ ЕНЕРДЖІ" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІКИЧ ЕНЕРДЖІ" (03039, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 18Б, код ЄДРПОУ 43660488) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ТАВРІЙСЬКА АГРОРЕСУРСНА КОМПАНІЯ" (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 5, код ЄДРПОУ 37049041) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ТАВРІЙСЬКА АГРОРЕСУРСНА КОМПАНІЯ" (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 5, код ЄДРПОУ 37049041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІКИЧ ЕНЕРДЖІ" (03039, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 18Б, код ЄДРПОУ 43660488) заборгованість в розмірі 200 000 ( Двісті тисяч) грн. та судовий збір в розмірі 3 000 ( Три тисячі) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2023 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна