Рішення

від 08.08.2023 по справі 917/726/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2023 Справа № 917/726/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О. І. розглянувши справу № 917/726/23

за позовною заявою Приватного підприємства "МОД-СЕРВІС", вул. Великотирнівська, 29/2, кв. 46, м. Полтава, 36000

до відповідача Приватної багатопрофільної фірми "ФЕРРІТ", вул. Вузька, 19, м. Полтава, 36022

про стягнення 87 000,00 грн заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

04.05.2023 року Приватне підприємство "МОД-СЕРВІС звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача Приватної багатопрофільної фірми "ФЕРРІТ" про стягнення 87 000,00 грн заборгованості за договором про надання послуг №18-10 від 18.10.2021 року (вх. № 778/23).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання умов договору про надання послуг №18-10 від 18.10.2021 року, а саме: не здійснення оплати в повному обсязі наданих послуг екскаваторами на підставі замовлень замовника по навантаженню піску.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути на його користь судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою від 10.05.2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/726/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 28), відповідачеві вручено копію ухвали від 10.05.2023 року - 16.05.2023 року.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Суд звертає увагу, що справа розглянута 08.08.2023, оскільки з 13.06.2023 року по 04.08.2023 року включно суддя Тимощенко О. М. знаходилася у відпустці. Тому рішення ухвалене, а текст рішення підготовлено та підписано після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

18.10.2021 року між Приватним підприємством "МОД-СЕРВІС" (далі позивач, виконавець) та Приватною багатопрофільною фірмою "ФЕРРІТ" (далі відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг №18-10 (далі договір) (а. с. 8, 9).

Умовами договору сторони передбачили:

- виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надавати послуги екскаваторами на підставі замовлень замовника по навантаженню піску, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати вартість фактично наданих послуг на умовах цього договору (п. 1.1 договору);

- вартість послуг визначається сторонами за домовленістю та складає: за 1 годину роботи колісного екскаватора Liebherr А900С або гусеничного екскаватора Volvo EС140 LС - 1070,00 грн (тариф вказаний з урахуванням ПДВ) (п. 2.1 договору);

- факт надання послуг фіксується актами виконаних робіт (надання послуг) (п. 2.2 договору);

- кінцевий розрахунок проводиться не пізніше 3 банківських днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.4 договору);

- обов`язки „Виконавця: надавати „Замовнику своєчасно та якісно послуги екскаваторами, виконувати вимоги техніки безпеки при наданні послуг; не провадити будь-яку іншу діяльність додатково до роботи за договором, яка може протирічити інтересам Замовника т виконанню цього договору (пункти 3.1.2, 3.1.3 договору);

- обов`язки Замовника: прийняти роботу, шляхом підписання актів виконаних (надання послуг); сплатити за послуги екскаваторами згідно умов даного договору (пункти 3.2.6, 3.2.7 договору);

- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення робіт (надання послуг) (п. 7.1 договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним було надано визначені у договорі послуги, що підтверджується двостороннє підписаними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № І-108 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 97 370,36 грн), № І-120 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 93 090,35 грн), № І-135 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 60 990,23 грн), № І-138 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 56 710,21 грн), № І-142 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 67 410,25 грн). Відповідно до актів, сторони претензій одна до одної не мають; загальна вартість наданих послуг 278 201,04 грн (з ПДВ).

Як стверджує позивач та відповідно до картки рахунку:361 від 02.05.2023 року відповідач частково розрахувався за надані послуги, а саме сплатив 191 201,04 грн.

Отже, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 87 000,00 грн основного боргу.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): ордер №1141671 від 03.05.2023 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22.10.2019 року, свідоцтво про державну реєстрацію ПП «МОД-СЕРВІС» № 712582; договір про надання послуг від 18 жовтня 2021 року № 18-10; акт № І-108 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 97 370,36 грн), № І-120 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 93 090,35 грн), № І-135 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 60 990,23 грн), № І-138 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 56 710,21 грн), № І-142 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 67 410,25 грн), картка рахунку від 02.05.2023 року з інформацією про оплату за надані послуги, договір №17 про надання юридичних послуг від 18.04.2023 року, акт наданих послуг від 03.05.2023 року, квитанція (довідка) про сплату послуг адвоката від 03.05.2023 року.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Беручи до уваги правову природу укладеного між сторонами договору про надання послуг від 18 жовтня 2021 року № 18-10, враховуючи права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених позовних вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини послуг та регулюються загальними нормами права про послуги ст.901 - 907 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом, позивач на виконання умов договору надав послуги по договору № 18-10 на надання послуг від 18.10.2023 року, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № І-108 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 97 370,36 грн), № І-120 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 93 090,35 грн), № І-135 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 60 990,23 грн), № І-138 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 56 710,21 грн), № І-142 (загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 67 410,25 грн).

Відповідно до наданих актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вони були складені про те, що виконавцем були проведені роботи (надані послуги) за наступними рахунками відповідно: № І-148 від 29.10.2021 року, №І-161 від 15.11.2021 року, №І-172 від 22.11.2021 рок, № І-175 від 30.11.2021 року та № І-179 від 13.12.2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.4 договору кінцевий розрахунок проводиться не пізніше 3 банківських днів після підписання акту виконаних робіт (п. 2.4 договору).

Оскільки сторони у договорі обумовили строк здійснення оплати робіт відповідачем за договором, то згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за надані послуги не розрахувався в повному обсязі.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань за договором про надання послуг від 18 жовтня 2021 року № 18-10 щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати за надані послуги і позовна вимога в частині стягнення основного боргу в сумі 87 000,00 грн (278 201,04 грн 160 500,60 грн 30 700,44 грн) є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 87 000,00 грн основного боргу обґрунтована, відповідачем не спростована та не заперечуються, підтверджується наявними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на відповідача покладаються витрати на сплату судового збору в сумі 2684,00 грн.

Також відповідно до змісту позовних заяв, позивачі просили суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн підтверджується наступними доказами (копіями): договором №17 про надання юридичних послуг від 18.04.2023 року (далі договір №17), акт наданих послуг від 03.05.2023 року, квитанцією (довідкою) про сплату послуг адвоката від 03.05.2023 року, ордером №1141671 від 03.05.2023 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22.10.2019 року.

Умовами договору №17 про надання юридичних послуг передбачено, що в порядку та умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати замовнику визначені цим договором юридичні послуги, які полягають у підготовці документів та представництві інтересів замовника в Господарському суді Полтавської області по справі про стягнення заборгованості з ПБФ «Ферріт» (п. 1.1. договору № 17). За домовленістю сторін, оплата коштів проводиться в розмірі 8 000,00 грн (п. 4.1 договору №17).

Відповідач заперечень щодо вартості витрат позивача на професійну правничу допомогу не надав.

Суд встановив, що вказані судові витрати пов`язані з розглядом даної справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.

Враховуючи задоволення позову у повному обсязі та відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача повністю в сумі 8 000,00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної багатопрофільної фірми "ФЕРРІТ" (вул. Вузька, 19, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23807923) на користь Приватного підприємства "МОД-СЕРВІС" (вул. Великотирнівська, 29/2, кв. 46, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35359962) 87 000,00 грн основного боргу, 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 08.08.2023 р.

Суддя О. М. Тимощенко

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.