Рішення

від 08.08.2023 по справі 927/703/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

08 серпня 2023 року справа № 927/703/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Селянського (фермерського) господарства "Світанок", вул. Шкільна, 8, с. Стадниця, Білоцерківський район, Київська область, 09834; e-mail: svitanokstadnica@ukr.net;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія Агро Плюс", вул. Івана Мазепи, 51, кв. 110, м. Чернігів, 14000;

про стягнення 175608,38грн

Без виклику сторін

встановив:

Селянським (фермерським) господарством "Світанок" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія Агро Плюс" про стягнення 175608,38 грн, з яких: 40000,00 грн боргу, 21584,66 грн пені, 11505,24 грн інфляційних втрат, 1561,64 грн. 3% річних, що утворилась за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1/01/2021 від 18.01.2021 та 60000,00 грн боргу, 28602,74 грн пені, 10578,76 грн інфляційних втрат, 1775,34 грн. 3% річних, що утворилась за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 13/05/2021 від 13.05.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів, щодо своєчасного повернення поворотної фінансової допомоги в визначений сторонами строк.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області 12.06.2023 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/703/23 без повідомлення учасників сторін; відповідачу надано строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

21.06.2023 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв`язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала суду від 12.06.2023, надіслані судом позивачу та відповідачу із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

З`ясовуючи належність повідомлення сторін про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, відсутністю адресата за вказаною адресою.

Судом встановлено, що адреса відповідача, яка зазначена у позовній заяві, збігається з адресою, зазначеною у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду направлялась на адреси позивача та відповідача, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвала, надіслана судом на адресу відповідача у справі повернулися із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання від сторін не надходило.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідач у справі не були позбавлені прав та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про відкриття провадження у справі №927/703/23.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній доказами та матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

18.01.2021 між Селянським (фермерським) господарством "Світанок" (позикодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лілія Агро Плюс" (позичальник, відповідач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №1/01/2021 (а.с. 7-8).

13.05.2021 між Селянським (фермерським) господарством "Світанок" (позикодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лілія Агро Плюс" (позичальник, відповідач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №13/05/2021 (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 догововір позикодавець зобов`язався надати позичальнику поворотну фінансову допомогу (позику), а позичальник зобов`язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даними договорами. Поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до даного Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (відповідно до п. 14.1.257 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 2.1 договору №1/01/2021 від 18.01.2021 поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 40000,00 грн (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1 договору №13/05/2021 від 13.05.2021 поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 60000,00 грн (п. 2.1. Договору).

За умовами п. 2.3 договорів поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній та безпроцентній основі, тобто будь-яка плата за користування грошовими коштами та сплата процентів чи інших видів компенсацій сторонами не стягується.

Згідно із пунктами 2.4 - 2.6 договорів поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з розрахункового рахунку позикодавця. Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника. Сторони погодили, що поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до статутних цілей його господарської діяльності, та не є доходом позичальника.

Сторони у п. 2.7 договорів погодили, що поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, але на строк, не більший ніж 12 календарних місяців із дати платежу, передбаченої п. 2.5 догорору.

Повернення грошових коштів позикодавцю проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця в установі банку. Датою повернення платежу вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку позичальника (пункти 3.1, 3.2 договорів).

Договір №1/01/2021 від 18.01.2021 набирає чинності з моменту його підписання та діє до 17.01.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з умов цього Договору.

Договір №13/05/2021 від 13.05.2021 набирає чинності з моменту його підписання та діє до 12.05.2022, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з умов цього Договору.

На виконання умов договору №1/01/2021 від 18.01.2021 позивачем перераховано на рахунок відповідача 40000,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №43 від 18.01.2021 (а.с. 9).

На виконання умов договору №13/05/2021 від 13.05.2021 позивачем перераховано на рахунок відповідача 60000,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №547 від 13.05.2021 (а.с. 12).

Відповідач факт отримання від позивача коштів не спростовано.

07.04.2023 позивач звернувся на адресу відповідача з вимогою №115 від 04.04.2023 щодо повернення поворотної фінансової допомоги за договором № 1/01/2021 від 18.01.2021 у сумі 40000,00 грн та за договором №13/05/2021 від 13.05.2021 у сумі 60000,00 грн (поштове відправлення: 0980101494963) (а.с. 20).

Вимога позивача щодо повернення поворотної фінансової допомоги за спірними договорами залишена відповідачем без виконання, кошти на поточний рахунок позивача не повернуто.

Заборгованість з повернення отриманої поворотної фінансової допомоги (позика) за доворами склала 100000,00 грн. Вказана грошова сума заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Відповідно до п. 5.3 договорів в випадках прострочення строків повернення суми поворотної фінансової допомоги, передбачених п. 2.7 договорів, позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, передбаченої п. 2.1 договорів за весь час прострочення. Сплата неустойки не звільняє сторону від виконання зобов`язання, що встановлене умовами договорів.

З посиланням на п. 5.3 договорів позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 19.01.2022 до 08.05.2023 на суму 21584,66 грн, з 14.05.2022 до 08.05.2023 на суму 28602,74 грн, що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 16-19).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних за період прострочення повернення платежу з 19.01.2022 до 08.05.2023 на суму 1561,64 грн., з 14.05.2022 до 08.05.2023 на суму 1775,34 грн, а також інфляційні нарахування за період з 19.01.2022 до 08.05.2023 на суму 11505,24 та за період з 14.05.2022 до 08.05.2023 на суму 10578,76 грн, що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с.15, 17).

Відповідач відзив на позов не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову у повному з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт укладення між сторонами договорів про надання поворотної фінансової допомоги №1/01/2021 від 18.01.2021, №13/05/2021 від 13.05.2021, факт перерахування позивачем на рахунок відповідача 40000,00 грн та 60000,00 грн у рахунок поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до спірних договорів, що підтверджено платіжними інструкціями №43 від 18.01.2021 на суму 40000,00 грн (а.с. 9), №547 від 13.05.2021 на суму 60000,00 грн (а.с. 12).

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлене договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом враховано, що згідно умов п. 2.7 договорів поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, але на строк, не більший ніж 12 календарних місяців із дати платежу, передбаченої п. 2.5 договорів.

Сторони у спірних договорах, а саме у п. 2.7 передбачили, що поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, але на строк, не більший ніж 12 календарних місяців із дати платежу, передбаченої п. 2.5 договору.

Як встановлено судом, 07.04.2023 позивач звертався до відповідача з вимогою №115 від 04.04.2023 щодо повернення поворотної фінансової допомоги за договором № 1/01/2021 від 18.01.2021 у сумі 40000,00 грн та договором№13/05/2021 від 13.05.2021 у сумі 60000,00 грн (поштове відправлення: 0980101494963) (а.с. 20).

Вимога №115 від 04.04.2023 про повернення 40000,00 грн та 60000,00 грн. отримана відповідачем 06.05.2023 (вручено особисто), що підтверджується роздруківкою "Трекінгу" з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

За умовами укладеного сторонами договору строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором є таким, що настав.

Станом на час розгляду даної справи, відповідачем доказів належного виконання зобов`язань за договорами до суду надано не було.

Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача про стягнення поворотної фінансової допомоги у сумі 100000,00 грн (40000,00+60000,00) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З посиланням на п. 5.3 договорів позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 19.01.2022 до 08.05.2023 на суму 21584,66 грн, з 14.05.2022 до 08.05.2023 на суму 28602,74 грн, що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 16-19).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних за період прострочення повернення платежу з 19.01.2022 до 08.05.2023 на суму 1561,64 грн., з 14.05.2022 до 08.05.2023 на суму 1775,34 грн, а також інфляційні нарахування за період з 19.01.2022 до 08.05.2023 на суму 11505,24 та за період з 14.05.2022 до 08.05.2023 на суму 10578,76 грн, що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с.15, 17).

Судом враховано, що умовами п. 2.7 договорів сторони встановили, що поворотна фінансова допомога надається до моменту пред`явлення вимоги щодо її повернення, суд, з урахуванням положень частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України дійшов висновку про те, що відповідач порушив зобов`язання з повернення позики після закінчення тридцятиденного строку з моменту пред`явлення вимоги №115 від 04.04.2023 щодо повернення поворотної фінансової допомоги за спірними договорами, а саме з 08.05.2023.

З урахуванням викладено суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог про стягнення пені за період з 19.01.2022 до 08.05.2023 на суму 21584,66 грн, з 14.05.2022 до 08.05.2023 на суму 28602,74 грн, 3 % річних за період прострочення повернення платежу з 19.01.2022 до 08.05.2023 на суму 1561,64 грн., з 14.05.2022 до 08.05.2023 на суму 1775,34 грн та інфляційних нарахувань за період з 19.01.2022 до 08.05.2023 на суму 11505,24 та за період з 14.05.2022 до 08.05.2023 на суму 10578,76 грн внаслідок відсутності факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем у заявлених до стягнення періодах.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача поворотної фінансової допомоги у сумі 100000,00 грн (40000,00+60000,00) 100000,00 грн.

В решті позовних вимог слід відмовити.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У позовній заяві позивачем зазначено про те, що позивач понесе витрати на правничу допомогу у сумі 30000,00 грн.

У підтвердження витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано договір договору про надання правничої допомоги від 08.05.2023, укладеного між позивачем та адвокатом Столярчук В.М.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №5427, виданого Столярчуку В.М. на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 12 від 03.10.2013.

Відповідно до п. 1.1 договору адвокат Столярчук Вадим Миколайович приймає доручення клієнта СФГ "Світанок" та бере на себе зобов?язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта зокрема в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, тощо.

Відповідно до п. 3.1 договору розмір гонорару за надання правничої допомоги, який клієнт сплачує адвокату за договором, є фіксованим та становить 30000,00 грн, за супроводження справи за позовом СФГ "Світанок" до ТОВ "Лілія Агро Плюс" про стягнення поворотної фінансової допомоги і не може змінюватись в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Клієнт та адвокат домовились, що гонорар зазначений у п. 3.1 договору, клієнт сплачує адвокатові на протязі 2 (двох) днів з моменту набуття законної сили рішенням Господарського суду Чернігівської області (п. 3.2 договору).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги в межах даної справи відповідно до вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України в матеріалах справи відсутній.

Суд зазначає, що позивач у порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України не заявив про намір подати докази у підтвердження факту отримання правничої допомоги в межах справи в установлений законом строк, а з прохальної частини позовної заяви у суду відсутня можливість визначити суму адвокатських витрат, яку позивач просить стягути з відповідача на свою користь.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 870/9/21, 08.02.2023 у справі №910/13118/21).

Судом зазначено, що позивачем у мотивувальній частині позову вказно про те, що позивач понесе витрати на правову допомогу у сумі 30000,00 грн, а прохальна частина позовної заяви не містить суми, яку позивач просить стягнути з відповідача як понесені адвокатські витрати.

Зазначення у прохальній частині позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №160/16902/20 від 26.07.2023.

За наведених обставин у їх сукупності суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката за надані послуги в заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія Агро Плюс" (вул. Івана Мазепи, 51, кв. 110, м. Чернігів, 14000, код 43946343) на користь Селянського (фермерського) господарства "Світанок" (вул. Шкільна, 8, с. Стадниця, Білоцерківський район, Київська область, 09834, код 30368168) 100000,00 грн поворотної фінансової допомоги та 1528,40 грн судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В рішті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу УкраїниЗ повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 08.08.2023.

Суддя М.О.Демидова