Рішення

від 08.08.2023 по справі 211/7525/19

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/7525/19

Провадження № 2/211/63/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 серпня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

секретаря Зоріної С.М.

за участі представника позивача Іщенко Л.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Веселка-8» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив «Житловий кооператив «Веселка-8» (далі по тексту ОБ «ЖК «Веселка-8») звернулися до суду з вищевказаним позовом, який уточнювали, до відповідача ОСОБА_2 , який в послідуючому уточнили, обґрунтовуючи свій позов тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 і став членом даного кооперативу. ОБ «ЖК «Веселка-8», який діє на основі Статуту, створений виключно для належного утримання та використання, обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку АДРЕСА_2 та прибудинкової території за кошти членів кооперативу та членів їх сімей. Утримання будинку та прибудинкової території означає, що обслуговуючий кооператив відповідає за сплату його членами комунальних платежів, так як кооператив уклав договори з підприємствами-постачальниками житлово-комунальних послуг, що повністю відповідає нормам Закону України «Про житлово-комунальні послуги». У свою чергу, ОСОБА_2 , як член кооперативу з 25.04.2018 року, нехтує своїм обов`язком споживача в частині проведення своєчасних розрахунків з позивачем. Заборгованість ОСОБА_2 з оплати комунальних послуг та витрат на утримання будинку період з 01.11.2019 року по 31.05.2020 року становить 23844,05 грн., інфляційні втрати за період з 25.04.2019 року по 31.05.2020 року в сумі 1570, 43 грн., три відсотки річних за період з 25.04.2019 року по 31.05.2020 року в сумі 950,41 грн. Вказану суму заборгованості по оплаті послуг позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судовий збір.

Ухвалою суду від 13 грудня 2019 року за зазначеною справою було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суддя В.А. Папарига.

17.03.2020 року надано відзив на позов, 10.06.2020 року відзив на уточнену позовну заяву, 12.04.2021 року письмові пояснення відповідача, згідно яких вказано, що відповідач не є членом кооперативу, договору з позивачем не підписував, позивач не є надавачем послуг. Відповідно до зазначеного висновку, викладеного в постанові від 20.11.2018 у справі № 910/17959/17, з 26.04.2014 - з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», яким були внесені зміни зокрема до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Житлово-будівельні кооперативи не можуть виконувати зобов`язання за договорами на послуги водопостачання та водовідведення, послуг з постачання теплової енергії, та втратив підстави виступати стороною договору, а зобов`язання за договором припинились на підставі статті 607 Цивільного кодексу України неможливістю їх виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Неможливість виконання зобов`язань полягає у законодавчій забороні Житлово-будівельним кооперативам, які не є виконавцями послуг з постачання теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, (не має ліцензії на надання цих послуг, не є балансоутримувачем теплового пункту, до якого здійснюється подача води), укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) багатоквартирного будинку договори на надання цих послуг та здійснювати нарахування за ці комунальні послуги. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення", № 307 від 22.03.2017 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначити такою, що підлягає ліцензуванню. Позивач Обслуговуючий кооператив «Житловий кооператив «Веселка - 8» не є належним позивачем за вимогами про стягнення коштів за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення та послуг з постачання теплової енергії, а тому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

02.12.2020 року надано відповідь на відзиви, згідно якої, позивач вказує, що попередній власник квартири АДРЕСА_1 був членом кооперативу, оскільки відповідач придбав квартиру у члена кооперативу то він автоматично також став членом кооперативу ОБ «ЖК «Веселка-8» та зобов`язаний вчасно вносити поточні платежі, чого відповідач не здійснював , а тому утворилася заборгованість. Позивач є балансоутримувачем, надає послуги з утримання будинку, згідно тарифів затверджених рішеннями загальних зборів кооперативу, та одностороння відмова від сплати рахунків не допускається.

25.08.2021 року ухвалою суду справа перейшла до провадження судді Н.О. Сарат.

Сторонами надано всі клопотання, пояснення, відзиви, відповіді на відзив, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними доказами.

В судовому засіданні представник позивача Іщенко Л.В. наполягала на задоволенні позову, пояснила відповідно його змісту та змісту відповіді на відзив, вказала, що відповідач придбав квартиру у члена кооперативу тому має сплачувати за послуги, так як він користується теплом, водовідведенням та вивіз сміття.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 вимоги не визнав, просив відмовити в повному обсязі , так як він договору не підписував про надання послуг з позивачем, та більше того позивач не є послачальником тепла, водовідведення, та інших комунальних послуг, ліцензія відсутня. Крім того відповідач вказує, що він жодного дня не проживав у квартирі за вказаною адресою та не користувався послугами позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу квартири № 561 від 24.04.2018 року.

ОБ «ЖК «Веселка-8», який діє на основі Статуту, створений виключно для належного утримання та використання, обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку АДРЕСА_2 та прибудинкової території за кошти членів кооперативу та членів їх сімей. Утримання будинку та прибудинкової території означає, що обслуговуючий кооператив відповідає за сплату його членами комунальних платежів, так як кооператив уклав договори з підприємствами-постачальниками житлово-комунальних послуг, що повністю відповідає нормам Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п.п. 5, 12 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

За приписом статті 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно із п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Стратієнко Л.В., Студенця В.І., Ткача І.В. ухвалою від 24.06.2019 передав справу № 910/3319/18 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 20.11.2018 у справі № 910/17959/17.

Відповідно до зазначеного висновку, викладеного в постанові від 20.11.2018 у справі № 910/17959/17, з 26.04.2014 - з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», яким були внесені зміни зокрема до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Житлово-будівельні кооперативи не можуть виконувати зобов`язання за договорами на послуги водопостачання та водовідведення, послуг з постачання теплової енергії, та втратив підстави виступати стороною договору, а зобов`язання за договором припинились на підставі статті 607 Цивільного кодексу України неможливістю їх виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Неможливість виконання зобов`язань полягає у законодавчій забороні Житлово-будівельним кооперативам, які не є виконавцями послуг з постачання теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, (не має ліцензії на надання цих послуг, не є балансоутримувачем теплового пункту, до якого здійснюється подача води), укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) багатоквартирного будинку договори на надання цих послуг та здійснювати нарахування за ці комунальні послуги.

Правова позиція Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/3319/18.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.

Суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення (статті 4 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення", № 307 від 22.03.2017 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено такою, що підлягає ліцензуванню.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг та, зокрема послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Виходячи з положень пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) послуги з централізованого постачання холодної, централізованого постачання гарячої води та водовідведення за своїм функціональним призначенням належать до житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоуправління, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором

26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198-VII від 10.04.2014, яким були внесені зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Зокрема стаття 19 Закону була доповнена частиною 5, згідно з якою виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Також, вказаним Законом № 1198-VII від 10.04.2014 були внесені зміни до статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» шляхом її доповнення частиною 3, відповідно до якої договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарами чи квартиронаймачами та виконавцями цих послуг.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, виконавець комунальної послуги зобов`язаний: підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Тому саме на виконавця послуг покладено обов`язок укладати зі споживачами договори про надання житлово- комунальних послуг.

Отже, з 26.04.2014 року з огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198-VII від 10.04.2014 існує законодавча заборона для суб`єктів господарювання, які не провадять господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення та не є ліцензіатами у цій сфері, виступати виконавцями цих послуг за відсутності відповідної ліцензії та заборона на укладення з власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем багатоквартирного будинку договорів на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем).

Згідно із статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послуг.

Частина 6 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачає, що особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до статей 6, 19 та 19-1 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Член житлово-будівельного, кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Відповідно до статті 607 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.Вищезазначена правова позиція кореспондуєтеся на правовідносини з надання послуг з постачання теплової енергії.

Так, згідно зі ст. 1 ЗУ «Про теплопостачання», постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Статтею 23 ЗУ «Про теплопостачання» (Ліцензування діяльності у сфері теплопостачання) встановлено, що: «Господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом».

У відповідності до Постанови Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 року № 308 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання», провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії, провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом.

За вищевикладених обставин, можливо дійти обґрунтованого висновку про те, що Обслуговуючий кооператив «Житловий кооператив «Веселка - 8» не є ліцензіатом з надання послуг з постачання теплової енергії, постачання питної води та водовідведення, не є надавачем послуг з постачання теплової енергії, постачання питної води та водовідведення, а відтак не має правових підстав для нарахування коштів за спожиту теплову енергію, постачання питної води та водовідведення. З урахуванням вищевикладеного, позивач Обслуговуючий кооператив «Житловий кооператив «Веселка - 8» не є належним позивачем за вимогами про стягнення коштів за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення та послуг з постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду та правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/3319/18; № 910/17776/17.

Закон покладає обов`язок доказування на сторони у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В той же час, у матеріалах справи відсутні, зокрема: договір, який укладений між позивачем та відповідачем; ліцензії позивача на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії, холодного та гарячого водопостачання та інших послуг.

Отже суд приходить до висновку, що оскільки Обслуговуючий кооператив «Житловий кооператив «Веселка - 8» не є ліцензіатом з надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, послуг з постачання теплової енергії, та інших житлово-комунальних послуг, та існує законодавче обмеження щодо виконавців вищезазначених житлових послуг, а відтак Обслуговуючий кооператив «Житловий кооператив «Веселка - 8» не є належним позивачем у виниклих правовідносинах, а позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Як убачається із Договору про надання правової допомоги від 26.03.2019 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ПЕРМАН» та ОСОБА_2 адвокатське об`єднання приймає надає відповідачеві юридичні послуги.

Згідно Акту прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 16.03.2020 року кількість годин, що потрачена на надання юридичних послуг становить 7 годин, з яких: 1 годину було витрачено на аналіз наданих документів та визначення правової позиції по справі; 5 годин було витрачено на складання відзиву на позовну заяву, 1 година за вчинення окремих процесуальних дій поза судовими засіданнями, вивчення матеріалів справи та інше. Вартість послуг адвоката 1 година 2000 гривень, тож загалом вартість послуг становить 14000,00 гривень, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Веселка-8» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - відмовити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Веселка-8», ЄДРПОУ 23643226, адреса м. Кривий Ріг, вул. В`ячеслава Чорновола, 65 на користь ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 витрати на правову допомогу в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.08.2023 року.

Суддя: Н. О. Сарат