Ухвала

від 08.08.2023 по справі 455/1298/23

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1298/23

Провадження № 1-кс/455/338/2023

У Х В А Л А

08 серпня 2023 року м. Старий Самбір

Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12023141320000302 від 17.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 KK України,

В С Т А Н О В И В:

08.08.2023 заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням з начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням, покликаючись на те, що 17.06.2023 року в ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області поступило телефонне повідомлення від працівників НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ про те, що громадянин ОСОБА_5 , який будучи незаконно внесений систему «Шлях», намагався перетнути державний кордон України з Республікою Польща. Незаконне внесення відомостей щодо ОСОБА_5 в систему «Шлях» вчинено керівником ТзОВ «Ерфолг-транс» ОСОБА_6 .

Зазначає, що в ході досудового розслідування було встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення може бути причетний громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який являється засновником ТзОВ «ЕРФОЛГ-ТРАНС», а також котрий є фізичною особою-підприємцем, який здійснює пошук військовозобов`язаних громадян України, котрі у встановленому порядку не виключені з військового обліку та мають на меті у будь який спосіб потрапити на територію Європейського Союзу, після чого організовує їх незаконне переправлення через державний кордон України шляхом внесення їх до інформаційної системи «Шлях» Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпеки) в якості резервних, а в деяких випадках основних водіїв його двох автобусів марки «VAN HOOL» з реєстраційним номером НОМЕР_2 та «VAN HOOL» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , котрі здійснюють міжнародні пасажирські перевезення. Для реалізації вказаної протиправної діяльності, ОСОБА_6 , використовує власні можливості в якості директора ТзОВ «ЕРФОЛГ-ТРАНС», а також а також можливості фізичної особи підприємця з наявною ліцензією на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень. Зокрема, ОСОБА_6 , використовуючи особистий кабінет суб`єкта господарювання, який має ліцензію на право провадження господарської діяльності з перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (далі - ліцензіата) у інформаційній системі «Шлях» Укртрансбезпеки, вносить фіктивні відомості про військовозобов`язаних громадян України, зокрема - зазначає їх як працівників (водіїв) ТзОВ «ЕРФОЛГ-ТРАНС» або власного ФОП, що у відповідності до п. 2-9 Правил перетинання державного кордону України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57, надає їм право перетинати державний кордон України в умовах дії на території України особливого правового режиму «Воєнний стан». В подальшому, ОСОБА_6 , з використанням своїх двох пасажирських автобусів, а також з використанням автомобіля марки «БМВ» вище вказаних автобусів, організовує, а в деяких випадках безпосередньо здійснює переправлення військовозобов`язаних громадян України через діючі пункти пропуску на території Закарпатської та Львівської областей. Так, встановлено, що ОСОБА_6 , шляхом надання засобів та усунення перешкод, здійснив незаконне переправлення через державний кордон близько 42 осіб призовного віку 18-60 років, семеро з яких не повернулися на територію України.

Крім того вказує, що під час проведення досудового розслідування, було здійснено аналіз з використанням бази даних «АРКАН», в результаті чого встановлено, що із загального списку чисельністю понад п`ятдесят водіїв, яких ліцензіат - директор ТзОВ «ЕРФОЛГ-ТРАНС» ОСОБА_6 , з використанням свого сертифікованого електронного цифрового підпису, подавав у відповідних заявках на перетин державного кордону до Укртрансбезпеки, як мінімум сім осіб, які підлягають під загальну мобілізацію та котрі виїхали з України та не повернулися на територію України. Інших декілька десятків водіїв лише один-два рази виїжджали з території України на автобусі, котрий належить ТзОВ «ЕРФОЛГ-ТРАНС» та при цьому поверталися на інших транспортних засобах, що в органу досудового розслідування викликає обґрунтовані сумніви щодо того чи вони справді офіційно працевлаштовані водіями автобуса у зазначеному вище підприємстві, тому що в протилежному випадку у них не існувало законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «військовий стан».

На підставі вище наведеного, з метою виявлення та вилучення матеріальних об`єктів, які були знаряддям вчинення даного кримінального правопорушення, чи зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження слідчий просить надати вказаним у клопотанні працівникам поліції дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто в квартирі та всіх господарських (нежитлових) спорудах (гаражах, підвалі, на горищі та інших), які розташовані в АДРЕСА_2 та які перебувають у спільній власності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , з метою відшукання та вилучення матеріальних об`єктів, які були знаряддям вчинення даного кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема: документів, які містять інформацію щодо штатного розпису (переліку) працівників ТзОВ «ЕРФОЛГ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 43476887) і ФОП « ОСОБА_6 » (РНОКПП НОМЕР_4 ), трудових договорів із працівниками та інших документів, які стосуються працевлаштування осіб-водіїв, документи про відкриття та обслуговування будь-яких банківських рахунків ТзОВ «ЕРФОЛГ-ТРАНС» і ФОП « ОСОБА_6 », банківських сейфових скриньок та ключів до них, ключів ЕЦП (електронного цифрового підпису) до системи «Шлях» «Укртрансбезпеки»; автомобіля марки «БМВ. Х5» з реєстраційним номером НОМЕР_5 ; блокнотів, записників, зошитів, чорнових записів, в яких міститься інформація про обставини вчинення даного злочину; документів як на паперових носіях, так і в електронній формі; стаціонарної та портативної комп`ютерної техніки (у тому числі десктопів / неттопів / моноблоків, серверів, ноутбуків (лептопів) / ультрабуків / нетбуків/ хомбуків / макбуків / планшетів), електронних пристроїв обробки та зберігання інформації (у тому числі будь-яких мобільних телефонів (смартфонів); СІМ-карток будь-яких операторів телефонного зв`язку; зокрема мобільного телефону марки «SAMSUNG GALAXY S21» з ІМЕІ: НОМЕР_6 та з встановленою сім-картою з номером НОМЕР_7 , які ОСОБА_6 використовує для вчинення даного злочину; інших електронних носіїв та накопичувачів інформації, які містять відомості, що мають значення для кримінального провадження.

У судовому засіданні заступник начальника СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , підтримав вимоги клопотання та просив таке задовольнити.

Заслухавши в судовому засіданні думку слідчого щодо необхідності задоволення заявленого клопотання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.92 КПК України обов`язок доказування події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення); винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотивів і мети вчинення кримінального правопорушення покладається на слідчого, прокурора.

Як передбачено ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до ч.1 ст.223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Згідно зі статтею 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 2 ст. 234 КПК).

За умовами ч.5 ст.234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) було вчинено кримінальне правопорушення;

2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;

3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;

5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Під час розгляду питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 132 КПК України).

Обов`язок доказування обставин кримінального правопорушення покладається на слідчого/прокурора (ст. 91-93 КПК України).

Виходячи з вищезазначених вимог Кримінального процесуального кодексу України, на слідчого, прокурора покладається обов`язок доведення наявності достатніх підстав для проведення обшуку, так як фактичною підставою для проведення обшуку є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети.

Між тим, невиконання вимог про законність, обґрунтованість та вмотивованість рішення слідчого судді тягне за собою визнання обшуку незаконним, та розглядається Європейським Судом з Прав Людини як порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод осіб.

При цьому вирішуючи дане клопотання про надання дозволу на проведення огляду, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі Смирнов проти Росії від 07.06.2007 року, де суд зазначив, що він повинен впевнитися в тому, що громадянам надається достатній і ефективний захист від зловживань влади, а також визначити чи було в кожному конкретному випадку втручання пропорційним поставленій меті, оцінивши обставини, в яких було винесено постанову про проведення обшуку, її зміст, спосіб проведення обшуку, присутність понятих під час його проведення, межі його можливих наслідків, загрозу репутації осіб, в житлі яких проводився обшук. Відсутність вимоги щодо судового розгляду перевірки законності проведеного обшуку має наслідком те, що слідчі органи мають свободу дій у визначенні доцільності і меж обшуку та вилучення предметів і документів.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Оцінюючи надані слідчим матеріали, як долучені до клопотання, слідчий суддя вважає, що дане клопотання належним чином не обґрунтовано, оскільки до нього не долучено належних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності надавали достатні підстави вважати, що відшукувані речі можуть знаходитися у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги те, що надання дозволу на проведення обшуку є суттєвим обмеженням конституційних прав громадян, у зв`язку з чим він має застосовуватися у виняткових випадках при наявності беззаперечних підстав для його проведення в умовах реальної необхідності та за відсутності можливості отримання інформації іншим шляхом, а слідчим сукупність зазначених обставин не доведена, зокрема не надано належних доказів на обґрунтування доводів клопотання про те, що відшукувані речі знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи, а відтак, на думку слідчого судді, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, що у відповідності до вимог ч.5 ст.234 КПК України є підставою для відмови в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст.233-235, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12023141320000302 від 17.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 KK України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1