Ухвала

від 08.08.2023 по справі 757/32756/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32756/23-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДГРУП» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/21762/22-к від 23.08.2022 у кримінальному провадженні № 12022000000000614,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ТОВ «БІЛДГРУП» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/21762/22-к від 23.08.2022 у кримінальному провадженні № 12022000000000614.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2022 у справі № 757/21762/22-к було накладено арешт на грошові кошти, зокрема, що знаходяться на банківських рахунках: ТОВ «БІЛДГРУП» (код ЄДРПОУ 39484698) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) та арешт на видаткові операції по рахунках за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати працівникам.

Встановлено, що Головним слідчим управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000614 за ч.4 ст. 191 КК України.

Також в клопотанні зазначено, як вбачається з ухвали, в рамках вказаного кримінального провадження було винесено постанову слідчого, якою було визнано речовими доказами грошові кошти, які знаходяться на вищевказаних банківських рахунках. Прокурор просив накласти арешт виключно з метою збереження речових доказів.

Однак грошові кошти на рахунках ТОВ «БІЛДГРУП» таким критеріям не відповідають, зокрема немає жодних підстав обґрунтовано припускати, що вони набуті кримінально протиправним шляхом, з огляду на наступне.

Прокурор обґрунтовує необхідність накладення арешту виключно даними з відповідних баз податкових органів, з яких вбачаються певні ознаки ризиковості операцій, в тому числі й за участі ТОВ «БІЛДГРУП». Ці бази даних повинні використовуватися виключно для цілей оподаткування, а дані з них самі по собі не можуть вказувати навіть на ознаки злочину. Якщо мова йде про привласнення бюджетних коштів, то прокурор мав довести фактичну невідповідність обсягів виконаних робіт чи завищення їх вартості та причетність до цих дій посадових осіб ТОВ «БІЛДГРУП». Нічого подібного прокурором не зроблено, натомість він обмежився констатацією технічних даних баз податкових органів, які самі по собі апріорі не можуть формувати ознаки складу злочину.

Слідчий та прокурор мали право та можливість до звернення із клопотанням про арешт коштів на рахунках звернутися до банку із обов`язковим для відповіді запитом про розкриття банківської таємниці в порядку п.3 ч.1 ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема про залишок коштів на рахунках, операції із списання з рахунків та/або зарахування на рахунки за конкретний проміжок часу. ТОВ «БІЛДГРУП» упевнене, що вивчення операцій за рахунком ТОВ «БІЛДГРУП» не дало б прокурору правових підстав для звернення із клопотанням про арешт коштів ТОВ «БІЛДГРУП». Натомість, не отримавши попередньо від АТ КБ «Приватбанк» відомості про операції та залишки на рахунках ТОВ «БІЛДГРУП», прокурор передчасно звернувся із клопотанням про арешт майна.

З огляду на зміст ухвали від 23.08.2022 речовими доказами визнані саме грошові кошти, які надійшли на рахунки, в тому числі й ТОВ «БІЛДГРУП», від ТОВ «ДС Пром груп». Однак станом на момент надходження ухвали на виконання до банку АТ КБ «Приватбанк» 15.09.2022 на рахунку ТОВ «БІЛДГРУП» грошових коштів не було, що підтверджується банківською випискою з рахунку.

Блокування ж інших коштів ТОВ «БІЛДГРУП», які в майбутньому можуть надійти від інших контрагентів, не відповідає цілям кримінального провадження і фактично спрямоване на перешкоджання законній господарській діяльності ТОВ «БІЛДГРУП». В умовах війни, коли Президент України та інші вищі посадові особи держави закликають бізнес працювати, такий підхід прокурора не відповідає не лише цілям кримінального провадження, а й головним цілям держави, однією з яких є робота бізнесу незважаючи на збройну агресію проти України.

Про те, що дії прокурора, направлені на арешт рахунку ТОВ «БІЛДГРУП» насправді спрямовані на перешкоджання законній господарській діяльності ТОВ «БІЛДГРУП» яскраво свідчить ще й те, що прокурор просив обмежити видаткові операції по рахункам за виключенням операцій зі сплати податків та виплати заробітної плати. Тобто якщо уявити, що на рахунку ТОВ «БІЛДГРУП» зберігалися б грошові кошти, що надійшли від ТОВ «ДС Пром Груп», то ці грошові кошти цілком законно можна було б витратити на виплату авансом заробітної плати та податків. Однак в такому випадку не досягалася б мета арешту - збереженням речових доказів, якими визнані кошти на рахунках, що надійшли від ТОВ «ДС Пром Груп», станом на 23.08.2022.

Визнання ж наперед речовими доказами неідентифікованих грошових коштів, що можуть надходити від контрагентів, які ніяким чином не пов`язані із предметом досудового розслідування, не відповідає правовій природі речового доказу, а більше схоже на арешт з метою забезпечення конфіскації майна чи цивільного позову. Однак ТОВ «БІЛДГРУП» не є юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, жодній посадовій особі ТОВ «БІЛДГРУП» не повідомлено про підозру.

Представник особи, що подав клопотання в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Адвокат ОСОБА_3 на електронну адресу суду направив заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився, про час, дату та розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, заяву прокурор, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000614 за ч.4 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2022 у справі № 757/21762/22-к було накладено арешт на грошові кошти, зокрема, що знаходяться на банківських рахунках: ТОВ «БІЛДГРУП» (код ЄДРПОУ 39484698) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) та арешт на видаткові операції по рахунках за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати працівникам.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Протягом досудового розслідування не встановлено, що грошові кошти ТОВ «БІЛДГРУП», на які накладено арешт є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на грошові кошти ТОВ «БІЛДГРУП», оскільки уповноважені особи вказаних товариств не мають жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні.

При цьому, за встановлених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що грошові кошти, які належить ТОВ «БІЛДГРУП» не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна, накладеного на грошові кошти, що належать ТОВ «БІЛДГРУП».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДГРУП» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/21762/22-к від 23.08.2022 у кримінальному провадженні № 12022000000000614 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/21762/22-к від 23.08.2022 у кримінальному провадженні № 12022000000000614 на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДГРУП» (код ЄДРПОУ 39484698) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) та арешт на видаткові операції по зазначеним рахункам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1