Ухвала

від 07.08.2023 по справі 280/6001/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

07 серпня 2023 року Справа № 280/6001/23 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортицькі лінії" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортицькі лінії" (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управ ління ДПС у Запорізькій області від 08.06.2023 № 00009290902.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши зміст позовної заяви, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до статті161частин 3,4 КАС Українидо позовної заяви додаються документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом УкраїниПро судовий збірвід 08.07.2011 року № 3674-VI (далі по текстуЗакон № 3674-VI).

Відповідно достатті 3 частини 1 Закону № 3674-VIсудовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно достатті 4 Закону № 3674-VIсудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідностістатті 4 частини 3 пункту 1 Закону № 3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 1) майнового характеру, який подано: а) суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно достатті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"станом на 01.01.2023 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 2 684,00 грн.

Як слідує із позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру у розмірі 1000 000,00 грн.

Враховуючи викладене, сума судового збору за подання вказаного позову складає 15000,00.

До позову не надано позивачем документа про сплату судового збору у розмірі 15000,00 грн. однак, у позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення у справі, що фактично є клопотанням про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі.

Статтею 133 КАС Українипередбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цьогоЗакону.

Водночас наведеними приписамиЗакону України «Про судовий збір»встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких з огляду на майновий стан сторони суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів і узгоджується зістаттею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відтак, передбачене частиною 1статті 133 КАС Україниправо суду, враховуючи майновий стан сторони, зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, реалізується з урахуванням положень статті 8 Закону УкраїниПро судовий збір.

Отже наведеними правовими нормамиКАС Українита Закону УкраїниПро судовий збірвстановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити останню від сплати судового збору.

У постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Але при цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що частина першастатті 133 КАСвизначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночасстаття 8 Закону України «Про судовий збір»конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір»не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір»можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Національне законодавство України, яке регулює питання відстрочення сплати судового збору, передбачає чітко визначені категорії справ, у яких суд може розглядати питання про надання юридичній особі відстрочення сплати судового збору, а отже, і давати оцінку її майнового стану та доказів, наданих на його підтвердження, в інших категоріях справ законодавство такого дискреційного повноваження суду не надає.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому відсутні підстави для надання судом відстрочення сплати судового збору.

За суб`єктним, а також за предметним критерієм, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортицькі лінії" про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення не відповідає наведеним умовам для відстрочення сплати судового збору.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, а не за захистом соціальних прав конкретної особи.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача не передбачене Законом України«Про судовий збір»як підстава для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення цього клопотання.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 28.02.2019 у справі № 820/3191/17, у постанові від 21.12.2018 у справі № 826/16173/16 і в постанові від 21.12.2018 у справі № 820/2478/18.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що судовий збір за подачу даного позову має бути сплачений позивачем на загальних підставах.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортицькі лінії" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленомуЗаконом України «Про судовий збір»(сплатити 15000,00 грн.) на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банкКазначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Сіпака