Ухвала

від 08.08.2023 по справі 300/4907/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"08" серпня 2023 р. Справа № 300/4907/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТзОВ "МД-Транс ІФ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 9163, 81 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, Фонд) звернулось до суду з позовом до ТзОВ "МД-Транс ІФ" (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 9163,81 грн

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 позовну заяву Фонду залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків. Ухвала суду отримана Фондом 02.08.2023.

04.08.2023, на виконання вимог ухвали суду, позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору на підставі статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, до ухвалення судового рішення, мотивована тим, що у позивача на даний час відсутня можливість сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Дослідивши подану заяву, суд вказує на таке.

Відпвідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору вистановлено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Як вбачається із заяви про відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на невиділення коштів на судові витрати за КЕКВ 2880, у зв`язку з чим Фонд не має можливості здійснити оплату судового збору до подання позову до суду.

Статтею 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон №875-XII) визначено, що державне управління з питань забезпечення прав осіб з інвалідністю та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, Фонд соціального захисту інвалідів є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України. Відповідно до пункту 2 Положення Фонд як бюджетна установа є правонаступником Фонду як урядового органу.

Пунктом 5 Положення встановлено, що основними завданнями Фонду є: фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні; забезпечення в межах своїх повноважень реалізації заходів щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, створення робочих місць.

Згідно з частиною 9 статті 20 Закону № 875-XII спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. При цьому, за частиною 10 статті 20 Закону № 875-XII,Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

З огляду на вищезазначене, суддя звертає увагу, що Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є суб`єктом владних повноважень, що реалізує свої владні та управлінські функції, які передбачені відповідними нормами законодавства України. Відтак, посилання на неможливість сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною та не може визнаватись поважною обставиною для відстрочення сплати судового збору суб`єкта владних повноважень. Суб`єкт, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Крім того, на переконання суду, на позивача не розповсюджується дія законодавства щодо відстрочення сплати судового збору відповідно до норм статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на обставини того, що позивач утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, а отже обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Вказана позиція суду узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 25.01.2023 року у справі № 480/11660/21.

Отже, заява позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суддя доходить висновку, що вимоги ухвали суду від 31.07.2023 у встановлений десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали позивачем не виконано. Інших клопотань чи заяв, у тому числі щодо продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, позивач суду не надав.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З урахуванням вищевказаного, позовну заяву Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів слід повернути без розгляду. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі наведеного, керуючись статтею 132, пунктом 1 частини 4 статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТзОВ "МД-Транс ІФ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 9163, 81 грн - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гомельчук С.В.