Ухвала

від 31.07.2023 по справі 320/8123/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про заміну відповідача на правонаступника

31 липня 2023 року справа №320/8123/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства «Аллазаров» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

08.07.2021 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернулось Фермерське господарство «Аллазаров» (далі ФГ «Аллазаров») з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі відповідач-1 та/або ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі відповідач-2 та/або ДПС України), в якому просить суд:

- визнати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Київській області від 18.11.2020 №2150156/40176716 протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №109 від 15.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

22.07.2021 від відповідача-1 Головного управління Державної податкової служби у Київській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем тримісячного строку, встановленого абзацом 1 частини 4 статті 122 КАС України. Копія вказаного клопотання була направлена позивачу 22.07.2021 рекомендованою кореспонденцією (штрихкодовий ідентифікатор Укрпошти 0315125456309).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) копії ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.

Вказана ухвала суду набрала законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає окремому оскарженню.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 доставлено засобами електронного зв`язку до електронного кабінету представника позивача Аллазарова Ю.Є. 29.12.2022 о 19:30 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа секретаря судового засідання Кудінової В.О. Тобто строк, встановлений ухвалою суду від 29.12.2022 (5 календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду та з урахуванням поштового перебігу), для усунення недоліків позовної заяви, закінчився 03.01.2023.

19.04.2023 через підсистему «Електронний Суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, зокрема, заява про поновлення строків для звернення до адміністративного суду, яку було зареєстровано в КП «ДСС» при матеріалах справи №320/8123/21, 02.06.2023 та передано судді 12.06.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 продовжено Фермерському господарству «Аллазаров» процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2022, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду:

- докази отримання копії ухвали суду від 29.12.2022 та докази щодо поважності причин порушення строку для подачі доказів усунення недоліків позову, встановлених ухвалою суду від 29.12.2022 у разі пропуску;

- докази поважності пропуску строку звернення до суду, зазначених у заяві про поновлення строків для звернення до адміністративного суду від 19.04.2023, зокрема, докази того, протягом якого строку тривало лікування та медичні документи з цього приводу (довідка від лікаря, виписка з історії хвороби тощо); докази, що позивач хворів на цукровий діабет; копію паспорту ОСОБА_1 та доказів призначення ОСОБА_1 керівником ФГ.

10.07.2023 через підсистему «Електронний Суд» від представника позивача надійшла клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 28.06.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, поновлено позивачу строк звернення до суду, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.

У відзиві на позовну заяву викладене клопотання представника ГУ ДПС у Київській області щодо заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва

З приводу клопотання представника ГУ ДПС у Київській області щодо заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва слід відмітити наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (надалі - Постанова №893), ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з Додатком, зокрема, Головне управління ДПС у Київській області.

Пунктом 2 Постанови №893 встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

30.09.2020 Державною податковою службою України прийнято наказ № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», яким утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з Додатком, а Департаменту правової роботи наказано подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови № 893.

Згідно із наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС», затверджено положення, зокрема про Головне управління ДПС у Київській області, відповідно до якого Головне управління ДПС у Київській області утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.09.2020 внесений запис до Єдиного державного реєстру за № 1000741030008085321 про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, б. 5а), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби».

За правилами частини 1 статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У зв`язку з цим, суд вважає, що слід замінити відповідача - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377) на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач-1 просив суд здійснити розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що подана відповідачами заява є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)

Однак, відповідачем-1 не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на необхідність захисту економічних інтересів держави та недопущення втрат державного бюджету України не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні, оскільки захист економічних інтересів держави віднесено до функцій контролюючих органів, проте ці обставини не означають, що кожна справа за участю контролюючих органів має бути розглянута виключно у судовому засіданні.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, зокрема, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача-1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст.ст. 52, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Клопотання Головного управління ДПС у Київській області задовольнити.

2. Замінити відповідача у даній справі - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код ВП 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).

3. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

4. Копію ухвали направити учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Кушнова А.О.