Рішення

від 08.08.2023 по справі 560/12166/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12166/23

РІШЕННЯ

іменем України

08 серпня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств Староконстянтинівської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом до комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств Староконстянтинівської міської ради, в якому просить стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 158295,86 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8991,44 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог, визначених статтями 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не сплатив за 2022 рік адміністративно-господарські санкції та пеню за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. На підставі вищевикладеного просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

На комунальне підприємство Комбінат комунальних підприємств Староконстянтинівської міської ради покладено обов`язок щорічно подавати до відділення Фонду соціального захисту інвалідів відомості про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Позивач дійшов висновку, що відповідач норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році не виконав у кількості 1 особа з інвалідністю, у зв`язку з чим розрахував суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 158295,86 грн, яку відповідачу необхідно самостійно сплатити до Державного бюджету України до 15.04.2023.

У зв`язку із несплатою нарахованої суми адміністративно-господарських санкцій позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 8991,44 грн.

Вважаючи, що відповідач не виконав зазначений обов`язок, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні № 875-XII від 21.03.1991 (далі - Закон №875-XII).

Нормами частин 1, 2 статті 19 Закону №875-XII визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які потребують найману працю, встановлюються нормативні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю розміром 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників відповідно до року, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількість одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першої статті та з урахуванням вимогам статті 18 цього Закону, і розглянути правила встановлення осіб з інвалідністю з урахуванням нормативу робочих місць. При розрахунках кількості робочих місць використовується до цілого значення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з ч. 11 ст. 19 Закону №875-XII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікових ставок Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку надання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316, Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, звітність за формою №3-ПН подається до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), і лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць. При цьому періодичності подачі такої звітності не встановлено, оскільки вона подається не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Суд встановив, що відповідач не подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", адже відповідач вакантних посад у 2022 році таких не мав.

При цьому, у 2022 році у позивача було працевлаштовано 112 осіб (з яких 4 особи з інвалідністю), тим самим вжито залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення правопорушення.

Отже, передбачена частиною 1 статті 20 Закону №875-XII юридична відповідальність у вигляді виникнення обов`язку суб`єкта господарювання сплатити адміністративно-господарські санкції на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю може мати місце у разі: 1) порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-XII, а саме: невиділення та нестворення робочих місць, ненадання державній службі зайнятості інформації, незвітування перед Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю; 2) порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону №875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулася до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.

Суд приходить до висновку про виконання відповідачем обов`язку щодо вжиття залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення. Водночас позивачем не доведено направлення відповідним центром зайнятості осіб з інвалідністю до відповідача для працевлаштування, а також відмови останнім у працевлаштуванні осіб з інвалідністю на вищевказаній посаді.

Також судом не встановлено, що за наслідками безпосереднього звернення осіб з інвалідністю відповідачем було відмовлено у їх працевлаштуванні на указаній вище посаді.

Суд наголошує на тому, що обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, відповідно до встановленого Законом нормативу, субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості, при цьому доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт за формою. При цьому позивачем не надано доказів відмови в працевлаштуванні осіб з інвалідністю збоку відповідача, а також не надано доказів, що державна служба зайнятості в спірний період направляла осіб з інвалідністю для працевлаштування відповідачу, яким було відмовлено у працевлаштуванні.

Також і не було надано доказів безпосереднього звернення осіб з інвалідністю на підприємство з метою працевлаштування, і відмови у такому працевлаштуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Грушевського, буд. 87, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 14149591) Відповідач:Комунальне підприємство Комбінат комунальних підприємств Староконстянтинівської міської ради (вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1, м.Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100 , код ЄДРПОУ - 03356039)

Головуючий суддя Я.В. Драновський