Постанова

від 08.08.2023 по справі 520/28489/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Зоркіна Ю.В.

08 серпня 2023 р. Справа № 520/28489/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Легранд Плюс" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

29.12.2021 позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Легранд Плюс» (надалі по тексту - ТОВ «Легранд Плюс», підприємство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (надалі по тексту - відповідач, ГУ ДПС в Харківській області, контролюючий орган), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.08.2021 № 27851 та зобов`язати відповідача виключити підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Вимоги мотивував тим, що рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки підставою для включення позивача до переліку ризикових платників є те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, однак, відповідачем не вказано у яких саме операціях та яка саме податкова інформація наявна та підтверджує ризиковість. Позивач зазначає, що підприємство не створює умов для безпідставного отримання податкової вигоди будь-якими учасниками суспільних відносин під час здійснення господарської діяльності

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, оскільки в господарській діяльності позивач має місце невідповідність придбаного товару та в подальшому реалізованому ні по номенклатурі, ні по об`єму придбання-постачання, здійснюється постачання різних товарів/послуг за рахунок підміни номенклатури придбаного товару, націнки на товар, що постачається. Крім того відповідач зазначив, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки ризиковості. Отже, у податкового органу виник сумнів щодо господарської діяльності позивача, аналіз діяльності якого свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) вимоги адміністративного позову ТОВ «Легранд Плюс» задоволено.

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.08.2021 № 27851.

ГУ ДПС у Харківській області зобов`язано виключити ТОВ «Легранд Пдюс» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь ТОВ «Легранд плюс» стягнуто 2270,00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення вмотивовано тим, що твердження відповідача про ймовірний фіктивний правочин є припущенням. Оскаржене рішення не містить доказів наявності задіяння позивача у фіктивному правочині з посиланнями на відповідні документи. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим. Таким чином, суд прийшов до висновку про необґрунтованість складання у відношенні позивача рішення комісією ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 27851 від 17.08.2021 про відповідність ТОВ «Легранд Плюс» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що за результатами засідання Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія), позивача включено до переліку ризикових платників податків за критерієм ризиковості відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку - «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій» та прийнято відповідне рішення від 17.08.2021 № 27851 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Скаржник посилається на те, що аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 п. 40 Порядку 1165)

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (п. 43 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Колегія суддів зазначає, що нормами Порядку № 1165 передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Також в тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючий орган встановив ризиковість суб`єкта господарської діяльності.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

17.08.2021 контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення № 27851 з приводу відповідності ТОВ «Легранд Плюс» критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку з тим, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій (т. 2, а.с. 50).

Зі змісту витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 152 від 17.08.2021 вбачається, що надійшов лист від ГУ ДФС у Харківській області від 05.08.2021 №3954/7/20-97-05-08, щодо відповідності критеріям ризиковості платник» податку на додану ТОВ "ЛЕГРАНД ПЛЮС". Структурними підрозділами ГУ ДПС у Харківській області проведено аналіз що до відповідності Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Основні показника діяльності підприємств зазначені в додатку 1.

Щодо основних показників СГ відповідно наявних баз даних ДПС України: ТОВ "ЛЕГРАНД ПЛЮС", стан (0) платник податків за основини місцем обліку, основний вид діяльності _73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, платник ПДВ з 01.12.2020, у липні п.р. подано повідомлення про прийняття на роботу 12 працівників, основні засоби відсутні, податкове навантаження по ПДВ за червень п.р. становить 0 відсотка (декларація з відсутністю показників), відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) у платника лічаться склад, офіс. За результатами аналізу реєстрації в ЄРПН встановлено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій (взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «ФЛОРЕО», п.н. 43551272).

Також зазначено, що листом Головного управління ДФС у Харківській області від 10.08.2021 № 4104/7/20-97-04-02-05 повідомлено про відсутність платника ТОВ "ЛЕГРАНД ПЛЮС" за податковою адресою.

Вказано, що наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платника ТОВ "ЛЕГРАНД ПЛЮС" (п.н. 44052608) у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення платників до переліку ризикових.

Згідно витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 152 від 17.08.2021, комісія ухвалила включити платника ТОВ "ЛЕГРАНД ПЛЮС" (п.н. 44052608) до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» за критерієм ризиковості платника податку на додану вартість відповідно п.8 «у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 року у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 року у справі № 640/10988/20, від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваного рішення не вбачається яка ризикова операція та по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.

На підтвердження обставин, що зумовили прийняття рішення від № 27851 від 17.08.2021, відповідач надав до суду: витяг з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 152 від 17.08.2021; схему руху ПДВ; оскаржуване рішення від № 27851 від 17.08.2021.

Суд критично оцінює зазначену інформацію як таку, що може бути підставою для висновку про ризиковість платника податку, виходячи з такого.

За змістом цієї інформації контролюючим органом не здійснено аналіз діяльності позивача, не виокремлено господарські операції, які послугували підставою для винесення спірного рішення, як того вимагає пункт 8 Критеріїв ризиковості платника. Отже, з наданої до суду податкової інформації неможливо встановити підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 вказав, що лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскарженого рішення та був покладений в основу його прийняття.

Суд зауважує, що зазначення відповідачем про ймовірний фіктивний правочин є припущенням. Оскаржене рішення не містить доказів наявності задіяння позивача у ймовірно фіктивному правочині з посиланнями на відповідні документи. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Отже, у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Проте відповідачем не надано жодних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Таким чином, відповідач не довів участь ТОВ "Легранд Пдюс" у схемах формування, використання та розповсюдження ризикового податкового кредиту, адже ні витяг з протоколу засідання Комісії від 17.08.2021№ 152, ані жодні інші документи не містять відомостей про встановлення контролюючим органом ланцюга формування, використання та розповсюдження ризикового податкового кредиту за участю позивача, не визначено вигодонабувачів, а також наслідки таких операцій для податкового обліку та заниження учасниками цих операцій своїх податкових зобов`язань чи отримання податкової вигоди.

Крім того, контролюючим органом не представлено результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44, 46 Порядку № 1165 при прийнятті Комісією рішення від 25.05.2020 № 24574.

Крім того, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку може бути прийнято лише після перевірки одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Разом з цим, у спірних відносинах прийняттю оскаржуваного рішення ГУ ДПС в Харківській області від 17.08.2021 № 27851 не передувало подання позивачем на реєстрацію податкових накладних.

За вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.08.2021 № 27851 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків суду першої інстанції про зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ «Легранд Плюс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зауважує таке.

Так, положеннями п. 6 Порядку зупинення № 1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Так, відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 КАС України немає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц