Постанова

від 07.08.2023 по справі 140/12099/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/12099/23 пров. № А/857/10128/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Бруновської Н.В., Довгої О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРО ОІЛ" на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року з питання забезпечення позову, постановлену суддею Волдінер Ф.А. у м. Луцьку Волинської області у порядку письмового провадження, у справі №140/12099/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРО ОІЛ" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАДРО ОІЛ" звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Волинській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження від 24.05.2023 №109-р в частині анулювання товариству з обмеженою відповідальністю КВАДРО ОІЛ ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером: 03180314202000008, терміном дії з 14.02.2020 до 14.02.2025; зобов`язати виключити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (відомості) про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №03180314202000008, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю КВАДРО ОІЛ, терміном дії з 14.02.2020 до 14.02.2025.

Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Доводи заявника зводяться до існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, у зв`язку з чим для відновлення прав та інтересів заявника необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню. Просить скасувати оскаржуване судове рішення ухвалити нове, яким вимоги заяви про забезпечення позову задовольнити.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Так, відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 цієї статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зазначити, що суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із передбачених ч.2 ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для забезпечення адміністративного позову суд може вживати заходи шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборони відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (ч.1 ст.151 КАС України).

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України.

При вирішенні питання щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову підлягають врахуванню пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише спрямована на виконання вимог ст.2 КАС України, на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та має тимчасовий характер - до вирішення спору по суті.

При розгляді апеляційної скарги та перегляді ухвали про забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними або невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з предметом спору.

Зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що анулювання ліцензії має наслідком повного зупинення діяльності ТОВ КВАДРО ОІЛ, оскільки товариство починаючи з 14.02.2020 здійснює основний вид діяльність з торгівлі пальним. Тим самим будуть істотно порушені права заявника, оскільки товариство буде позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження № 109-р в судовому порядку. Неможливість відпуску пального також призведе до невиконання заявником взятих на себе зобов`язань, що матиме наслідком розірвання контрагентами договорів; зупинення діяльності призведе до простою товариства та, відповідно, неможливості виплати заробітної плати працівникам, так і сплачувати податки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що, безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів, яких вони стосуються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно достатті 150 КАС Українизазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 по справі № 440/12985/21.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін. При цьому, рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на позивача, який ініціює таке клопотання.

Зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером: 03180314202000008, терміном дії з 14.02.2020 до 14.02.2025, з позовом про скасування якого позивач звернувся до суду, призведе до неможливості його застосування до вирішення справи по суті, а позов не може бути забезпечено в спосіб, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Водночас, фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.

Аналогічний правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 30 серпня 2022 року по справі №640/16613/21, від 15 квітня 2021 року по справі №640/22646/20.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило б спір по суті до ухвалення рішення у справі, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2022 року у справі №420/21952/21.

Також суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав стверджувати про очевидні ознаки протиправності рішення до розгляду справи по суті та дослідження обставин прийняття оскаржуваного рішення.

Вирішуючи подану позивачем заяву про забезпечення позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що заявником не доведено та документально непідтверджено наявності обставин, які вказували б на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У світлі доводів позивача про те, що анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі паливом призводить до зупинки господарської діяльності Товариства, слід зауважити, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості дій відповідача на відповідність критеріям правомірності, визначених ч.2ст.2 КАС України.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуальногозакону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимогст.139 КАС України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановлені статтею 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 150,242,308,309,311,315,316,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРО ОІЛ" залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року з питання забезпечення позову у справі №140/12099/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді Н. В. Бруновська О. І. Довга