Ухвала

від 04.04.2023 по справі 369/2575/13-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю прокурора ОСОБА_4 ,

підсудних ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляцію прокурора ОСОБА_8 , яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2022 року стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Одеса, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою на задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 368 КК України повернуто прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури для організації додаткового розслідування.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що в обвинуваченні не зазначено та не конкретизовано час, місце та спосіб попередньої домовленості ОСОБА_6 та ОСОБА_9 щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а обвинувачення містить лише формулювання, що ОСОБА_6 вступив в злочинну змову з ОСОБА_9 .

Також слідством не встановлено та не зазначено в обвинуваченні, яким чином ОСОБА_6 вимагав хабар від ОСОБА_10 , які дії він мав вчинити або не вчинити з використанням влади чи службового становища, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або які умови останній створив, за яких ОСОБА_10 мав дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Разом з тим, в обвинувальному висновку вказано, що грошові кошти передавались за отримання рішення Віта-Поштової сільської ради від 06.10.2011, яке прийнято колегіальним органом відкритим голосуванням на сесії, при цьому, як та у який спосіб ОСОБА_6 міг вплинути на його прийняття також не зазначено.

Не знайшло відображення в обвинувальному висновку і те, за виконання чи не виконання яких саме дій, які ОСОБА_6 міг або повинний був виконати з використанням наданої йому влади, або таких, які він не уповноважений був вчинити, - останньому передавались кошти.

Крім того, в обвинуваченні не зазначено спосіб отримання ОСОБА_6 коштів, переданих останньому як частина хабара у розмірі 200.000 грн. та перерахованих на рахунок ТОВ "Градбуд Будівельне Виробництво".

На переконання суду, обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368 КК України, не містить даних про обставини, які є обов`язковими кваліфікуючими ознаками злочину, в якому він обвинувачується, та мають істотне значення для правильного вирішення справи і повинні бути викладені в обвинуваченні.

Також суд вказав, що з суб`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 364 КК України в редакції 2011 року, характеризується прямим умислом, корисливим мотивом чи іншими особистими інтересами або інтересами інших осіб (третіх осіб), проте органом досудового слідства не зазначено в інтересах кого діяв ОСОБА_6 , а лише формально зазначено, що останній діяв в інтересах третіх осіб, що позбавляє можливості останнім реалізовувати своє право на захист та є припущенням.

Крім того, вивченням матеріалів кримінальної справи встановлено, що в ході розгляду кримінальної справи судом зроблено все можливе для усунення неповноти і неправильності досудового слідства, натомість зібрано вкрай суперечливі докази стосовно досліджуваних обставин вчиненого інкримінованого злочину.

При цьому залишилися невиявленими істотні обставини, що не дозволяє суду правильно вирішити кримінальну справу: з упевненістю реконструювати досліджувані обставини та з безсумнівністю дійти висновку про винність підсудних, однак вичерпано можливості усунення сумнівів під час судового слідства.

Так, у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 368 КК України залишились не з`ясованими суттєві обставини, що належать до предмета доказування та причини істотних суперечностей у доказах, на яких засноване обвинувачення, не вияснений корисливий мотив дій підсудних у вимаганні і одержанні хабара та службовому підробленні, не перевірені доводи обвинувачених на свій захист та версії, що спростовують обвинувачення, показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які різняться між наданими під час досудового розслідування та під час судового розгляду, а слідчим не перевірено правдивість показів вказаних свідків, що, на переконання суду першої інстанції, доводить, що розслідування кримінальної справи проведено неповно та не об`єктивно, для чого необхідне провадження дій в такому обсязі, виконання якого неможливе з додержанням процесуальної форми судового розгляду.

Не погоджуючись з постановою суду, прокурор ОСОБА_8 , яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, в апеляції просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Так, прокурор вважає, що оскільки пред`явлене підсудним обвинувачення є чітким та конкретним, у ньому відображені усі складові елементи інкримінованих підсудним складів злочинів, визначені усі дії, які здійснили підсудні у ході скоєння злочинів, їх діям дана відповідна кримінально-правова кваліфікація, а ті обставини, на які вказав суд у постанові, не є обов`язковими ознаками як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони злочинів, поставлених обом підсудним у вину, - їх відсутність не може вплинути на процес доказування та вирішення питання про винність чи невинність обвинувачених.

На переконання прокурора, доводи суду щодо недотримання вимог законодавства в частині того, що обвинувачений має право знати у чому він обвинувачується - є формальними, а будь-які неточності можливо усунути під час розгляду справи шляхом допиту свідків, дослідження доказів, допиту обвинувачених.

Крім того, прокурор ОСОБА_8 вказує, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення справи прокурору для додаткового розслідування, належним чином не обґрунтував своє рішення, вказавши на неіснуючі недоліки, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора, яка підтримала доводи апеляції про скасування постанови та повернення справи на новий судовий розгляд, пояснення обвинувачених та захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2022 про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 368 КК України прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури для організації проведення додаткового розслідування, розглядається судом апеляційної інстанції 04.04.2023, після набрання чинності 20.11.2012 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 (КПК України 2012 року).

Відповідно до п.п. 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 року, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Апеляційні скарги у кримінальних справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Цей порядок був визначений Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року зі змінами (КПК України 1960 року).

Як регламентують положення ст. 365 КПК України 1960 року, постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

З матеріалів справи видно, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 368 КК України надійшла до Києво-Святошинського районного суду Київської області з обвинувальним висновком 30.03.2012 (а.с. 192-193 т. 9).

За результатами розгляду справи, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.12.2012 ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 364 КК України і виправдано за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених цими статтями, та визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та призначено йому за цим законом покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в сумі 4.250 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

ОСОБА_5 визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, і виправдано за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого цією статтею.

У провадженні вирішена доля речових доказів (а.с. 168-185 т. 10).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14.03.2013 вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.12.2012 стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 скасовано, а кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду (а.с. 238-248 т. 10).

Підставами для скасування вироку суду стало те, що висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, належним чином не мотивовані, а доводи обвинувачення - не спростовані, вирок суду містить формулювання, які ставлять під сумнів невинність виправданих.

Крім того, виправдовуючи ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 364 КК України, судом не надано належної оцінки певним письмовим доказам у справі.

Також, суд під час розгляду справи не дослідив відеофайли, що стали предметом експертного дослідження, долучені до справи.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.09.2014 ОСОБА_6 визнано невинним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 368 КК України, та по суду виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаних злочинів.

ОСОБА_5 визнано невинною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та по суду виправдано у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину.

У провадженні вирішена доля речових доказів (а.с. 1-36 т. 12).

Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області від 10.12.2014 вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.09.2014 щодо виправданих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів (а.с. 112-122 т. 12).

Підставою для скасування цього вироку стала однобічність та неповнота судового слідства, що полягала у не дослідженні безпосередньо всіх доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.08.2015 ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 368 КК України, та по суду виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаних злочинів.

ОСОБА_5 визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та по суду виправдано у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину.

У провадженні вирішена доля речових доказів (а.с. 118-141 т. 13).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17.12.2015 вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.08.2015 щодо виправдання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України скасовано, а кримінальну справу в цій частині повернуто на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

В іншій частині вирок залишити без зміни (а.с. 49-69 т. 14).

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.07.2016 вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.08.2015 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17.12.2015 щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 скасовано, а кримінальну справу щодо них направлено на новий судовий розгляд (а.с. 171-178 т. 14).

Підставою для скасування вказаних судових рішень слугувало те, що виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 368 КК України постановлено з порушенням вимог ст. 323, п. 2 ст. 324 та ч. 4 ст. 327 КПК України 1960 року, що залишено без належної уваги та оцінки суду апеляційної інстанції, зі зверненням уваги на те, що постановлення виправдувального вироку можливе лише у разі, коли інкриміноване особі діяння взагалі не містить будь-якого складу злочину, передбаченого кримінальним законом.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.12.2016 кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, повернуто прокурору Київської області для організації додаткового розслідування в порядку ст.ст. 237, 244, 246 КПК України 1960 року, тобто зі стадії попереднього розгляду справи (а.с. 217-224 т. 14).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30.03.2017 постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.12.2016 стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи (а.с. 13-17 т. 15).

05.03.2017 підсудність кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, визначена Броварському міськрайонному суду Київської області (а.с. 18-19 т. 15).

Отже, оскільки апеляційним судом було скасовано постанову суду, ухвалену під час попереднього розгляду через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, то і стадія нового розгляду мала розпочинатися зі стадії попереднього розгляду, ще і за тим, що розгляд вказаної справи за підсудністю було передано до іншого суду першої інстанції, який має розпочинатися за процедурою глави 23 КПК України 1960 року, а саме з попереднього розгляду справи суддею, під час якого, в порядку ст. 244 КПК України 1960 року, суддя своєю постановою приймає одне з таких рішень: про призначення справи до судового розгляду, про зупинення провадження в справі, про повернення справи прокуророві, про направлення справи за підсудністю, про закриття справи, про повернення справи на додаткове розслідування.

При цьому, зміст постанови має відповідати вимогам ст. 245 КПК України.

За якою підставою 07.04.2017 було визначено протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями утворити колегіальний склад суду для розгляду даної справи, підстави для чого чітко визначені в ст. 17 КПК України 1960 року, а саме за клопотанням підсудного (а.с. 21, 22 т. 15), - з матеріалів справи не вбачається.

Але, як далі випливає з матеріалів справи, суд, колегіальним складом 07.06.2017 почав розглядати справу, що дає підстави вважає, що це була стадія судового розгляду справи в порядку глави ст. 25 КПК України 1960 року, тобто розгляд справи по суті, що випливає і зі змісту журналу судового засідання (а.с. 34-36 т. 15).

Надалі, після зміни складу/складів суду, 09.09.2021 для розгляду вказаної справи була визначена колегія суддів у складі головуючого судді - ОСОБА_12 , суддів колегії - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (а.с. 35 т. 16), які у судовому засіданні 05.11.2021 складом суду, тобто, можна припустити, що це стадія судового розгляду в порядку глави 25 КПК України, бо попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово за нормою ст. 240 КПК України 1960 року, вирішили питання за клопотанням підсудних про розгляд справи суддею одноособово (а.п. 50-51, 52-53 т. 16).

Як далі вбачається з руху справи, вона перебувала на розгляді під головуванням судді ОСОБА_12 з 08.12.2021 по 16.06.2022, коли була ухвалена постанова про повернення справи по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368, ч.1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 368 КК України прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури для організації додаткового розслідування.

Вказана постанова ухвалена в порядку ст.ст. 237, 244, 246 КПК України 1960 року, яка регламентує можливість повернення справи прокурору зі стадії її попереднього розгляду.

Між тим, згідно мотивувальної частини постанови, судом першої інстанції зроблені висновки про те, що вивченням матеріалів кримінальної справи встановлено, що в ході розгляду кримінальної справи судом зроблено все можливе для усунення неповноти і неправильності досудового слідства, натомість зібрано вкрай суперечливі докази стосовно досліджуваних обставин вчиненого інкримінованого злочину.

При цьому залишилися невиявленими істотні обставини, що не дозволяє суду правильно вирішити кримінальну справу: з упевненістю реконструювати досліджувані обставини та з безсумнівністю дійти висновку про винність підсудних, однак вичерпано можливості усунення сумнівів під час судового слідства.

Так, у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 368 КК України залишились нез`ясованими суттєві обставини, що належать до предмета доказування та причини істотних суперечностей у доказах, на яких засноване обвинувачення, не з?ясований корисливий мотив дій підсудних у вимаганні і одержанні хабара, та службовому підробленні, не перевірені доводи обвинувачених в свій захист та версії, що спростовують обвинувачення, показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які різняться між наданими під час досудового розслідування та під час судового розгляду, а слідчим не перевірено правдивість вказаних свідків.

Це в черговий раз доводить що розслідування кримінальної справи проведено неповно та необ?єктивно, для чого необхідне провадження дій в такому обсязі, виконання якого неможливе з додержанням процесуальної форми судового розгляду.

Усе зазначене свідчить про однобічність, неповноту та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

А підсумовуючи, суд з посиланням на:

- ч. 3 ст. 62 Конституції України щодо того, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущенням, і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь;

- ст. 22 КПК України 1960 року, згідно якої прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов?язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об?єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого;

- ст. 281 КПК України 1960 року, якщо неправильність та неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, є підставою для повернення справи на додаткове розслідування,

та враховуючи те, що судом вичерпано можливість усунення суттєвої неповноти засобами судового слідства, нез?ясовані обставини можуть суттєво вплинути на кваліфікацію дій підсудних та обсяг їх відповідальності, виконання вимог ст.ст. 22, 64 КПК України 1960 року шляхом більш детального допиту підсудних, свідків, надання доручень в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року є неможливим та вимагає проведення значної кількості слідчих і оперативно-розшукових дій, - і повернув кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України та ОСОБА_5 ст. 368 КК України прокурору для організації додаткового розслідування.

Водночас, повернення кримінальної справи в порядку ст.ст. 237, 244, 246 КПК України 1960 року виключає повернення цієї ж справи в порядку ст. 281 КПК України 1960 року, оскільки застосування цих норм кримінально-процесуального закону стосуються різних стадій провадження справи.

Так, за п. 5 ч. 1 ст. 237 КПК України 1960 року, у справі, що надійшла від прокурора, суддя з?ясовує чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Згідно норми п. 6 ч. 1 ст. 244 КПК України 1960 року, за результатами попереднього розгляду справи суддя своє постановою може прийняти рішення про повернення справи на додаткове розслідування.

У свою чергу, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 246 КПК України 1960 року при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

При цьому, у постанові суддя зазначає підстави повернення справи на додаткове розслідування і може вказати, які слідчі дії повинні бути проведені при додатковому розслідуванні.

Отже, під час попереднього розгляду справи суд першої інстанції повинен вирішити питання про те, чи перешкоджає порушення закону, допущене під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, її призначенню до судового розгляду, залежно від того, наскільки істотним воно було, до ущемлення яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість поновити ці права й інтереси.

Кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо: вона не була порушена або порушена некомпетентною особою; її розслідування провадила не уповноважена на те особа чи особа, яка підлягала відводу; було порушено вимоги КПК про обов?язковість пред?явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення; при провадженні дізнання чи досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист або право користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача.

Даних обставин суд у постанові не привів, а послався на недотримання досудовим слідством вимог ст. 22 КПК України 1960 року, повертаючи справу прокурору для організації додаткового розслідування в порядку ст. 281 КПК України 1960 року, що можливе лише у разі неповноти або неправильності досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не можу бути усунута в судовому засіданні, тобто за результатами розгляду справи по суті.

Проте, справа по суті судом першої інстанції не розглядалася та будь-які докази у ній взагалі - не досліджувалися.

За наведеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які йому перешкодили ухвалити законну та обґрунтовану постанову, що тягне за собою скасування постанови і повернення справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції зі стадії її попереднього розгляду в іншому складі суддів за приписами п. 1 ч. 1 ст. 366, п. 3 ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 370, ч.ч. 2, 5 ст. 374 КПК України 1960 року.

Під час попереднього розгляду справи, суду першої інстанції треба взяти до уваги рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій в даній справі, які наведені вище, - що є обов?язковими для суду першої інстанції на підставі ч. 7 ст. 374, ст. 399 КПК України 1960 року.

Оскільки постанова суду першої інстанції скасовується через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, доводи апеляційної скарги прокурора судом апеляційної інстанції не перевіряються, але повинні бути взяті до уваги під час попереднього розгляду справи суддею, у зв?язку з чим апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись п.п. 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 року, ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора ОСОБА_8 , яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, - задовольнити частково.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2022 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 368 КК України повернуто прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури для організації додаткового розслідування - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд зі стадії попереднього розгляду справи в іншому складі суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3