Ухвала

від 08.08.2023 по справі 458/628/23

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/628/23

1-кп/458/78/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2023 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження

сторона обвинувачення:

прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,

потерпіла особа Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області повноважний представник не прибув,

сторона захисту:

обвинувачений ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Турка Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2021 року № 62021140010000385 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Явора Турківського району Львівської області, місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, працює заступником директора національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України, одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх чи осіб похилого віку, не військовозобов`язаний, депутат Самбірської районної ради Львівської області, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

05.07.2023 року прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 скеровано до Турківського районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2021 року № 62021140010000385 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України з приводу того, що будучи працівником правоохоронного органу - державної лісової охорони, оскільки 17.03.2015 року Державним агентством лісових ресурсів України укладено контракт з ОСОБА_4 про те, що останній приймається на посаду директора державного підприємства «Боринське лісове господарство» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, в подальшому наказами Державним агентством лісових ресурсів України № 198-к від 21.04.2016 року та № 162-к від 02.04.2019 року продовжено термін дії контракту з ОСОБА_4 , і відповідно до «Положення про державну лісову охорону», затвердженого постановою Кабінету Міністів України № 976 від 16.09.2009 року та Додатку до нього, керівники лісового господарства входять у склад державної лісової охорони, а Держлісоохорона має статус правоохоронного органу, а вимогами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» встановлено, що правоохоронні органи це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної, лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції, у відповідності до передбачених у ст. 69 Лісового кодексу України нормами, будучи уповноваженим видавати спеціальний дозвіл (лісорубний квиток) на здійснення спеціального лісокористування, а за наявності підстав відмовляти у видачі такого дозволу, а також, будучи відповідальним за діяльність підприємства та його працівників, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, 30.07.2020 року у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись в адміністративному приміщені державного підприємства «Боринське лісове господарство» ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що відсутні затверджені ліміти Міністерства екології та природних ресурсів України на використання лісових ресурсів у межах кварталу № 34 виділу № 29 Сянківського лісництва державного підприємства «Боринське лісове господарство» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, територія якого входить до земель природно-заповідного фонду- національний природний парк «Бойківщина», в порушення ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 69 Лісового кодексу України, умисно видав лісорубний квиток серії ЛЬ ЛРК № 010481 від 30.07.2020 року на проведення вибіркової санітарної рубки площею 3,0 га у межах кварталу № 34 виділу № 29 Сянківського лісництва державного підприємства«Боринське лісовегосподарство» Львівськогообласного управліннялісового тамисливського господарства, незважаючи на свою обізнаність з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів, ОСОБА_4 умисно вийшов за межі наданих йому прав та повноважень, власноручно підписавши лісорубний квиток серії ЛЬ ЛРК № 010481 від 30.07.2020 року та скріпив печаткою підприємства державного підприємства«Боринське лісовегосподарство» Львівськогообласного управліннялісового тамисливського господарства і на підставі виданого ОСОБА_4 , в порушення законодавства про природно-заповідний фонд, лісорубного квитка серії ЛЬ ЛРК № 010481 від 30.07.2020 року в результаті перевищення ним своїх службових повноважень, на ділянці площею 3,0 га у межах кварталу № 34, виділу № 29 Сянківського лісництва державного підприємства«Боринське лісовегосподарство» Львівськогообласного управліннялісового тамисливського господарства в період часу з 31 серпня по 31 грудня 2020 року дочірнє підприємство «Дж.Д.Ф.Сервіс ЛТД» ТзОВ «Діеффеджі» в особі директора ОСОБА_5 , який діяв на підставі договору купівлі-продажу необробленої деревини №1423/1423/3кв-о/2020/е1 від 09.07.2020 року, який укладений з державним підприємством«Боринське лісовегосподарство» Львівськогообласного управліннялісового тамисливського господарства в особі директора ОСОБА_4 , здійснено зрізування 85 дерев порід «Ялина» та «Ялиця», в наслідок чого заготовлено 84 куб. м. ділової та дров`яної деревини, у зв`язку з чим спричинено шкоду довкіллю у формі порушення встановленого порядку охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що призвело до матеріальних збитків в сумі 179 359 грн, що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та згідно ч.3 Примітки до ст. 364 КК України, є істотною шкодою.

Згідно вимог ст.ст.127,129 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді і судочинство провадиться суддею одноособово.

Згідно ч.1 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Суддя для розгляду кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому ст.35 КПК України.

У відповідності до вимог ч.3 ст.35 КПК України визначено суддю для розгляду кримінального провадження, оскільки відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 05.07.2023 рокусправу було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду 05.07.2023 року призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання прибув прокурор, обвинувачена особа.

ОСОБА_4 звернувся досуду ізклопотанням прозвільнення відкримінальної відповідальностіна підставіст.47КК Україниу зв`язкуіз передачеюйого напоруки трудовомуколективу національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України, оскільки таке клопотання подано підприємством, просив розглянути клопотання підприємства, в якому він працює, відшкодував заподіяні збитки в повному обсязі, має намір відшкодування витрати по справі пов`язані з провеженням експертиз, раніше не судимий, вперше вчинив таке кримінальне порушення, трудовий стаж його безперервний більше 44 років, щиросердечно розкаюється, запевнив що в подальшому подібних випадків не вчинятиме.

Прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 не заперечив проти задоволення клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ст. 47 КК України у зв`язку із передачею ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України, також вважав за недоцільне призначити судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні, розглянути заявлене клопотання ОСОБА_4 і клопотання національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України про взяття на поруки ОСОБА_4 з відповідними підтверджуючими доказами як додатками до клопотання в підготовчому судовому засіданні. Окрім цього звернув увагу на те, що речові докази по справі відсутні, водночас наявні витрати на залучення експерта для проведення експертиз під час досудового розслідування становлять, загальна сума яких становить 24845,71 грн, які підлягають до стягнення з обвинуваченої особи.

Окрім цього, учасники кримінального провадження не заперечили на заслуховуванні в судовому засіданні позиції особи, яка звернулася з клопотанням від 10.07.2023 року про взяття на поруки підсудної особи - директора національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_6 , який в судовому засіданні підтвердив, що з клопотанням про взяття на поруки працівника підприємства ОСОБА_4 підприємство звернулося, просить таке клопотання задовольнити і підприємство бере на себе обов`язок проводити з ОСОБА_4 виховну роботу, контроль за виконанням своїх трудових та громадських обов`язків, перевірку додержання ним правил внутрішнього розпорядку, правил співжиття у побуті та в громадських місцях і повідомляти про будь-які випадки ухилення від заходів виховного характеру, оскільки ОСОБА_4 працює на посаді заступника директора з 06.01.2022 року, і за час роботи в парку зарекомендував себе добросовісним працівником, сумлінним та наполегливим, кваліфікованим фахівцем, який виконує свої службові обов`язки, вимогливий до себе.

Також учасники кримінального провадження не заперечили на проведенні судового засідання у відсутність потерпілої особи, оскільки такою подано клопотання про слухання справи у відсутність потерпілої особи, при винесенні рішення суду покладаються на думку суду.

Заслухавши думку прокурора, сторін кримінального провадження, розглянувши подане клопотання обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.

З обвинувального акту вбачається, що 17.03.2015 року Державним агентством лісових ресурсів України укладено контракт з ОСОБА_4 про те, що останній приймається на посаду директора державного підприємства «Боринське лісове господарство» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Окрім цього, в подальшому наказами Державним агентством лісових ресурсів України № 198-к від 21.04.2016 року та № 162-к від 02.04.2019 року продовжено термін дії контракту з ОСОБА_4 . Відповідно до «Положення про державну лісову охорону», затвердженого постановою КМУ № 976 від 16.09.2009 року та Додатку до нього, керівник лісового господарства входять у склад державної лісової охорони, а Держлісоохорона має статус правоохоронного органу. Вимогами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» встановлено, що правоохоронні органи це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної, лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. Отже, ОСОБА_4 обіймаючи посаду директора ДП «Боринське ЛГ», будучи службовою особою державної лісової охорони, у відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.

У відповідності до Статуту державного підприємства «Боринське лісове господарство» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, який затверджено наказом Державного комітету лісових ресурсів України № 738 від 26.11.2007 року зі змінами та доповненнями від 20.10.2010 року та 05.07.2011 року - державне підприємство «Боринське лісове господарство» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1992 року № 57 «Про створення Боринського держлісгоспу у Львівській області», зареєстровано розпорядженням голови Турківської районної державної адміністрації від 19.06.1998 року № 166, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Органом управління Підприємства є його директор. Наймання директора здійснюється Органом управління майном шляхом укладання з ним контракту в установленому законом порядку. Підприємство за погодженням з Управлінням визначає структуру і штати. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном та Управління. Директор Підприємства: несе відповідальність за стан діяльності Підприємства; діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства; укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів. Орган управління майном не має права втручатися в оперативну і господарську діяльність Підприємства.

Згідно контракту від 17.03.2015 року укладеним між Державним агентством лісових ресурсів України та ОСОБА_4 , останній зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Орган управління майном зобов`язується створити необхідні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника. Керівник, який уклав контракт, є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків, передбачених актами законодавства, Статутом чи Положенням про об`єднання, підприємство, установу, організацію. Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань передбачених законодавством, Статутом чи Положенням про об`єднання, підприємство, установу, організацію а цим контрактом. Керівник підприємства поміж іншого зобов`язується забезпечити ефективне використання та збереження лісосировинних ресурсів, основних фондів, майна, коштів, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, дотримання режиму економії ресурсів. Таким чином, ОСОБА_4 , працюючи на посаді директора державного підприємства «Боринське лісове господарство» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, є особою, яка постійно обіймає на підприємстві посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій, тобто згідно положень ч. З ст. 18 КК України є службовою особою. У відповідності до ст.ст.2-4 Лісового кодексу України від 21.01.1994 року № 3852-ХІІ: лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства; об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки; до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара; лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», ЛКУ від 21.01.1994 року № 3852-ХІІ, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Лісокористування - це галузь лісництва яка включає в себе розвиток і поліпшення методів висадки, захисту, проріджування, контролю за пожежами, рубки, вилучення та переробки деревини. Одним з напрямків сучасного лісокористування є лісовідновлення, під час якого здійснюється висадка та догляд за деревами на певній ділянці. Згідно вимог ст. 19 ЛКУ від 21.01.1994 року № 3852-ХІІ постійні лісокористувачі зобов`язані вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, яке є обов`язковим на всій території України (ст.ст.46, 47 ЖУ від 21.01.1994 року № 3852-ХІІ) та є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів (ст.48 ЛКУ від 21.01.1994 року № З 852-ХІІ). Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів (ст. 48 ЛКУ від 21.01.1994 року № 3852-ХІІ). Згідно ст. 64 ЛКУ від 21.01.94 № 3852-ХІІ підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані: забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров`я людей; забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; здійснювати відтворення лісів; забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах; здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень; раціонально використовувати лісові ділянки.

Охорону і захист лісів на території України здійснюють державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, а також лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів (ст.89 ЛКУ від 21.01.1994 року № 3852-ХІІ). Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників (ст.105 ЛКУ від 21.01.1994 року № 3852-ХІІ). Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 ЛКУ від 21.01.1994 року № 3852-ХІІ).

Згідно ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264-ХІІ використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. Згідно зі ст. 69 ЛКУ від 21.01.1994 року № 3852-ХІІ право на проведення рубок надає спеціальний дозвіл - лісорубний квиток, який, згідно додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 року № 2806-IV, віднесений до дозвільного документа. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства. Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є: прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких знаходяться лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок; прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача; невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення; недотримання встановленого порядку видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів; результати оцінки впливу на довкілля.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється за спеціальним дозволом на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок (ст.68 ЛКУ від 21.01.1994 року № 3852-ХІІ). Умови та механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, регламентований Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761. Для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи: заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування; відомість чергової лісосіки; польову перелікову відомість; переліково-оцінювальну відомість; карту технологічного процесу розробки лісосіки; план лісосіки.

Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від від 23.05.2007 року № 761, встановлено, шо рубки головного користування проводяться в експлуатаційних, захисних, рекреаційно-оздоровчих лісах та лісах природоохоронного, наукового, історико- культурного призначення в межах господарської зони національних природних і регіональних ландшафтних парків, а також заказниках. Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування здійснюється з дотриманням принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей. Залежно від категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, типу лісу, складу і вікової структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід, ступеня стійкості ґрунтів проти ерозії, стрімкості схилів та інших особливостей застосовуються системи рубок: вибіркові - рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев, що є перестійними і стиглими, а лісова ділянка залишається постійно вкритою лісовою рослинністю; поступові - рубки, під час яких передбачається видалення деревостану за кілька прийомів; суцільні - рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню відповідно до цього Порядку; комбіновані - несуцільні рубки, під час яких поєднуються елементи різних систем поступових і вибіркових рубок.

Для категорій лісів з особливим режимом лісокористування (ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчі та захисні) встановлюються, зокрема, обмежений режим лісокористування за площею і шириною лісосік, термінами примикання, застосування окремих систем і способів рубок. Основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно- гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів визначені Правилами поліпшення якісного складу лісів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 724, у відповідності до яких: під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються рубки догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні; підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Згідно ст. 100 ЛКУ порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний Фонд України» від 10.06.1992, ЛКУ та інших актів законодавства. У відповідності до ч. 2 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-ХІІ до складу природно- заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садовопаркового мистецтва, заповідні урочища. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 10.06.1992 № 2456-ХІІ запроваджує особливий режим охорони та використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду з урахуванням їх категорії та типу. Вимоги цього режиму у вигляді обмежень господарської діяльності та особливих вимог щодо здійснення додаткових заходів, спрямованих па збереження, відновлення та раціональне використання особливо цінних природних комплексів та об`єктів в установленому законодавством порядку. Згідно ст. 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 10.06.1992 № 2456-ХІІ збереження територій та об`єктів природно- заповідного фонду забезпечується, зокрема, шляхом додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно- планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження. У відповідності до ст.9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 10.06.1992 № 2456-ХІІ території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися у: природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Перераховані основні види спецвикористання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів, що визначені режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Згідно ст. 9-1 цього ж Закону спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Таким чином, спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів, затвердженого органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також на підставі дозволів. Відтак, установлення лімітів та видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно- заповідного фонду відповідно до статті 9-1 Закону України «Про природно- заповідний фонд України» має здійснюватись в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і лише щодо тих видів спеціального використання природних ресурсів, які визначені статтею 9 цього Закону відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно статті 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 10.06.1992 № 2456-ХІІ національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. На територіях національних природних парків забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев.

Національний природний парк «Бойківщина» створений відповідно до Указу Президента України від 11.04.2019 року № 130/219 «Про створення національного природного парку «Бойківщина» є об`єктом природно- заповідного фонду загальнодержавного значення. Парк розташований на території Турківського району Львівської області. Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Загальна площа Парку становить 12240 гектара земель державної та комунальної власності, а саме 10623 гектарів земель державної та комунальної власності, які надаються Парку в постійне користування, та 1617 гектарів земель державної власності державного підприємства «Боринське лісове господарство», які включаються до території Парку без вилучення. До складу території Парку входять такі території та об`єкти прирдно- заповідного фонду: регіональний ландшафтний парк «Надсянський» площею 4279 га; ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Пікуй» площею 701 га; загальнозоологічний заказник місцевого значення «Либохорівський» площею 2075 га.

Парк створено з метою збереження генетичного, видового і ландшафтного різноманіття Українських Карпат, інших природних комплексів і об`єктів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. На території парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяються такі зони: заповідна; регульованої рекреації; стаціонарної рекреації; господарська.

На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська діяльність та інша діяльність, що суперечить ціловому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів та явищ і створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси та об`єкти. На території заповідної зони забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев. Зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих та пам`ятних місць. На території цієї зони забороняється проведення рубок лісу головного користування, прохідних рубок, суцільних санітарних рубок. Зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, туристичних таборів інших об`єктів обслуговування відвідувачів Парку. У зоні стаціонарної рекреації забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов`язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації, в тому числі проведення суцільних санітарних рубок. На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території Парку, в тому числі мисливство.

Згідно Указу Президента України від 11.04.2019 року № 130/2019 «Про створення національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 »» 6420 га земель лісового фонду державного підприємства«Боринське лісовегосподарство» Львівськогообласного управліннялісового тамисливського господарства надане в постійне користування створеному національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Відповідно до Проекту створення національного природного парку «Бойківщина» квартали 34 Сянківського лісництва державне підприємство «Боринськелісове господарство»Львівського обласногоуправління лісовогота мисливськогогосподарства входить до складу національного природного парку «Бойківщина» з вилученням у землекористувачів та наданням йому в постійне користування.

Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Таким чином, за законодавством встановлення ліміту на спеціальне використання лісових ресурсів передбачено для здійснення рубок головного користування, заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, тобто на ті види діяльності, які належать до видів спеціального використання лісових ресурсів і передбачають задоволення інтересів користувачів шляхом вилученням відповідних лісових ресурсів з навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У той же час, незважаючи на свою обізнаність з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів, ОСОБА_4 умисно вийшов за межі наданих йому прав та повноважень, оскільки будучи працівником правоохоронного органу - державної лісової охорони, у відповідності до передбачених у ст. 69 Лісового кодексу України нормами, будучи уповноваженим видавати спеціальний дозвіл (лісорубний квиток) на здійснення спеціального лісокористування, а за наявності підстав відмовляти у видачі такого дозволу, а також, будучи відповідальним за діяльність підприємства та його працівників, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, 30.07.2020 року у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись в адміністративному приміщені державного підприємства «Боринське лісове господарство» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, що по вул. Лісовій, 1 в смт Бориня Самбірського району Львівської області, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що відсутні затверджені ліміти Міністерства екології та природних ресурсів України на використання лісових ресурсів у межах кварталу № 34, виділу № 29 Сянківського лісництва державного підприємства «Боринське лісове господарство» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, територія якого входить до земель природно-заповідного фонду- національний природний парк «Бойківщина», в порушення ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 69 Лісового кодексу України, умисно видав лісорубний квиток серії ЛЬ ЛРК № 010481 від 30.07.2020 на проведення вибіркової санітарної рубки площею 3,0 га. у межах кварталу № 34, виділу № 29 Сянківського лісництва ДП «Боринське лісове господарство» власноручно підписавши його та скріпив печаткою підприємства Державне підприємство «Боринське лісове господарство».

На підставі виданого ОСОБА_4 , в порушення законодавства про природно-заповідний фонд, лісорубного квитка серії ЛЬ ЛРК № 010481 від 30.07.2020 року тобто, в результаті перевищення ним своїх службових повноважень, на ділянці площею 3,0 га. у межах кварталу № 34, виділу № 29 Сянківського лісництва державного підприємства«Боринське лісовегосподарство» Львівськогообласного управліннялісового тамисливського господарства в період часу з 31 серпня по 31 грудня 2020 року Дочірнє підприємство «Дж.Д.Ф.Сервіс ЛТД» ТзОВ «Діеффеджі» в особі директора ОСОБА_5 , який діяв на підставі договору купівлі-продажу необробленої деревини №1423/1423/3кв-о/2020/е1 від 09.07.2020 року який укладений з державним підприємством «Боринськелісове господарство»Львівського обласногоуправління лісовогота мисливськогогосподарства в особі директора ОСОБА_4 , здійснено зрізування 85 дерев порід «Ялина» та «Ялиця», в наслідок чого заготовлено 84 куб. м. ділової та дров`яної деревини. Таким чим спричинено шкоду довкіллю у формі порушення встановленого порядку охорони і використання .територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що призвело до матеріальних збитків в сумі 179 359 грн., що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та згідно ч.3 Примітки до ст. 364 КК України, є істотною шкодою.

Кримінальне правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 кваліфіковане за ч. 1 ст. 365 КК України як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що завдало істотної шкоди державним інтересам.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч.1ст.2 КК Українипідставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч.ч.1,3ст.3 КК Українизаконодавство України про кримінальну відповідальність становитьКК, який ґрунтується наКонституції Українита загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тількиКК України.

Вчинене ОСОБА_4 правопорушення, передбачене ч.1 ст. 365 КК України, за яке передбачене покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, яке відповідно до ст.12КК України відноситься до нетяжкого злочину, оскільки згідно ч. ч. 3, 4 ст.12КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, і нетяжким злочином є передбаченекримінальним кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

В підготовчому судовому засіданні директор національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_6 подав клопотання національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » державного агентства лісових ресурсів України від 10.07.2023 року про передачу обвинуваченого ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України, таке клопотання підтримав, оскільки таке рішення було прийнято на засіданні трудового колективу від 07.07.2023 року, де було присутніми 69 осіб, які вирішити звернутися до Турківського районного суду Львівської області з клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України з передачею його на поруки трудовому колективу національного природного парку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », уповноважити директора національного природного парку «Бойківщина» ОСОБА_6 від імені трудового колективу на підписання клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України з передачею його на поруки трудовому колективу національного природного парку «Бойківщина», взято на себе поручительство перед Турківським районним судом Львівської області про те, що в подальшому ОСОБА_4 не вчинить суспільно-небезпечних діянь, взято обов`язок проводити з ОСОБА_4 виховну роботу, контроль за виконанням трудових та громадських обов`язків, перевірку додержання ОСОБА_4 правил внутрішнього розпорядку, правил співжиття у побуті та в громадських місцях і повідомляти про будь-які випадки ухилення від заходів виховного характеру.

Також до вказаного клопотання було долучено витяг з наказу про прийняття на роботу ОСОБА_4 , копію трудової книжки ОСОБА_4 , копію протоколу зборів трудового колективу від 07.07.2023 року, реєстр учасників зборів трудового колективу від 07.07.2023 року, характеристика на ОСОБА_4 , виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 47 КК України - особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила злочин вперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; 3) особа, яка вчинила злочин, щиро розкаялася; 4) колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 5) особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за цією нереабілітуючою підставою.

Отже, підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом та виправити свою поведінку.

Також звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи.

За наявності зазначених вище обставин суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу.

Виходячи з наведених положень закону, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є правом, а не обов`язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу.

Водночас у абз. 3 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» зазначено, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки.

Відповідно до роз`яснень, наданих у абз. 4 п. 5 Постанови від 23.12.2005 року, за наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, вчинений вперше, свою винуватість ОСОБА_4 визнав повністю, щиросердечно кається, з 06.01.2022 року працює на посаді заступника директора національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України, загальний трудовий стаж 44 роки з яких 33 роки керівник Турківського та Боринського Держлісгоспів.

Формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_4 проявилося щире каяття.

Судом враховано вимоги постанови Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №559/1037/16-к, де надано роз`яснення, що активне сприяння розкриття злочину і щире каяття є окремими обставинами, що пом`якшують покарання, у зв`язку з чим суд розцінює щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину альтернативними, незалежними, окремо існуючими обставинами, що пом`якшують покарання.

Окрім цього, на думку суду обставиною, яка пом`якшує покарання, що не передбачена ч. 1 ст. 66 КК України, але враховується як така на підставі ч. 2 ст. 66 КК України, є вчинення винним злочину вперше. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам дано роз`яснення, відповідно до якого особам, які вперше вчинили злочини, доцільно призначати менш суворе покарання.

Зі змісту клопотання колективу національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України та протоколу загальних зборів вбачається, що трудовий колектив клопоче перед судом про передачу ОСОБА_4 на поруки.

При цьому трудовий колектив зобов`язується здійснювати всебічний контроль за поведінкою та виправленням ОСОБА_4 , та у випадку вчиненні останньою нових порушень чи ухилення від громадського впливу негайно повідомити суд.

Судом ОСОБА_4 роз`яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 47 КК України.

Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України є вчинення вперше нетяжкого злочину, а підставою звільнення - щире каяття та клопотання колективу установи про передачу цієї особи на поруки.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено передумову та підстави звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно такої особи закриттю.

Питання про долю речових доказів і документів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження і таке питання потрібно вирішити в порядкуст.100 КПК України.

У зв`язку з відсутністю речових доказів, дане питання судом не вирішується.

В рамках кримінального провадження прокурором в порядкуст.128 КПК Українине було пред`явлено цивільного позову.

Кримінальним правопорушенням завдано матеріальних збитків на суму 179359 грн, які ОСОБА_4 відшкодовані в повному обсязі, про що підтверджують долучені прокурором квитанції про здійснення оплат 01.06.2023 року на суму 50000,00 грн та 129359,00 грн

Потерпіла сторона по даному кримінальному провадженні є Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області, цивільного позову в рамках кримінального провадження не пред`явлено.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставіст.124 КПК України.

Відповідно до ч.2ст.124 КПК України,у разіухвалення обвинувальноговироку судстягує зобвинуваченого накористь державидокументально підтвердженівитрати назалучення експерта,здійснені документальнопідтверджені процесуальнівитрати.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового озслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.126 КПК Українисуд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Частина 2 ст. 122 КПК України передбачає, що процесуальні витрати суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку (тобто, коли особу за результатами відповідного судового розгляду судом визнано винуватою). Проте кримінальний процесуальний закон не містить жодних норм, які б визначали за яких умов і в які саме процесуальні витрати мають бути покладені на підозрюваного чи обвинуваченого у разі закриття кримінального провадження. При цьому слід брати до уваги те, що кримінальне провадження може бути закрите з різних підстав, крім того у кримінальному провадженні можуть бути різні процесуальні витрати. У зв`язку з чим, без чіткої вказівки закону подібні міркування самі по собі є явно недостатніми для прийняття судом рішення про стягнення з підозрюваного, обвинуваченого процесуальних витрат, понесених державою в кримінальному провадженні, яке закривається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17 (провадження № 13-47кс20) констатовано, що КПКне обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. ВП ВС зазначила, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Положеннями ч. 3 ст.288 КПК Україниврегульовано, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у формі закриття кримінального провадження без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона. Таку правову позицію відображено колегіями суддів Першої та Третьої судових палат ККС у постановах від07.10.2021 року у справі №584/800/20 (провадження №51-1800км21), від 29.09.2021 року у справі №342/1560/20 (провадження №51-2331км21), в яких також вказано про те, що закриття кримінального провадження щодо особи на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, оскільки по справі наявні процесуальні витрати, що підтверджується витратами на залучення експерта для проведення експертиз під час досудового розслідування на загальну суму 24845,71 гривень, з яких 3397,86 грн за проведення судової почеркознавчої експертизи (висновок експерта № 77 від 15.04.2022 року); 4719,25 грн за проведення судової інженерно-екологічної експертизи (повідомлення про неможливість надання висновку експерта № 76-Е від 18.07.2022); 16728,6 грн за проведення судової інженерно-екологічної експертизи (висновок експерта № 1736-Е від 17.05.2023 року), суд в такому випадку вирішує дане питання.

Стосовно ОСОБА_4 в ході судового розгляду не обирався запобіжний захід, у зв`язку з чим дане питання судом не вирішується.

Судом також враховано вимоги п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Керуючись ст.ст.284,284-286,288,369,370,371,372,376,381-382,395,477 КПК України, ст.47 КК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ст. 47 КК України у зв`язку із передачею його на поруки трудовому колективу національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України задовольнити.

Клопотання трудового колективу національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України про звільнення від кримінальної відповідальності працівника підприємства ОСОБА_4 із передачею ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, з підстав передбачених ст.47 КК України, з передачею його на поруки трудовому колективу національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України (юридична адреса, місцезнаходження за відомостями, внесеними до ЄДРЮОФОПГФ: 82547, вул. Вояків Упа,32 смт Бориня Самбірський район Львівська область, код ЄДРПОУ: 43258749, за умови, що протягом року з дня передачі на поруки він виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2021 року № 62021140010000385 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі порушення ним умов передачі на поруки, відповідно до ч. 2 ст. 47 КК України, він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.365 КК України.

Роз`яснити трудовому колективу національного природного парку «Бойківщина» державного агентства лісових ресурсів України, що відповідно до ч.1 ст.289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_4 на поруки колективу, він не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Повідомити трудовий колектив національного природногопарку «Бойківщина»державного агентствалісових ресурсівУкраїни про передачу ОСОБА_4 на поруки, направивши копію даної ухвали.

Стягнути із ОСОБА_4 вкористь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за проведені експертизи на загальну суму 24845,71 гривень, з яких 3397,86 грн за проведення судової почеркознавчої експертизи (висновок експерта № 77 від 15.04.2022 року); 4719,25 грн за проведення судової інженерно-екологічної експертизи (повідомлення про неможливість надання висновку експерта № 76-Е від 18.07.2022); 16728,6 грн за проведення судової інженерно-екологічної експертизи (висновок експерта № 1736-Е від 17.05.2023 року).

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Турківський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даної ухвали негайно післяпроголошення вручитисторонам посправі тапрокурору скерувати на електронну адресу Львівської обласної прокуратури.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua.

Суддя ОСОБА_1