Рішення

від 09.08.2023 по справі 495/5351/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/5351/22

Номер провадження 2/495/1166/2023

09 серпня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші Ком» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші Ком» (далі Позивач, ТОВ «ФК «Є Гроші Ком») у липні 2022 року звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі Відповідач) заборгованість за договором позики «Простой», а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.12.2021 року між ТОВ «ФК «Є Гроші Ком» та відповідачем у порядку Закону України «Про електронну комерцію» було укладено договір позики «Простой» № 2953905712-2068176, за яким відповідач отримав грошові кошти (споживчий кредит).

Договір укладено у вигляді електронного правочину в порядку ст.ст 10-12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою офіційного веб-сайту позивача https://e-groshi.com/, шляхом його підпису одноразовим ідентифікатором (смс-кодом), текст якого наведений у розділі 9 Договору.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що укладанням договору відповідач підтверджує, що ознайомлений, повністю розуміє, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Правил, які регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам, редакція яких розміщена на Сайті позикодавця.

Згідно з п. 4.14 Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту (у редакції, що діяла на момент укладення Договору) клієнт надає згоду на укладення Електронного договору шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови Електронного договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення кнопки підписання Договору. Вказана кнопка є активною лише після введення коректного Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується Кредитодавцем в Інформаційно-телекомунікаційній системі та надсилається Клієнтам шляхом СМС-повідомлення. Укладення Договору без зазначення коректного СМС-ідентифікатора, отриманого Клієнтом, є неможливим.

Пунктами 4.15 та 4.16 Правил визначено, що після підписання електронного повідомлення Клієнтом зазначене повідомлення надходить в Інформаційно-телекомунікаційну систему Кредитодавця та свідчить/повідомляє Кредитодавця про те, що Клієнт надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Кредитодавця щодо укладання Електронного договору з Клієнтом. Після зазначених дій Електронний договір між Кредитодавцем та Клієнтом вважається укладеним і Кредитодавець здійснює дії, передбачені умовами укладеного Електронного договору щодо надання Кредиту. Введення Одноразового ідентифікатора вважається проставлянням Електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в Електронному Договорі його сторонами відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином договір став укладеним після введення відповідачем у відповідне полу на сайті позивача всіх особистих даних та введення отриманого відповідачем на його телефон одноразового ідентифікатора у вигляді смс-повідомлення у якості акцепту Договору.

Як зазначає позивач, договором передбачено надання грошових коштів в позику в сумі 28500 грн. Позика надається з вирахуванням комісії, вказаної в п. 1.4 Договору з суми, що підлягає одержанню Позичальником у користування, шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 .

24.12.2021 року грошові кошти у сумі 27787,50 грн. були успішно зараховані на банківську картку відповідача. Позивач зазначає, що оскільки він не є банківською установою та не має ліцензії на перерахування коштів, з метою законного перерахування грошових коштів позичальникам 31.03.2020 року між позивачем та ТОВ «ФК «Є Гроші» було укладено Договір про організацію взаємодії при зарахуванні платежів № 01/04-20 від 31.03.2020 року.

Пунктом 1.5.1 Договору встановлено, що протягом строку позики, встановленого пунктом 1.3 Договору, розмір відсотків за користування коштами складає 2,20 % від суми позики щоденно, що за календарний рік становить 803 % річних. Зазначений розмір процентів є базовою процентною ставкою. При цьому, в договорі передбачено, що позика надається на умовах «Програми лояльності», яка передбачає використання позичальником СМС-повідомлень, що містять унікальний набір символів та активація яких дає право на отримання грошових коштів у позику на більш вигідних умовах а саме шляхом зменшення процентної ставки на 75 %.

Таким чином, з урахуванням застосованої програми розмір щоденних процентів становить 0,66 %, що становить 240,90 % річних, але так як відповідач порушив умови укладеного Договору позивач скористався своїм правом та здійснив перефразування процентів за базовою процентною ставкою за весь період кредитування.

Позичальник свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, однак відповідач, в порушення умов вказаного договору, не виконав належним чином зобов`язання за договором у зв`язку з чим станом на 20.07.2022 за ним утворилась заборгованість у розмірі 102594,00 грн., яка складається: 28500,00 грн. - заборгованість за тілом позики, 73986,00 грн. - заборгованість за процентами, 108,00 грн. - заборгованість за комісією. у зв`язку з чим позивач просить позовну заяву задовольнити та стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та сплачений судовий збір.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.08.2022 року провадження по справі було відкрито, вирішено розгляд справи проводити у спрощеному порядку та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, не заперечує проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач не з`явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про місце, час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд розглядає справу за відсутність позивача та відповідача, належним чином повідомлених про день та час судового розгляду справи, відповідно до наданої заяви, за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи зазначене, з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту суд зауважує наступне.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, в тому числі і надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту.

24.12.2021 року між ТОВ «ФК «Є Гроші Ком» та відповідачем ОСОБА_1 у порядку Закону України «Про електронну комерцію» було укладено договір позики «Простой» № 2953905712-2068176.

Відповідно до умов договору кредит надається Позичальнику виключно за допомогою Веб-сайту Кредитора https://e-groshi.com, за умови ідентифікації Позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором (п.п.1.2 п. 1 Договору).

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що укладанням договору відповідач підтверджує, що ознайомлений, повністю розуміє, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Правил, які регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам, редакція яких розміщена на Сайті позикодавця.

Так, договір укладено у вигляді електронного правочину за допомогою офіційного веб-сайту позивача https://e-groshi.com/, шляхом його підпису одноразовим ідентифікатором (смс-кодом), текст якого зазначено у розділі 9 Договору.

Договір позики «Простой» № 2953905712-2068176 від 24.12.2021 року містить прізвище, ім`я та по батькові позивача, серію та номер паспорта, дату його видачі, номер телефону, адресу, ідентифікаційний податковий номер, електронний підпис позичальника (одноразовий ідентифікатор).

Так, договором передбачено надання грошових коштів в позику в сумі 28500,00 грн., зі сплатою 2,20 % щоденно, що за календарний рік становить 803% річних. При цьому, позика надається на умовах «Програми лояльності», яка передбачає використання позичальником СМС-повідомлень, що містять унікальний набір символів та активація яких дає право на отримання грошових коштів у позику на більш вигідних умовах, а саме шляхом зменшення процентної ставки на 70 %. Позика надається за вирахування комісії відповідно до п.1.4 Договору з суми позики, що підлягає одержанню (2,50 %, але не менше 100 грн.).

У додатку № 1 до договору позики «Простой» № 2953905712-2068176 від 24.12.2021 року визначено графік платежів.

У разі прострочення виконання договору позичальник зобов`язаний сплатити 4,00% від суми позики за кожен день прострочення з першого дня прострочення (п. 4.3 договору), у разі прострочення більше ніж на 30 днів пеня збільшується на 2% та становить 6% від суми позики на кожен день прострочення (п.4.3.1 договору), у разі прострочення сплати заборгованості більше ніж на 61 день позичальник зобов`язується додатково сплатити штраф у розмірі половини (50%) суми позики (п.4.3.2. договору).

Також умовами договору передбачено нарахування комісій. Так, п.1.4 передбачена одноразова комісія за видачу позики у розмірі 2,50 %, але не менше ніж 100,00 грн. від суми позики, вказаної у п.1.1 договору, яка підлягає сплаті в момент видачі позики шляхом її утримання позивачем. Пунктом 1.4.1 передбачена комісія за обслуговування позики у розмірі 0,20 % від суми позики щоденно, п.1.4.2 - комісія за обслуговування особистого кабінету позичальника у розмірі 10,00 грн. за тиждень до дня повного виконання зобов`язань за договором, п.3.1 - комісія за отримання смс-інформування про актуальний розмір заборгованості у сумі 12,00 грн.

Грошові кошти в сумі 27787,50 грн. (сума позики з урахуванням утриманої комісії за видачу згідно п.1.4. Договору) 24.12.2021 року зараховані на банківську карту відповідача, що підтверджується довідкою платіжної системи ТОВ ФК ФІН ПЕЙ.

До позовної заяви позивачем додано договір позики «Простой» № 2953905712-2068176 від 24.12.2021 року з Додатком № 1, довідку ТОВ ФК ФІН ПЕЙ про зарахування коштів, Витяг з правил надання грошових коштів у позику, Витяг з правил використання промокодів, скріншоти з особистого кабінету відповідача (фото відповідача з паспортом), відомості щодо діяльності видів позивача.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, який суд застосовує у даній справі відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

З урахуванням доказів наданих позивачем, суд приходить до висновку, що між сторонами договір позики укладено в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», тому вимога, щодо стягнення тіла кредиту у розмірі 28500,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами суд зауважує наступне.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду, як вже зазначалося, договір позики «Простой» № 2953905712-2068176 від 24.12.2021 року з Додатком № 1, довідку ТОВ ФК ФІН ПЕЙ про зарахування коштів, Витяг з правил надання грошових коштів у позику, Витяг з правил використання промокодів, скріншоти з особистого кабінету відповідача (фото відповідача з паспортом), відомості щодо діяльності видів позивача.

Але позивач не надав розрахунку заборгованості з розшифровкою кожної складової (тіло кредиту, відсотки), тому суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами коректності розрахунку розміру процентів та комісії.

За відсутності первинних документів або хоча б розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості самостійно визначити розмір заборгованості.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторони.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин було обов`язковим, оскільки такі докази мають значення для ухвалення рішення у справі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині стягнення заборгованості у вигляді процентів у розмірі 73986,00 грн. не може бути задоволена, з огляду на її недоведеність належними та допустимими доказами.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по комісії суд зазначає наступне.

Згідно з п. 17 ст. 1 Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. (п. 11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Суд звертає увагу на те, що згідно положень абз. 1 ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень абз. 1 ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В свою чергу ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями статей 549-552 ЦК України передбачено сплату неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов`язання.

Аналіз зазначених вище норм вказує на те, що наслідками укладення договору позики є:

- зобов`язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики);

- одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики;

- сплата позичальником позикодавцю індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми;

- сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов`язання.

Проте положеннями параграфа 1 Позика Глави 71 Розділу І Книги 5 ЦК України не передбаченого такого наслідку укладення договору позики як сплата комісії.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії в сумі 108,00 грн. є необґрунтованою, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Отже, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші Ком» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню.

Що стосується питання розподілу судових витрат суд вирішив, що так як позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог згідно з ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позовні вимоги були заявлені позивачем на суму 102594,00 грн., а задоволено на суму 28500,00 грн. (27,78 %), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за розгляд справи в сумі 689,22 грн. (2481,00 грн. х 27,78 % / 100 = 689,22 грн.), як того вимагає ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 263- 265, 280-282, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші Ком» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші Ком» (ідентифікаційний код: 43067861, адреса: м. Дніпро, вул. Шевченко 51-Д) заборгованість за тілом позики за договором позики «Простой» № 2953905712-2068176 від 24.12.2021 року в сумі 28500,00 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші Ком» (ідентифікаційний код: 43067861, адреса: м. Дніпро, вул. Шевченко 51-Д) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, пропорційно задоволеній частині, у розмірі 689,22 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 09.08.2023 року.

Суддя Н.Д. Анісімова