Ухвала

від 09.08.2023 по справі 369/11647/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11647/23

Провадження №6/369/222/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

секретаря Соловюк В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича про примусове входження до житла фізичної особи у виконавчому провадженні №72049382, заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Літвиненко О.В. звернувся до суду із вказаним поданням. Свої вимоги мотивував тим, що у нього на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження № 72049382 щодо виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплаченого авансу в розмірі 303500 грн., три відсотки річних 14416,25 грн., інфляційні втрати 93174,50 грн. Виконавче провадження відкрито 16 червня 2023 року, постанову про відкриття виконавчого провадження боржник отримав 21 червня. Але до виконавця не з`явився, відомості про себе не надав, борг не погасив. На даний час в районному суді відкрито ще 23 провадження, де є боржником саме відповідач, є також інші рішення про стягнення з боржника коштів, які також залишають не виконаними. Це свідчить про те, що лише примусове вилучення, опис та продаж майна боржника єдиний спосіб виконати дане судове рішення, а фактично боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Вказав, що за даними МВС за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб Audi, державний номерний знак НОМЕР_1 , на який постановою накладено арешт та оголошено розшук. На даний автомобіль також за заявою ОСОБА_2 було накладено арешт ухвалою суду (справа 369/17602/21).

За даними, які надав представник стягувача, встановлено, що боржник ОСОБА_1 фактично проживає в СТ «Ожиновий Яр» Шпитьківської сільської ради, а розшукуваний автомобіль знаходиться в гаражі, розташований на земельній ділянці 3222488200:06:002:0605, належній на праві власності ОСОБА_3 . Земельна ділянка огороджена та відсутній вільний доступ до гаражу. Іншими заходами не виявлено у боржника іншого майна, грошових коштів, які забезпечитимуть реальне виконання рішення суду.

Просив суд надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Літвиненко О.В. на примусове проникнення (входження) до майна особи, у якої знаходиться майно боржника ОСОБА_1 , а саме до гаражу, який розташований на території земельної ділянки за кадастровим номером 3222488200:06:002:0605, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 .

У судове засіданні приватний виконавець Літвиненко О.В. не з`явився. Подав заяву про розгляд подання у його відсутність, подане подання підтримав у повному обсязі.

27 липня та 28 липня 2023 року надійшла заява представника стягувача, якою підтримав подане клопотання приватного виконавця та задоволити його. Вказав також, що розшукуваний автомобіль знаходиться в гаражі по АДРЕСА_1 , де проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Реалізація цього майна забезпечить реальне виконання судового рішення, а в іншому випадку є ризик продажу автомобіля по частинам та невиконання судового рішення взагалі.

31 липня 2023 року надійшла заява представника боржника про відкладення розгляду справи, через зайнятість представника в інших засіданнях.

Відповідно до ст.439 ЦПК України розгляд подання здійснюється без виклику заінтересованих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі зокрема виконавчих написів нотаріусів (пункт 3 частини 1 статті 3 закону).

За ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

При розгляді подання судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненко О.В. від 16 червня 2023 року відкрито виконавче провадження №72049382 щодо примусового виконання виконавчого листа №369/3112/23, виданого 14 червня 2023 року Києво-Святошинським районним судом Київської області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплаченого авансу в розмірі 303500 грн., три відсотки річних в розмірі 14416,28 грн., інфляційні втрати в розмірі 93174,50 грн.

16 червня 2023 року також направлено виклик боржнику ОСОБА_1 щодо з`явлення до приватного виконавця та зобов`язано боржника вчинити дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно копії квитанції лист було направлено на адресу боржника ОСОБА_1 в с.Софіївська Борщагівка 16 червня 2023 року, який останнім отримано 21 червня 2023 року.

Разом з тим, з долученого приватним виконавцем до матеріалів подання фіскальний чек від 16.06.2023 року на ім`я ОСОБА_1 не можуть бути взяті судом до уваги так як з даного фіскального чеку не можливо встановити хто саме і що надсилав боржнику ОСОБА_1 .

Відомості про добровільне виконання судового рішення відсутні в копіях матеріалів, наданих приватним виконавцем.

Відповідно до приписів ст.439 ЦПК України та п.13 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №338889735 від 12 липня 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 32224880200:06:002:0605 належить на підставі договору купівлі-продажу на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 (відомості про іншого співвласника відсутні); садовий будинок загальною площею 146,8 кв.м, (адреса: АДРЕСА_1 .

Також у рамках даного виконавчого провадження, приватним виконавцем здійснено вихід до місця проживання боржника, вказаного представником стягувача. Відповідно до акту від 25 липня 2023 року виконавцем вказано: «За інформацією представника стягувача боржник мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , там і приховує т/з, який йому належить. Було здійснено вихід за даною адресою, та встановлено, що будинок огороджено парканом, вільний доступ на територію відсутній, боржник до виконавця не виходив».

Відповідно до ч.2 ст.439 ЦПК України, суд розглядає подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи за участю виконавця без виклику сторін чи інших заінтересованих осіб.

Тобто, процесуальний закон передбачає необхідність залучення інших заінтересованих осіб окрім сторін виконавчого провадження (стягувача і боржника). Такою особою зокрема може бути власник житла чи його володілець, який не є стороною виконавчого провадження, проте прав та обов`язків якого стосується таке подання.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №338889735 від 12 липня 2023 року власником земельної ділянки вказаний ОСОБА_3 , але вид спільної власності спільна сумісна.

За таких обставин з огляду на те, що власник земельної ділянки не уточнений виконавцем, в тому числі не усунуті розбіжності щодо іншого співвласника земельної ділянки, про примусове проникнення до якого клопоче приватний виконавець, не залучений до участі у справі, а також враховуючи, що вирішення цього питання безпосередньо стосується його прав і обов`язків, подання виконавця задоволенню не підлягає.

При цьому суд враховує, що прийняття судом рішення про права і обов`язки особи, яка не залучена до участі у справі, порушує права цієї особи на справедливий суд, передбачені ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, і є обов`язковою підставою в подальшому для скасування судового рішення як в апеляційній (п.4 ч.3 ст.376 ЦПК), так і в касаційній інстанціях (п.8 ч.1 ст.411 ЦПК)

Так згідно п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право особи бути поінформованою про порушення проти неї провадження та її право представити суду свої доводи і заперечення по суті спору, бути вислуханою і почутою судом. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» від 04 березня 2014 року п.77).

Окрім того, відповідно до ст.30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Аналогічні приписи містяться у ст.311 ЦК України, згідно якої житло фізичної особи є недоторканим. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення в ньому огляду чи обшуку може відбуватися лише за вмотивованим рішенням суду.

Згідно ст.8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (ч.1). Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (ч.2).

Отже, дана норма дозволяє втручатися у здійснення особою права на житло чи іншого володіння згідно із законом і в інтересах економічного добробуту країни, для захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.

Звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець по суті просить надати дозвіл на примусове проникнення на земельну ділянку іншої особи. При цьому у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про наявність гаражу на території домоволодіння. З акту від 25 липня 2023 року взагалі не можливо встановити час, в який приходив виконавець та наявність можливості власників або інших осіб надати доступ до території (у робочий час особи можуть знаходиться не за місцем проживання, введення воєнного стану зумовлює виїзд власників, інших проживаючих за межі території країни). Залучені поняті проживають в м.Вишневе. Відсутні відомості про реєстрацію місця проживання саме за даною адресою, оскільки за адресою, вказаною у виконачому листі (с.Софіївська Борщагівка) боржник отримав кореспонденцію.

Таким чином, втручання у право власника земельної ділянки ОСОБА_3 та іншої не встановленої судом особи, на повагу до житла без залучення його до участі у справі не буде здійснене судом згідно із законом, а відтак не буде пропорційним переслідуваній меті.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 18 Закону "Про виконавче провадження" під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів допускається за наявності вмотивованого рішення суду примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи, безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Пунктом 13 частини 3 статті 18 Закону "Про виконавче провадження" передбачено право виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Звертаючись до суду із поданням, виконавцю слід довести, що майно належить боржнику або він має право користування ним, що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до майна у відведений для нього час вчинення виконавчих дій.

Законом передбачено, що рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.

Відповідно до ст. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Подаючи подання виконавець стверджував, що боржник не подав декларацію, не виконує вимог виконавця, не виконує рішення суду. Разом з тим, не надав суду доказів ухилення боржника від примусового виконання. Подана постанова про розшук майна, а саме автомобіля прийнята виконавцем в рамках іншого виконавчого провадження ВП 71649225. Подані скріншоти екранів щодо відсутності рахунку боржника у Приватбанку, не завірені належним чином. Встановити хто робив запит, достовірність цієї інформації не виявляється можливим. Копія ухвали суду не завірена належним чином та стосується відповідача ОСОБА_5 (справа 369/6037/23). Не надав належних та допустимих доказів, що боржник або власник будинку чи земельної ділянки повідомлявся про вихід виконавця. Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що під час розгляду справи не були надані переконливі докази, які б свідчили, що приватний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи земельної ділянки іншої особи, проте це не дало результатів.

Крім того, з реєстру судових рішень встановлено, що приватний виконавець також звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи - ОСОБА_6 , - до гаражу, який розташований на території земельної ділянки за кадастровим номером 2621685701:01:001:0075, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у якого знаходиться майно боржника у межах виконавчого провадження № 72049382, а саме автомобіль Audi Q7, 2008 року випуску, дата державної реєстрації за особою 27.05.2008, об`єм двигуна 4199, який належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 серпня 2023 року у задоволенні даного клопотання відмовлено (справа 369/11877/23).

На підставі наведено, суд приходить до висновку, що приватний виконавець не надав переконливих доказів про перебування автомобіля боржника по АДРЕСА_1 , а подаючи одночасно два клопотання та зазначаючи різну інформацію, яка є суперечливою, не підтвердив необхідність у втручання права власності третіх осіб, які не є боржниками.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які виконавець посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні поданого подання.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 447-453 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвиненка Олексія Вікторовича про примусове входження до житла фізичної особи у виконавчому провадженні №72049382, заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 09 серпня 2023 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ