Ухвала

від 02.08.2023 по справі 761/26774/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/26774/23

Провадження № 2/761/8847/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннерстрой Груп» про визнання відсутнім права вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннерстрой Груп» про визнання відсутній права вимоги, відповідно до якої позивач просить суд: визнати відсутнім у ОСОБА_2 права вимоги до ОСОБА_1 за Договором підряду № WIN-191209\Р від 03.07.2020, сторонами у якому зазначено ТОВ «Віннерстрой Груп» та ОСОБА_1 , що було відступлене ТОВ «Віннерстрой Груп» ОСОБА_2 на підставі Договору відступлення права вимоги від 18.08.2021, сторонами у якому зазначено ТОВ «Віннерстрой Груп» та ОСОБА_2 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 року в провадження судді Пономаренко Н.В. надійшла вказана цивільна справа.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, із змісту позовної заяви вбачається, що 15 вересня 2020 року між ТОВ «Віннерсгрой Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір №WIN-191209\P (надалі - Договір підряду від 15.09.2020). Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору підрядник зобов`язується виконати на свій страх та ризик, своїми силами, роботи по будівництву нової складської будівлі з виробничими та офісними приміщеннями (надалі - Об`єкт будівництва або Об`єкт), відповідно до наданої проектно-кошторисної документації, загальною площею 4 253,83 м2, за адресою АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи згідно умов даного Договору. Пунктом 1.2. Договору підряду від 15.09.2020 передбачено, що роботи по будівництву виконуються з матеріалів Замовника. За даним. Договором підряду від 15.09.2020 здійснювалися оплати за роботи, виконані ТОВ «Віннерстрой Груп», підписувалися акти наданих послуг, Замовником у відповідності до п.1.2. Договору здійснювалася закупівля необхідних матеріалів для виконання Підрядником робіт, визначених Договором.

В обґрунтування позову зазначено, що у подальшому, позивачці стало відомо, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала справа №369/13890/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі у 24 462 717,12 грн. за іншим договором, який, як зазначає позивач, ОСОБА_1 та ТОВ «Віннерстрой Груп» не укладався. Предметом спору у вказаній справі вказано невиконання ОСОБА_1 умов іншого договору, а саме Договору № WIN - 191209\Р від 03.07.2020.

Позивач вказує, що предметом спору у вказаній справі №369/13890/21 слідує, що ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Віннерстрой Груп» договір відступлення прав вимоги від 18.08.2021, за яким ОСОБА_2 нібито набув прав вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 24 462 717,12 грн. за підробленим договором підряду від 03.07.2020. Вказаний Договір підряду від 03.07.2020 є підробленим, тому що ОСОБА_1 та ТОВ «Віннерстрой Груп» не укладали Договір підряду від 03.07.2020 та пані ОСОБА_1 його не підписувала, а співпраця здійснювалася саме за Договором підряду від 15.09.2020. Відповідно до п.1.1. Договору підряду від 03.07.2020 Замовник зобов`язується, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи по будівництву офісно-складської будівлі площею 4260 м2, за адресою АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи, згідно проектної документації.

Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності.

За загальним правилом територіальної підсудності, яке закріплене в ч.ч. 1,2 ст.27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виняток з вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Згідно з роз`ясненнями, які викладені у пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають щодо нерухомого майна (ч.1 ст.30 ЦПК України). Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18.

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №910/6644/18, від 26 травня 2021 року у справі №506/33/19, від 02 лютого 2022 року у справі №185/8191/16-ц.

Згідно з ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно доп.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про повернення коштів сплачених за договором купівлі-продажу деривативу №130500-А від 24.01.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 15 вересня 2020 року між ТОВ «Віннерсгрой Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір №WIN-191209\P (надалі - Договір підряду від 15.09.2020). Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору підрядник зобов`язується виконати на свій страх та ризик, своїми силами, роботи по будівництву нової складської будівлі з виробничими та офісними приміщеннями (надалі - Об`єкт будівництва або Об`єкт), відповідно до наданої проектно-кошторисної документації, загальною площею 4 253,83 м2, за адресою АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи згідно умов даного Договору. Пунктом 1.2. Договору підряду від 15.09.2020 передбачено, що роботи по будівництву виконуються з матеріалів Замовника. За даним. Договором підряду від 15.09.2020 здійснювалися оплати за роботи, виконані ТОВ «Віннерстрой Груп», підписувалися акти наданих послуг, Замовником у відповідності до п.1.2. Договору здійснювалася закупівля необхідних матеріалів для виконання Підрядником робіт, визначених Договором.

В обґрунтування позову зазначено, що у подальшому, позивачці стало відомо, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала справа №369/13890/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі у 24 462 717,12 грн. за іншим договором, який, як зазначає позивач, ОСОБА_1 та ТОВ «Віннерстрой Груп» не укладався. Предметом спору у вказаній справі вказано невиконання ОСОБА_1 умов іншого договору, а саме Договору № WIN - 191209\Р від 03.07.2020.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що хоча об`єкт нерухомого майна офісно-складська будівля за адресою: АДРЕСА_2 , і не виступає безпосереднім об`єктом спірних правовідносин, однак, позовні вимоги за даним спором його стосуються, а тому підсудність даного спору має визначатися за правилами, встановленими ч.1 ст.30 ЦПК України за місцезнаходженням нерухомого майна.

При цьому, з Договору №WIN-191209\P від 03.07.2020 вбачається, що підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи по будівництву офісно-складської будівлі площею 4260 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , що за адміністративно-територіальним розподілом відноситься до Бучанського району Київської області, а отже дана справа підлягає розгляду Києво-Святошинським районним судом Київської області.

В свою чергу, відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Із наведеного вбачається, що позов надано з порушенням правил виключної підсудності.

Таким чином, оскільки нерухоме майно розташоване поза межами дислокації Шевченківського району м. Києва, існують підстави для передачі матеріалів вказаної справи на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області, як суду, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить вказаний позов.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 30, 31, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннерстрой Груп» про визнання відсутній права вимоги, - передати на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Суддя: