Постанова

від 07.08.2023 по справі 761/23672/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23672/23

Провадження № 3/761/5324/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року, суддя Шевченківського районного суду міста Києва Міхєєва Інна Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали справ про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.07.2023 справу №761/23672/23 об`єднано зі справою №761/23673/23.

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення від 22.06.2023 ОСОБА_1 22.06.2023 о 22 год. 40 хв. в м. Києві по бульвару Тараса Шевченка, 27, керуючи електросамокатом, рухаючись по тротуару, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з пішоходом ОСОБА_2 , яка отримала тілесні ушкодження.

В діях ОСОБА_1 вбачається порушення п.п. 2.3б, 12.1, 13. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , 22.06.2023 року о 22 год. 49 хв. по бульвару Тараса Шевченка, 27 в м. Києві керував електросамокатом, став учасником дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан спяніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Drager», результат тесту - 0.90%.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України і такі дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судові засідання, призначенні на 12.07.2023, 07.08.2023 ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього.

З огляду на викладене, судом не встановлено поважності причини неявки ОСОБА_1 12.07.2023, 07.08.2023 до суду, що на переконання суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративне правопорушення та доказам, долученим до матеріалів, за відсутності останнього.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, оцінка доказів у відповідності до положень ст. 252 КУпАП здійснюється відповідним органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 2.3б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Крім того, відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Положеннями ст. 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Крім того, відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Суд, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 22.06.2023 серії ААД № 442954, протокол про адміністративне правопорушення від 22.06.2023 серії ААД № 442955, результат тесту спеціального технічного приладу «Drager» на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів,схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.06.2023, відеозаписи з нагрудних камер відеоспостереження, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 2.3б, 2.9а, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що передбачає адміністративну відповідальність за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина водія є доведеною та підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає більш серйозний вид адміністративного стягнення, ніж санкція ст. 124 цього Кодексу, тому на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З урахуванням вимог ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 401, 124, 130, 245, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облікзазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя І.М. Міхєєва