Ухвала

від 03.08.2023 по справі 133/263/23

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №133/263/23

Провадження №1-кп/133/535/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.23 м.Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

представника трудового колективу ОСОБА_8 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акту кримінальномупровадженні,внесеному вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза №12022020230000492 від 14.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2022 близько 09 години 00 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Білляр в смт. Бродецьке Хмільницького району Вінницької області, в напрямку до вулиці Перемоги, під?їхавши до рівнозначного Т-подібного перехрестя вулиць Білляр та Робітничої, ОСОБА_4 не виконала вимоги п.п. 2.3, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами від 02.12.2020 № 1192 (далі - ПДР), не обрала безпечної швидкості руху, не переконалась, що її маневр буде безпечним, і під час маневру повороту праворуч на вулицю Робітничу, не впоралася з керуванням, допустила занос автомобіля та вчинила наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_1 , яка рухалась по узбіччі дороги з правої сторони в попутному напрямку і вела велосипед в руках. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження, з якими її було госпіталізовано.

Так, відповідно до п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі.

Пунктом 10.1. ПДР водія зобов`язано перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а п. 12.1 ПДР України водія зобов`язано під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до висновку судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи № CE-19/102/23/275-IT від 09.01.2023, у дорожній обстановці встановленій під час досудового розслідування, дії водія автомобіля марки «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п.10.1, 12.1 ПІДР України і невідповідність дій водія ОСОБА_9 зазначеним вимогам ПДР України перебуває у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 03 від 27.01.2023 у ОСОБА_6 виявлено краніо-лицьову травму (закриту черепно-мозкову травму - забій лівої скроневої долі головного мозку, лінійний перелом скроневого відростка виличної кістки справа, підшкірну гематому в проекції правого ока), а також перелом правої ключиці. За ступенем тяжкості ушкодження, що складають краніо-лицьову травму та перелом правої ключиці небезпечними для життя в момент заподіяння не були, за ознакою тривалого (понад 21 добу) розладу здоров`я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (п. 2.2.1. в. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).

Директор ПП «Регіональний центр правової допомоги» ОСОБА_8 , на підставі ст. 47 КК України, заявила клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею її на поруки та закриття кримінального провадження, яке в судовому засіданні підтримала.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, просила звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу, кримінальне провадження щодо неї закрити. Обвинувачена вказала, що висловлює щирий жаль з приводу заподіяної шкоди здоров`ю потерпілої ОСОБА_6 . Починаючи з дня вчинення ДТП потерпілій надавалась матеріальна допомога, вона та її батьки відвідували потерпілу лікарні. Наразі витрати на лікування їй відшкодовано, однак вона не взмозі компенсувати моральну шкоду потерпілій повністю у заявленій нею сумі у цивільному позові, але чітко розуміє її потребу у подальшому лікуванні внаслідок отриманих травм. У зв`язку із цим, нею здійснювалися спроби надати матеріальну допомогу потерпілій, зокрема і через поштовий переказ коштів у сумі 15000 грн., однак остання відмовилася від їх отримання.

Захисник ОСОБА_5 клопотання підримав, просив суд врахувати молодий вік обвинуваченої, її ставлення до скоєного, а також до потерпілої. Вона цікавиться її здоров`ям, телефонує, відшкодувала збитки на лікування, вчинений нею вперше злочин є необережним, оскільки стався через занос автомобіля на слизькій дорозі. Також адвокат звернув увагу на те, ст.47 КК України не передбачає обов`язковою умовою звільнення від відповідальності відшкодування моральної та матеріальної шкоди. У даній справі потерпілою заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, в той час як його обгрунтування зводяться необхідністю коштів для подальшого лікування. При цьому відповідальність обвинуваченої застрахована, про ДТП вона повідомила страхованика у визначений законом строк, однак для цілей отримання відшкодування витрат на лікування та реабілітацію потерпілою з незрозумілих причин не вчинено дій щодо надання необхідних доказів страховій компанії.

Прокурор ОСОБА_3 висловила думку про те, що подане трудовим колективом клопотання відповідає вимогам закону, однак щодо його вирішення поклалась на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_6 та її представник - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували щодо заявленого клопотання, оскільки обвинуваченою не відшкодовано моральну шкоду на підставі заявленого цивільного позову у даному кримінальному провадженні. Адвокат зауважила, що потерпіла не має на меті покарати обвинувачену, але просила врахувати, що сума запропонованих обвинуваченою коштів, з огляду на заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості, є мізерною. Потерпіла вказала, що обвинуваченою відшкодовано їй кошти на отримане лікування, однак наразі через отримані при ДТП травми вона потребує подальшого лікування, яке є дороговартісним. Кошти від обвинуваченої вона відмовилася прийняти у зв`язку із тим, що запропонована сума була значно меншою ніж заявлена у цивільному позові.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та з`ясувавши думку учасників провадження, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.

Згідно з ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням крім колективу можуть ініціювати сам обвинувачений. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу. Згідно з п. 6 даної постанови звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.

Відповідно до наказу керівника Приватного підприємства «Регіональний центр надання правової допомоги» від 12.04.2023 №6-К ОСОБА_4 прийнято на посаду адміністратора з 12.04.2023.

Згідно з протоколом №6 загальних зборів трудового колективу ПП «Регіональний центр правової допомоги» від 27.07.2023, останній вирішив звернутися з клопотанням перед судом щодо передачі на поруки ОСОБА_4 та вжиття до неї заходів виховного характеру.

У клопотанні трудового колективу ПП «Регіональний центр правової допомоги» від 27.07.2023 про передачу особи на поруки трудовому колективу, за підписом директора підприємства ОСОБА_8 , секретаря зборів трудового колективу ПП «Регіональний центр правової допомоги» ОСОБА_10 , колектив зобов`язується здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на виправлення ОСОБА_4 та недопущення вчинення обвинуваченою вчинення нею нових правопорушень в майбутньому, в тому числі шляхом проведення з нею відповідних бесід, роз`яснень, всебічного контролю за її поведінкою і виправленням, а у випадку вчинення нею нових порушень чи ухилення від заходів виховного характеру та громадського впливу забезпечити негайне повідомлення про це суд.

Згідно з вимогою Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 судимостей не має.

Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, за формою вини є необережним та згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Надаючи оцінку поясненням обвинуваченої, суд звертає увагу на те, що щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Щире каяття це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинуваченої ОСОБА_4 ознак щирого каяття, суд враховує, що вона дійсно щиро розкаюється, негативно оцінює свою поведінку, яка призвела до наслідків ДТП, висловлює жаль з приводу вчиненого, взагалі не заперечує своєї провини у скоєному та те, що вона несе відповідальність за завдані збитки, відшкодувала витрати потерпілій ОСОБА_6 на її лікування та надалі намагається надати матеріальну підтримку. При цьому моральну шкоду шкоду на даний час не відшкодувала, однак не відмовляється від її відшкодування частково та усвідомлює необхідність такого відшкодування.

Окрім того, щодо обставин невідшкодування моральної шкоди на момент розгляду даного клопотання потерпілій, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке. При перевірці судового рішення щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності із передачею її на поруки трудовому колективу з підстав, визначених ст. 47 КК України, Верховний Суд у постанові від 11.05.2021 у справі №161/17452/19 вказав, що факт відшкодування шкоди потерпілому дійсно може додатково свідчити про щире каяття винної особи. Проте, оцінюючи факт наявності або відсутності такого відшкодування шкоди, потрібно враховувати бажання потерпілого отримати таке відшкодування, взаємовідносини між сторонами конфлікту, узгодженість розміру спричиненої шкоди, можливість її відшкодування, повноту відшкодування шкоди тощо. Водночас для звільнення від кримінальної відповідальності саме у зв`язку із передачею особи на поруки достатнім є встановлення факту саме щирого каяття, на відміну від, наприклад, звільнення у зв`язку із примиренням винного з потерпілим, де обов`язковою умовою для такого виступає відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала та щиро розкаялася, трудовий колектив ПП «Регіональний центр правової допомоги» просить передати її на поруки та зобов`язується здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на виправлення ОСОБА_4 та недопущення вчинення нею нових правопорушень.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи думку учасників кримінального провадження, а також те, що обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку з передачею її на поруки трудового колективу, вперше вчинила нетяжкий злочин, у чому щиро розкаялася, суд, оцінивши всі обставини у справі, дійшов висновку, що клопотання директора ПП «Регіональний центр правової допомоги» підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 47 КК України та закрити кримінальне провадження.

Щодо цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в сумі 150000 грн., суд зазначає таке.

За змістом ст.ст. 128 КПК України, 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Враховуючи те, що суд прийшов до переконання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 47 КК України та закриття кримінального провадження щодо неї, цивільний позов ОСОБА_6 підлягає залишенню без розгляду.

З урахуванням ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в розмірі 943,90грн.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 46, 286 КК України, ст.ст. 285, 286, 288, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання директора ПП «Регіональний центр правової допомоги» про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею обвинуваченої на поруки та закриття кримінального провадження задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст. 47 КК України, передавши на поруки трудовому колективу ПП «Регіональний центр правової допомоги», за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022020230000492 від 14.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, закрити.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що остання повинна протягом року з дня передачі її на поруки виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок. У разі порушення умов передачі на поруки на підставі відповідного клопотання трудового колективу ПП «Регіональний центр правової допомоги» її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 7ст. 128 КПК Україниособа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у справі в сумі 943 (дев`ятсот сорок три)грн. 90 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази:

- автомобіль марки «RENAULT KANGOO», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_2 , залишити у розпорядженні та володінні ОСОБА_11 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.12.2022;

- чохол водійського сидіння автомобіля марки «RENAULT KANGOO», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, повернути ОСОБА_11 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.12.2022;

- велосипед марки«FISHCER»сірого кольору,яким керувала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,жителька АДРЕСА_3 , повернути ОСОБА_6 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.12.2022.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, потерпілій, представнику трудовогоколективу і прокурору негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 08.08.2023 о 10 год. 55 хв.

Суддя ОСОБА_1