Рішення

від 09.08.2023 по справі 214/1956/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1956/23

2/214/2783/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

09 серпня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання - Чаплиги О.О.,

позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Верхуші Я.О., представника третьої особи Державного професійно-технічного навчального закладу «Криворізький навчально-виробничий центр» - Семенової К.С.,

у відсутність відповідача - ОСОБА_2 , представника третьої особи Виконкому Саксаганської районної у місті ради,

розглянувши у відкриттому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради, Державний професійно-технічний навчальний заклад «Криворізький навчально-виробничий центр» Департаменту освіти та науки Дніпропетровської облдержадміністрації Міністерства освіти та науки України, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд позбавити відповідачку батьківських прав відносно неї, посилаючись на злісне ухилення відповідачки від виконання покладених законом батьківських обов`язків по її, позивача, вихованню та утриманню. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідачка є її матір`ю, відомості про батька внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. До 2019 року вона проживала разом з матір`ю по АДРЕСА_1 , однак через постійні суперечки з матір`ю змушена була піти з дому. З того часу вона не мала постійного місця мешкання, скиталася по друзям, деякий час проживала у своєї баби ОСОБА_3 , яка в силу свого віку не могла у повному обсязі здійснювати піклування над онукою. 01 вересня 2022 року вона ступила на навчання до Державного професійно-технічного навчального закладу «Криворізький навчально-виробничий центр» та з 05.09.2022 мешкає у гуртожитку закладу. Фактично відповідачка не спілкується з нею, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, доступу до культурних та інших духовних цінностей. Коли вона опинилась у лікарні в лютому цього року, мати її з медичного закладу не забрала. Рішенням виконкому від 01.03.2023 їй надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано до навчального закладу на повне державне забезпечення. Таким чином відповідачка повністю ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків, тому позивач просить вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 01 травня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21 червня 2023 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті. Встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

Протокольною ухвалою суду від 09 серпня 2023 року розгляд справи ухвалено проводити у заочному порядку.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Верхуша Я.О. на вимогах наполягали з підстав, викладених у тексті позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_2 у судове зсідання не з`явилася, відзиву на позов не подала.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради, як органу опіки та піклування, у поданій до суду заяві вимоги позову підтримала повністю з підстав, викладених у висновку виконкому.

Представник третьої особи Державного професійно-технічного навчального закладу «Криворізький навчально-виробничий центр» Семенова К.С. у судовому засіданні вважала, що вимоги позову підлягають задоволенню.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 є матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження позивача на підставі частини першої статті 135 СК України, що не оспорюється учасниками процесу.

Відповідно до частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно пункту 2 частини першої статті 164 СК України матір, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх зобов`язань по вихованню дитини.

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем на доведення зазначених в позові обставин ухилення відповідача від виконання покладених на нього законом обов`язків надано письмові докази.

Так, відповідно до наданої копії характеристики Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 41, складеної 06.10.2020, мати ОСОБА_1 не приділяє належної уваги по вихованню ОСОБА_1 , позаурочна зайнятість дівчинки не організована, виконання домашніх завдань не контролюється, мама не бере участь у навчально-виховній діяльності, не цікавиться шкільними успіхами ОСОБА_1 . ОСОБА_2 не надала свій номер телефону для зв`язку з класним керівником, тому оскільки від початку навчального року дівчина проживає з бабусею, зв`язок із класним керівником тримає бабуся.

Згідно характеристики навчального закладу від 02.12.2021, ОСОБА_2 протягом навчання ОСОБА_1 у 8 класі зв`язок з класним керівником не підтримувала, на дзвінки не відповідала, тому всю інформацію про відвідування та навчання дівчини класний керівник передавала бабусі в телефонних розмовах. У вересні 2021 року ОСОБА_2 була присутня на батьківських зборах, брала участь в обговоренні деяких питань організації навчання, проте акцентувала увагу на тому, що це її позиції, а думки й погляди її доньки часто відрізняються; впливати на відвідування школи і підготовку до уроків ОСОБА_1 вона не може. Таку ситуацію мама пояснює тим, що вона для доньки не є авторитетом, що ОСОБА_1 не прислухається до її порад та часто взагалі не обговорює з мамою свої дії та рішення. Тому вона нічого не знає про те, де буває донька, як проводить вільний час, з ким спілкується. ОСОБА_1 , у свою чергу, намагається не коментувати свої стосунки з мамою, лише зазначає, що вони погані, вдома часто виникають сварки через непорозуміння. І мама, і донька у розмовах з класним керівником наполягають на тому, що не можуть знайти порозуміння і не зацікавлені в цьому. У шкільних заходах, ні ОСОБА_2 участі не беруть. Мама не виявляє зацікавленості до справ та успіхів доньки, але дбає про те, щоб ОСОБА_1 отримувала в школі гаряче водопостачання.

При цьому згідно клопотання цього ж навчального закладу від 02.12.2021, направленого Службі у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради, взаємовідносини доньки і матері погані. ОСОБА_1 не вважає за доцільне слухатися матір, часто свариться з нею, справа доходить до рукоприкладства. ОСОБА_1 не виявляє поваги до матері та не вважає її авторитетом. У свою чергу, ОСОБА_2 проблеми у тому, що дівчинка може не ночувати вдома, бо вважає доньку уже достатньо самостійною. Поведінка жінки виключає будь-яку можливість конструктивного вирішення питання повернення неповнолітньої до занять у школі.

Згідно довідки Державного професійно-технічного навчального закладу «Криворізький навчально-виробничий центр», ОСОБА_1 з 01.09.2022 навчається у закладі строком до 31.06.2025 у групі ОФ 1/9-22 на денній формі навчання. За заявою майстра виробничого навчання та здобувачки освіти, з 05.09.2022 вона проживає в гуртожитку закладу як дитина, яка знаходиться у складних життєвих обставинах.

Згідно психолого-педагогічної характеристики навчального закладу, мати ОСОБА_1 нею не опікується, деяку матеріальну і емоційну підтримку дівчина отримує від бабусі, яка по мірі можливості проявляє турботу за ОСОБА_1. КНВЦ наразі забезпечує можливості проживання і харчування ОСОБА_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 01 березня 2023 року за № 66, надано неповнолітній ОСОБА_1 статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано неповнолітню ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Криворізький навчально-виробничий центр» на повне державне забезпечення, на якого покладено функції піклувальника.

Виконавчим комітетом Саксаганської районної у місті ради, як органом опіки та піклування, подано до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , складеного 02 червня 2023 року, відповідно до якого виконком вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У висновку зазначено про письмові пояснення ОСОБА_2 , надані нею до виконкому, у яких вона згодна на позбавлення її батьківських прав і просить розглянути справу у її відсутність. ОСОБА_2 не співпрацює із субєктами соціальної роботи, не виявляє інтересу до своєї дитини, не створює умов для проживання та освіти.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

Відповідачкою ОСОБА_2 не подано до суду заперечень стосовно факту того, що тривалий час вона не бере участі у вихованні доньки, не піклується про неї, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування дитини, як складову частину виховання.

Тому установлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя. При цьому позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у судовому порядку скасувало лише правовий зв`язок між нею та її донькою, підтверджує відсутність фактичного духовного зв`язку між матір`ю та дитиною (постанова Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 (провадження № 61-19984 св 21).

Крім того, частиною 3 статті 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи відсутність вимоги позивача про стягнення аліментів з ОСОБА_2 оскільки відповідно до положень частин першої, третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, суд вважає, що виконання вимог частини 3 статті 166 СК України буде передчасним, оскільки суд в такому випадку вийде за межі позовних вимог (постанова Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 766/21191/18 (провадження № 61-15263св21). При цьому позивач не позбавлений права на подання до суду заяви про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з іншого із батьків.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивач ухвалою суду від 01 травня 2023 року звільнена від сплати судового збору, його слід стягнути з відповідачки на користь держави.

Керуючись статями 150, 164 Сімейного кодексу України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265ЦПК України, суд

ухвалив:

задовольнити позов ОСОБА_1 - повністю.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ).

Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 серпня 2023 року.

Суддя С.І. Сіденко