Ухвала

від 08.08.2023 по справі 953/3003/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/3003/23

н/п 1-кс/953/2886/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ПП «ІНКЛА-КИЇВ» про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42014000000000056 від 03.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч. 5 ст. 195, ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України,

за участю:

представника заявника адвоката ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ПП «Інкла-Київ» (код ЄДРПОУ 30384525), в особі його директора ОСОБА_4 , в якому він просить скасувати арешт майна, накладений на грошові кошти у сумі 120335 (сто двадцять тисяч триста тридцять п`ять) грн., 10000 (десять тисяч) доларів США, 46390 (сорок шість тисяч триста дев`яносто) Євро, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2014 року справа № 757/25899/14-к по кримінальному провадженню № 42014000000000056 від 03.03.2014 року, які було вилучено під час проведення обшуку 20.06.2014 року у приміщенні ПП «Інкла-Київ» за адресою м.Київ вул.Ярославів вал 19 кв.29.

У клопотанні представник посилається на те, що з часу накладення арешту на грошові кошти ПП «Інкла-Київ» минуло більше восьми років, але підозра жодній особі так і не була повідомлена. Слідчий суддя ОСОБА_5 тричі відмовляв у задоволення клопотання про скасування арешту вилучених ще у 2014 році грошових коштів з підстав, що триває досудове слідство, однак триває без підозр жодній особі майже дев`ять років. Втім досудове слідство не може тривати нескінченно.

Це є кричущим свавіллям, адже втручання у право власності триває майже 9 років. Аналогічна ситуація про арешт грошей понад п`ять років була визнана ЄСПЛ кричущим фактом порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі ТОВ Аврора Малоповерхове будівництво проти Росії від 07.04.2020р. (заява № 5738/18) на яке звертала увагу суддя Європейського суду з прав людини від України ОСОБА_6 на своїй сторінці в фейсбук (Anna Yudkovska) від 10.04.2020р. ЄСПЛ зазначає, що арешт майна в кримінальному провадженні строком понад 6 років є порушенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, оскільки такий тривалий арешт порушує справедливий баланс між інтересами держави та повагою до захисту права власності, а відтак є непропорційним втручанням в право власності, і таким, що покладає на приватну особу надмірний індивідуальний тягар.

Також ЄСПЛ посилається на свою усталену практику з цього питання, зокрема і на рішення Лачихіна проти Росії від 10.10.2017р. (заява № 38783/07). В той же час, в даній справі грошові кошти були арештовані 11.09.2014р. (тобто майже 9 років і дотепер знаходяться в арешті. І це при тому, що за 9 років підозра нікому не повідомлялась. Отже з урахуванням наведеного, заявник просить не порушувати його права і основоположні свободи (п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») гарантовані ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та врахувати (як того вимагає п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення ЄСПЛ у справі «ТОВ Аврора Малоповерхове будівництво проти Росії від 07.04.2020р. (заява № 5738/18) та «Лачихіна проти Росії від 10.10.2017р. (заява № 38783/07) які зазначають про те, що:«арешт майна в кримінальному провадженні строком понад 6 років є порушенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, оскільки такий тривалий арешт порушує справедливий баланс між інтересами держави та повагою до захисту права власності, а відтак є непропорційним втручанням в право власності, і таким, що покладає на приватну особу надмірний індивідуальний тягар.

В нашому ж випадку (в цій справі) арешт майна (а майном ЄСПЛ вважає автономним терміном, до якого ЄСПЛ, згідно чисельних рішення, відносить будь-яку власність, в тому числі і кошти (зокрема, це прямо вказано у рішенні ЄСПЛ у справі «Moreira Ferreira проти Португалії» від 26.06.2003р. (заява № 54566/00, 54567/00, 54569/00 ) та в інших чисельних рішеннях ЄСПЛ) триває майже 9 років.

Отже, такий надмірно тривалий арешт коштів без підозри, є втручанням у право власності та грубо й кричуще порушує ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

З урахуванням наведеного, керуючись ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення ЄСПЛ справі ТОВ Аврора Малоповерхове будівництво проти Росії від 07.04.2020р. (заява № 5738/18), Лачихіна проти Росії від 10.10.2017р. (заява № 38783/07), «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 (заява № 25921/02), «East/WestAllianceLimited» від 23 січня 2014, «Свято-Михайлівська парафія проти України», «Новоселецький проти України», «Moreira Ferreira проти Португалії» від 26.06.2003р.(заява № 54566/00, 54567/00, 54569/00)тощо просить задовольнити клопотання надавши оцінку в мотивувальній частині ухвали слідчого судді, наявності рішення ЄСПЛ у справі «ТОВ Аврора Малоповерхове будівництво проти Росії від 07.04.2020р. (заява № 5738/18) в якому ЄСПЛ зазначає, що арешт майна в кримінальному провадженні строком понад 6 років є порушенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, оскільки такий тривалий арешт порушує справедливий баланс між інтересами держави та повагою до захисту права власності, а відтак є непропорційним втручанням в право власності, і таким, що покладає на приватну особу надмірний індивідуальний тягар та врахувати зазначене рішення ЄСПЛ.

При такому положенні заявник вважає, що необхідність у збереженні подальшого арешту відпала. Також зазначає, що арешт вказаних грошових коштів позбавляє підприємство у повній мірі здійснювати господарську діяльність у зв`язку із позбавленням товариства значної суми обігових коштів.

В судовому засіданні представник ПП «Інкла-Київ» наполягав на задоволенні клопотання, з підстав зазначених у ньому.

Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 в судовому засіданні 14.07.2023 року заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що слідчим проводятся слідчі дії, на підставі чого було оголошено перерву для виклику слідчої до суду, однак в подальшому до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав слідчому судді свої заперечення щодо задоволення клопотання, в яких також просить справу розглянути у його відсутність.

Старший слідчий в ОВС СУ ГУ Національної поліції в Харківській області полковник поліції ОСОБА_8 про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала слідчому судді заяву прро розгляд клопотання у її відсутність у зв`язку зі службовою занятістю.

Слідчий суддя, дослідивши подане клопотання, матеріали кримінального провадження № 42014000000000056 від 03.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч. 5 ст. 195, ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, надані прокурором до суду приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42014000000000056 від 03.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч. 5 ст. 195, ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2009-2014 рр. ВАТ «Турбоатом», маючи фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Інкла-Київ», перерахувало на банківські рахунки, які відкриті у Київській філії ПАТ «Мегабанк» у м. Києві (МФО 380117) та належать ПП «Інкла Київ», грошові кошти у загальній сумі понад 300 млн.грн. за поставку окремих запчастин для турбін та інших матеріалів. Разом з тим, службовими особами ПП «Інкла-Київ» ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 за попередньою змовою зі службовими особами ВАТ «Турбоатом» та іншими залученими до участі у злочині особами була утворена злочинна схема заволодіння грошовими коштами ВАТ «Турбоатом» шляхом укладання безтоварних (нікчемних) угод та перерахування коштів на розрахункові банківські рахунки суб`єктів підприємницької діяльності, які мають ознаки фіктивності. Так, у період 2009-2014 рр. службові особи ПП «Інкла Київ» ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , діючи умисно, з метою подальшого незаконного переводу безготівкових грошових коштів в готівку та мінімізації податкових зобов`язань, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, незаконно віднесли до податкового кредиту суму 81,1 млн.грн. шляхом укладання безтоварних (нікчемних) угод з ТОВ «Скай-Сервіс» (ЄДРПОУ 33586707), ТОВ «Олтон Сервіс 08» (ЄДРПОУ 36076912), ТОВ «Токката Медія» (ЄДРПОУ 36520062), ТОВ «Турбо Альянс» (ЄДРПОУ 36844005), ТОВ «Завод Метпроммаш» (ЄДРПОУ 36052315), ТОВ «Елаком Інвест» (ЄДРПОУ 36844382), ТОВ «Віктрейд ЛТД» (ЄДРПОУ 36927332), ТОВ «Слепт Фактура» (ЄДРПОУ 36520078), ТОВ «Інтертек» (ЄДРПОУ 32492875), ТОВ «ІФГ» (ЄДРПОУ 38241293), ТОВ «Компанія «ФОКС-ІН ПРО ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 34881349). За результатами укладеного договору від 21.04.2008 р. №2104/8, згідно якого ПП «Інкла Київ» здійснювало у ТОВ «Інтертек» закупівлю товарно-матеріальних цінностей (лопатей, лопаток, корпус ротора) для подальшої реалізації ВАТ «Турбоатом», службові особи ПП «Інкла-Київ» ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 з метою отримання готівки та мінімізації податкових зобов`язань за 2009-2014 рр. включили до податкового кредиту суму понад 50,4 млн.грн. Далі вказані грошові кошти згідно первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ТОВ «Інтертек», службові особи ПП «Інкла-Київ» ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 з метою їх отримання у готівковій формі перерахували на банківські рахунки ТОВ «Інтертек». При цьому, у ході слідства зібрано ряд доказів, з яких слідує, що фактично поставка ТОВ «Інтертек» окремої продукції для ПП «Інкла Київ» здійснювалась на підставі завідомо неправдивих офіційних документів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних), а тому є достатні підстави вважати вчинені між вказаними підприємствами правочини є нікчемними, тобто не спричиняють реального настання правових наслідків. Таким чином, на підставі вищенаведеного встановлено, що ТОВ «Інтертек» (ЄДРПОУ 32492875) було задіяне в злочинній схемі виведення грошових коштів ВАТ «Турбоатом» та конвертації безготівкових грошових коштів у готівку..

В ході досудового розслідування отримано інформацію, що у приміщеннях ПП «Інкла Київ», за адресою: АДРЕСА_1 можуть знаходитися предмети та документи, що підтверджують незаконні дії службових осіб ПП «Інкла Київ», ВАТ «Турбоатом»; 20.06.2014 р. на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва у приміщеннях ПП «Інкла Київ», за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 19, кв.29 проведено обшук, під час якого разом з іншими документами виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 120335 грн., 10000 доларів США та 46390 Євро, які могли використовуватися у злочинних схемах з відмивання грошових коштів, так як фактично джерело їх походження та власники на час обшуку та до теперішнього часу слідством невстановлені.

Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2014 р. за клопотанням слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 було накладений арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку 20.06.2014 р. у приміщеннях ПП «Інкла Київ» (ЄДРПОУ 30384525) за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: грошові кошти у сумі 120335 (сто двадцять тисяч триста тридцять п`ять) грн., 10000 (десять тисяч) доларів США, 46390 (сорок шість тисяч триста дев`яносто) Євро, шляхом заборони розпоряджатися та користуватися цим майном.

22 грудня 2015 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_12 , за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_13 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42014000000000056 від 03.03.2014 року, а саме: грошових коштів, який накладений ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 11.09.2014 року встановлено, що на час розгляду справи досудовим слідством не встановлена причетність приватного підприємства «Інкла-Київ» до злочинних дій, які являються об`єктом кваліфікації у кримінальному провадженні номер 42014000000000056. Під час розгляду справи встановлено, що в офісі підприємства по АДРЕСА_1 знаходились кошти в розмірі 46 390 євро, які належать заявнику ОСОБА_13 . Скасовано арешт накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2015р.у справі№757/25899/14-к на грошові кошти в розмірі 46390євро, які були вилучені під час проведення обшуку 20.06.2014р. у приміщенні ПП "Ікла Київ" за адресою АДРЕСА_1 .

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Під час розгляду клопотання при дослідженні матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що резолютивна частина ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року, містить описку у зазначенні року, оскільки зі змісту мотивувальної частини встановлено дату накладення арешту 11.09.2014 р. у справі №757/25899/14-к. Ухвала про накладення арешту від 11.09.2015 року у матеріалах кримінального провадження № 42014000000000056 від 03.03.2014 року відсутня.

На підставі зазначеного подане клопотання в частині скасування арешту накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2014 р. у справі №757/25899/14-к на грошові кошти в розмірі 46 390 євро, які були вилучені під час проведення обшуку 20.06.2014р. у приміщенні ПП "Ікла Київ" за адресою м.Київ вул.Ярославів вал 19 кв.29. задоволенню не підлягає, оскільки наявне судовое рішення, яке набрало законої сили та встановлено власника грошових кошків за клопотанням якого скасовано арешт грошових коштів в розмірі 46 390 євро.

Щодо іншої частини клопотання про скасування арешту майна, накладеного на грошові кошти у сумі 120335 (сто двадцять тисяч триста тридцять п`ять) грн., 10000 (десять тисяч) доларів США, Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2014 р. у справі №757/25899/14-к, судом встановлено.

Відповідно до 305 тому матеріалів кримінального провадження № 42014000000000056 від 03.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч. 5 ст. 195, ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, містяться постанови Старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції в Харківській області полковника поліції ОСОБА_8 від 09.09.2020 року та від 28.05.2021 року про закриття кримінального провадження № 42014000000000056 від 03.03.2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Постанову від 09.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 42014000000000056 від 03.03.2014, скасовано 19.01.2021 року процесуальним керівником досудовим розслідуванням прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Харківської обласної прокуратури ОСОБА_14 , однією з підстав скасування зазначено не виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_15 від 22.12.2015 року.

Повторно кримінальнепровадження булозакрито 28.05.2021року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Дану постанову прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю обласної прокуратури ОСОБА_16 було скасовано 15.06.2021 року.

Зі змісту постанови про скасування постанови про закриття провадження від 15.06.2021 року втановлено, що 31.07.2019 році підслідність у кримінальному провадженні визначена за СУ ГУНП в Харківській області.

13.09.2019 року кримінальне провадження № 42014000000000056 від 03.03.2014 року, надійшло до СУ ГУНП в Харківській області.

28.05.2021 року старшою слідчою СУ ГУНП в Харківській підполковником поліції ОСОБА_8 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

01.06.2021 вищевказана постанова надійшла до Харківської обласної прокуратури.

Дані про проведення слідчих або процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42014000000000056 від 03.03.2014 року з 13.09.2019 року у томі справи № 305, окрім перелічених постанов, та процесуальних рішень про визначення складу групи прокурорів та слідчих, відсутні.

Дослідивши матеріали клопотання та долучених до нього документів, заслухавши представника власника майна та прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

За приписами ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В межах вказаного кримінального провадження № 42014000000000056 від 03.03.2014 року, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2014 р. у справі №757/25899/14-к був накладений арешт на грошові кошти у сумі 120335 (сто двадцять тисяч триста тридцять п`ять) грн., 10000 (десять тисяч) доларів США, 46390 (сорок шість тисяч триста дев`яносто) Євро, які були вилучені під час проведення обшуку 20.06.2014р. у приміщенні ПП "Інкла Київ" за адресою АДРЕСА_1 .,

Під час розгляду справи встановлено, що в офісі підтриємства по АДРЕСА_1 знаходились кошти в розмірі 46 390 євро , які належать заявнику ОСОБА_13 , арешт яких скасовано 22.12.2015 року.

Грошові кошти в у сумі 120335 (сто двадцять тисяч триста тридцять п`ять) грн., 10000 (десять тисяч) доларів США, вилучено в офісі підтриємства по вул. Ярославів вал 19, оф.29, під час проведення обшуку, відповідно до клопотання грошові кошти належать ПП "Інкла Київ".

Доказів протилежного суду не надано.

Арешт на майно обґрунтовано необхідністю доведення обставин використання у злочинних схемах ПП "Інкла Київ" з відмивання грошових коштів, забезпечення збереження речових доказів, тощо.

Проте відомості до ЄРДР за ст. 209 КК України не внесено.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено, дані щодо фактів причетності приватного підприємства «Інкла-Київ» до злочинних дій, які являються об`єктом кваліфікації у кримінальному провадженні номер 42014000000000056 від 03.03.2014 року відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено,що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до положень п.п. 2 п. 2.6 розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального проваджений, заслуханого та обговорено на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яке відбулось 07 лютого 2014 року (надалі - «Узагальнення»), арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст. 291 КПК України) або особами, які з силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні - підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відомостей, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, у кримінальному провадженні досудове розслідування по якому триває з 2014 року слідчим суддею не встановлено, як і не виявлено даних, які б надали можливість беззаперечно стверджувати, що дане майно набуте кримінально протиправним шляхом.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у вказаному провадженні здійснюється достатньо тривалий час, та за час його проведення жодній особі про підозру не повідомлено та не встановлено прямої причетності посадових осіб приватного підприємства «Інкла-Київ», натомість, господарська діяльність підприємства суттєво ускладнюється та/або унеможливлюється у зв`язку з накладенням арешту на майно, що перебуває у його власності.

При цьому, слідчим суддею враховується що дане кримінальне провадження з 2020 року двічі було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому, даних, що вказане в даному клопотанні майно, має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, що на теперішній час вказане майно потрібне для виконання будь-яких слідчих (розшукових) процесуальних дій, в межах відкритого кримінального провадження, слідчому судді не надано. Крім того, арешт на грошові кошти в розмірі 46390 (сорок шість тисяч триста дев`яносто) Євро ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_15 від 22.12.2015 року скасовано.

Статтею 2 КПК України закріплено, що завдання кримінального провадження є захист особи, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного і неупередженої о розслідування з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений чи засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п.42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява №48191/99, пп.49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп.69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п.50, Series A №98).

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (ч.2 ст.1 КПК України).

Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п.7 ч.2ст.131 КПК України).

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи, зокрема підозру посадовим особам або володільцю ПП "Інкла Київ" на теперішній час нікому не повідомлено у кримінальному провадженні № 42014000000000056 від 03.03.2014.

Без зазначення, що саме це майно було набуто кримінально-протиправним шляхом, на переконання слідчого судді неможливо дотриматись необхідного балансу та можливого обґрунтованого пропорційного співвідношення між обмеженням права власності та завданнями кримінального провадження.

За наслідками отримання прокурором в подальшому відомостей про протиправну діяльність та вручення повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні, прокурор не позбавлений можливості повторно звернутись з клопотанням про арешт майна.

Враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що на теперішній час, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для задоволення клопотання заявника, та скасування арешту з грошових коштів у сумі 120335 (сто двадцять тисяч триста тридцять п`ять) грн., 10000 (десять тисяч) доларів США, які були вилучені під час проведення обшуку 20.06.2014р. у приміщенні ПП "Інкла Київ" за адресою АДРЕСА_1 .

Скасування арешту з майна, за вказаних вище обставин, на теперішній час не створює будь-яких перешкод для подальшого розслідування кримінального провадження № 42014000000000056 від 03.03.2014 за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст. 212, ч. 5 ст. 195, ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України та скасування арешту з такого майна не може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу не зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.

Враховуючи, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 03.03.2014 року, питання про арешт майна вирішено ухвалою слідчого судді від 11.09.2014 року, беручи до уваги, те що прокурор не надав доказів того, що на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, будь-яким особам повідомлено про підозру у кримінальному провадженні, так само, як і доказів відповідності арештованого майна критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та істотно порушує право власності ПП "Інкла Київ" на таке майно, слідчий суддя дійшов висновку, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на грошові кошти, відпала потреба, у зв`язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2014 р. у справі №757/25899/14-к на зазначене майно, підлягає скасуванню, а клопотання ПП «ІНКЛА-КИЇВ» задоволенню частково.

Таким чином, на даний час такий ступінь втручання у права і свободи особи не виправдовує потреб досудового розслідування, оскільки згідно з ст. 2 КПК України, з метою його забезпечення кримінального провадження, має бути застосовано такий спосіб обтяження, який є пропорційним його завданням.

Враховуючи вищевикладене, подальше збереження арешту майна не виправдовується потребами досудового розслідування, та такий арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 170-173,174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ПП «ІНКЛА-КИЇВ» про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42014000000000056 від 03.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч. 5 ст. 195, ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2014 р. у справі №757/25899/14-к на грошові кошти в розмірі 120335 (сто двадцять тисяч триста тридцять п`ять) грн., 10000 (десять тисяч) доларів США, які були вилучені під час проведення обшуку 20.06.2014 року у приміщенні ПП "Інкла Київ " за адресою АДРЕСА_1 .

ВУ задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1