Постанова

від 29.06.2023 по справі 910/9094/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/9094/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 29.06.2023:

від позивача: Розум О.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона міста Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.02.2023 (повний текст складено 17.02.2023)

у справі № 910/9094/22 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Комунального підприємства "Київпастранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона міста Києва"

про стягнення 1 900 800,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство "Київпастранс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона міста Києва" про стягнення 1 900 800,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №53.21-294 від 31.12.2021 щодо надання послуг у період січень 2022 року - квітень 2022 року, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 1 900 800,00 грн.

Короткий зміст заперечень відповідачів проти позову

Відповідач в обгрунтування заперечень на позов вказував на те, що у період березень - квітень 2022 року послуги не надавались через настання форс-мажорних обставин - військова агресія російської федерації; також відповідачем зазначено, що штраф у розмірі 20% має визначатися не від загальної вартості послуг за місяць, визначеної Договором, а від фактично сплаченої позивачем вартості послуг за місяць. Стосовно послуг наданих у січні-лютому 2022 року відповідач зазначає, що позивачем сплачено меншу суму, аніж визначено п. 4.1. Договору, а відтак розрахунок штрафу не відповідає умовам Договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/9094/22 позов Комунального підприємства "Київпастранс" задоволено повністю, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона міста Києва" на користь Комунального підприємства "Київпастранс" штраф у розмірі 1 900 800 (один мільйон дев`ятсот тисяч вісімсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 28 512 (двадцять вісім тисяч п`ятсот дванадцять) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем допущено порушення умов Договору у частині надання послуг в обсязі обумовленому Договором та специфікацією (додаток № 1 до Договору) за період січень - квітень 2022 року, загальна вартість послуг за січень 2022 року становить 2 455 200,00 грн, за лютий 2022 року - 2 217 600,00 грн, за березень 2022 року - 2 455 200,00 грн, за квітень 2022 року - 2 376 000,00 грн, у зв`язку з чим заявлена до стягнення з відповідача сума штрафу у розмірі 1 900 800,00 грн (20% від 9 504 000,00 грн) є обґрунтованою та підлягає задоволенню в вказаному розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна охорона міста Києва" (09.03.2023 згідно відмітки поштового штемпеля на конверті, у якому була направлена апеляційна скарга) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/9094/22.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення в оспорюваній частині порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно не враховано доводи скаржника про те, що

- у період березень - квітень 2022 року послуги не надавались через настання форс-мажорних обставин - військова агресія російської федерації;

- штраф у розмірі 20% має визначатися не від загальної вартості послуг за місяць, визначеної Договором, а від фактично сплаченої позивачем вартості послуг за місяць;

- стосовно послуг наданих у січні-лютому 2022 року, позивачем сплачено меншу суму, аніж визначено п. 4.1. Договору, а відтак розрахунок штрафу не відповідає умовам Договору;

- безпідставно не враховано лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

07.04.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від позивача - Комунального підприємства "Київпастранс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/9094/22 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Доводи у відзиві зводяться до того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку усім доводам, зокрема враховано, що відповідачем допущено порушення умов Договору у частині надання послуг в обсязі обумовленому Договором та специфікацією (додаток № 1 до Договору) за період січень - квітень 2022 року, загальна вартість послуг за січень 2022 року становить 2 455 200,00 грн, за лютий 2022 року - 2 217 600,00 грн, за березень 2022 року - 2 455 200,00 грн, за квітень 2022 року - 2 376 000,00 грн, у зв`язку з чим правомірно нарахована сума штрафу у розмірі 1 900 800,00 грн (20% від 9 504 000,00 грн). Також, позивач посилався на те, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є документом, який засвідчує форс-мажорні обставини та не звільняє від виконання зобов`язань.

Також, 30.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від позивача - Комунального підприємства "Київпастранс" надійшли додаткові поясненян по суті спору стосовно заявлених вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона міста Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/9094/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів:Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9094/22.Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона міста Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/9094/22.

20.03.2023 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/9094/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9094/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона міста Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023. Судове засідання призначено на 27.04.2023 об 11 год. 50 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона міста Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/9094/22 відкладено на 08.06.2023.

У зв`язку з перебуванням з 06.06.2023 на лікарняному судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 08.06.2023, справу № 910/9094/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона міста Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/9094/22, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А., розгляд справи призначено на 29.06.2023.

Оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 29.06.2023 з`явився представник позивача.

Відповідач (скаржник) в судове засідання представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, як засобами поштового з`язку, так і засобами електронного зв`язку.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників відповідача в судове засідання, - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Позивач в судовому засіданні 29.06.2023 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31.12.2021 між Комунальним підприємством "Київпастранс" (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр економічного забезпечення та охоронно-детективної діяльності "Орлан" (в подальшому змінило назву на ТОВ "Національна охорона міста Києва") (відповідач, виконавець) укладено Договір №53.21-294 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги: Охорона об`єктів Троєщинської лінії швидкісного трамваю КП "Київпастранс", Борщагівської лінії швидкісного трамваю КП "Київпастранс", міської електрички КП "Київпастранс", код 79710000-4 за ДК 021:2015 "Охоронні послуги", далі - Послуги, згідно з Дислокацією Об`єктів охорони (Додаток №2 до цього Договору) та Технічними вимогами (Додаток №3 до цього Договору), а Замовник - прийняти і оплатити такі Послуги.

Відповідно до п. 4.1. Договору, сума цього Договору (ціна Договору) визначається згідно з Специфікацією (Додаток № 1) та відповідно до Калькуляції (Додаток №4), що є невід`ємною частиною цього Договору і становить 28 908 000,00 грн. (двадцять вісім мільйонів дев`ятсот вісім тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

Згідно п.п. 5.1. та 5.2. Договору, строк надання Послуг: з 01.01.2022 до 31.12.2022 року. Місце, обсяг надання Послуг та графік роботи постів: визначається Додатком №2 до даного Договору, який є його невід`ємною частиною.

У п. 6.1.4. Договору визначено, що Замовник має право зменшувати обсяг надання Послуг та ціну Договору залежно від наявності коштів або виробничих потреб. У такому разі Сторони вносять відповідні зміни до Договору шляхом укладання додаткової угоди.

Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов`язків по даному Договору (п. 10.1. Договору).

Відповідно до додатку №1 до Договору - Специфікації послуг, вартість послуг складає 28 908 000,00 грн.

Відповідно до Додатку №2 до Договору, послуги надаються на 37 об`єктах охорони, 49-ма охоронцями, за визначеними графіками.

Як підтверджено наявними матеріалами справи, виконавець передав, а замовник отримав послуги за січень 2022 року загальною вартістю 1 839 600,00 грн, що підтверджується актами надання послуг №3 від 31.01.2022 на суму 306 900,00 грн, №2 від 31.01.2022 на суму 800 100,00 грн та №22 від 31.01.2022 на суму 732 600,00 грн.

Також, як підтверджено наявними матеріалами справи, Виконавець передав, а замовник отримав послуги за лютий 2022 загальною вартістю 2 075 400,00 грн, що підтверджується актами надання послуг № 52 від 28.02.2022 на суму 891 900,00 грн, № 53 від 28.02.2022 на суму 901 800,00 грн та № 51 від 28.02.2022 на суму 281 700,00 грн.

Позивач у позові зазначав, що у березні та квітні 2022 року, всупереч умовам укладеного Договору, виконавцем послуги не надавались.

Замовник надіслав виконавцю претензію №053/01-832 від 06.06.2022 в якій вимагав сплатити штраф у розмірі 1 555 200,00 грн.

Виконавець у відповіді на претензію №2006 від 20.06.2022 повідомив, що обставини форс-мажору (військова агресія російської федерації) звільняють сторони від відповідальності за порушення зобов`язань, а відтак ТОВ "Національна охорона міста Києва" відмовляється добровільно сплачувати штрафні санкції. Крім того, до відповіді на претензію відповідачем було додано лист Торгово-промислової палати №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №53.21-294 від 31.12.2021 щодо надання послуг у період січень 2022 року - квітень 2022 року, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 1 900 800,00 грн.

Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позову, оскільки у період березень - квітень 2022 року послуги не надавались через настання форс-мажорних обставин - військова агресія російської федерації; також відповідачем зазначено, що штраф у розмірі 20% має визначатися не від загальної вартості послуг за місяць, визначеної Договором, а від фактично сплаченої позивачем вартості послуг за місяць. Стосовно послуг наданих у січні-лютому 2022 року відповідач зазначає, що позивачем сплачено меншу суму, аніж визначено п. 4.1. Договору, а відтак розрахунок штрафу не відповідає умовам Договору.

У відповіді на відзив, позивач зазначав, що відповідач не направляв позивачу повідомлення про настання форс-мажорних обставин у строк та у порядок встановлені Договором, що позбавляє відповідача можливості посилатися на такі обставини; крім того, саме по собі введення на території України воєнного стану не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення відповідачем господарської діяльності та неможливість виконання зобов`язань за Договором.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з якми погоджується і суд апеляційної інстанції, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі дкази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції встановив, що між КП "Київпастранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр економічного забезпечення та охоронно-детективної діяльності "Орлан" (в подальшому змінило назву на ТОВ "Національна охорона міста Києва") укладено Договір №53.21-294 від 31.12.2021, відповідно до п. 2.1. якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги: Охорона об`єктів Троєщинської лінії швидкісного трамваю КП "Київпастранс", Борщагівської лінії швидкісного трамваю КП "Київпастранс", міської електрички КП "Київпастранс", код 79710000-4 за ДК 021:2015 "Охоронні послуги", далі - Послуги, згідно з Дислокацією Об`єктів охорони (Додаток №2 до цього Договору) та Технічними вимогами (Додаток №3 до цього Договору), а Замовник - прийняти і оплатити такі Послуги.

Також, матеріалами справи підтверджується, що Виконавець передав, а Замовник отримав послуги за січень 2022 загальною вартістю 1 839 600,00 грн та за лютий 2022 загальною вартістю 2 075 400,00 грн, що підтверджується актами надання послуг за січень - лютий 2022 року, а умовами Договору визначено інший обсяг, і відповідно, і вартість таких послуг: за січень 2022 року - 2 455 200,00 грн, за лютий 2022 року - 2 217 600,00 грн.

При цьому, як зазначено позивачем у позовній заяві та не заперечувалось учасниками спору, відповідачем у березні та квітні 2022 року виконавцем замовнику послуги за Договором не надавались.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не спростовано ні в суд першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції належними доказами обставину порушення умов Договору в частині надання послуг в січні - лютому 2022 року.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист відповідача №162/22 від 06.01.2022 з якого вбачається, що у січні 2022 виконавець не зміг забезпечити надання послуг в повному обсязі, з огляду на карантинні обмеження.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем допущено порушення умов Договору у частині надання послуг в обсязі обумовленому Договором та специфікацією (додаток № 1 до Договору) за період січень - квітень 2022 року, зокрема:

- за січень 2022 року (31 доба)- вартість недоотриманих послуг склала 615 600,00 грн. (за актами від 31.01.2022 № 2, 3,22 надано послуг на суму 1 839 600,00 грн., з погоджених на місць послуг на суму 2 455 200,00 грн. (виходячи з вартості послуг 1 охоронника на добу 1800,00 грн. , і 39 охоронників цілодобово (тобто 70 200,00 грн.), а 10 охоронників - в нічний час -900.00 грн. (тобто 9000,00 грн.), а загалом вартість послуг по охороні погодженого об`єкту - 79 200,00 грн на добу));

- за лютий 2022 року (28 діб)- вартість недоотриманих послуг склала 142 200, 00 грн. (за актами від 28.02.2022 № 51, 52, 53 надано послуг на суму 2 075 400,00 грн., з погоджених на місць послуг на суму 2 217 600,00 грн. (виходячи з вартості послуг 1 охоронника на добу 1800,00 грн. , і 39 охоронників цілодобово (тобто 70 200,00 грн.), а 10 охоронників - в нічний час -900.00 грн. (тобто 9000,00 грн.), а загалом вартість послуг по охороні погодженого об`єкту - 79 200,00 грн на добу));

- за березень 2022 року (31 доба)- вартість недоотриманих послуг склала 2 455 200,00 грн. (послуги не надавались з погоджених на місць послуг на суму 2 455 200,00 грн. (виходячи з вартості послуг 1 охоронника на добу 1800,00 грн. , і 39 охоронників цілодобово (тобто 70 200,00 грн.), а 10 охоронників - в нічний час -900.00 грн. (тобто 9000,00 грн.), а загалом вартість послуг по охороні погодженого об`єкту - 79 200,00 грн на добу));

- за квітень 2022 року (30 діб)- вартість недоотриманих послуг склала 2 376 000,00 грн. грн. (послуги не надавались з погоджених на місць послуг на суму 2 376 000,00 грн. (виходячи з вартості послуг 1 охоронника на добу 1800,00 грн. , і 39 охоронників цілодобово (тобто 70 200,00 грн.), а 10 охоронників - в нічний час -900.00 грн. (тобто 9000,00 грн.), а загалом вартість послуг по охороні погодженого об`єкту - 79 200,00 грн на добу)).

При цьому, відповідач зазначав, що за березень - квітень 2022 року ним не надавались послуги у зв`язку з військовою агресією російської федерації, що є загальновідомою обставиною та підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За містом ч.1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до листа від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 N 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим листом засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Доводи скаржника про необхідність врахування листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1., саме як підстави для звільнення від обумовленої законом відповідальності - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції враховано, що дійсно, листом вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У той же час, Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору, як не надано і надзвичайності та невідворотності обставин, які унеможливлювали виконання ним зобов`язань за договором.

Стосовно аргументів відповідача про зміну кількості працівників у виконавця у зв`язку з військовою агресією, інформація про що міститься в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме існування вищезазначених обставин мало наслідком зменшення кількості працівників та унеможливило подальше укомплектування штату для забезпечення виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором в період з березня по квітень 2022 року.

Обставини щодо непереборної сили узгоджені сторонами в п.п. 8.1., 8.2., 8.3. та 8.4. Договору.

Так, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна тощо) (п. 8.1. Договору).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі (п. 8.2. Договору).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на те органом (п. 8.3. Договору).

У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 14 (чотирнадцять) календарних днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право розірвати Договір (п. 8.4. Договору).

Таким чином, відповідно до умов Договору сторона зобов`язана протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі та надати відповідні документи.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що він звертався до позивача з повідомленням про настання обставин непереборної сили протягом 10 днів з 24.02.2022 року - першого дня військової агресії.

Крім цього, матеріали справи не містять доказів того, що сторонами зменшено обсяг послуг відповідно до положень п. 6.1.4. Договору або що Договір розірвано.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що у березні - квітні 2022 підприємство позивача продовжувало працювати, що, зокрема, підтверджується наданими відповідачем повідомленнями з сайту Київської міської державної адміністрації від 03.03.2022 та 24.03.2022, що також обгрунтовано враховано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення.

При цьому, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 та від 30.11.2021 у справі №913/785/17.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи відповідача щодо наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за ненадання послуг в обумовленому Договором обсязі, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.7., 7.8. Договору за порушення Виконавцем умов цього Договору щодо якості та/або кількості (комплектності) Послуг, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20 (Двадцяти) відсотків від суми загальної вартості Послуг за місяць, у якому допущено порушення. У разі відмови Виконавця виконувати зобов`язання за цим Договором, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від загальної вартості Послуг, визначеної в п. 4.1. цього Договору, протягом 10 робочих днів з дня отримання від Замовника відповідної вимоги.

З огляду на викладені умови Договору, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що штраф у розмірі 20% має визначатися не від загальної вартості послуг за місяць, визначеної Договором, а від фактично сплаченої позивачем вартості послуг за місяць, оскільки п. 7.7., 7.8. Договору сторони чітко узгодили порядок розрахунку штрафу, як договірної санкції.

З огляду на викладене, враховуючи, що загальна вартість послуг за січень 2022 року становить 2 455 200,00 грн, за лютий 2022 року - 2 217 600,00 грн, за березень 2022 року - 2 455 200,00 грн, за квітень 2022 року - 2 376 000,00 грн, заявлена до стягнення з відповідача сума штрафу у розмірі 1 900 800,00 грн (20% від 9 504 000,00 грн) - є обґрунтованою, арифметично правильно розрахованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню в вказаному розмірі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Отже, оцінивши вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що вони враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача 1 900 800,00 грн штрафу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/9094/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна охорона міста Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/9094/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 910/9094/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/9094/22 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 09.08.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

О.В. Тищенко