Постанова

від 03.08.2023 по справі 904/1240/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2023 року м.Дніпро

Справа № 904/1240/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання: Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 (прийняту суддею Примаком С.А.) у справі № 904/1240/21

за заявою ОСОБА_1

про визнання неплатоспроможним

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог.

08.06.2022 від керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича за допомогою системи "Електронний суд" до суду надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому, затвердження витрат.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у цій справі, затверджено звіт керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича №154 від 07.06.2022 про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому, затвердження витрат за період з 01.12.2021 по 17.01.2022; стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в рахунок відшкодування основної грошової винагороди, понесених витрат арбітражного керуючого на користь арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича 78 856 грн 45 коп; стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в рахунок відшкодування основної грошової винагороди, понесених витрат арбітражного керуючого на користь арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича 12 370 грн 35 коп.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в рахунок відшкодування основної грошової винагороди, понесених витрат арбітражного керуючого на користь арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича у сумі 12 370, 35 грн та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання керуючого реалізацією майна боржника в частині стягнення з кредиторів пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог у справі на користь арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у сумі 12 370, 35 грн.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що на засіданні комітету до порядку денного не ставилось на обговорення питання щодо стягнення грошової винагороди та відшкодування понесених витрат ліквідатора за результатами здійснення ліквідаційної процедури у справі з кредиторів виходячи з принципу пропорційності їх грошових вимог.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює інших джерел для обов`язкової оплати винагороди та витрат ліквідатора, окрім тих, що зазначені у ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

На переконання скаржника, для покладення на кредиторів обов`язку сплачувати грошову винагороду та витрати арбітражному керуючому, зокрема, ліквідатору необхідно щоб цей обов`язок кредитора був передбачений Кодексом України з процедур банкрутства. За відсутності такої норми в законодавстві про банкрутство, суд не може покласти на кредиторів додаткові зобов`язання.

Також ліквідатор вважає, що покладення на кредиторів додаткових витрат у вигляді оплати винагороди арбітражного керуючого буде надмірним тягарем для кредиторів, які і гак в повній мірі не отримали задоволення свої визнаних судом грошових вимог.

За доводами скаржника, будь-яких цивільно-правових чи трудових відносин між ліквідатором та кредиторами у справі про банкрутство не існує. Тому у даному випадку норми цивільного чи трудового законодавства не підлягають застосуванню.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи).

Арбітражним керуючим Рябчуном Р.М. двічі проведено збори кредиторів та надано звіт про нарахування та затвердження основної грошової винагороди, відшкодування витрат. За результатами голосування Головним управління ДПС у Дніпропетровській області звіт не погоджено.

Отже, відповідно до вимог Кодекс України з процедур банкрутства у господарського суду відсутні підстави для стягнення з кредиторів грошової винагороди та відшкодування понесених витрат ліквідатора за результатами здійснення ліквідаційної процедури у справі виходячи із принципу пропорційності їх грошових вимог.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Згідно поданого відзиву ліквідатор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву ліквідатор вказує, що надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Ліквідатор вказує, що кредиторами не направлялося жодних зауважень або заперечень щодо наданих арбітражним керуючим Звітів.

Також від учасників справи не надходило скарг на дії/бездіяльність арбітражного керуючого при виконанні ним повноважень.

Ліквідатор посилається на висновки Верховного Суду в постанові від 23.09.2021 (справа № 5002-17/1718-2011) в яких зазначено наступне: "103. Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012).

104. Таким чином, за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ. ".

Крім того, ліквідатор вказує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (Постанова від 14.12.2021 року по справі № 902/626/20) за подібних обставин справи зробив наступні висновки: відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, а тому судами попередніх інстанцій помилково не враховано правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 24.04.2018 у справі № 910/2923/15-г, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15. ".

6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/1240/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.08.2023 о 16:30 год.

У судовому засіданні 03.08.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

15.04.2021 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 13.08.2021; призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича.

18.01.2022 постановою Господарського суду Дніпропетровської області припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича; визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом; введено відносно фізичної особи ОСОБА_1 процедуру погашення боргів; призначено керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича, свідоцтво №1972 від 16.10.2020.

23.11.2022 від керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому, затвердження витрат, в якому останній просить затвердити звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому та витрат; стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в рахунок відшкодування основної винагороди, понесених витрат арбітражного керуючого на користь арбітражного керуючого Рябчун Р.М. 78 856, 45 грн; стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в рахунок відшкодування основної грошової винагороди понесених витрат арбітражного керуючого Рябчун Р.М. 12 370, 35 грн.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Оскаржуване судове рішення оскаржується в частині стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в рахунок відшкодування основної грошової винагороди, понесених витрат арбітражного керуючого на користь арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича 12 370,35 грн, в іншій частині оскаржувана ухвала не переглядається.

Згідно пункту 3 частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно абзаців 6, 7 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною п`ятою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Окрім того, статтею 114 Кодексу України з процедур банкрутства визначено права та обов`язки арбітражного керуючого у справах про неплатоспроможність фізичних осіб. При цьому, згідно частини четвертої вказаної норми кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду.

Згідно частин першої, четвертої, сьомої статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

На підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2021 по справі №904/1240/21 в період часу з 15.04.2021 по 17.01.2022 арбітражний керуючий Рябчун Р.М. виконував обов`язки керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

На підставі постанови господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 року по справі №904/1240/21 в період часу з 18.01.2022 і станом на сьогоднішній день арбітражний керуючий Рябчун Р.М. виконує обов`язки керуючого реалізацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

У своєму клопотанні арбітражний керуючий Рябчун Р.М. зазначає, що має право на нарахування та затвердження основної грошової винагороди за виконання обов`язків керуючого реалізацією за період з 18.01.2022 по 31.05.2022. Разом з тим, арбітражний керуючий враховує, що внаслідок військової агресії "рф" проти України та введеного з 24.02.2022 по всій території країни воєнного стану, було ускладнено роботу органів державної влади та установ поштового зв`язку, що створило певні перешкоди у виконанні арбітражним керуючим своїх повноважень, та як наслідок, затягнуло строки розгляду справи, тому арбітражний керуючий вважає розумним не нараховувати основну грошову винагороду за період часу з 24.02.2022 по 30.04.2022. Таким чином, арбітражний керуючий нараховує основну грошову винагороди за виконання обов`язків керуючого реалізацією за період з 18.01.2022 по 23.02.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022 в розмірі 16870,80 грн.

Витрати арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період з 08.12.2021 по 07.06.2022 становлять 419,00 грн. та складаються з:

- 244,00 грн. - поштові витрати;

- 120,00 грн. - витрати за отримання витягу з ЄДРПОУ;

- 55,00 грн. - витрати за отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

18.01.2022 постановою господарського суду затверджено основну грошову винагороду арбітражному керуючому Рябчуну Р.М. за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період з 15.07.2021 по 30.11.2021 у розмірі 53 800,00 грн. Затверджено витрати арбітражному керуючому Рябчуну Р.М. в процедурі реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 станом на 07.12.2021 року в сумі 289,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що боржником було авансовано на депозитний рахунок господарського суду 34050,00 грн. в рахунок оплати основної грошової винагороди керуючому реструктуризації. За рахунок коштів, авансованих боржником на депозитний рахунок Господарського суду Дніпропетровської області, було виплачено винагороду в розмірі 34050,00 грн. за виконання арбітражним керуючим повноважень за період з 15.04.2021 по 15.07.2021.

Майно боржника, яке може бути включене до ліквідаційної маси, у даній справі не виявлено; фонд для авансування оплати винагороди та витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався.

Відповідно до наданого арбітражним керуючим Звіту про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому, затвердження витрат від 07.06.2022, арбітражним керуючим нараховано основну грошову винагороду за виконання обов`язків керуючого реструктуризацією за період з 01.12.2021 по 17.01.2022 в розмірі 19848,00 грн.; арбітражним керуючим нараховано основну грошову винагороду за виконання обов`язків керуючого реалізацією за період з 18.01.2022 по 23.02.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022 року в розмірі 16870,80 грн.; підтверджені витрати арбітражного керуючого за період з 08.12.2021 року по 07.06.2022 становлять 419,00 грн.

Таким чином, сума нарахованої основної грошової винагороди арбітражного керуючого та здійснених ним витрат за період з 15.07.2021 року по 31.05.2022 року становить 91 226,80 грн, яка залишається невідшкодованою.

Перевіривши розрахунок основної грошової винагороди арбітражного керуючого Рябчуна Р.М., суд першої інстанції визнав його вірним і таким, що відповідає приписам Кодексу України з процедур банкрутства.

Крім того, на виконання ухвали суду першої інстанції, арбітражним керуючим Рябчуном Р.М. було надано до суду пояснення стосовно переліку вчинених дій в ході провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

На підставі зазначеного, суд першої інстанції вирішив клопотання керуючого реалізацією майна боржника про затвердження звіту керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича №154 від 07.06.2022 про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому, затвердження витрат - задовольнити та затвердити звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому за період з 01.12.2021 по 17.01.2022 в розмірі 19 848,00 грн. та з 18.01.2022 по 23.02.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 16 870,80 грн, затвердження витрат за період з 08.12.2021 по 07.06.2022 у розмірі 419,00 грн.

Щодо розгляду заяви керуючого реалізацією майна боржника від 23.11.2022 про сплату винагороди та/або відшкодування витрат арбітражного керуючого, апеляційним судом встановлено наступне.

Арбітражним керуючим 08.06.2022 направлено господарському суду через підсистему "Електронний суд": Звіт керуючого реалізацією про виконану роботу в процедурі погашення боргів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (вих. №153 від 07.06.2022), Звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому, затвердження витрат (вих. № 154 від 07.06.2022).

Матеріалами справи підтверджується, що вказані Звіти арбітражного керуючого разом з додатками були направлені кредиторам для голосування шляхом опитування на Зборах кредиторів та пропонувалося до 18.06.2022 направити арбітражному керуючому результати голосування на Зборах кредиторів (Запит про голосування на Зборах кредиторів ОСОБА_1 вих. №155 від 07.06.2022 року). Направлення документів кредиторам для голосування на Зборах кредиторів підтверджується електронними квитанціями про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Станом на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення від кредиторів на адресу арбітражного керуючого не надходило результатів голосування на Зборах кредиторів ОСОБА_1 , жодних зауважень або заперечень щодо наданих документів.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, вона повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам, у зв`язку з чим, арбітражний керуючий просить суд стягнути основну грошову винагороду та відшкодування витрат з кредиторів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією встановлюється зборами кредиторів під час схвалення плану санації і не може бути меншим за чотири розміри мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Крім того, господарський суд зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012 та від 01.03.2018 у справі №910/32824/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: 1) звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом; 2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; 3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом; 4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами; 5) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою; 6) отримувати інформацію з державних реєстрів; 7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Частиною 4 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

За приписами ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, яка складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора на рівні трьох мінімальних заробітних плат, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року, ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифікованої Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про безумовне право арбітражного керуючого (керуючого реалізацією майна боржника) на оплату грошової винагороди в межах здійсненних повноважень керуючого реалізацією майна боржника у справі № 904/1240/21.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їх існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Колегією суддів встановлено, що заперечень від кредиторів щодо розміру нарахованої керуючим реалізацією майна боржника грошової винагороди та структури його витрат за період процедури погашення боргів до суду не надходило.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надано до суду заперечення лише з приводу джерела виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.

За весь час виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника дії чи бездіяльність арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. кредиторами у цій справі жодного разу не оскаржувались.

Крім того, АТ КБ "ПриватБанк" на неодноразові вимоги ухвал господарського суду не подало жодного документа з приводу звіту керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича №154 від 07.06.2022 про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому, затвердження витрат; заяви керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича про сплату винагороди та/або відшкодування витрат арбітражного керуючого (вх. суду №40696/22 від 23.11.2022).

Як зазначає арбітражний керуючий Рябчун Р.М., питання щодо схвалення Зборами кредиторів Звіту про нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому, затвердження витрат №154 від 07.06.2022 року виносилося на розгляд Зборам кредиторів (Запит про голосування на Зборах кредиторів №155 від 07.06.2022 року разом з додатками надсилався в кабінет "Електронного суду" кредиторам ГУ ДПС у Дніпропетровській області та АТКБ "ПриватБанк"). Кредитори не скористалися своїм правом висловити власну позицію щодо питань винесених для голосування на Зборах кредиторів.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутств арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на думку господарського суду, наявні всі підстави для здійснення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. та відшкодування витрат у загальному розмірі 91 226,80 грн.

Законодавством визначено декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, у тому числі і за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутств конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.

За приписами ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутств кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутств у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

При цьому відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Як зазначено вище, судом першої інстанції не встановлено наявність поданих чи задоволених скарг чи заперечень щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про неплатоспроможність боржника.

Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, чого у цій справі судами не встановлено.

Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.

За подібних обставин справи такий же висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 14.12.2021 по справі № 902/626/20.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/1240/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 у справі № 904/1240/21 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 09.08.2023.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко