Постанова

від 31.07.2023 по справі 904/303/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2023 року м.Дніпро Справа № 904/303/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Музика С.М., адвокат (поза межами суду);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 (суддя Мельниченко І.Ф. , повний текст якого підписаний 01.05.2023) у справі №904/303/23

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача-1 Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", смт Софіївка, Софіївський р-н, Дніпропетровської обл.

відповідача-2 Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", смт Солоне, Солонянський р-н, Дніпропетровської обл.

про стягнення коштів у сумі 1 068 260,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (далі відповідач-1) та до Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (далі відповідач-2) про солідарне стягнення 447 969,49 грн., що складають суму заборгованості за договором № 4176/16-БО-3 від 15.12.2015, 75 763,15 грн. - пені, 89 076,72 грн. - річних та 455 451,45 грн. - інфляції грошових коштів.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач посилається на неналежне виконання ДП "Софіївкатеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" зобов`язань за договором постачання природного газу № 4176/16-БО-3 від 15.12.2015 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений газ.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі №904/303/23 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 447969,49 грн. основного боргу, 75 763,15 грн. пені, 89 076,72 грн. річних, 455 451,45 грн. інфляції грошових коштів, 16 023,91 грн. судового збору.

У задоволенні позовних вимог до Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням в частині відмови у позові до Відповідача-2 та солідарного стягнення заборгованості, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якій, з посиланням на порушенні при його ухваленні норм матеріального права, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення з Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути 447969,49 грн. основного боргу, 75 763,15 грн. пені, 89 076,72 грн. річних, 455 451,45 грн. інфляції грошових коштів, 16 023,91 грн. солідарно з обох відповідачів.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку, що заміна боржника (юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації) у зобов`язанні на правонаступника можлива лише після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи, яка приєднується та її правонаступника, та не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Ані боржник (Відповідач 1), ані юридична особа, до якої здійснюється приєднання (Відповідач 2), не вжили жодних заходів для закінчення процедури реорганізації.

Неодноразові рішення, що прийняті Головним підприємством та Органом управління майном про реорганізацію Відповідача-1, мають ознаки зловживанням правом та мають на меті перешкодити задоволенню вимог кредитора впродовж чотирьох років.

Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції стосовно права кредитора звернути стягнення до правонаступника (Відповідача-2) лише після завершення процедури реорганізації основного боржника (Відповідача-1) та внесення відповідного запису до ЄДР шляхом подання до суду заяви про заміну боржника правонаступником чи заміну боржника у виконавчому провадженні порушують право позивача на володіння майном.

Відповідачі правом, передбаченим ст. 265 ГПК, не скористались, відзив на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Антонік С.Г., Березкіна О.В.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 02.06.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/303/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

09.06.2023 матеріали справи №904/303/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі №904/303/23; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 31.07.2023.

В судове засідання, призначене на 31.07.2023 представники відповідачів не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, будь-яких клопотань з цього приводу не заявили.

А саме, з метою повідомлення відповідачів про відкриття апеляційного провадження у справі та дати, на яку призначено судове засідання, на адресу останніх надсилалася ухвала суду від 14.06.2023.

Станом на 31.07.2023 конверти з ухвалою про відкриття апеляційного провадження були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачами не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачами ухвал суду та повернення їх до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання, тобто, є власною волею відповідачів.

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами про відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого засідання та про призначення розгляду справи по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до ч.12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що:

- відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання;

- відповідачі жодних клопотань з приводу неможливості явки в судове засідання представників не заявляли;

- наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення,

судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників відповідачів.

У судовому засіданні 31.07.2023 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

15.12.2015 Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Постачальник/Компанія) та Дочірнім підприємством "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (далі-Боржник) укладено Договір №4176/16-БО-3 постачання природного газу та Додаткові угоди до нього (далі- Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник (Компанія) зобов`язався передати у власність Споживачеві (Боржнику) у 2016 році природний газ, а Споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього Договору.

На виконання умов зазначеного вище Договору, Компанія передала природний газ Боржникові на загальну суму 2 169 259,45 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016.

Боржник, у свою чергу, в порушення умов Договору в повному обсязі не розрахувався з Компанією за поставлений природний газ, свої зобов`язання виконав частково, сплатив заборгованість у розмірі 1 721 289,96 грн., у зв`язку з чим залишок основної заборгованості склала суму 447 969,49 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору Позивач нарахував Відповідачу пеню. Згідно з розрахунком Позивача сума пені складала 396 703,19 грн.

За порушення зобов`язань за Договором в частині своєчасної оплати спожитого природного газу, позивачем на підставі статті 625 ЦК України нараховані інфляційні втрати в сумі 560 911,33 грн. та 3% річних у розмірі 134 736,10 грн.

Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за вказаним Договором станом на 29.02.2020 становила 1 540 320,11 грн.

У зв`язку з несплатою ДП "Софіївкатеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради заборгованості за спірним договором, позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про включення вимог в сумі 7 097 557,42 грн. (у т.ч. і вимог за спірним договором) до передавального акта.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 у справі № 904/2744/20 позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради в особі голови комісії з припинення Недоступ Катерини Костянтинівни задоволено та зобов`язано Дочірнє підприємство "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради в особі голови комісії з припинення Недоступ Катерини Костянтинівни включити грошові вимоги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 7 097 557,42 грн. (у т.ч. 1 540 320,11 грн. вимог за спірним договором) до передавального акта.

Крім того, вказаним рішенням присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради в особі голови комісії з припинення Недоступ Катерини Костянтинівни на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2102,00 грн. судового збору.

Зазначене вище рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 набрало законної сили 06.10.2020.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

17.01.2022 позивач звернувся до ДП "Софіївкатеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР з вимогою про сплату боргу, у т.ч. за договором № 4176/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015, що підтверджується залученими до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист, накладною № 0103279050901 та фіскальним чеком (а.с. 19-39).

Вказана вимога залишена ДП "Софіївкатеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР без відповіді та задоволення.

Крім того, АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 05.11.2021 № 138-8/VIII надано згоду КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" на реорганізацію ДП "Софіївкатеплоенерго" шляхом приєднання до ДП "Солонетеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР", у зв`язку з чим позивач вважає, що ДП "Солонетеплоенерго" є правонаступником ДП "Софіївкатеплоенерго" за всіма його правами та обов`язками та просить суд стягнути солідарно з ДП "Софіївкатеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" та ДП "Солонетеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" 447 969, 49 грн. - заборгованості за договором № 4176/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015, 75 763,15 грн. - пені за загальний період прострочення з 15.04.2016 по 30.11.2022, 89 076,72 грн. - річних за загальний період прострочення з 15.04.2016 по 30.11.2022, 455 451,45 грн. - інфляції грошових коштів за загальний період прострочення з травня 2016 по листопад 2022.

Зазначені вище обставини стали причиною виникнення даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги щодо Відповідача-1, господарський суд виходив з того, що доказів, які б свідчили про погашення заборгованості за спірним договором в сумі 447 969,49 грн., яка встановлена рішенням суду від 03.09.2020 у справі № 904/2744/20, на момент розгляду даного спору до матеріалів справи надано не було. Не надано також і доказів оплати Відповідачем-1 пені, річних та інфляційних втрат, правомірність нарахування яких також встановлена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2744/20.

Відмовляючи у позові до Відповідача-2 та у солідарному стягненні заборгованості, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав щодо правонаступництва ДП Солонетеплоенерго за борговими зобов`язаннями ДП Софіївкатеплоенерго, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про правонаступництво юридичної особи; незавершеність процедури припинення Відповідача-1; та неможливість солідарного стягнення з Відповідача-1 та Відповідача-2 заявлених НАК Нафтогаз України вимог, оскільки позивачем не надано доказів про наявність таких підстав.

Суд також роз`яснив, що позивач після документального підтвердження завершення реорганізації ДП Софіївкатеплоенерго не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про заміну боржника правонаступником у даній справі чи у виконавчому провадженні.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів констатує, що рішення господарського суду оскаржується лише в частині відмови у позові до Відповідача-2 та солідарного стягнення заборгованості.

Оскільки рішення суду в частині стягнення 447 969,49 грн. основного боргу, 75 763,15 грн. пені, 89 076,72 грн. річних, 455 451,45 грн. інфляції грошових коштів, заявником апеляційної скарги не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині, зокрема щодо розміру основного боргу, відсотків річних, пені та інфляційних нарахувань, не перевіряє.

Таким чином, з урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних до Відповідача-2 та відмови у солідарному стягненні заборгованості з наступних мотивів.

Так, відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Універсальне правонаступництво передбачено статтею 104 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Статтями 104, 107 ЦК України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, до правонаступника.

При реорганізації у формі приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, оскільки правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь - яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладений Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.

Як зазначив Верховний Суд, чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

При цьому при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21; від 13.01.2023 у справі № 909/760/17; від 01.12.2022 у справі № 917/436/21; від 04.11.2020 у справі № 922/817/18.

Таким чином, при універсальному правонаступництві майно особи, як сукупність прав та обов`язків, які їй належить, переходять до правонаступника як єдине ціле, при чому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на цей момент чи ні, відображені чи ні в передавальному акті. При універсальному правонаступництві, зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття прав або обов`язків, а на набуття усієї їх сукупності. В результаті він вступає навіть в такі правовідносини, про існування яких міг не знати. Таким чином, внаслідок приєднання правонаступником завжди буде одна особа, будь- який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

При цьому, системний аналіз норм статей 106, 107 Цивільного кодексу України, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань дає підстави стверджувати, що передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації, і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП Софіївкатеплоенерго перебуває в стані припинення з 2019 року.

Остання реорганізація ДП Софіївкатеплоенерго шляхом приєднання до ДП Солонетеплоенерго на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради від 05.11.2021 №138-8/УІП триває впродовж значного проміжку часу (понад 2 роки).

Однак, ані боржник (Відповідач-1), ані юридична особа, до якої здійснюється приєднання (Відповідач-2), не вжили жодних заходів для закінчення процедури реорганізації.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції стосовно права кредитора звернути стягнення до правонаступника (Відповідача-2) лише після завершення процедури реорганізації основного боржника (Відповідача-1) та внесення відповідного запису до ЄДР шляхом подання до суду заяви про заміну боржника правонаступником чи заміну боржника у виконавчому провадженні порушують право позивача на володіння майном, оскільки правовим наслідком реорганізації шляхом приєднання є злиття усіх прав та обов`язків двох юридичних осіб в одній юридичній особі, що виключає будь-який спір щодо розподілу прав та обов`язків між цими суб`єктами.

Це також означає, що суб`єктна відмінність між цими юридичними особами після прийняття рішення про реорганізацію позбавлена юридичного сенсу.

Тому, з метою дотримання прав кредитора під час одночасного існування двох юридичних осіб після прийняття рішення про реорганізацію шляхом приєднання, в якості способу захисту права слід застосувати можливість солідарного стягнення з обох юридичних осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних до Дочірнього підприємства Солонетеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради та у солідарному стягненні заборгованості у розмірі 1 068 260,81 грн з обох відповідачів.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги Позивача про неправильне застосування норма матеріального права (ст. 104 Цивільного кодексу України (щодо реорганізації юридичної особи в результаті приєднання), ст. 512 Цивільного кодексу України (щодо правонаступництва)), порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області у цій справі слід задовольнити; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі №904/303/23 скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити у повному обсязі.

Зважаючи на задоволення позовної заяви та апеляційної скарги Позивача, судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на обох відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі №904/303/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі №904/303/23 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до відповідача-1 Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", смт Софіївка, Софіївський район, Дніпропетровська область відповідача-2 Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", смт Солоне, Солонянський район, Дніпропетровська область про стягнення коштів у сумі 1 068 260,81 грн. задовольнити.

Стягнути солідарно з Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", смт Софіївка, Софіївський р-н, Дніпропетровської обл. та Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", смт Солоне, Солонянський р-н, Дніпропетровської обл. на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ 1 068 260,81 грн, з яких: 447 969,49 грн. основного боргу, 75 763,15 грн. пені, 89 076,72 грн. 3% річних, 455 451,45 грн. інфляційних втрат.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", смт Софіївка, Софіївський р-н, Дніпропетровської обл. на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ 8011,96 грн. судового збору за подачу позову та 12 017,94 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", смт Солоне, Солонянський р-н, Дніпропетровської обл. на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ 8011,96 грн. судового збору за подачу позову та 12 017,94 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана 09.08.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяО.В. Чус

Суддя М.О. Дармін