Постанова

від 09.08.2023 по справі 904/741/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023 року м.Дніпро Справа № 904/741/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Дармін М.О., Орєшкіна Е.В.

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі № 904/741/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВКЛІД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ"

про стягнення 87 267 грн. 94 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВКЛІД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ" 87 267 грн. 94 коп. та судових витрат у справі.

Ухвалою суду від 13.02.2023, зокрема, відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до довідки Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст 176 Відкриття у спрощеному» від 13.02.2023 по справі № 904/741/23 (суддя Манько Г.В.) було надіслано одержувачу ТОВ «Шунгіт» на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, документ доставлено до електронної скриньки 14.02.2023. (а.с. 27)

20.02.2023 від представника позивача/ТОВ «Евклід» до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про подання доказів щодо понесення витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України. (а.с 28-30)

02.03.2023 представник відповідача/ТОВ «Шунгіт» надано відзив, в якому зокрема надано заперечення щодо суті позовних вимог та повідомлено про попередній розрахунок розміру судових витрат, які понесені та будуть понесені відповідачем у зв`язку з розглядом даної справи у суді першої інстанції (правнича допомога у сумі 13 000, 00 грн). Також зазначено про те, що заперечення щодо витрат на правничу допомогу позивача та клопотання про їх зменшення будуть надані після отримання доказів щодо їх понесення. (а.с 38-46)

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2023 позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ" (49041, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокодацька, буд. 5, ідентифікаційний код 34316747) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВКЛІД" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, ідентифікаційний код 38193397) заборгованість 84 327 грн., інфляційні втрати 1868 грн. 80 коп., 3% річних 644 грн. 58 коп., судовий збір 2670 грн. 85 коп. , в решті позову відмовлено.

24.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВКЛІД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про долучення доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення (в частині витрат на правову допомогу) та просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити питання про судові витрати позивача в частині витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шунгіт" на користь товариства "Евклід" 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. (а.с. 52-76)

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023, у даній справі, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ" (49041, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокодацька, буд. 5, ідентифікаційний код 34316747) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВКЛІД" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, ідентифікаційний код 38193397) 14 926 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення мотивовано тим, що наявними у справі доказами підтверджується факт отримання позивачем правової (правничої) допомоги обсягом та вартістю, які визначені договором про надання правової допомоги № 119-1201/23 від 12.012023; додатком № 1 від 12.01.2023 до договору « 119-1201/23 про надання правової допомоги від 12.01.2023; Актом № 01-119-1201/23 від 19.04.2023 приймання-передачі правової допомоги (послуг); звітом про кількість годин надання правової допомоги та супутніх витрат.

Не погодившись із зазначеним судовими рішеннями місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване додаткове рішення повністю та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу адвоката.

Апеляційна скарга мотивована тим, що: отримавши клопотання від позивача про ухвалення додаткового рішення, суд не прийняв його до провадження та не призначив до розгляду , навіть без виклику сторін, відтак, суд позбавив відповідача права на висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів; суд не вказав жодного мотиву задоволення клопотання позивача щодо витрат на правничу допомогу; заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу є не співмірними та не реальними та підлягають зменшенню до 0 гривень; гонорар успіху не підлягає відшкодуванню в повній сумі (6000 грн); розмір гонорару адвоката, заявлений до відшкодування є неспівмірний з ціною позову , так як становить 17 % від ціни позову, що є нереальним.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Дармін М.О., Орєшкіна Е.В

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/741/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/741/23.

24.05.2023 матеріали справи № 904/741/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла наступного висновку.

За приписами ч. 1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Однією з підстав апеляційного оскарження додаткового рішення ТОВ «Шунгіт» зазначило про те, що суд першої інстанції не прийняв до провадження клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення (в частині витрат на првову допомогу) та не призначив його до розгляду, навіть без виклику сторін. На думку скаржника, суд повинен був ухвалою призначити до розгляду вищевказане клопотання з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, та надати відповідачу, як учаснику судового процесу, можливість скористатись своїми правами, згідно ст.ст.42,46 ГПК України, викласти свою правову позицію щодо питання стягнення витрат на правничу допомогу та скористатись своїм правом заявити клопотання про їх зменшення та обґрунтувати такі вимоги.

Як вже зазначалось, приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Матеріалами справи встановлено, що розгляд даної справи по суті спору визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в матеріалах справи документами. (а.с 25)

Питання необхідності прийняття клопотання до розгляду про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/741/23 (здійснення розподілу витрат на правничу допомогу адвоката) та про повідомлення учасників справи щодо розгляду відповідного клопотання ТОВ «Евклід» господарським судом першої інстанції не вирішувалися.

Основними засадами судочинства в Україні, є зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобод в надані ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, апеляційний суд дійшов до висновку, що місцевий суд, який розглянув заву позивача, повинен був повідомити відповідача про прийняття до розгляду заяви про розподіл судових витрат та надати відповідачу можливість заявити свої заперечення щодо поданої позивачем заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 12 ГПК України визначені права та обов`язки учасників справи, зокрема: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

З огляду на те, що заяву/клопотання про ухвалення додаткового рішення розглянуто не в тому самому порядку, що й судове рішення, чим позбавлено відповідача можливості заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та довести неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката, колегія суддів вважає додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у даній справі таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Аналогічні правові позиції щодо застосування приписів частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України викладено у постановах Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 910/3984/18 та від 04.07.2019 у справі № 910/10930/18.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Частина 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу направлено до суду першої інстанції 24.04.2023 клопотання про ухвалення додаткового рішення, до якого додано: копію договору № 119-1201/23 від 12.01.2023; копію додатку від 12.01.2023 до договору № 119-1201/23 від 12.01.2023; копію акту приймання - передачі правової допомоги (послуг) від 17.04.2023; копію звіту про кількість годин надання правової допомоги та супутніх витрат.

Так, Адвокатським бюро "Камільовський та партнери" та товариством з обмеженою відповідальністю "Евклід" підписано договір №119-1201/23 про надання правової допомоги від 12.01.2023р. (далі Договір). (а.с 56-59)

За умовами розділу 1 договору предметом даного договору є надання правової допомоги клієнту в об`ємі та на умовах, передбаченим цим договором, а саме: представляти інтереси клієнта у відносинах із фізичними та юридичними особами, органами місцевого самоврядування, органами державної влади ( в тому числі, але не виключно, в Державній податковій службі України та її територіальних органах, в судах загальної юрисдикції, органах державної виконавчої служби, у відносинах із приватними виконавцями).

Пунктом 2.2. договору визначено, що за домовленістю сторін, клієнт оплачує послуги за договором, із розрахунку 2000,00 грн без ПДВ за 1 годину надання послуг.

За п. 2.3 договору визначення розміру гонорару здійснюється бюро та відображається в акті приймання-передачі правової допомоги (послуг), що складається у 2 екземплярах, які бюро направляє клієнту. Також бюро надає клієнту звіт із розшифруванням (переліком) надання правої допомоги.

Адвокатським бюро "Камільовський та партнери" та товариством з обмеженою відповідальністю "Евклід" підписано додаток №1 від 12.01.2023 до договору №119-1201/23 про надання правової допомоги від 12.01.2023 (а.с. 60)

Яким визначено, що сторони погодили, що Бюро бере на себе зобов`язання від імені та в інтересах Клієнта здійснити комплекс дій щодо звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шунгіт» ідентифікаційний код 34316747 (далі - Боржник) грошових коштів у розмірі 87 267, 94 грн. Бюро також забезпечується судове представництво Клієнта у відповідному господарському суді, апеляційному господарському годі, Верховному суді. Перелік процесуальних прав, якими наділяються адвокати Бюро визначається Договором. (п. 1)

Також, сторони погодили, що гонорар Бюро за надання правової допомоги згідно п. 2.2. Договору та п. 1 даного додатку становить 2000 гривень 00 коп. за одну годину надання правової допомоги адвокатом Бюро, або залученим на договірних засадах адвокатом. Тарифікація від однієї години. (п. 2)

Пунктом 3 сторони погодили, що Клієнт сплачує додатковий гонорар (гонорар успіху) Бюро за надання правової допомоги згідно пункту 1 даного Додатку, у розмірі 6000 гривень 00 коп. у випадку задоволення судом позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 84327, 00 коп.

Адвокатським бюро "Камільовський та партнери" та товариством з обмеженою відповідальністю "Евклід" підписано Акт №01-119-1201/23 від 19.04.2023р. приймання-передачі правової допомоги (послуг). (а.с 61)

За яким розмір гонорару Бюро, визначений відповідно до п 2.2. Договору та п. 2 п. 3 Додатку № 1, становить 9000,00 грн. (п. 2)

Зі звіту про кількість годин надання правової допомоги та супутніх витрат вбачається, що 02.02.2023 адвокат Камільовський В.В. витратив 3 години на підготовку та подання позовної заяви (справа № 904/741/23) - 6 000,00 грн; 19.04.2023 адвокат Камільовський В.В. витратив 1,5 години на підготовку та подання клопотання від 19.04.2023 про долучення доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення (в частині правової допомоги) у справі № 904/741/23 - 3 000,00 грн.

Колегія суддів вважає, що подані позивачем/ТОВ «Евклід» докази, зокрема: договір №119-1201/23 про надання правової допомоги від 12.01.2023; додаток №1 від 12.01.2023 до договору №119-1201/23 про надання правової допомоги від 12.01.2023; Акт №01-119-1201/23 від 19.04.2023 приймання-передачі правової допомоги (послуг); звіт про кількість годин надання правової допомоги та супутніх витрат - у своїй сукупності підтверджують факт надання Адвокатським бюро "Камільовський та партнери" професійної правової допомоги товариству з обмеженою відповідальністю "Евклід" у справі № 904/741/23 та відповідно понесення позивачем таких витрат, що становить 9000,00 грн.

Щодо заявленого "гонорару успіху", колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Враховуючи, що Адвокатським бюро "Камільовський та партнери" та товариством з обмеженою відповідальністю "Евклід" узгоджена оплата за виконання роботи і така оплата включена до адвокатських послуг, колегія суддів дійшла висновку, що "гонорар успіху" за прийняття рішення на користь ТОВ «Евклід» у розмірі 6 000,00 грн не є необхідним, проте є зобов`язанням позивача, відповідно до договору з адвокатом. (а.с 60)

Підсумовуючи зазначене, апеляційний господарський суд, керуючись ч. 5 ст. 129 ГПК України та враховуючи практику Європейського суду з прав людини та громадянина і Верховного Суду, не вважає за необхідне покладати витрати позивача, які сплачені адвокату в якості "гонорару успіху" на відповідача, оскільки такий "гонорар успіху" узгоджений між клієнтом та адвокатом поза необхідними витратами на правничу допомогу.

Враховуючи все вище викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що правомірним є стягнення з ТОВ «Шунгіт» на користь ТОВ «Евклід» витрат на професійну правничу допомогу за Договором №119-1201/23 про надання правової допомоги від 12.01.2023 та Додатку №1 до Договору № 119-1201/23 у сумі 9 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги клопотання відповідача про їх зменшення (в апеляційній скарзі), колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Евклід», з покладанням на ТОВ «Шунгіт» обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн., відповідно в решті заяви про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

При цьому підстав для відмови в повному обсязі у задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів не вбачає.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на всі обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення клопотання позивача щодо стягнення з відповідача 14 926,00 грн витрат на правничу допомогу.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, а позивачем не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі № 904/741/23 підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі № 904/741/23 задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі № 904/741/23 скасувати.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВКЛІД" про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ" (49041, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокодацька, буд. 5, ідентифікаційний код 34316747) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВКЛІД" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, ідентифікаційний код 38193397) 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти клопотання відмовити.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя Е.В. Орєшкіна