Постанова

від 09.08.2023 по справі 904/1143/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023 року м. Дніпро Справа № 904/1143/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів:Орєшкіної Е.В., Чус О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023р. (суддя Кеся Н.Б., м.Дніпро, повний текст рішення складено 10.05.2023р.) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС-Плюс", м.Павлоград Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград Дніпропетровська область

про стягнення 136 307,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДС-Плюс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", в якому просив стягнути на свою користь неоплачені виконані підрядні роботи по договору №10220-ПУ-УМТС-У від 23.12.2021р., у розмірі суми: основної суми не оплаченої виконаної підрядної роботи - 56 745,60 грн, неустойки в розмірі облікової ставки НБУ діючої на момент порушення зобов`язань, від вартості виконаних робіт, за яким порушено термін оплати (з урахуванням ПДВ) - 79 561,75 грн, загальної суми: 136 307,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №10220-ПУ-УМТС-У від 23.12.2021р. в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 56 745,60 грн. На підставі пункту 7.4. договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за виконані роботи у розмірі 79 561,75 грн за загальний період з 25.03.2022р. по 20.02.2023р.

Заперечуючи проти заявлених вимог, Відповідач зазначив, що Позивач нараховує неустойку за 333 дні прострочення оплати з боку Відповідача. Відповідно до п. 2.4.2 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 23.03.2022р. сторони дійшли згоди, що строк розрахунку за Актом приймання виконаних робіт № 3 від 18.03.2022р. на загальну суму 333269,26 грн з урахуванням ПДВ настає на 5 (п`ятий) календарний день з моменту його підписання. Виходячи з умов Договору в частині строку оплати, вона повинна була бути здійснена не пізніше 23.03.2022р. З урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, кінцева дата шестимісячного строку для нарахування пені становить 19.09.2022р. Відповідач зазначив, що пеня на суму боргу 56 745,60 грн повинна бути розрахована за період з 24.03.2022р. по 19.09.2022р. та становити 10 680,61 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023р. позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС-Плюс" неоплачені виконані підрядні роботи по договору №10220-ПУ-УМТС-У від 23.12.2021р. у розмірі 56 745,60 грн, пені у розмірі 21 843,17 грн та 1 547,48 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023р. в частині стягнення пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних вимог. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що частково не погоджується з таким рішенням суду, вважає його винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України спричинило кризу в усіх галузях життя та економіки українців. Деякі підприємства групи ДТЕК знаходяться під обстрілами, на тимчасово окупованих територіях, у той час, як підприємства групи ДТЕК є важливою частиною механізму, що забезпечує функціонування критичної інфраструктури України.

Апелянт звертає увагу, що згідно Витягу з Наказу Міненерго від 07.09.2022р. №1-ДСК "Про затвердження Переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури", усі шахти ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" віднесено до об`єктів критичної інфраструктури.

Апелянт посилається на те, що Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.00-7.1 від 28.02.2022р. засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Також вказує на те, що згідно з п. 8.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором, якщо це є наслідком форс-мажорних обставин/обставин непереборної сили та їх наслідків, що безпосередньо впливають на виконання договору. За п. 8.2. договору, форс-мажорними обставинами є, зокрема, і війна, в тому числі непроголошена, збройний конфлікт, в тому числі атаки, військова мобілізація, воєнні дії.

За твердженням апелянта, враховуючи ТПП України про те, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, то розглядати оплату за Договором №10220-ПУ-УМТС-У від 23.12.2021р., строк якого настав 19.04.2022р., тобто після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, оголошення воєнного стану та засвідчення ТПП України настання форс-мажорних обставин, що тривають і станом на дату складання апеляційної скарги, вимога Позивач є незаконними та необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС-Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Зокрема Позивач посилається на те, що форс-мажорними в Україні є ряд надзвичайних та невідворотних обставин, в тому числі й збройний конфлікт, військові дії, неоголошена війна. 28.02.2022р. Торгово-промислова палата розмістила на своєму офіційному сайті лист, яким засвідчила, що збройна агресія РФ є форс-мажорною обставиною в контексті українського законодавства. Однак, цілком зрозуміло, що такий лист не завжди може бути виправданим для невиконання взятих на себе зобов`язань. І лише в сукупності з іншими належними та допустимими доказами він може засвідчити існування форс-мажорних обставин мати доказову силу в суді. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Також звертає увагу суду на той факт, що Дніпропетровська область, а саме м. Павлоград не входить до переліку, де ведуться бойові дії.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1143/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023р. по справі № 904/1143/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

15.06.2023р. матеріали справи № 904/1143/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2023р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023р. у справі №904/1143/23 залишити без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів оплати судового збору, у розмірі 4026,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2023р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

23.12.2021р. між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДС-Плюс" (Підрядник) укладено договір № 10220-ПУ-УМПС-У (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Підрядник зобов`язується виконати наступні підрядні роботи: погашення гірничих виробок (далі - роботи) Східного крила на шахті "Ювілейна" ВП "Шахтоуправління "Першотравенське" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" відповідно до умов даного Договору. Роботи виконувані, по даному Договору, мають код виду діяльності 43.99.

За пунктом 1.2. Договору Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно сплатити виконанні Підрядником роботи.

Місце виконання робіт: Дніпропетровська обл., смт. Петропавлівка, вул. Степна, 1, шахта "Ювілейна" ВП "Шахтоуправління "Першотравенське" (п. 1.5. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору вартість робіт по Договору узгоджується сторонами в розрахунку договірних цін (Додаток №3.1 та №3.2), які є невід`ємними частинами даного договору.

Вартість робіт по Договірній ціні (Додаток №3.1) складає 4 906 646,69 грн в тому числі ПДВ 20% - 817 774,45 грн.

Вартість робіт по Договірній ціні (Додаток №3.2) складає 6 307 853,30 грн в тому числі ПДВ 20% - 1 051 308,88 грн.

Загальна вартість складає 11 214 499,99 грн в тому числі ПДВ 20% - 1 869 083,33 грн.

Підрядник приймає на себе зобов`язання по незмінності (фіксації) ціни/вартості робіт за Договором до закінчення строку його дії.

Договірна ціна та вартість виконаних робіт визначаються у відповідності з вимогами ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва для твердої договірної ціни".

Відповідно до п. 2.4. Договору оплата робіт, виконаних Підрядником здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок Підрядника на 30 календарний день з часу підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт (за формою №КБ-2В), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (за формою №КБ-3). У разі якщо строк сплати є неплатіжний день, сплата здійснюється на наступний банківський день.

Замовник зобов`язався прийняти та сплатити належно виконанні роботи у відповідності з вимогами даного Договору (п. 3.1.7. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору строк виконання всіх робіт розпочинається протягом 5 к.д. з часу підписання даного Договору. Закінчення робіт - 31.12.2022р. Роботи виконуються згідно затвердженого сторонами Графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №2). Сторони погодили, що етапом робіт є виконання робіт у календарному місяці.

У п. 6.1. Договору визначено, що приймання виконаних робіт здійснюється сторонами з оформленням Акту приймання виконаних робіт (за формою №КБ-2В), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (за формою №КБ-3), підписуваним уповноваженою особою з обох сторін. До Акту приймання виконаних робіт Підрядник надає затверджену сторонами Довідку про матеріали Замовника, споживаних Підрядником для виконання даних робіт.

Цей Договір вступає в силу в день його підписання обома сторонами та діє до 30.06.2023р., а у випадку неналежного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання (п. 9.1. Договору).

Відповідно до додаткової угоди №3 від 23.03.2022р. до Договору №10220-ПУ-УМТС-У від 23.12.2021р. сторони дійшли згоди внести у Договір такі зміни: "1. Пункт 2.4. Договору доповнити пунктом 2.4.2. наступного змісту - 2.4.2. Сторони дійшли згоди, що строк розрахунку по Акту приймання виконання підрядних робіт №3 від 18.03.2022р., на загальну суму 335 269,26 грн з урахуванням ПДВ наступає на 5 (п`ятий) календарний день з моменту його підписання".

Згідно з додатковою угодою №4 від 19.05.2022р. до Договору №10220-ПУ-УМТС-У від 23.12.2021р. сторони дійшли згоди внести у Договір такі зміни:

1. Пункт 2.1. Договору змінити та викласти в новій редакції:

2.1. Вартість робіт за Договором узгоджується сторонами у розрахунку Договірних цін (Додаток №3.1, №3.2), які є невід`ємною частиною даного Договору.

Вартість робіт за Договірною ціною (Додаток №3.1) складає 2 392 030,69 грн, у тому числі ПДВ - 20% - 398 671,78 грн.

Вартість робіт за Договірною ціною (Додаток №3.2) складає 6 191 032,56 грн, у тому числі ПДВ - 20% - 1 031 838,76 грн.

Загальна вартість складає 8 583 063,25 грн, у тому числі ПДВ - 20% - 1 430 510,54 грн.

2. Договірні ціни (Додаток №3.1 та 3.2), змінити та викласти у новій редакції. Нові редакції Договірних цін (Додаток №3.1 та №3.2) є невід`ємною частиною Договору та додаються до даної Додаткової угоди.

3. Додаток №2 "Графік виконання робіт", змінити та викласти у новій редакції. Нова редакція Додатку №2 "Графік виконання робіт" є невід`ємною частиною Договору та додається до даної додаткової угоди.

4. Дана додаткова угода є невід`ємною частиною Договору №10220-ПУ-УМТС-У від 23.12.2021р. та вступає в силу з моменту підписання та діє протягом дії Договору.

5. Дана Додаткова угода №4 складена у двох екземплярах, по одному для кожної із сторін та мають однакову юридичну силу.

На виконання умов Договору, Позивачем в березні 2022 року були виконані роботи, а Відповідачем вказані роботи прийняті без зауважень, що підтверджується підписаним обома сторонами Актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2022 року від 18.03.2022р. за формою КБ2-В на суму 335 269,26 грн, у тому числі ПДВ 55 878,21 грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2022 року на суму 335 269,26 грн, у тому числі ПДВ 55 878,21 грн.

Відповідач свої зобов`язання по оплаті вартості отриманих робіт здійснив частково на суму 278 523,66 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №2459622 від 24.03.2022р., внаслідок чого у нього перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 56745,60 грн.

За несвоєчасне виконання зобов`язань, передбачених у п. 2.4. цього Договору, Замовник сплачує Підряднику пеню за кожен день прострочки платежу у розмірі облікової ставки НБУ, діючої в момент прострочки від суми заборгованості (п. 7.4. Договору).

Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 79 561,75 грн, яка нарахована за період з 25.03.2022р. по 20.02.2023р.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача претензію щодо невиконання умов договору №10220-ПУ-УМТС-У від 23.12.2021р. "Погашення гірничих виробок (далі - роботи) Східного крила на шахті "Ювілейна" ВП "Шахтоуправління "Першотравенське" вих.№120 від 20.09.2022р., яку останній отримав 23.09.2022р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також Позивач 11.10.2022р. та 03.11.2022р. направив на адресу Відповідача претензії про сплату заборгованості, які останнім були залишені без відповіді та задоволення.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду, позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення у цій справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено несвоєчасне виконання Відповідачем грошових зобов`язань за договором №10220-ПУ-УМТС-У від 23.12.2021р., позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості в розмірі 56 745,60 грн підлягають задоволенню. Щодо стягнення суми нарахованої Позивачем пені у розмірі 79 561,75 грн, суд першої інстанції встановив, що Позивач не порушив вимог чинного законодавства щодо строків нарахування неустойки, проте при розрахунку суми пені Позивачем не врахований п. 2.4. Договору. За підрахунком суду доведеною є сума пені у розмірі 21 843,17 грн, яка нарахована за період з 19.04.2022р. по 20.02.2023р., в решті пені судом відмовлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за змістом та своєю правовою природою є договором підряду.

Частинами 1 та 2 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк оплати виконаних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт є таким, що настав.

Матеріали справи не містять, а Відповідачем не надано доказів оплати виконаних робіт на суму 56 745,60 грн.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 7.4. Договору сторонами погоджено, що за несвоєчасне виконання зобов`язань, передбачених в п. 2.4. цього Договору, Замовник сплачує Підряднику пеню за кожен день прострочки платежу у розмірі облікової ставки НБУ діючої в момент прострочки, від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок суду першої інстанції пені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня у розмірі 21 843,17 грн за період прострочення з 19.04.2022р. по 20.02.2023р.

Відповідач не заперечує наявність заборгованості перед Позивачем у розмірі 56 745,60 грн. В той же час, Відповідач посилається на наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення договірних зобов`язань через настання форс-мажорних обставин, пов`язаних із введенням на території України воєнного стану.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Пунктом 8.1. Договору сторони обумовили, що звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це сталось внаслідок форс-мажорних обставин/обставин непереборної сили чи їх наслідків, які безпосередньо впливають на виконання Договору.

Пунктом 8.2. Договору сторонами погоджено, що форс-мажорними обставинами/обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно роблять неможливим виконання сторонами зобов`язань, передбачених умовами договору, зобов`язань згідно законодавчих та інших нормативних актів, а саме: війна, в тому числі і не проголошена, загроза війни, військовий конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, враховуючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовими ембарго, міжнародними санкціями, діями іноземного чи внутрішнього ворога, військова мобілізація, військові дії, проведення антитерористичних операцій, дія суспільного ворогу, народні хвилювання, акти тероризму, диверсії, піратство, заворушення, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове виключення, захоплення підприємства, реквізиція, суспільна демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, довготривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень й актів державних органів влади, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту й тому подібне, будь-які інші дії третіх осіб, які прямо або опосередковано роблять неможливим або обмежують повністю, або частково господарську діяльність сторони, неспроможність сторони, яка виникла в результаті впливу будь-якої з вищенаведених обставин, а також обставини, які виникли виключно внаслідок погодних умов і стихійного лиха, а саме: епідемія, епізоотія, сильний шторм, циклон, ураган, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледиця, град, заморозки, землетрус, блискавка, пожежа, засуха, просідання і зсув ґрунту, інше стихійне лихо.

За умовами пункту 8.4. Договору сторона, яка заявила про настання форс-мажорних обставин, повинна надати відповідний документ компетентного органу України.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати" Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

За приписами ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022р. "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На даний час строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжений.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р., що адресований "Всім кого це стосується", відповідно до якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракта, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019р. у справі №917/1053/18, від 09.11.2021р. у справі №913/20/21, від 30.05.2022р. у справі №922/2475/21, від 14.06.2022р. у справі №922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021р. у справі №910/9258/20.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Тобто, при виникненні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що введення воєнного стану, без доведення учасником справи причинно-наслідкового зв`язку між його введенням та неможливістю своєчасного виконання зобов`язання за договором, не свідчить про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Саме по собі посилання відповідача на наявність листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1, як на наявність обставин непереборної сили без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин щодо неможливості виконання зобов`язання перед позивачем.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що у випадку неможливості відповідачем через введення воєнного стану в державі здійснювати підприємницьку діяльність, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з позивачем, змінити умови договору щодо порядку та строків оплати тощо.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу за виконані підрядні роботи за договором, у розмірі 56 745,60 грн. та пені, у розмірі 21 843,17 грн..

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023р. у справі №904/1143/23 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяЕ.В. Орєшкіна

СуддяО.В. Чус