Рішення

від 02.08.2023 по справі 906/41/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/41/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Зоренка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Сікорського Т.Г. - ордер серіяАА №1262482 від 27.12.2022 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівний комбінат-7"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термокерамік-К"

про стягнення 873623,16 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домобудівний комбінат-7" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термокерамік-К" 873623,16 грн, з яких 677899,04 грн основного боргу, 1058,64 грн 3% річних, 113995,50 грн неустойки (згідно п.9.3 договору), 67789,90 грн штрафу згідно п.9.4 договору) та 12880,08 грн штрафу (згідно п.9.5 договору).

Ухвалою від 09.01.2023 суд відкрив провадження у справі №906/41/23 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 08.02.2023.

31.01.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

07.02.2023 від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи через участь представника у розгляді іншої справи.

Ухвалою від 08.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 14.03.2023.

10.03.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.03.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява про оголошення перерви у судовому засіданні з метою забезпечення права відповідача на подання заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою від 14.03.2023 відкладено підготовче засідання на 10.04.2023.

06.04.2023 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

07.04.2023 від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника у розгляді іншої справи.

Ухвалою від 10.04.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, призначив судове засідання на 17.05.2023.

16.05.2023 від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю представника у розгляді іншої справи.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/41/23, призначена на 17.05.2023, в судове засідання не вносилася.

Ухвалою від 30.05.2023 суд призначив судове засідання для розгляду справи на 28.06.2023.

27.06.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю представника у розгляді іншої справи.

Ухвалою від 28.06.2023 суд відклав розгляд справи на 13.07.2023.

11.07.2023 від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника у відпустці з 10 липня по 28 липня 2023 року.

Протокольною ухвалою від 13.07.2023 суд оголосив перерву до 02.08.2023.

Представник позивача у засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, хоча про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується трекінгом відправлення №1000233536265 про вручення 19.07.2023 копії ухвали суду від 13.07.2023 (а.с.158).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термокерамік-К" (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівний комбінат-7" було укладено договір поставки №25/0921 (а.с.11-16).

Відповідач поставив позивачу товар частково на загальну суму 2347100,96 грн, тому переплата з боку позивача на користь відповідача склала 677899,04 грн.

У зв`язку з неповерненням відповідачем попередньої оплати, ТОВ "Домобудівний комбінат-7" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Термокерамік-К" про стягнення 677899,04 грн.

Крім суми основного боргу, позивач, заявив до стягнення з відповідача на підставі п.9.3 договору 113995,50 грн штрафу за порушення строку поставки товару, на підставі п.9.4 договору 67789,90 грн штрафу за порушення строку поставки, на підставі п.9.5 договору 12880,08 грн штрафу за порушення строку повернення невикористаного авансу та на підставі ст.625 ЦК України 1058,64 грн 3% річних.

Відповідач у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 90-96, 122-124) факт укладення з позивачем договору поставки №25/0921 від 25.08.2021 не заперечує. Проте, позовні вимоги заперечує у повному обсязі, посилаючись при цьому на те, що у відповідності до п.4.1 договору поставка товару здійснюється згідно додатку №1 "Графік постачання" від 06.09.2021 до даного договору. Однак, до договору №25/0921 від 25.08.2021 позивачем додано графік постачання від 25.08.2021, тому вказаний графік, на думку відповідача, не є тим документом, що встановлює строки і порядок постачання товару відповідно до вимог п.4.1 договору. У наданому позивачем графіку постачання від 25.08.2021 вказано лише назви місяців, у яких має бути здійснена поставка, без зазначення років, тому неможливо встановити строки виконання зобов`язання та момент їх порушення. Відповідач зсилається на неможливість виконання зобов`язань за вказаним договором, у зв`язку з введенням воєнного стану, який згідно з листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано обставинами непереборної сили, а також з огляду на отримане ним повідомлення від постачальника електроенергії ТОВ "Йе Енергія" про припинення електропостачання з 01.09.2022.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд встановив, що господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними договору поставки №25/0921 від 25.08.2021.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Аналогічні приписи, зі зсиланням на ст. 693 ЦК України, містяться у п. 6.2. договору.

Відповідно до п.1.1 договору поставки постачальник зобов`язується передавати (поставляти) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, а саме - керамічний блок 2,12 НФ фіксованою вартістю - 7291,67 грн (без ПДВ) за тисячу штук на умовах і в порядку, обумовлених цим договором.

Загальна кількість товару складає - 384197 шт., який підлягає продажу за даним договором - сума всіх партій, поставлених в період дії договору і відображених в видаткових накладних (п.1.2 договору).

Згідно з п.4.1 договору поставка товару здійснюється згідно додатку №1 "Графік постачання" від 06.09.2021 до даного договору.

Конкретний час поставки постачальник узгоджує з покупцем за 2 (два) робочих дні до очікуваної дати поставки (п.4.2 договору).

Товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноважними представниками сторін накладних та/або акту приймання-передачі та передачі повного комплекту документів згідно п.2.2, п.5.1 цього договору. Повноваження представника покупця, який отримує товар, підтверджуються довіреністю (п.4.4 договору).

Кількість, найменування та ціна товару вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які надаються до договору та становлять його невід`ємну частину (п.7.1 договору).

Ціна договору становить - 3361725,29 грн разом з ПДВ, що складає 560287,55 грн, суму всіх грошових коштів, вказаних у видаткових накладних на поставлений товар в період дії договору (п.7.2 договору).

Постачальник гарантує збереження ціни товару при умові авансування замовником перерахованих грошових коштів у сумі 90% передоплати від загальної суми постачаємого товару (п.7.3 договору).

Остаточний розрахунок за поставлений товар покупець сплачує в термін до 7 робочих днів (п.7.4 договору).

Відповідно до платіжної інструкції №1093 від 03.09.2021 позивач сплатив відповідачу 3025000,00 грн передоплати згідно договору №25/0921 від 25.08.2021 (а.с.18).

Поставка відповідачем товару на суму 2200100,90 грн підтверджується наступними видатковими накладними: №565 від 11.09.2021 на суму 49000,02 грн, №570 від 12.09.2021 на суму 49000,02 грн, №571 від 12.09.2021 на суму 49000,02 грн, №612 від 18.09.2021 на суму 49000,02 грн, №614 від 18.09.2021 на суму 49000,02 грн, №619 від 19.09.2021 на суму 49000,02 грн, №620 від 19.09.2021 на суму 49000,02 грн, №670 від 27.09.2021 на суму 49000,02 грн, №696 від 01.10.2021 на суму 49000,02 грн, №698 від 02.10.2021 на суму 49000,02 грн, №702 від 02.10.2021 на суму 49000,02 грн, №707 від 04.10.2021 на суму 49000,02 грн, №717 від 05.10.2021 на суму 49000,02 грн, №724 від 06.10.2021 на суму 49000,02 грн, №738 від 08.10.2021 на суму 49000,02 грн, №739 від 08.10.2021 на суму 49000,02 грн, №744 від 09.10.2021 на суму 49000,02 грн, №745 від 09.10.2021 на суму 49000,02 грн, №780 від 15.10.2021 на суму 49000,02 грн, №782 від 16.10.2021 на суму 49000,02 грн, №797 від 19.10.2021 на суму 44100,02 грн, №833 від 23.10.2021 на суму 49000,02 грн, №840 від 23.10.2021 на суму 49000,02 грн, №888 від 29.10.2021 на суму 49000,02 грн, №895 від 30.10.2021 на суму 49000,02 грн, №927 від 02.11.2021 на суму 49000,02 грн, №960 від 06.11.2021 на суму 49000,02 грн, №962 від 06.11.2021 на суму 49000,02 грн, №1055 від 18.11.2021 на суму 49000,02 грн, №1093 від 24.11.2021 на суму 49000,02 грн, №1119 від 27.11.2021 на суму 49000,02 грн, №1148 від 01.12.2021 на суму 49000,02 грн, №1158 від 02.12.2021 на суму 49000,02 грн, №1269 від 20.12.2021 на суму 49000,02 грн, №85 від 31.01.2022 на суму 49000,02 грн, №94 від 02.02.2022 на суму 49000,02 грн, №95 від 03.02.2022 на суму 49000,02 грн, №99 від 03.02.2022 на суму 49000,02 грн, №102 від 04.02.2022 на суму 49000,02 грн, №127 від 07.02.2022 на суму 49000,02 грн, №135 від 08.02.2022 на суму 49000,02 грн, №149 від 09.02.2022 на суму 49000,02 грн, №160 від 10.02.2022 на суму 49000,02 грн, №217 від 16.02.2022 на суму 49000,02 грн, №221 від 17.02.2022 на суму 49000,02 грн (а.с.19-63).

Крім того, позивач підтвердив, що відповідач здійснив поставку товару без підписання видаткових накладних на загальну суму 147000,06 грн, а саме: 22.02.2022 на суму 49000,02 грн, 22.02.2022 на суму 49000,02 грн, 23.02.2022 на суму 49000,02 грн.

У додатку №1 від 25.08.2021 до договору поставки №25/0921 від 25.08.2021 сторони погодили графік постачання (а.с.16).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що згідно з п.4.1 договору поставки поставка товару мала здійснюватися відповідно до графіку постачання від 06.09.2021, а не відповідно до наданого позивачем графіку постачання від 25.08.2021.

При цьому суд враховує те, що договір поставки №25/0921 було укладено між позивачем та відповідачем 25.08.2021 і цим же числом датується Додаток №1 "Графік постачання" до вказаного договору поставки. Обидва документи підписані представниками сторін та скріплені їх печатками. У наданому графіку постачання від 25.08.2021 вказано, що він є додатком №1 до Договору поставки №25/0921 від 25.08.2021. Крім того, відповідачем не надано до суду графік постачання від 06.09.2021, на який він зсилається.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у п.4.1 договору поставки, як пояснював позивач під час розгляду справи, було невірно вказано дату графіку постачання - 06.09.2021 замість 25.08.2021, оскільки іншого графіку постачання, окрім графіку постачання від 25.08.2021, сторони до суду не надали.

Також суд відхиляє заперечення відповідача стосовно того, що у графіку постачання не визначено, у якому році мають відбуватися поставки товару, з огляду на таке.

Договір поставки між сторонами укладено 25.08.2021 та за умовами п.11.2 цей договір діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання постачальником всіх гарантійних зобов`язань, передбачених договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від його виконання.

Додаток №1 "Графік постачання" від 25.08.2021 до вказаного договору поставки встановлює період поставки з вересня по січень. Договір поставки був укладений у серпні 2021 року, тому відповідно до вказаного графіку перша партія товару за договором мала бути поставлена у вересні 2021 року. Вказане також підтверджується тим, що перші партії товару були поставлені відповідачем саме у вересні 2021 року, а наступні партії також згідно наданого графіку постачання у жовтні, листопада, грудні 2021 року та січні 2022 року.

Строк дії договору розпочався 25.08.2021 і закінчився 31.12.2022, тому у додатку до договору - графіку постачання місяці поставок товару наведені у хронологічній послідовності без пропусків, починаючи з вересня по січень, а також беручи до уваги, що саме у такій послідовності відповідач виконував умови договору, то обґрунтованим вбачається висновок про те, що єдиним можливим тлумаченням строків поставки згідно з наявними у матеріалах справи документами є строки поставки з вересня по грудень 2021 року та у січні 2022 року.

Так, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується здійснення позивачем попередньої оплати за товар 03.09.2021 у розмірі 3025000,00 та поставка відповідачем товару позивачу на загальну суму 2347100,96 грн (а.с.18-63), з урахуванням підтверджених позивачем поставок.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки оплаченого позивачем товару або повернення позивачу попередньої оплати на загальну суму 677899,04 грн.

За вказаного суд встановив, що строк дії договору поставки закінчився, а проавансована позивачем кількість товару так і не була поставлена відповідачем у повному обсязі, що має наслідком необхідність повернення відповідачем коштів, на які не був поставлений товар.

Враховуючи, що строк дії договору закінчився 31.12.2022, при цьому згідно з наявним у матеріалах справи графіком постачання (додаток №1 від 25.08.2021 до договору поставки №25/0921 від 25.08.2021) остання поставка мала бути здійснена у січні 2022 року, а фактично остання, однак не остаточна запланована партія товару була поставлена відповідачем 23.02.2022, тому строк виконання зобов`язання станом на визначену позивачем дату - 24.02.2022, є таким, що настав, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 677899,04 грн попередньої оплати за товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Суд враховує при цьому обізнаність відповідача про те, що строк дії договору закінчився 31.12.2022 і у випадку неможливості виконання умов щодо поставки товару, користування отриманими в якості передоплати коштами, є безпідставним, тому останній зобов`язаний був вчинити дії щодо їх повернення позивачу.

Стосовно доводів відповідача про неможливість виконання своїх зобов`язань за договором у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, який згідно з листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано обставинами непереборної сили, та з огляду на отримане ним повідомлення від постачальника електроенергії ТОВ "Йе Енергія" про припинення електропостачання з 01.09.2022, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим договором, якщо воно сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які безпосередньо вплинули на виконання своїх зобов`язань стороною (п.10.1 договору).

Відповідно до п.10.3 договору сторона, що не має можливості належним чином виконати свої зобов`язання за цим договором внаслідок дії форс-мажорних обставин, повинна письмово невідкладно, але не пізніше 5 (п`яти) календарних днів із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв`язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про існуючі перешкоди та їх вплив на виконання зобов`язань за договором.

Згідно з п.10.5 договору існування форс-мажорних обставин повинно бути підтверджено відповідним підрозділом Торгово-промислової палати України протягом 15 днів з моменту їх виникнення. У разі несвоєчасного повідомлення або несвоєчасного підтвердження форс-мажорних обставин, зацікавлена сторона позбавляється права посилатись на форс-мажорні обставини як на підставу для звільнення від відповідальності, передбачену цим договором та/або чинним законодавством.

Суд вказує, що ТПП України своїм листом зазначила про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, однак даний лист не є беззаперечним і єдиним доказом наявності форс-мажору у всіх випадках невиконання договірних відносин і щодо всіх суб`єктів господарювання.

Суд звертає увагу на те, що наявність форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за договором, а може бути лише підставою для звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань.

Згідно зі ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Слід вказати, що особа, яка посилається на настання форс-мажорних обставин для звільнення від відповідальності має довести, що невиконання умов договору було спричинено конкретною об`єктивною обставинною (форс-мажором війною), яка має бути підтверджена відповідним доказами, зокрема, і не в останню чергу сертифікатом ТПП.

Окрім того, повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору;

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про неможливість належним чином виконати свої зобов`язання за цим договором внаслідок дії форс-мажорних обставин як це було передбачено п.10.3 договору поставки. Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду відповідного підтвердження існування форс-мажорних обставин, як це передбачено ст.14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" та п.10.5 договору. З огляду на наведені норми законодавства та на підставі п.10.5 договору поставки у разі несвоєчасного повідомлення або несвоєчасного підтвердження форс-мажорних обставин, відповідач позбавлений права посилатись на форс-мажорні обставини як на підставу для звільнення від відповідальності, передбаченої цим договором та/або чинним законодавством.

Також суд звертає увагу на те, що повідомлення ТОВ "Йе Енергія" відповідача про відключення електроенергії саме по собі не доводить факту, що електропостачання дійсно було припинено. Таке повідомлення є лише інформуванням про намір. Крім того, дата припинення електропостачання - 01.09.2022, як і дата введення воєнного стану - 24.02.2022 є поза межами графіку постачання від 25.08.2021 і не може слугувати підставою, яка впливає на виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором та яка звільняє від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки, згідно з п.9.3 договору у розмірі 113995,50 грн та штрафу за порушення строку поставки більше ніж на 10 календарних днів згідно з п.9.4 договору у розмірі 67789,90 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 ГК України.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з наявним у матеріалах справи графіком постачання (додаток №1 від 25.08.2021 до договору поставки №25/0921 від 25.08.2021), остання поставка мала бути здійснена відповідачем у січні 2022 року, натомість станом на визначену позивачем дату - 24.02.2022, на проавансовану суму у розмірі 677899,04 грн товар відповідач не поставив.

При цьому суд враховує, що здійснення нарахувань штрафних санкцій не на всю суму запланованої та не виконаної поставки, а на її вартість у розмірі проавансованої суми, є правом позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.9.3 договору у разі порушення строку поставки товару, постачальник сплачує покупцю за кожний день прострочення неустойку, яка нараховується у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом терміну прострочення постачання від вартості недопоставленого товару.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи з принципу свободи договору, визначеного ст.627 ЦК України, та приписів ч.1 ст.230 ГК України, сторони в договорі можуть забезпечити виконання негрошового зобов`язання неустойкою.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 113995,50 грн неустойки за період з 24.02.2022 по 24.08.2022 (розрахунок - а.с. 3).

Здійснивши перерахунок неустойки з урахуванням вихідних даних позивача, суд встановив, що обґрунтовано заявлена її сума складає 113849,89 грн. У стягненні 145,61 грн неустойки слід відмовити, оскільки у цій частині позовні вимоги є безпідставними.

Розрахунок здійснено за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Згідно з п.9.4 договору, у разі прострочення постачальника поставки товару більше ніж на 10 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару, поставка якого прострочена.

Тобто, умовами договору поставки сторони погодили у разі порушення термінів строку поставки товару застосування неустойки та штрафу, визначивши при цьому різні підстави для їх нарахування.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 67789,90 грн штрафу за порушення строку поставки більше ніж на 10 календарних днів (розрахунок - а.с. 4).

Перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив, що він є арифметично вірним та обґрунтованим, відповідає умовам договору та чинному законодавству, а тому вимога про стягнення 67789,90 грн штрафу за порушення строку поставки більше ніж на 10 календарних днів підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що згідно з наявним у матеріалах справи графіком постачання (додаток №1 від 25.08.2021 до договору поставки №25/0921 від 25.08.2021), остання поставка мала бути здійснена відповідачем у січні 2022 року. Крім того, здійснення нарахувань штрафних санкцій не на всю суму запланованої та не виконаної поставки, а на її вартість у розмірі проавансованої суми, є правом позивача.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 12880,08 грн штрафу за порушення строку повернення невикористаного авансу на підставі п.9.5 договору та 1058,64 грн 3% річних на підставі ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п.9.5 договору у разі прострочення постачальника з поставки товару більше ніж на 20 календарних днів покупець має право відмовитися від прийняття зобов`язань постачальника за договором. В такому випадку постачальник протягом 10-ти календарних днів з моменту відмови покупця від прийняття зобов`язання здійснює повернення отриманої суми передоплати. Відмова покупця від прийняття зобов`язання не звільняє постачальника від сплати штрафних санкцій.

У випадку прострочення постачальником повернення сум згідно п.9.5 договору, постачальник сплачує покупцю штраф, який визначається в наступному порядку:

P = S x D x 0,1%, де

P - розмір штрафу;

S - сума передоплати, повернення якої прострочено постачальником;

D - кількість днів прострочення.

Проаналізувавши п.9.5 договору поставки, суд прийшов до висновку, що можливість застосування до відповідача штрафу за прострочення поставки товару більше ніж на 20 календарних днів безпосередньо пов`язана з необхідністю відмови позивача від прийняття зобов`язань постачальника за договором та обов`язком відповідача протягом 10-ти календарних днів з моменту відмови покупця від прийняття зобов`язання здійснити повернення отриманої суми передоплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу лист від 28.11.2022 вих. №1-248112022, у якому повідомив останнього про відмову від прийняття зобов`язання ТОВ "Термокерамік-К" за договором поставки №25/0921 від 25.08.2021 на непоставлений товар вартістю 677899,04 грн на підставі п.9.5 цього договору, та вимагав впродовж 10 календарних днів з дати отримання цього листа повернути ТОВ "Домобудівний комбінат-7" отриману передоплату у розмірі 677899,04 грн (а.с.65-69).

Згідно з трекінгом поштових відправлень Укрпошти відповідач отримав вказаний лист 19.12.2022 (а.с.70), тобто у строк до 29.12.2022 відповідач був зобов`язаний повернути позивачу отриману передоплату у розмірі 677899,04 грн.

Разом з тим, позивачем до настання вказаного строку - 29.12.2022 була направлена до суду позовна заява до суду (згідно з відбитком штемпеля на поштовому конверті до суду 27.12.2022).

З урахуванням наведеного, строк виконання відповідачем зобов`язання з урахуванням листа позивача від 28.11.2022 вих. №1-248112022 не настав, тому вимога про стягнення 12880,08 грн штрафу за порушення строку повернення невикористаного авансу на підставі п.9.5 договору заявлена передчасно, тому наразі є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

З розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування 3% річних у розмірі 1058,64 грн позивач здійснив за період з 09.12.2022 по 27.12.2022.

Позивач вказує на те, що починаючи з 09.12.2022 рахується кількість днів з прострочення повернення невикористаного авансу, виходячи при цьому з дати листа - 28.11.2022, але не враховуючи того, що у цьому листі висунуто вимогу відповідачу впродовж 10 календарних днів з дати отримання цього листа повернути ТОВ "Домобудівний комбінат-7" отриману передоплату у розмірі 677899,04 грн, а вказаний лист відповідач отримав лише 19.12.2022, тому строк виконання відповідного зобов`язання настав лише 30.12.2022 після звернення позивача до суду з вказаною позовною заявою і цей строк поза межами періоду, за який позивач нарахував відповідачу 3% річних.

З огляду на наведене, вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період з 09.12.2022 по 27.12.2022 у розмірі 1058,64 грн. є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають частковому задоволенню у розмірі 677899,04 грн попередньої оплати, 113849,89 грн неустойки (згідно п. 9.3 Договору), 67789,90 грн штрафу (згідно п. 9.4 Договору). У стягненні 145,61 грн неустойки (згідно п.9.3 договору), 12880,08 грн штрафу (згідно з п.9.5 договору) та 1058,64 грн 3% річних суд відмовляє.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, суд враховує те, що з позовних вимог у сумі 873623,16 грн позивач мав сплатити 13104,35 грн судового збору.

Однак, згідно з платіжною інструкцією №625 від 21.12.2022 позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив 15436,47 грн, тобто вніс судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пп.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Разом з тим, питання повернення судового збору судом не вирішується, у зв`язку з відсутністю відповідного клопотання позивача, яке останній не позбавлений права подати.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термокерамік-К" (12525, Житомирська область, Коростишівський район, село Мамрин, вул. Залізнодорожна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35144148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівний комбінат-7" (02660, м.Київ, вул. Колекторна, буд. 17, код ЄДРПОУ 38526328)

- 677899,04 грн попередньої оплати;

- 113849,89 грн неустойки (згідно п. 9.3 Договору);

- 67789,90 грн штрафу (згідно п. 9.4 Договору);

- 12893,08 грн судового збору.

3. У стягненні 145,61 грннеустойки (згідно п. 9.3 Договору), 12880,08 грн штрафу (згідно п.9.5 Договору) та 1058,64 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.08.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу

2,3 - сторонам (рек.)