Рішення

від 31.07.2023 по справі 925/26/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. м. Житомир Справа № 925/26/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Зоренко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Єсін П.С. - довіреність від 01.04.2023 та ордер серія АМ №1047318 від 01.04.2023;

прокурор: Рудченко М.М. - посвідчення №071186 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Червоненської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Нафтапрайм"

про стягнення 100745,45 грн.

Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Червоненської селищної ради звернувся до Господарського суду Черкаської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтапрайм" 100745,45 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

Згідно ухвали Господарського суду Черкаської області від 09.01.2023 у справі №925/26/23 позовну заяву Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області вирішено передати за підсудністю на розгляд Господарського суду Житомирської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2023, справу передано для розгляду судді господарського суду Житомирської області Вельмакіній Т.М.

Ухвалою від 06.02.2023 позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Також постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 07.03.2023.

Ухвалою від 07.03.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №925/26/23 до судового розгляду по суті, призначив судове засідання на 06.04.2023.

06.04.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні та необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.

Ухвалою від 06.04.2023 суд відклав розгляд по суті на 17.05.2023.

17.05.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності до позовних вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.06.2018 по 31.12.2019.

17.05.2023 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника селищної ради.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №925/26/23, призначена на 17.05.2023 о 14:30, в судове засідання не вносилась.

26.05.2023 до суду від Бердичівської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності.

Ухвалою від 30.05.2023 суд призначив судове засідання на 28.06.2023.

Протокольною ухвалою суду від 28.06.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 06.07.2023.

Ухвалою від 06.07.2023 суд відклав розгляд справи на 31.07.2023.

Прокурор у засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник позивача у засідання суду не прибув. Однак, 17.05.2023 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника селищної ради, у якій також вказано про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив та підтримав заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.06.2018 по 31.12.2019.

Прокурор заперечив щодо задоволення заяви про застосування строків позовної давності з підстав, викладених у запереченнях на вказану заяву. Вважає, що строк позовної давності не пропущено, оскільки строки позовної давності відповідно до положень п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України продовжуються на строк дії запровадженого з 12.03.2020 на всій території України карантину.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява мотивована тим, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 24.01.2022 №НВ-0000128342022 16.08.2007 відбулася державна реєстрація земельної ділянки комунальної власності площею 0,1100 га з кадастровим номером 1820386600:01:003:0036, місце розташування: Житомирська область, Андрушівський район, Маломошківецька сільська рада, цільове призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: землі житлової та громадської забудови (а.с.52-54).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.01.2022 №295451317 Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтапрайм" належить на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №2041 від 14.07.2014, укладеного між ТОВ "Ассагай" та ТОВ "Нафтапрайм" об`єкт нерухомого майна - АЗС №7 загальною площею 25,8 кв.м за адресою: Житомирська область, Андрушівський район, с.Малі Мошківці, вул.Заводська, буд.66а (а.с.68).

Рішенням Червоненської селищної ради від 21.06.2017 (а.с.51), за результатами розгляду листа ТОВ "Нафтапрайм" вирішено передати земельну ділянку в оренду терміном на 3 (три) роки із земель комунальної власності Червоненської селищної ради загальною площею 0,1100 га з кадастровим номером 1820386600:01:003:0036, яка розташована за адресою: Житомирська область, с. Малі Мошківці, вул. Заводська, 66А, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі зі сплатою оренди в розмірі 10 відсотків від вартості землі згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка буде становити 52539,35 грн в рік (4378,29 грн в місяць).

Однак, як вказує прокурор та не заперечує відповідач, договір не був укладений у зв`язку з тим, що ТОВ "Нафтапрайм" не погоджувалось з приводу відсотку сплати орендної плати за використання вищевказаної земельної ділянки комунальної власності та продовжувало використовувати вищевказану земельну ділянку комунальної власності без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 ЗК України.

Рішенням виконавчого комітету Червоненської селищної ради №32 від 09.04.2021, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, зокрема, створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затверджено її склад та положення про комісію (а.с.23-29).

Враховуючи те, що ТОВ "Нафтапрайм" не погодилося на підписання договору оренди на підставі рішення виконавчого комітету Червоненської селищної ради від 21.06.2017 та не сплачувало орендну плату за користування земельною ділянкою в передбаченому законодавством розмірі, на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих відділом в Андрушівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за актом Комісії від 25.06.2021 нараховано розмір збитків Червоненської селищної ради за використання ТОВ "Нафтапрайм" земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 1820386600:01:003:0036 за період з 01.06.2018 по 01.06.2021 у розмірі 117776,00 грн, що становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за вказаний період (а.с.30).

Рішенням виконавчого комітету Червоненської селищної ради №64 від 29.06.2021 затверджено акт з визначення та відшкодування обсягу збитків власникам землі та землекористувачам від 25.06.2021 (а.с.31).

Червоненською селищною радою направлено ТОВ "Нафтапрайм" повідомлення №549 від 02.07.2021 про нарахування Комісією збитків та запропоновано добровільно відшкодувати їх шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок в 10-денний термін (а.с.32-33).

Однак, ТОВ "Нафтапрайм" із розміром нарахованих Комісією збитків в сумі 117776,00 грн не погодилося та звернулося до Червоненської селищної ради з листом від 21.07.2021 вих №21/07-2021-Ж1 щодо їх перерахунку. У даному листі відповідач вказував також на те, що ТОВ "Нафтапрайм" за період з 01.06.2019 по 01.06.2021 задекларувало та сплатило 43344,97 грн податку на землю з юридичних осіб, на підтвердження чого надано копії податкових декларацій з плати за землю (а.с.34-44).

У зв`язку із зверненням ТОВ "Нафтапрайм" від 21.07.2021 вих. №21/07-2021-Ж1 про перерахунок збитків, з урахуванням Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 та рішення сесії №38 від 17.12.2020 "Про затвердження технічної документації по визначенню нормативно грошової оцінки земель населених пунктів сіл Малі Мошківці та Крилівка", комісія провела перерахунок із визначення обсягу збитків відповідача позивачу, у зв`язку з чим розмір нарахованих збитків Червоненської селищної ради за використання ТОВ "Нафтапрайм" земельної ділянки площею 0,1100 га з кадастровим номером 1820386600:01:003:0036 за період з 01.06.2018 по 01.06.2021 склав 100745,45 грн, про що свідчить акт Комісії №2 від 26.08.2021 (а.с.45-46).

Вказаний акт затверджений рішенням виконавчого комітету Червоненської селищної ради №104 від 28.09.2021 (а.с.47).

Прокурор вказує, що відповідач використовуючи земельну ділянку без належного правового оформлення, тобто без достатньої правової підстави, за рахунок Червоненської селищної ради як власника цієї ділянки зберіг у себе кошти у розмірі 100745,45 грн, які мав сплатити за користування нею, а тому зобов`язаний їх повернути, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Вважає, що відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, упродовж 2018-2021 років, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Разом з тим, подав заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.06.2018 по 31.12.2019, у якій вказує на те, що Червоненська селищна рада була обізнана про порушення свого права з 01.06.2018, тобто з моменту, коли позивач почав нараховувати орендну плату.

Прокурор у запереченнях на клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності стверджує, що строк позовної давності не пропущено, оскільки строки позовної давності відповідно до положень п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України продовжуються на строк дії запровадженого з 12.03.2020 на всій території України карантину.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, з урахуванням наданих пояснень, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає правомірним звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі визначеного ним позивача, при цьому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи таке.

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Згідно з вимогами ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада с. Малі Мошківці, як власник спірної земельної ділянки делегує Червоненській селищній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно зі ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком та відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Фактом не отримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади с. Малі Мошківці як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Як встановлено окружною прокуратурою, орган місцевого самоврядування - Червоненська селищна рада, при наявності порушень інтересів територіальної громади с. Малі Мошківці, а саме факту не сплати ТОВ "Нафтапрайм" плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.

Бердичівською місцевою прокуратурою за результатами опрацювання інформації Червоненської селищної ради від 28.12.2020 за №1435 щодо використання на території селищної ради земельних ділянок комунальної власності без правовстановлюючих документів, серед яких наявна спірна земельна ділянка, яка використовується відповідачем, направлено 25.01.2021 за № 31-90-286вих21 до Червоненської селищної ради лист щодо необхідності створення при виконавчому комітеті сільської ради комісії у відповідності до постанови КМУ №284 від 19.04.1993 для нарахування недоотриманого місцевим бюджетом доходів у виді орендної плати за користування земельних ділянок комунальної власності.

07.04.2021 Бердичівською окружною прокуратурою направлено лист до Червоненської селищної ради за №50-90-328вих21 про вжиття додаткових заходів щодо нарахування Комісією недотриманих місцевим бюджетом доходів, які ТОВ "Нафтапрайм", як користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1820386600:01:003:0036 зберігає без достатніх правових підстав та повинний сплачувати як орендну плату (а.с.20).

Згідно з листом Червоненської селищної ради №317 від 09.04.2021 під час чергового засідання виконавчого комітету Червоненської селищної ради від 09.04.2021 вирішено створити "Комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам" та затверджено "Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам". Також повідомлено, що засідання комісії, яке мало відбутись 09.04.2021 було перенесено у зв`язку з відсутністю секретаря Комісії та представника ТУ Держгеокадастру у Житомирській області (а.с.21).

В подальшому, 28.05.2021 Бердичівською окружною прокуратурою направлено повторний лист до Червоненської селищної ради за №50-90-1001 вих- 21 про вжиття додаткових заходів щодо нарахування Комісією, яка створена при виконавчому комітеті Червоненської селищної ради, недоотриманих місцевим бюджетом доходів, які користувачі сформованих земельних ділянок зберігають без достатніх правових підстав та повинні були сплачувати як орендну плату (а.с.22).

Листом Червоненської селищної ради надійшов лист за №49 від 14.01.2021 направлено матеріали стосовно нарахування Комісією по визначенню розмірів збитків власникам землі і землекористувачам, створеною згідно рішення виконавчого комітету селищної ради №32 від 09.04.2021 збитків ТОВ "Нафтапрайм" для розгляду та вирішення питання щодо вжиття заходів прокурорського реагування (а.с.62).

На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою листом від 25.01.2022 за №50-90-273вих-22 повідомлено Червоненську селищну раду про намір звернутися до суду з позовом до ТОВ "Нафтапрайм" (а.с.63).

Листом за №101 від 04.02.2022 Червоненська селищна рада повідомила, що у зв`язку з недостатнім фінансуванням та великим навантаженням на спеціалістів, селищна рада не має можливості звернутись до суду з пред`явленням позову до ТОВ "Нафтапрайм" та враховуючи викладене просить вжити заходів представницького характеру з метою стягнення 100 745,45 грн. нарахованого Комісією недоотриманого доходу на користь Червоненської селищної ради (а.с.64).

В подальшому на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою повторно листом від 18.10.2022 за №50-90- 3107вих-22 повідомлено Червоненську селищну раду про намір звернутися до суду з позовом до ТОВ "Нафтапрайм" (а.с.65-66).

Листом №959 від 24.11.2022 Червоненська селищна рада повідомила, що у зв`язку з відсутністю багатьох працівників на роботі у зв`язку з виїздом за кордон та мобілізацією, селищна рада не має можливості звернутись до суду з пред`явленням позову до ТОВ "Нафтапрайм" та враховуючи викладене просить вжити заходів представницького характеру з метою стягнення 100 745,45 грн. нарахованого Комісією недоотриманого доходу на користь Червоненської селищної ради. Також, повідомлено про те, що ТОВ ТОВ "Нафтапрайм" не сплачено суму недоотриманого доходу в розмірі 100745,45 грн (а.с.67).

Як передбачено п. І роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 за №04-5/570 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому надано повноваження органу виконавчої влади.

Червоненська селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади жителів с. Малі Мошківці, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права власності.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Тобто, прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Наведена позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на наведене, у даному випадку, прокурор правомірно звернувся з позовом на захист прав та інтересів держави в особі Червоненської селищної ради.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 100745,45 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

За статтею 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Житомирська область, с. Малі Мошківці, вул. Заводська, 66А на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №2041 від 14.07.2014, укладеного між ТОВ "Ассагай" та ТОВ "Нафтапрайм".

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентовано у статті 120 ЗК України. Так, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частини 1,2 статті 120 ЗК України у редакції, чинній на час реєстрації права власності на об`єкт нерухомості). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 ЗК України (у відповідній редакції).

Статтею 79 ЗК України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як зазначалося вище, 21.06.2017 Червоненська селищна рада, за результатами розгляду листа ТОВ "Нафтапрайм" прийняла рішення про передачу товариству в оренду земельну ділянку площею 0,1100 га з кадастровим номером 1820386600:01:003:0036 (а.с.51).

Однак, договір не був укладений у зв`язку з тим, що ТОВ "Нафтапрайм" не погоджувався щодо розміру відсотку сплати орендної плати за використання вищевказаної земельної ділянки комунальної власності (10% від нормативної грошової оцінки).

У справах про стягнення на користь органів місцевого самоврядування безпідставно збережених коштів за користування землею без договору оренди необхідна наявність земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого землекористувачем за рахунок територіальної громади майна (коштів)), основою для визначення розміру якої для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №904/4737/18, від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17.

Відповідно до статті 79 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Спірна земельна ділянка, що знаходиться в користуванні відповідача сформована, має кадастровий номер та визначену площу і є об`єктом цивільних прав.

Згідно з ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов`язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Суд встановив, що фактичне володіння і користування спірною земельною ділянкою має місце в результаті дії договору купівлі-продажу №2041 від 14.07.2014 об`єкта нерухомого майна - АЗС №7 за адресою: Житомирська обл., Андрушівський район, с. Малі Мошківці, вул. Заводська, буд.66а, яка на праві приватної власності належить відповідачу.

Судом взято до уваги, що фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі також не вважається правопорушенням, згідно чинного законодавства.

За вказаного, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні. Їх правове регулювання здійснюється згідно ст. 1212-1214 ЦК України.

Як вбачається зі змісту цих норм, останні підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, ці положення поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України, абз. 4 ч.1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст. 174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи вбачається наявність усіх трьох названих ознак.

Так, судом встановлено, що дійсно відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою площею комунальної власності Червоненської селищної ради загальною площею 0,1100 га з кадастровим номером 1820386600:01:003:0036, яка розташована за адресою: Житомирська область, с. Малі Мошківці, вул. Заводська, 66а.

Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття права приватної власності на підставі договору №2041 від 14.07.2014 об`єкта нерухомого майна - АЗС №7 за адресою: Житомирська обл., Андрушівський район, с. Малі Мошківці, вул. Заводська, буд.66а. Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля, що згідно зі ст. 181 ЦК України є нерухомим майном, органічно та нерозривно пов`язана з цією земельної ділянкою.

Оскільки відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком володіння і користування відповідачем чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, тому відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

Також суд встановив, що правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні, так як реалізація речового права на земельну ділянку, згідно зі ст. 206 ЗК, п. 14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні, так само, як і підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю.

Крім того, суд встановив, що відповідач зберіг майно за рахунок позивача, оскільки власником вказаної земельної ділянки є Червоненська селищна рада відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці Європейського суду з прав людини.

Встановлене не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Частинами 1, 2 статті 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин 1,3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з розрахунком позивача, сума збитків, завданих відповідачем позивачу, за фактичне землекористування без достатніх правових підстав за період з 01.06.2018 по 01.06.2021 становить 100745,45 грн (а.с.46).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Червоненської селищної ради від 26.11.2019 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель розташованих в межах населених пунктів с. Малі Мошківці та с. Крилівка Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області (а.с.55).

Рішенням Червоненської селищної ради від 17.12.2020 №38 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів с. Малі Мошківці Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області, яку введено в дію з 01.01.2021 (а.с.56).

Згідно з витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки, які видані відділом в Андрушівському районі Головного Управління Держгеокадастру в Житомирській області, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки в період з 01.06.2018 по 31.12.2020 складала 525393,50 грн, а в період з 01.01.2021 по 01.06.2021 - 358340,95 грн (а.с.57-61).

На підставі вказаних витягів комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам було проведено відповідні розрахунки, зафіксовані а Акті №2 з визначення та відшкодування обсягу збитків власникам землі та землекористувачам від 26.08.2021 (а.с.45-46).

Надаючи оцінку обгрунтованості заявленої до стягнення на основі вказаного розрахунку сумі безпідставно збережених коштів, з урахуванням заперечень відповідача, суд враховує, що застосована при здійсненні цього розрахунку ставка орендної плати у розмірі 10% від вартості землі узгоджується з приписами ст. 288 Податкового кодексу України, оскільки не перевищує 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Також суд враховує, що хоч між позивачем та відповідачем так і не було укладено договір оренди спірної земельної ділянки, однак, рішення Червоненської селищної ради від 21.06.2017 "Про передачу земельної ділянки в оренду", яким визначено орендну плату в розмірі 10% від вартості землі, та рішення виконавчого комітету Червоненської селищної ради №104 від 28.09.2021 "Про затвердження акту з визначення та відшкодування обсягу збитків власникам землі та землекористувачам" на час вирішення спору є чинними.

Перевіряючи розрахунок заявлених збитків суд також враховує, що останній здійснений позивачем без урахування податку на землю з юридичних осіб, оскільки цей податок сплачувався відповідачем..

З огляду на викладене, суд встановив, що порядок розрахунку розміру безпідставно збережених коштів, внаслідок фактичного користування земельною ділянкою відповідає визначеному у ст. 288, 289 ПК України порядку нарахування орендної плати.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за період з 01.06.2018 по 31.05.2021 (включно), суд встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірними, тому вимога про стягнення 100745,45 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за вказаний період є правомірною.

Стосовно заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності до позовних вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.06.2018 по 31.12.2019, то суд звертає увагу на те, що заява про застосування строків позовної давності стосується лише позовних вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.06.2018 по 31.12.2019, що представник останнього підтвердив у судовому засіданні.

Вказана заява обґрунтована тим, що строк позовної давності в частині стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.06.2018 по 31.12.2019 пропущений, оскільки Червоненська селищна рада була обізнана про порушення свого права з 01.06.2018, тобто з моменту, коли позивач почав нараховувати орендну плату.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст.267 ЦК України передбачено можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Згідно зі статтями 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд враховує те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 726, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, продовжено до 30.06.2023 згідно з постановами Кабінету Міністрів України №239 від 25.03.2020, №291 від 22.04.2020, №343 від 04.05.2020, №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1423 від 23.12.2022, №383 від 25.04.2023.

Судом встановлено, що Червоненською селищною радою здійснено нарахування розміру безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки за період з 01.06.2018. Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом 29.12.2022. Ухвалою від 06.02.2023 суд відкрив провадження у справі. При цьому карантин на всій території України запроваджено з 12.03.2020 та діяв карантин до 30.06.2023.

Таким чином, встановлена статтею 257 ЦК України загальна позовна давність тривалістю у три роки, продовжена на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями), а тому підстави для застосування судом позовної давності за заявою представника відповідача у справі до позовних вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.06.2018 по 31.12.2019 відсутні, оскільки строк позовної давності у цих правовідносинах не є пропущеним.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у розмірі 100745,45 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

З огляду на задоволення позовних вимог, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь особи, яка його сплачувала, в даному випадку - Житомирської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Нафтапрайм" (18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Святотроїцька, буд. 55А, ід. код 40641169) на користь Червоненської селищної ради (13434, Житомирська обл., Бердичівський р-н, р-н, смт Червоне, вул. Миру, буд. 28, ід. код 04346793):

- 100745,45 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Нафтапрайм" (18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Святотроїцька, буд. 55А, ід. код 40641169) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ід. код 02909950) 2481,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.08.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2 - Бердичівській окружній прокуратурі Житомирської області - prokberd@zhit.gp.gov.ua;

3 - прокуратурі Жит.обл. - sekretariat@zhit.gp.gov.ua;

4 - позивачу (рек.) + chervone_rada@ukr.net;

5 - відповідачу (рек.).