Рішення

від 01.08.2023 по справі 910/3809/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023Справа № 910/3809/23Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК.ЮА"

до Фізичної особи-підприємця Матвеєвої Олени Василівни

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання договору припиненим

Представники:

від позивача: Стеченко Я.В.

від відповідача: Федін О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Док.ЮА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Матвеєвої Олени Василівни про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання договору припиненим.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором суборенди №КА/ССО/А5-01/МШ у частині підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення за адресою м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6, літери А,А' та порушенням права позивача на доступ до орендованого приміщення для звільнення його від свого майна після припинення відносин суборенди, з огляду на що позивач просить суд визнати договір припиненим з 21.06.2022 та витребувати із незаконного володіння відповідача майно, у кількості 54 одиниці загальною вартістю 1 089 315,91 грн, яке залишилось в опечатаному відповідачем приміщенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 позовну заяву залишено без руху.

28.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 02.05.2023.

02.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про надання додаткових пояснень.

У підготовче засідання 02.05.2023 прибув представник позивача, представники відповідача в підготовче засідання не прибули.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 02.05.2023 судом задоволено клопотання відповідача, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 30.05.2023.

29.05.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.

У підготовче засідання 30.05.2023 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.06.2023.

14.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

21.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовче засідання 27.06.2023 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.07.2023.

03.07.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовче засідання 04.07.2023 прибули представники сторін.

У підготовчому засіданні 04.07.2023 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2023.

У судове засідання 01.08.2023 прибули представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 01.08.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 між Фізичною особою-підприємцем Матвеєвою Оленою Василівною (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Док.ЮА» (суборендар) укладено Договір суборенди №КА/ССО/А5-01/МШ, відповідно до п. 1.1 якого орендар зобов`язується передати, а суборендар зобов`язаний прийняти у строкове платне користування приміщення, розташоване в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери А, А') та сплачувати плату за суборенду приміщення, а також інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору суборенди №КА/ССО/А5-01/МШ від 25.06.2020 договір суборенди вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом строку суборенди приміщення, вказаного в Додатку №1, а в частині зобов`язань фінансового характеру (щодо здійснення платежів і розрахунків) - до моменту їх повного виконання.

У Додатку №1 до Договору суборенди №КА/ССО/А5-01/МШ від 25.06.2020 сторони погодили, що строк суборенди становить 35 місяців з дати підписання акту приймання-передачі приміщення суборендарю. Дата початку суборенди і дата передачі приміщення суборендарю зазначається в акті приймання-передачі, але не пізніше 30.06.2020.

Строк суборенди починає свій перебіг з моменту передачі приміщення суборендарю (п. 2.2 Договору суборенди №КА/ССО/А5-01/МШ від 25.06.2020).

Відповідно до п. 2.3 Договору суборенди №КА/ССО/А5-01/МШ від 25.06.2020 строк суборенди закінчується у дату, визначену Додатком №1, або у день дострокового розірвання договору (залежно від того, яка дата настане раніше), але у будь-якому випадку не пізніше дати підписання обома сторонами акту приймання-передачі (повернення) приміщення.

Згідно з п. 8.1 Договору суборенди №КА/ССО/А5-01/МШ від 25.06.2020 приміщення передається суборендарю на підставі акту приймання-передачі приміщення що підписується уповноваженими представниками обох сторін, після чого акт стає невід`ємною частиною цього договору.

У п. 8.5 Договору суборенди №КА/ССО/А5-01/МШ від 25.06.2020 сторони погодили, що повернення приміщення підтверджується актом приймання-передачі (повернення) приміщення, що підписується уповноваженими представниками обох сторін, після чого акт стає невід`ємною частиною цього договору. Якщо суборендар без поважної причини не забезпечує присутність свого представника для підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення, орендар має право направити суборендарю повідомлення з вимогою забезпечити підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення. П`ятий календарний день з дня направлення суборендарю повідомлення вважатиметься датою підписання суборендарем акту приймання-передачі (повернення) приміщення за цим договором.

Дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що за актом приймання-передачі приміщення від 30.06.2020 відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування приміщення, розташоване в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери А, А'), площею 215,78 кв.м.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що у зв`язку з веденням активних бойових дій в м. Києві, враховуючи реальну небезпеку пересування містом та відвідування офісу, 24 лютого 2022 року позивач своїм Наказом запровадив дистанційну роботу на підприємстві до закінчення воєнного стану в Україні. На підприємстві діє режим дистанційної роботи по сьогоднішній день.

Позивач зазначає, що за даними Міністерства оборони України та Збройних сил України існує загроза нанесення ракетно-бомбових ударів по великих містах України, м. Києву та промисловій інфраструктурі. Статистичні дані повітряних тривог в м. Києві свідчать про високий рівень такої загрози. Гарантувати виконання вищезазначених умов Договору, в частині безпеки життя та здоров`я співробітників та клієнтів підприємства, цілісності Приміщення в умовах воєнного стану, не вбачається можливим.

Позивач своїм листом від 01.03.2022 повідомив відповідача про настання форс-мажорних обставин, через що орендоване приміщення не може використовуватися за його призначенням, а саме: для розміщення офісу та роботи працівників, через наявну пряму загрозу їхньому життю та здоров`ю.

Як вказує ТОВ "Док.ЮА", орендар не заперечив настання форс-мажорних обставин та звільнив позивача від плати за приміщення.

Таким чином, за твердженням позивача, зазначені факти свідчать про істотну зміну обставин, які не могли передбачити сторони Договору та які безпосередньо впливають на виконання позивачем Договору, та призвели до неможливості використання предмета суборенди у відповідності до умов Договору та господарської діяльності позивача.

Зазначене підтверджується, зокрема, висновком Торгово-промислової палати України №В-304 від 16.08.2022 про настання істотної зміни обставин, що складаються з сукупності негативних факторів, обставин непереборної сили, форс-мажорних обставин, копію якого позивач надіслав на адресу відповідача разом з листом №20220829-1.

Позивач направ відповідачу лист №20220610-1 від 10.06.2022 із повідомленням про припинення дії Договору з 21.06.2022, вимогою про зарахування і повернення різниці сплаченого позивачем гарантійного платежу.

Однак, як стверджує ТОВ "Док.ЮА", відповідач не надав відповіді на зазначений лист та повідомлення про припинення дії Договору, у зв`язку із чим позивач направив лист №20220705-1 від 05.07.2022 із нагадуванням про припинення дії Договору з 21.06.2022 та вимогою направити 19.07.2022 о 12 годині 00 хвилин уповноваженого представника для огляду приміщення та підписання Акту приймання-передачі (повернення) приміщення за місцезнаходженням приміщення.

Позивач зазначає, що 19.07.2022 о 12 годині 00 хвилин уповноважений представник позивача з`явився за місцезнаходженням приміщення для огляду та підписання Акту приймання-передачі (повернення) приміщення. Уповноважений представник відповідача не з`явився. Крім того, доступ до приміщення досі був обмежений - опломбоване та повішені ланцюги на вхідних дверях.

19.07.2022 о 12 годині 45 хвилин уповноваженим представником позивача у складі комісії було складено Акт про неявку уповноваженого представника відповідача та посвідчення факту, що доступ до приміщення обмежено.

Листом № 20220719-1 від 19.07.2022 суборендар надіслав орендарю копію Акту від 19.07.2022 та оригінал Акту приймання передачі (повернення) приміщення (два екземпляри з підписом і печаткою Суборендаря) із вимогою підписати Акт приймання-передачі (повернення) приміщення.

Втім, яка вказує позивач, всупереч умовам Договору суборенди №КА/ССО/А5-01/МШ від 25.06.2020 відповідач не надіслав підписаний Акт приймання передачі (повернення) приміщення.

Крім того, відповідно до п.8.6. Договору не пізніше останнього дня строку дії цього Договору (у т.ч. у разі його дострокового припинення) Суборендар зобов`язаний за власний рахунок без пошкодження Приміщення і Майнового комплексу звільнити Приміщення від власного майна та повернути Приміщення Орендарю у стані не гіршому за той, у якому Приміщення було передано Суборендарю у користування з урахуванням нормального зносу. Суборендар повинен за власний рахунок вивезти з Приміщення все своє майно, товари та обладнання, якщо їх можливо відділити без шкоди для Приміщення, конструкцій, стін та інших елементів Майнового комплексу.

Однак, як вказує позивач, відповідач обмежив можливість позивача в доступі до приміщення для його звільнення від майна - опечатав вхідні двері (нанесена клейка стрічка) та додатково повісив ланцюги на вхідні двері.

З метою отримання доступу до приміщення і звільнення його від власного майна, позивач звернувся до орендаря із вимогою №20220516-1 від 16.05.2022 р. про припинення порушення прав суборендаря та відновлення доступу до приміщення і речей.

Однак, як стверджує ТОВ "Док.ЮА", відповідач відповіді не надав, доступу позивачу до приміщення не забезпечив.

За таких обставин, позивач просить суд визнати Договір суборенди №КА/ССО/А5-01/МШ від 25.06.2020 між ТОВ "Док.ЮА" та ФОП Матвеєва О.В. припиненим з 21.06.2022 та витребувати із незаконного володіння відповідача майно позивача, а саме:

- багатофункціональний пристрій HP LaserJet Pro M426dw with Wi-Fi (F6W13A) - 1 шт;

- коммутатор сетевой TP-LINK T1600G-28PS - 1 шт;

- комп`ютер ARTLINE Home H25 v02 - 2 шт;

- комп`ютер Lenovo C40-30 (F0B4005URK) Black - 1 шт;

- маршрутизатор Mikrotik CCR1036-12G-45 - 1 шт;

- монітор 21.5 Philips V-line 226V4LSB/01 - 2 шт;

- монітор 27" Philips E-Line 276E8VJSB/00 - 2 шт;

- монітор Dell P2719H (210-APXF) - 6 шт;

- ноутбук Acer Aspire 7 A715-75G (NH.Q09AEU.009) - 2 шт;

- ноутбук Acer Spin 3 SP313-51N (NX.A6CEU.00C) - 1 шт;

- ноутбук Dell Inspiron 3580 (3580Fі78S2R5M-LBK) - 2 шт;

- ноутбук Dell Inspiron 3593 (І3558S2NIL-75S) - 1 шт;

- ноутбук Dell Vostro 3591 (N3503 VN3591EMEA01-2101-UBU) - 1 шт;

- ноутбук HP 15-db1001ua 15.6FHD IPS AG/AMD Ryzen 5 3500U/8/256F/int/DOS 7BK84EA - 1 шт;

- ноутбук HP 250 G7 (6UK94EA) - 1 шт;

- ноутбук НР ProBook 450 G7 (6YY26AV _ITM4) - 1 шт;

- ноутбук Lenovo IdeaPad 5 15ІTL05 (82FG00K4RA) - 1 шт;

- ноутбук Lenovo IdeaPad 530S-14 (81H1004LRA) - 2 шт;

- ноутбук Lenovo IdeaPad 530S-14ARR (81H1004LRA) Liquid Blue - 1 шт;

- ноутбук Lenovo IdeaPad C340-14(81N6005WRA) - 1 шт;

- ноутбук Lenovo IdeaPad C340-15(81N5008CRA) - 2 шт;

- ноутбук Lenovo IdeaPad C340-15(81N5008JRA) - 6 шт;

- ноутбук Lenovo IdeaPad S530-13(81J700ETRA) - 2 шт;

- ноутбук Lenovo IdeaPad S530-13(81J700FIRA) - 1 шт;

- ноутбук Lenovo ThinkPad E590(20NB0068RT) - 2 шт;

- ноутбук Lenovo V130-15 (81HN00NHRA) - 1 шт;

- ноутбук Lenovo V15 (82C500HRRRA) - 2 шт;

- ИБП Legrand DAKER DK Plus 2000 - 1 шт;

- SSD накопичувач Samsung 750 EVO 120GB 2.5" SATA III TLC - 2 шт;

- USB-xaб REAL-EL CQ-700 Space Grey (EL12311002) - 1 шт;

- USB-xaб Satechi Type-C (ST-TCMA2M) - 1 шт;

- концентратор Vention USB3.1 Type-C --> HDMI/USB 3.0x3/RJ45/PD||100W Hub 6-in-1 (TOHHB) - 3 шт;

- крісло AMF Біт Сітка Чорне (116002) - 1 шт;

- крісло офісне 3620091 - 10 шт;

- крісло Примтекс Плюс - 4 шт;

- крісло Примтекс Плюс Prestige GТS C-11 Black - 1 шт;

- монитор Dell S2721HGF (210-AWYY) - 3 шт;

- наушники Sennheiser Comm PC 8 USB (504197) - 38 шт;

- ноутбук ASUS K513EQ-BQ186 (90NB0SK1-M02360) - 2 шт;

- ноутбук НР 250 G7 (213S0ES) - 2 шт;

- пам`ять Crucial Ballistix Sport DDR3-1600 8192MB PC3-12800 (Kit of 2x4096) (BLS2CP4G3D1609DS1S00CEU) - 1 шт;

- пам`ять Goodram SODIMM DDR3-1600 8192MB PC3-12800 - 4 шт;

- проектор ERSON EB-E500 - 1 шт;

- 19" шкаф ZPAS 6U, глуб. 400 мм., сірий колір - 1 шт;

- мобільний телефон Samsung SM-A217F (Galaxy A21s 3/32GB) Black - 1 шт;

- мобільний телефон Xiaomi Redmi 8 3/32GB Sapphire Blue - 1 шт;

- монітор Dell P2419H (210-APWU) - 1 шт;

- патч-панель DIGITUS 19"2U, 48 портов, 5е UTP в сборе DN-91548U - 1 шт;

- ролети тканеві;

- точка доступа Wi-Fi Ubiquiti UAP-AC-PRO - 1 шт;

- кавомашина OCS SAE Lirika - TW901715225507 - 1 шт;

- кавомашина OCS SAE Lirika OTC SIL 230/50 - TW901839449855 - 1 шт;

- кавомашина OCS SAE Lirika OTC SIL 230/50 - TW902026022449 - 1 шт;

- кавомашина OCS SAE Lirika OTC SIL 230/50 - TW902026022460 - 1 шт.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що наразі існує рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/12089/22, яке набрало законної сили, відтак, провадження щодо вимоги про визнання Договору припиненим підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Щодо вимоги про витребування майна, відповідач зазначає, що спірне рухоме майно відсутнє у відповідача та будь-які доказів на підтвердження того, що зазначене майно позивача перебувало чи перебуває у відповідача в матеріалах справи відсутні. Крім того, відповідачем за взаємною згодою з орендодавцем було зменшено строк оренди та підписано акт повернення приміщення від 30.11.2022 з фактичним орендодавцем приміщення (ТОВ «Компанія Пауер»).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна фізична та юридична особа згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

Як встановлено судом, 25.06.2020 між Фізичною особою-підприємцем Матвеєвою Оленою Василівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Док.ЮА» укладено Договір суборенди №КА/ССО/А5-01/МШ, відповідно до п. 1.1 якого орендар зобов`язується передати, а суборендар зобов`язаний прийняти у строкове платне користування приміщення, розташоване в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери А, А') та сплачувати плату за суборенду приміщення, а також інші платежі, передбачені договором.

Судом було встановлено, що за актом приймання-передачі приміщення від 30.06.2020 відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування приміщення, розташоване в нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6 (літери А, А'), площею 215,78 кв.м.

Разом з тим, зважаючи на введення на території України воєнного стану, позивач направ відповідачу лист №20220610-1 від 10.06.2022 із повідомленням про припинення дії Договору з 21.06.2022, вимогою про зарахування і повернення різниці сплаченого позивачем гарантійного платежу.

Як зазначає позивач, порушення його прав (підстави позову у справі № 910/3809/23) полягає в тому, що відповідачем було обмежено можливість доступу до приміщення з метою його звільнення від рухомого майна, належного позивачеві.

Приписами статті 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника.

Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

При цьому, стаття 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Разом з тим стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього. Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Тобто, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

Як було зазначено вище, необхідною умовою для задоволення віндикаційного позову є встановлення обставини вибуття майна з володіння власника та підстави набуття такого майна іншою особою.

Так, позивачем подано до суду, зокрема, оборотно-сальдові відомості, накази про введення в експлуатацію об`єктів необоротних матеріальних активів, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, накази про введення в експлуатацію основного засобу, видаткові накладні, договір оренди обладнання, укладений між ТОВ «Небесна криниця ЛТД» та ТОВ «Док.ЮА» та акт приймання-передачі до вказаного договору.

Разом з тим, суд зазначає, що надані позивачем документи підтверджують обставину набуття спірного майна позивачем на праві власності чи праві оренди та обставину внутрішнього переміщення основних засобів та/або зарахування їх на баланс юридичної особи позивача, однак, жодних належних доказів на підтвердження набуття та утримання спірного майна відповідачем матеріали справи не містять.

Зокрема, не є таким підтвердженням претензія-повідомлення № б/н від 18.05.2022, у якій відповідач посилається на п.п. 16.5 Договору, яким передбачено право орендаря притримати речі суборендаря, що знаходяться в межах суборендованого майна (в тому числі у приміщенні) до виконання суборендарем грошового або іншого зобов`язання в повному обсязі, зважаючи що вказаний лист не містить відомостей щодо того, про яке саме майно в ньому йде мова, а відповідач наявність в нього належного позивачу майна, що є предметом даного спору, заперечує.

Так, судом було зазначено, що майно може вибути з володіння власника фізично або юридично, і в даному випадку позивач зазначає саме про фізичне вибуття майна з його володіння.

Зокрема, позивачем надано копію заяви про вчинення відповідачем кримінального правопорушення № 20220524-1 від 24.05.2022, що полягає в протиправному заволодінні майном підприємства, привласненні або заволодінні чужим майном.

Суд зазначає, що сам по собі факт звернення до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві не свідчить про вчинення відповідачем дій, про які зазначено у заяві (протиправне заволодіння майном, яке позивач просить витребувати в межах господарської справи № 910/3809/23).

Так, суд звертає увагу, що саме до компетенції поліції віднесено обов`язок з`ясування обставин вчинення особою кримінального правопорушення (у даному випадку протиправного заволодіння майном) шляхом проведення відповідних слідчих дій (обшук, допит та інше). Разом з тим, доказів вчинення таких дій, за результатами яких можливо було б встановити, зокрема, обставину перебування спірного майна у відповідача, позивачем до суду не надано.

З огляду на викладене, зважаючи на недоведеність позивачем обставин протиправного заволодіння відповідачем спірним рухомим майном, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги про витребування із незаконного володіння відповідача рухомого майна у кількості 54 одиниці згідно переліку, наведеному вище.

Щодо вимоги про визнання договору припиненим, суд зазначає наступне.

Так, положеннями ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц.

Водночас, вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За наведених обставин вимога про визнання договору припиненим є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення, а тому обраний позивачем спосіб захисту не відповідає належним та ефективним способам захисту.

Так, саме по собі задоволення вказаної вимоги не відновить порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. Встановлення судом такого факту може мати місце лише при розгляді інших вимог, у межах розгляду яких буде встановлюватись дана обставина.

При чому, щодо можливості заявлення такої вимог з метою встановлення юридичної визначеності (наявність/відсутність у позивача обов`язку сплачувати кошти за Договором після 21.06.2022), то суд зазначає, що Фізична особа-підприємець Матвеєва Олена Василівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК.ЮА" про стягнення 721 133,19 грн (справа № 910/13846/22). Предметом заявленого позову є стягнення заборгованості зі сплати суборендної плати, експлуатаційних послуг та компенсації/відшкодування комунальних платежів за період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року включно. Відтак, саме в межах даної справи підлягає встановленню обставина щодо наявності/відсутності у позивача обов`язку сплачувати кошти за зобов`язаннями, що виникли після 21.06.2022.

Стосовно тверджень відповідача про необхідність закриття провадження в даній справі в частині вимог про визнання договору припиненим, зважаючи на наявність рішення у справі № 910/12089/22, суд зазначає про їх необґрунтованість, оскільки, в межах розгляду справи № 910/12089/22 спір не було вирішено по суті, підставою для відмови в позові стало обрання позивачем неефективного способу захисту порушених прав.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на встановлені вище обставини, суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Док.ЮА" до Фізичної особи-підприємця Матвеєвої Олени Василівни про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання договору припиненим, задоволенню не підлягають, відтак, суд відмовляє у позові повністю.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.08.2023

Суддя Ю.В. Картавцева