Ухвала

від 08.08.2023 по справі 910/6799/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

08.08.2023Справа № 910/6799/23

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши

заяву Акціонерного товариства "ОТП Банк"

про забезпечення позову

у справі № 910/6799/23

за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМП-ОЛ» (08135, Київська область, Бучаснький район, село Чайки, вулиця Валентини Чайки, будинок 16).

про стягнення 25 416 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Акціонерне товариство "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення 25 416 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як поручителем, взятих на себе зобов`язань за Договором про надання банківських послуг №СR 21-264/28-2 від 16.04.2021 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Ухвалою Господарського суду міста від 22.05.2023 суд звернувся із запитом до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації щодо надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

26.06.2023 через відділ діловодства суду надійшла відповідь від відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь, в якій підтверджено місце реєстрації ОСОБА_1 за адресою, зазначеною в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 відкрито провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, в порядку статті 50 ГПК України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМП-ОЛ». Підготовче засідання призначено 07.08.2023.

24.07.2023 через відділ діловодства суду від Акціонерне товариство "ОТП Банк" надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд до набрання законної сили рішенням у справі № 910/6799/23 за позовом АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно, належне відповідачу, а саме:

- нежитлове приміщення АДРЕСА_4, реєстраційний номер 1885895980000;

- нежитлова будівля (літ Б) площею 139.2 кв.м. за адресою АДРЕСА_5, реєстраційний номер 1885914980000;

- нежитлове приміщення площею 500.2 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1885750980000;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_6, реєстраційний номер 13460480000;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_7, реєстраційний номер 20348180000;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_8, реєстраційний номер 13035480000;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_9, реєстраційний номер 13035380000;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_10, реєстраційний номер 13526980000;

- нежитлове приміщення НОМЕР_1 площею 55,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 13035580000;

- нежитлове приміщення НОМЕР_2 площею 92,8 кв. м. за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 13336580000.

Разом з тим, суддя Літвінова М.Є. у період з 24.07.2023 по 06.08.2023 перебувала у відпустці.

07.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "ОТП Банк" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана тим, що дії Відповідача щодо передачі в іпотеку належного йому нерухомого майна без згоди АТ «ОТП Банк» спрямовані, з точки зору позивача, на ухилення від виконання обов`язків поручителя за Договором поруки та унеможливлення задоволення вимог кредитора за рахунок наявного у власності Відповідача нерухомого майна. У випадку такого вибуття нерухомого майна з власності Відповідача виконання рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів АТ «ОТП Банк», за захистом яких він звернувся до суду, буде щонайменше істотно ускладнено або навіть унеможливлено.

Відповідач проти заяви про забезпечення позову заперечує та вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення у справі, або про неможливість захисту вказаних прав, свобод та інтересів без вжиття заявлених заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Так, в п. 14 Договору поруки встановлено, що відповідач зобов`язуєтеся не створювати та не дозволяти створювати на користь будь-яких третіх осіб будь-якого виду обтяження щодо майна поручителя без письмової згоди банку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.07.2022 відповідачем та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, посвідчений ПНКМНО Толстіковою О.М., предметом якого є передача відповідачем в іпотеку об`єктів нерухомого майна, що належить йому на праві приватної власності, а саме:

- нежитлове приміщення АДРЕСА_4, реєстраційний номер 1885895980000;

- нежитлова будівля (літ Б) площею 139.2 кв.м. за адресою АДРЕСА_5, реєстраційний номер 1885914980000;

- нежитлове приміщення площею 500.2 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер 1885750980000;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_6, реєстраційний номер 13460480000;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_7, реєстраційний номер 20348180000;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_8, реєстраційний номер 13035480000;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_9, реєстраційний номер 13035380000;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_10, реєстраційний номер 13526980000;

- нежитлове приміщення НОМЕР_1 площею 55,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, реєстраційний номер 13035580000;

- нежитлове приміщення НОМЕР_2 площею 92,8 кв. м. за адресою АДРЕСА_3, реєстраційний номер 13336580000.

Як зазначалось судом вище, позивач вважає, що передача відповідачем в іпотеку вказаного майна без згоди АТ «ОТП Банк» спрямована на ухилення від виконання обов`язків поручителя за Договором поруки та унеможливлення задоволення вимог кредитора за рахунок наявного у власності відповідача нерухомого майна.

Разом з тим, суд не погоджується з викладеним твердженням, оскільки дії відповідача щодо передачі належного йому майна в іпотеку свідчать виключно про ймовірне порушення ним як поручителем умов п. 14 Договору поруки та не можуть бути прийняті судом як беззаперечний доказ того, що ним вчиняються дії на унеможливлення виконання рішення суду у даній справі у випадку його ухвалення на користь позивача.

Судом враховано, що матеріали заяви не містять доказів відсутності у відповідача інших засобів (грошових коштів на рахунках, рухомого та нерухомого майна тощо), за рахунок яких може бути задоволено вимоги кредитора.

Так само, не доведеним є і той факт, що відповідачем вчиняються дії щодо відчуження всього належного йому майна.

При цьому, передача майна в іпотеку ще не свідчить про його відчуження на користь третіх осіб. А також, суд зазначає, якщо передача майна в іпотеку відбулась незаконно і це порушує права АТ «ОТП Банк», останнє не позбавлене можливості на її оскарження, в тому числі в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на відповідне нерухоме майно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Також, недоведеним є твердження заявника про те, що передача майна в іпотеку вчиняється з метою уникнення виконання рішення суду у даній справі у майбутньому, якщо воно буде ухвалено на корить позивача, а не є частиною господарської діяльності відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а обставини, які зазначені в обґрунтування поданої заяви, є лише припущеннями позивача, що не може свідчати про неможливість виконання рішення суду в майбутньому.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ОТП Банк" про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили 08.08.2023 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяМ.Є. Літвінова