Рішення

від 09.08.2023 по справі 910/4803/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.08.2023Справа № 910/4803/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС КОМПЛЕКТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССТРОЙІНЖИНІРИНГ"

про стягнення 401118,96 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССТРОЙІНЖИНІРИНГ" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС КОМПЛЕКТ" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором поставки №0104-1/2021 від 01.04.2021, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань вчасно та повністю оплатити поставлений йому товар.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі, оскільки відповідна ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позові та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Так, до суду повернувся конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, який працівники пошти не змогли вручити відповідачу у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, про що міститься відповідна відмітка.

Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2021 між позивачем як постачальником та відповідачем як покупцем було укладено договір поставки (далі - Договір)

Відповідно до п. 1.1 Договору у відповідності з цим договором постачальник зобов`язується передати у власність покупця Товар, а покупець зобов`язується прийняти цей Товар та сплатити за нього обумовлену вартість на підставі Специфікацій на поставку Товару, які є невід`ємною частиною цього Договору. Сторони обумовлюють вид, кількість, одиницю виміру, ціну та технічні характеристики Товару в Специфікаціях на поставку.

Відповідно до специфікації №13 від 28 січня 2022 року вартість товару - Рейка Р-65 у кількості 22,170 тон - 412362 грн з урахуванням ПДВ. Умови оплати: 100% передплата. Умови поставки ЕХW, склад Продавця м. Дніпро.

Як вбачається з видаткової та товарно-транспортної накладної від 28.01.2022 позивачем було здійснено поставку товару за Договором на суму 412362 грн, яку в свою чергу прийнято відповідачем.

Відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого ним товару на суму 150000 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №66 від 04.02.2022.

У зв`язку із несплатою відповідачем решти суми вартості отриманого ним товару у розмірі 262362 грн позивач звернувся до суду із даним позовом.

Правом на судовий захист відповідач не скористався, та обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Так, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем товару за Договором на суму 412362 грн за видатковою накладною №3 від 28.01.2022 та підтвердження оплати ним лише 150000 грн, проте доказів сплати решти суми товару у розмірі 262362 грн матеріали справи не містять, а отже вимоги позову в цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно із п. 7.2 Договору у разі порушення строків розрахунків, покупець сплачує на користь постачальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Відповідно до п. 7.3 Договору за несвоєчасну оплату протягом 90 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 5% від суми заборгованості, після 120 календарних днів та більше 10% від суми заборгованості.

Позивачем на суму боргу було нараховано відповідачу 70470,96 грн інфляційних втрат нарахованих у період з лютого 2022 року по лютий 2023 рік, 8841,24 грн 3% річних нарахованих у період з 04.02.2022 по 20.03.2023, 33208,56 грн пені нарахованої за період з 19.03.2022 по 03.08.2022 та 10% штрафу у сумі 26236,20 грн.

Заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованих фінансових санкцій відповідачем суду надано не було.

Розрахунок пені та штрафу, доданий позивачем до позову, судом перевірено і визнано обґрунтованим, а їх розмір є доведеним залученими позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку відповідача.

Таким чином, позов в частині стягнення з відповідача 262362 грн боргу, 70470,96 грн інфляційних втрат, 8841,24 грн 3% річних, 26236,20 грн штрафу та 33208,56 грн пені підлягає задоволенню у повному обсязі

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Також, позивачем заявлено до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн.

На підтвердження факту понесення цих витрат позивачем до матеріалів справи додані (у копіях) наступні належні та допустимі докази:

- договір про надання правової допомоги від 17.03.2022 з додатковою угодою №1 до нього від 17.03.2023;

- рахунок-фактура №СФ-0000093 від 20.03.2022 на суму 5000 грн;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 20.03.2023 на суму 5000 грн;

- платіжна інструкція №393 від 20.03.2023 на суму 5000 грн;

- ордер АР №1118054 від 20.03.2023 на надання правничої (правової) допомоги.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 06.02.2020 у справі № 916/1830/19, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.

Відповідачем не було подано заперечень щодо заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на наведені положення процесуального законодавства, враховуючи предмет і підстави позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, проаналізувавши опис наданих позивачу послуг, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, суд вважає розмір заявлених позивачем витрат, таким, що відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у даній справі, а тому покладає на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн.

Керуючись статтями 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССТРОЙІНЖИНІРИНГ" (02098, м. Київ, вул. Юрія Шумського, будинок 5, офіс 372/1; ідентифікаційний код 38211410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС КОМПЛЕКТ" (49041, м. Дніпро, вул. Стартова, будинок 7, офіс 403; ідентифікаційний код 43279837) 262362 (двісті шістдесят дві тисячі триста шістдесят дві) грн боргу, 70470 (сімдесят тисяч чотириста сімдесят) грн 96 коп. інфляційних втрат, 26236 (двадцять шість тисяч двісті тридцять шість) грн 20 коп. штрафу, 33208 (тридцять три тисячі двісті всім) грн 56 коп. пені, 8841 (вісім тисяч вісімсот сорок одну) грн 24 коп 3% річних, 6016 (шість тисяч шістнадцять) грн 78 коп. судового збору та 5000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.