Рішення

від 09.08.2023 по справі 915/782/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року Справа № 915/782/23

м. Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справу

за позовом: Іноземного підприємства "АІС-МИКОЛАЇВ" (54028, м. Миколаїв, вул. Троїцька, б. 242, код ЄДРПОУ 34376062, адреса електронної пошти: ganin_ra@ais.com.ua)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївській глиноземний завод" (57286, Миколаївська область, Вітовський район, с. Галицинове, вул. Набережна, буд. 64; код ЄДРПОУ 33133003)

про: стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Іноземне підприємство "АІС-МИКОЛАЇВ" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх.№6417/23 від 22.05.2023) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївській глиноземний завод" заборгованості за Договором про надання послуг №НГЗ-Д-21-048 від 29.01.2021 в сумі 161532,76 грн, з яких: 19288,47 грн - основний борг, 350,19 грн - пеня 0,5%, 134537,08 грн - пеня 1,5%, 5597,64 грн - інфляційні втрати, 759,38 грн - 3%річних та витрат по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язання за Договором щодо оплати виконаних робіт.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/782/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог п. 7, 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Позивачеві встановлено 10-денний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.

31.05.2023 позивачем подано до господарського суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 05.06.2023 судом постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу визнати малозначною та розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами; визначити відповідачеві 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановити сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

16.06.2023 на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач визнає позовні вимоги в частині наявності заборгованості за виконані ІП "АІС-МИКОЛАЇВ" роботи відповідно до договору № НГЗ-Д-22-095 від 01.02.2022 на суму 19288,47 грн., заперечує проти решти позовних вимог у сумі 140894,10 грн. та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Заперечення відповідача обґрунтовано посиланням на норми ст. 203, 205, 207, 208, 627, 628 ЦК України та мотивовано тим, що тільки у липні 2022 року сторони належним чином оформили акт виконаних робіт № 08100000003 на суму 19288,47 грн, наряд-замовлення № 08100020263, а Позивач - рахунок № 08100015066 та гарантійний талон, що підтверджується електронним листуванням із представником ІП "АІС-МИКОЛАЇВ".

Відповідно до умов договору № НГЗ-Д-22-095 вид, перелік, вартість робіт, матеріалів та запасних частин за договором узгоджується сторонами у наряд-замовлені, розрахунок здійснюється Замовником на підставі рахунку Виконавця (п. п. 1.2, 3,1 договору); факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт (п. 3.5 договору); за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства (п. 4.1 договору); сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором у випадку, якщо це відбулося внаслідок обставин, що перебувають поза сферою впливу сторін (серед яких війна та нормативні акти органів державної влади та управління) (п. 4.2. договору). Штрафні санкції за порушення строку оплати сторонами в договорі не встановлені. 29.06.2022 Відповідачем було отримано лист ІП "АІС-МИКОЛАЇВ" без номеру та дати з проханням до ТОВ "Миколаївській глиноземний завод" погасити заборгованість в сумі 19288,47 грн, згідно з договором № НГЗ-Д-22-095. 11.07.2022 на електронну адресу представника позивача було направлено відповідь ТОВ "Миколаївській глиноземний завод" (№ МГЗ-Вих-01-22-487 від 07.07.2022) на зазначений лист Позивача. У відповіді ТОВ "Миколаївській глиноземний завод", посилаючись на форс-мажорні обставини у вигляді блокування банківських рахунків ТОВ "Миколаївській глиноземний завод" згідно з постановою НБУ № 18 від 24.02.2022 та військової агресії РФ проти України, зазначило про неможливість з незалежних під Відповідача причин виконати грошові зобов`язання за договором № НГЗ-Д-22-095 на суму 19288,47 грн та просило відстрочити оплату боргу на 30 банківських днів після припинення дії обставин непереборної сили. Лист ТОВ «МГЗ» залишився без відповіді Позивача. Відповідач просить суд врахувати, що невизначеність із датами, тривалий строк оформлення договору, акту виконаних робіт, рахунку та несвоєчасний обмін документами на паперовому носії, викликаний ситуацією, яка склалася в України, зупинкою підприємств Позивача та Відповідача, призупиненням трудових договорів із робітниками ТОВ "Миколаївській глиноземний завод", в тому числі із відповідальними виконавцями за договором № НГЗ-Д-22-095. При цьому, відповідач вважає, що твердження Позивача про наявність боргу ТОВ «МГЗ» за договором № НГЗ-Д-21-048 від 29.01.2021 є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності, з огляду на наступне: (1) строк дії договору № НГЗ-Д-22-048 закінчився 31.12.2021 - до узгодження сторонами наряд-замовлення № 08100020263 від 10.01.2022; (2) сторони підписали договір на 2022 рік - № НГЗ-Д-22-095 від 01.02.2022; (3) па підставі договору №НГЗ-Д-22-095 Виконавцем виконані роботи на суму 19288,47 грн, які Замовником не оплачені, що підтверджується сторонами у листах; (4) в акті виконаних робіт №08100000008, наряд-замовленні №08100020263, рахунку №08100015066 та гарантійному талоні відсутнє посилання на договір №НГЗ-Д-22-048.

Щодо попереднього наряд-замовлення №08100020263 від 29.12.2021, доданого Позивачем до позову, Відповідач просить врахувати наступні доводи: (1) оформлення попереднього наряд-замовлення не передбачено жодним з договорів: ані № НГЗ-Д-22-048, ані № ПГЗ-Д-22-095, тому зазначений документ не може бути правовою підставою для виникнення зобов`язань; (2) договори мають однакові за змістом п. п, 1.2 та 3.1, згідно з якими вид, перелік та вартість робіт, матеріалів і запасних частин узгоджується сторонами у наряд-замовленнях. Сторони узгодили обсяг робіт на суму 19288,47 грн в наряд-замовленні № 08100020263 від 10.01.2022; (3) у попередньому наряд-замовленні зазначена зовсім інша сума - 10540,49 грн, яка не співпадає із боргом Відповідача та позовними вимогами Позивача; (4) крім того, попереднє наряд-замовлення не містить підпису повноваженого представника ТОВ «МГЗ» та печатки Відповідача. Таким чином, попереднє наряд-замовлення № 08100020263 від 29.12.2021 не може бути належним доказом, що доводить позовні вимоги Позивача.

Відповідач вважає, що Позивачем безпідставно нараховані штрафні санкції, передбачені договором № НГЗ-Д-21-048, оскільки роботи були виконані ІП "АІС-МИКОЛАЇВ" на підставі договору № НГЗ-Д-22-095, яким штрафні санкції за прострочення строку оплати сторонами не встановлені.

Крім того, відповідно до договору №НГЗ-Д-22-095 оплата робіт здійснюється Замовником протягом п`яти календарних днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт, на підставі рахунку Виконавця (п. 3.2 договору). Оскільки договір № НГЗ-Д-22-095, акт виконаних робіт № 08100000008, рахунок № 08100015066 належним чином були оформлені тільки у липні 2022 року, безпідставним є нарахування Позивачем на суму боргу інфляційних втрат та 3 % річних з 25.01.2022.

27.06.2023 позивачем подано до господарського суду заяву про зменшення суми позовних вимог.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 19288,47 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач не заперечив проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України, з урахуванням перебування головуючого у справі судді у відпустці.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

29.01.2021 між ТОВ "Миколаївській глиноземний завод" (далі - Відповідач, Замовник) та ІП "АІС-МИКОЛАЇВ" (далі - Позивач, Виконавець) було укладено договір про надання послуг № НГЗ-Д-21-048 (далі -Договір).

У відповідності до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконувати роботи, надавати послуги з гарантійного технічного обслуговування, встановлення додаткового обладнання та ремонту автомобіля CHEVROLET NIVA 212300-55LEM, держ. реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль).

Пунктом 3.2. Договору визначено, що розрахунки здійснюються Замовником шляхом зарахування на рахунок Виконавця грошових коштів на протязі 5 (п`яти) календарних днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт на підставі рахунку виконавця та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної на суму зобов`язань з ПДВ Виконавця за відповідним Актом.

Відповідно до п. 5.1. даний Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2021р., а в частині невиконаних зобов`язань сторін, що виникли в період дії Договору, до повного виконання їх сторонами.

01.02.2022 між ТОВ "Миколаївській глиноземний завод" (далі - Відповідач, Замовник) та ІП "АІС-МИКОЛАЇВ" (далі - Позивач, Виконавець) було укладено договір про надання послуг № НГЗ-Д-22-095 (далі -Договір).

У відповідності до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконувати роботи, надавати послуги з гарантійного технічного обслуговування, встановлення додаткового обладнання та ремонту автомобіля CHEVROLET NIVA 212300-55LEM, держ. реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль).

10.01.2022 за результатами проведення планового технічного обслуговування та діагностики Позивач і Відповідача створили наряд-замовленням №08100020263 від 10.01.2022, в якому узгодили вартість наведених робіт, яка склала 19288,47 грн (а.с.9).

10.01.2022 сторонами підписано без зауважень Акт виконаних робіт №08100000008 від 10.01.2022 на суму 19288,47 грн (а.с.8).

19.01.2022 Виконавцем зареєстровано податкову накладну №15 від 10.01.2022 на суму 19288,47 грн, реєстраційний номер 9003669606, про що свідчить квитанція №1 (а.с.6-7).

Предметом спору у даній справі, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, є майнова вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 19288,47 грн.

При вирішені даного спору судом враховано наступне.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Договір укладається внаслідок погоджених дій кількох сторін, що зумовлює певну процедуру його вчинення. Зокрема, процес укладення договору складається із пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції укладення договору другою стороною (акцепт).

Положеннями ч. 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Також згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через:

- ділову переписку - шляхом обміну документами, в тому числі електронними;

- у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).

При цьому договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.

Зі змісту ст. 181 ГК України вбачається, що прийняття пропозиції укладення договору можливе у вигляді конклюдентних дій, тобто здійснення особою, яка отримала оферту, дій з виконання вказаних в ній умов договору.

Підтвердженням прийняття замовлень до виконання є здійснення особою дій на виконання умов певної домовленості, зокрема, таке підтвердження може здійснюватись як шляхом направлення відповідного підтверджуючого повідомлення про прийняття такого замовлення, так і шляхом здійснення поставки товару, виконання певних робіт, надання послуг, вчинення інших дій, що свідчать про волю особи, спрямовану на виконання договору.

Вчинення особою дій, спрямованих на виконання умов договору, має підтверджуватись відповідними документами. Наприклад, при поставці товарів постачальник виписує рахунок-фактуру на його оплату, а покупець приймає цей товар, що підтверджується видатковою накладною з відміткою про отримання товару покупцем. У випадку надання послуг або виконання робіт оформлюються акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг).

Так, підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

Таким чином, якщо документи, якими обмінялись сторони, містять інформацію, яка за своїм змістом відповідає пропозиції однієї сторони укласти певний договір на визначених умовах, та інформацію щодо прийняття такої пропозиції другою стороною або свідчать про вчинення нею дій, що підтверджують прийняття такої пропозиції, договір між сторонами вважається укладеним у письмовій формі.

Сторонами не спростовується наявність між ними договірних відносин щодо проведення ремонтних робіт автомобілів 10.01.2022 року на загальну суму 19288,47грн., а відтак ці обставини не підлягають доведенню в силу положень ч. 1 ст. 75 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання з боку ІП "АІС-МИКОЛАЇВ" робіт по ремонту автомобілів на суму 19288,47 грн, зокрема: нарядом-замовленням №08100020263 від 10.01.2022, актом виконаних робіт №08100000008 від 10.01.2022, податковою накладною №15 від 10.01.2022 та квитанцією про її реєстрацію (а.с. 6-9).

Відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем в сумі 19288,47 грн, доказів оплати заборгованості суду не надав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства не виконано зобов`язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 19288,47 грн обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, законні та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126,129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївській глиноземний завод" (57286, Миколаївська область, Вітовський район, с. Галицинове, вул. Набережна, буд. 64; код ЄДРПОУ 33133003) на користь Іноземного підприємства "АІС-МИКОЛАЇВ" (54028, м. Миколаїв, вул. Троїцька, б. 242, код ЄДРПОУ 34376062, адреса електронної пошти: ganin_ra@ais.com.ua) заборгованість в сумі 19288,47 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Іноземне підприємство "АІС-МИКОЛАЇВ" (54028, м. Миколаїв, вул. Троїцька, б. 242, код ЄДРПОУ 34376062, адреса електронної пошти: ganin_ra@ais.com.ua)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївській глиноземний завод" (57286, Миколаївська область, Вітовський район, с. Галицинове, вул. Набережна, буд. 64; код ЄДРПОУ 33133003).

Судове рішення складено та підписано 09.08.2023 у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці.

Суддя В.О.Ржепецький