Рішення

від 02.08.2023 по справі 924/693/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"02" серпня 2023 р. Справа № 924/693/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до Державної установи "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" м. Хмельницький

про стягнення 95155,24грн основного боргу, 14051,69грн пені, 3550,73грн 3% річних, 27614,63грн інфляційних втрат

За участю:

від позивача: Єгоров В.С. адвокат згідно довіреності №04/08-2022/2 від 04.08.2022 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Сторожук С.О. згідно довіреності від 12.07.2023 та посадової інструкції

З оголошенням перерви в судовому засіданні 25.07.2023.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

02.08.2023 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

26.06.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Державної установи "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" м. Хмельницький про стягнення 95155,24грн основного боргу, 14051,69грн пені, 3550,73грн 3% річних, 27614,63грн інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

Ухвалою суду від 28.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/693/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання по суті на 11:00год. 25.07.2023.

12.07.2023 на адресу суду через службу діловодства від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№05-22/4389/23) із запереченнями.

25.07.2023 в судовому засіданні оголошено перерву на 14:30год. 02.08.2023, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

31.07.2023 на адресу суду відповідачем надіслано клопотання (вх.№05-22/4857/23), в якому просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази по справі, а саме копію Договору про постачання природного газу №211163/21-БО-Т від 15.11.2021, укладеного між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" та Державною установою "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України".

Адресований до суду Договір судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Присутній в судовому засіданні 02.08.2023 (в режимі відеоконференції) представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Присутній в судовому засіданні 02.08.2023 представник відповідача заперечував щодо позовних вимог, а також просив суд зменшити розмір заявлених позивачем нарахувань.

Позиція позивача

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що у відповідача існує заборгованість у сумі 95155,24грн перед позивачем за поставлений природний газ в об`ємі 3940,66куб.м. вартістю 134310,33грн відповідно до публічного типового Договору. Крім цього, у зв`язку із неналежним виконання відповідачем умов Договору в частині оплати спожитого газу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 14051,69грн пені, нарахованої відповідно до п. 4.5 Договору, а також 3550,73грн 3% річних та 27614,63грн інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Зазначає, що відповідача включено до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесено спожитий відповідачем газ до портфеля постачальника "останньої надії", що підтверджується листом Оператора ГТС №ТОВВИХ-22-10366 від 27.09.2022р., інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10) та відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС. Відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого газу виконав не в повному обсязі, відтак заборгованість станом на дату звернення до суду становить 34185,34 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості природного газу, відповідачу нараховано пеню в сумі 5048,19 грн, 3% річних в сумі 851,36 грн. та інфляційні втрати в сумі 8241,99 грн.

З огляду на викладене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про постачання природного газу постачальником "останньої надії" та нараховані за несвоєчасну сплату пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Позивач додатково зазначає, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання, та вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майнових господарських зобов`язань відповідно до статей 173,174,175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно із статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами. Отже, всі відносини між споживачем та постачальником після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015р. № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015р. № 2501.

Щодо заперечень відповідача стосовно нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат позивач вказує, що порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. типового договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, таким чином, зобов`язання зі своєчасної оплати за поставлений з 01.11.2021р. по 22.12.2021р. природний газ мало бути виконано відповідачем до 31.12.2021р. та до 31.01.2022р.

Щодо неможливості оплати заборгованість у 2021 році, позивач заперечив проти таких аргументів відповідача з огляду на те, що закінчення бюджетного періоду не є підставою для звільнення відповідача від розрахунків за отриманий товар та від сплати штрафних санкцій та компенсаційних платежів.

Позивач у відповіді на відзив (вх.№05-22/4609/23 від 20.07.2023р.) вказує, що обставини, на які покликається відповідач у відзиві на позов не звільняють відповідача від обов`язку здійснити своєчасний розрахунок з позивачем, а також сплатити на користь позивача пеню та нарахування, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України (3 % річних та інфляційних втрат), твердження відповідача не відповідають нормам чинного законодавства України, є необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом.

Також позивач заперечує щодо зменшення нарахувань та просить суд їх стягнути у повному обсязі.

Позиція відповідача

У відзиві на позов відповідач зазначає про те, що 12.01.2022 на адресу відповідача від позивача надійшов рахунок №1607 щодо сплати за природний газ у період з 01.12.2021 по 22.12.2021 за спожитий природний газ у сумі 95155,24грн з ПДВ. Згідно з Регламентом роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2021 року та початку 2022 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України №352 від 07.12.2021, граничним терміном здійснення видатків бюджетного 2021 року є 30.12.2021, тому напрвлений позивачем акт приймання-передачі газу №30975 та рахунок на оплату №1607 на адресу відповідача - 12.01.2022, з об`єктивних причин неможливо було оплатити.

Оскільки відповідач є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється у межах одного фінансового року, а перенесення кредиторської заборгованості на наступний рік здійснюється за окремою бюджетною процедурою, яка у даному випадку ускладнена наявністю заборгованості за більше ніж один рік.

У відзиві відповідач також просить суд зменшити розмір неустойки у вигляді пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, у зв`язку із наявністю виключних обставин, які надають суду право на зменшення їх розміру. До відзиву додано додаткові докази в підтвердження викладених обставин та заперечень.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до п. 26 ч. 1ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26 жовтня 2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Державна установа "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" м. Хмельницький є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У відповідності до положень п. 2 гл. 5 р. IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_МАIL_PLR.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС від 27.09.2022 №ТОВВИХ-22-10366 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00012DDR700G; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету ТОВ "ГК"Нафтогаз України" на інформаційній платформі оператора ГТС).

Відповідно до підпункту 19 пункту 1статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24 грудня 2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - "Кодекс ГТС").

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС: інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 гл. 3 р. IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (у даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 гл. 3 р. IV Кодексу ГТС).

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора ГТС № ТОВВИХ-22-10434 від 28.09.2022 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56XS00012DDR700G;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10);

- відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС- кодом 56XS00012DDR700G (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015р. (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633,634,641,642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі за текстом - договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,80 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,80 грн за 1 куб.метр.

З 01 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме: майново-господарських зобов`язань згідно з ст. ст. 173,174,175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 2.1 Договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до п. п. 4.3, 4.4 Договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідно до пункту 4.5 Типового договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач зазначає, що ним виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі.

Так, з 01.11.2021 по 22.12.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 3940,66 куб. м. на загальну суму 134310,33грн.

Рахунок на оплату поставленого природного газу №1607 (за розрахунковий період 1-31 грудня 2021 року) на суму 95155,24грн направлявся на адресу відповідача 17.01.2022, що підтверджується реєстром згрупованих відправлень, проте, останнім такий рахунок залишився безоплатним.

Таким чином у відповідача існує заборгованість перед позивачем за спожитий природній газ на загальну суму 95155,24грн.

09.06.2022 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу №119/4.3-7291-2022 про сплату заборгованості у сумі 95155,24грн, яка залишена останнім без відповіді на належного реагування.

Крім цього, внаслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 14051,69грн пені, 3550,73грн 3% річних та 27614,63грн інфляційних втрат.

Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). При цьому,стаття 12 Цивільного кодексу Українипередбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК Українитастатті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

У пункті 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" зазначено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За приписами ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2501.

Цей правочин є публічним, а його умови-однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити чинну редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму веб - сайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2501.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Відповідно до умов пункту 5.1 Договору споживач має право безоплатно отримувати всю інформацію стосовно прав та обов`язків, обсягів, вільно обирати іншого постачальника та розірвати цей договір, оскаржити неправомірні дії постачальника, тощо. Однак, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження оскарження відповідачем дій постачальника, або рухів по розірванню існуючого Договору. При цьому відповідачу також було відомо і не заперечується факт споживання природного газу в заявлений період на певні обсяги. Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті (загальнодоступне джерело інформації).

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ /оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системі та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

На виконання умов договору позивач направив на адресу відповідача відповідний рахунок на оплату поставленого природного газу. Докази направлення містяться в матеріалах справи, а саме: список згрупованих відправлень від 17.01.2022. При цьому спосіб обміну інформацією може бути обумовлений між постачальником та Споживачем у будь-який спосіб, через електронний кабінет Споживача тощо.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГТС). Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС: інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд зазначає, що вся необхідна інформація була доступна відповідачу і жодних перешкод для здійснення своєчасної оплати за спожитий природний газ не існувало.

Також пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством. Жодним пунктом Договору не ставиться в залежність своєчасність оплати від дати отримання Стороною будь-якого документу, враховуючи той факт що обмін інформацією може бути обумовлений сторонами в будь-який спосіб.

Як вже було встановлено судом, факт споживання та включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується наступними фактами:

1. Листом оператора ГТС від 27.09.2022 № ТОВВИХ-22-10366 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS00012DDR700G;

2. Інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів

постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма № 10);

3. Відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІСкодом 56ХS00012DDR700G (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Отже, постачальник виконав свої зобов`язання в повному обсязі та своєчасно поставив газ на суму 95155,24грн.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувало, жодних доказів оплати спожитого газу не надало, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз України" в частині примусового стягнення з відповідача 95155,24 грн основного боргу за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3550,73грн 3% річних та 27614,63грн інфляційних втрат, судом враховується таке.

Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням встановленої судом граничної дати оплати поставленого природного газу, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті отриманого газу.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи визначений позивачем період нарахування, зважаючи на строк оплати визначений п. 4.4 Типового договору, суд вважає правомірним нарахування 27614,63грн інфляційних втрат (за період прострочення з лютого 2022 року по квітень 2023 року включно), а також 3550,73грн 3% річних (за період прострочення з 01.02.2022 по 30.04.2023).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 14051,69грн пені, судом враховується таке.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Крім цього, умовами п. 4.5 Типового договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми 14051,69грн пені (за період прострочення з 01.02.2022 по 30.04.2023), суд вважає, що нарахування проведено в межах можливих нарахувань, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що нарахована до стягнення пеня заявлена обгрунтовано.

Відповідач у відзиві на позов (вх.№05-22/4389/23 від 12.07.2023) просить суд зменшити розмір неустойки у вигляді пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана стаття кореспондується зі ст.233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18 суд вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена також у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.

Суд приймає до уваги, що розмір пені, який обґрунтовано заявлений позивачем до стягнення, становить 14051,69грн.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння позивачу збитків в розмірі, співмірному із сумою заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Також суд враховує, що крім пені позивач нарахував відповідачу та заявив до стягнення 3550,73грн 3% річних та 27614,63грн втрат від інфляції.

Нарахування і стягнення вказаної суми є способом захисту майнового права й інтересу позивача, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Усі вищевказані обставини дають підстави для висновку про відсутність збитків внаслідок прострочення оплати поставленого природного газу відповідачем, з огляду на що суд вважає за можливе зменшити заявлений до стягнення розмір пені.

Крім цього, судом враховується, що відповідача, відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України №26-04/12053/2-23 від 08.05.2023 визначено критично важливою установою для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, адже здійснює заходи щодо ліквідації наслідків збройної агресії проти України.

Зважаючи на викладене, суд, враховуючи визначені ст. 3 ЦК України засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, вважає за необхідне зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені до 7025,85грн (50% від правомірно нарахованої суми). В решті позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє.

Щодо заявленого відповідачем у відзиві на позов клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України вважається мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Щодо посликань відповідача на неможливість оплати у 2022 році за спожитий газ у попередньому бюджетному періоді суд зазначає, що частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, відсутність бюджетного фінансування видатків на оплату спожитого природного газу за договором не звільняє відповідача від обов`язку виконати договірні зобов`язання та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, що виникли з договору, і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, зважаючи на порушення відповідачем строків оплати заборгованості, визначених Типовим договором, за цей період відбувалось знецінення грошових коштів у зв`язку з інфляційними процесами, з огляду на відмову в частині заявленої до стягнення пені, на підставі принципів розумності, справедливості та пропорційності суд не вбачає підстав для зменшення заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, та відмовляє у клопотанні відповідача про їх зменшення.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 123, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Державної установи "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" м. Хмельницький про стягнення 95155,24грн основного боргу, 14051,69грн пені, 3550,73грн 3% річних, 27614,63грн інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Державної установи "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 55, код ЄДРПОУ 38481979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) 95155,24 (дев`яносто п`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 24 копійки) основного боргу, 7025,85 (сім тисяч двадцять п`ять гривень 85 копійок) пені, 3550,73 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень 73 копійки) 3% річних, 27614,63 (двадцять сім тисяч шістсот чотирнадцять гривень 63 копійки) інфляційних втрат, 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У стягненні решти заявленої пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.08.2023.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 3 примірники:

1-до справи (в паперовому екз.),

2-позивачу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (info@gas.ua на електронну адресу),

3-відповідачу ДУ "Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 55 простим).