Рішення
від 01.08.2023 по справі 924/241/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2023 р. Справа № 924/241/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства "КЕЙТ-К" м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" м. Дніпро

про стягнення 1000001,62 грн.

Представники сторін:

від позивача: Потапова М.В. - за довіреністю від 09.04.2023р. (в залі суд)

від відповідача: Кузьміченко С.В. - за довіреністю від 22.12.2022р. (поза межами суду (в режимі відеоконференції))

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "КЕЙТ-К" м. Хмельницький звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" м. Дніпро" про стягнення 1000001,62 грн., з яких 414356,71 грн. заборгованості по сплаті суборендних платежів, 332110,79 грн. пені, 207350,12 грн. інфляційних втрат, 46184,00 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між Приватним підприємством «КЕЙТ-К», м. Хмельницький як орендарем та Товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ», м. Дніпро як суборендарем 03.09.2018 було укладено Договір №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення. Згідно п.1.1. - 1.5. Договору, Відповідачу надано у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення площею 176 кв. м. для організації роздрібної торгівлі товарами з перевагою непродовольчого асортименту та надання супутніх послуг за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 19-А. Позивач свій обов`язок щодо надання Відповідачу нежитлового приміщення в суборенду виконав належним Чином, підписавши Акт приймання-передачі від 19.10.2018р. без зауважень та заперечень, зазначивши, що приміщення передається в суборенду в задовільному стані.

Однак, всупереч договірним умовам, відповідач: - несвоєчасно здійснив оплату суборендної плати за березень, червень-вересень та листопад 2020 року; - несвоєчасно і не в повному обсязі оплатив суборендну плату за травень та жовтень 2020 року; - не оплатив суборендну плату за квітень 2020 року. В результаті вищевказаного за Відповідачем утворилась заборгованість по суборендній платі в загальній сумі 361556,71 грн.

Крім того, Договором було передбачено, крім сплати суборендних платежів, також умови щодо відшкодування Відповідачем витрат на комунальні послуги, плати за експлуатаційні послуги та витрат на оплату електроенергії. До того ж, 28.01.2019 сторонами був укладений Додатковий договір №1 до Договору, яким передбачалось, що в період з « 01» лютого 2019 року по « 31» січня 2020 року Суборендар компенсує Орендарю понесені ним витрати на експлуатаційні, комунальні та інші послуги шляхом оплати компенсаційного платежу, із розрахунку 96,00 грн., в т.ч. ПДВ, за 1 кв. м. суборендованої площі в місяць, та вартості комунальних послуг (електропостачання), спожитих Суборендарем в об`єкті суборенди: Понесені Орендарем витрати по оплаті цих послуг відшкодовуються Суборендарем на підставі наданого Орендарем рахунку, протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання. Також, сторони домовились, що суму компенсаційного платежу за період з 01 лютого 2019 по 31 жовтня 2019 Суборендар оплачує в строк до 30 листопада 2019 року.

Позивач звертає увагу на те, що він відповідно до умов Договору поніс фактичні витрати на обслуговування, утримання нежитлового приміщення, переданого в суборенду Відповідачу, а останній, в порушення умов, зазначеного Договору, направлені рахунки на відапкодування витрат по оплаті комунальних та експлуатаційних послуг : - за період червень - серпень 2020 року оплатив несвоєчасно; - за період лютий - травень та грудень 2020 року оплатив тільки в частині відшкодування витрат по електроенергії, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у сумі 52 800,00 грн.

Таким чином, як вказує позивач, станом на 28.02.2023 у Відповідача залишились не виконаними грошові зобов`язання по оплаті суборендної плати та інших договірних платежів перед Позивачем на суму 414 356,71 грн. (чотириста чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят шість гривень 71 копійка), виконання яких Відповідач добровільно не здійснив до цього часу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023, позовну заяву передано для розгляду судді Гладію С.В.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/241/23 для її розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.04.2023.

13.04.2023 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням відповідача від 06.04.2023, підготовче засідання було відкладено на 10.05.2023.

24.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов №208 від 10.04.2023 в якому останній проти позовних вимог позивача заперечує та вважає їх безпідставними.

Відповідач погоджується, що 03.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ» та Приватним Підприємством «КЕЙТ - К» укладений Договір № 03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення, згідно якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення площею 176кв.м., що знаходиться в нежилій будівлі ТГРК «Либідь Плаза» за адресою: 29013, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 19-А. Звертає увагу, що пунктом 2.1.2 Договору передбачено, що Суборендар на протязі 3-х (трьох) робочих днів після підписання Договору оплачує на поточний рахунок Орендаря грошову суму у розмірі 488 104,00грн, в т.ч. ПДВ, яка є гарантійним платежем. Гарантійний платіж оплачений 03 жовтня 2018, платіжна інструкція № 93733.

При цьому, відповідач зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2» від 11 березня 2020 року №211, з 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин. Згідно підпункту 3 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020р., якою внесено зміни у Постанову КМУ №211, заборонено: « з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020р. до 3 квітня 2020р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес- центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням, адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту».

Як вказує відповідач, робота торговельно-розважального центру ТГРК «Либідь Плаза», в якому розташоване орендоване приміщення, була заборонена. Магазин ЄВА, в якому представлені товари непродовольчої групи, не міг приймати відвідувачів та здійснювати господарську діяльність в орендованому приміщенні. 19 березня 2020 року робота магазину ЄВА 1807, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 19-А, була припинена.

На адресу Приватного Підприємства «КЕЙТ - К» відповідачем було направлено повідомлення про настання обставин непереборної сили (форс-мажор) та припинення виконання зобов`язань за Договором з 19.03.2020р. внаслідок настання форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) у визначенні пункту 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Зазначено, що орендна плата з 19.03.2020 нараховуватись та сплачуватись не буде у зв`язку з неможливістю використання приміщення згідно пункту 6 статті 762 Цивільного кодексу України. Жорсткі карантинні обмеження, через які використання приміщення за цільовим призначенням було неможливе, тривали по 11 травня 2020 року.

У відзиві зазначено, що 12 травня 2020 року магазин ЄВА 1807, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 19-А, був відкритий для відвідувачів, з дотриманням вимог щодо запобігання розповсюдженню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2.

Крім того, відповідач вказує, що Дніпропетровська Торгово-промислова палата засвідчила, що в період з 19 березня 2020 року по 11 травня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» не могло використовувати орендоване приміщення через форс-мажорні обставини, за які ТОВ «РУШ» не відповідає про що виданий сертифікат.

Отже, на думку відповідача, з 19 березня 2020 року по 11 травня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» звільняється від сплати платежів за Договором, крім вартості комунальних послуг, що наймодавець здійснив за відповідний період.

Відповідач у відзиві вказує про сплату ним суборендної плати за період з березня 2020 наступним чином: у період з 01.03.2020 по 18.03.2023 було нараховано 128 825,19 грн, сплачено 221 865,60 грн; з 12.05.2020 по 31.05.2020 було нараховано 143 139,10 грн, сплачено двома платежами: 93 040,41 грн (19.03.2020) та 50 098,69 грн (22.10.2020). За червень 2020 року було нараховано та сплачено 221 865,60 грн; за липень 2020 року - 221 865,60 грн; за серпень 2020 року - 221 865,60 грн; за вересень 2020 року - 221 865,60 грн; за жовтень 2020 року - 221 865,60 грн; за листопад 2020 року - 244 052,16 грн. В період з 01 по 26 грудня 2020 було нараховано 204 688,91 грн, заборгованість зарахована зі сплаченого гарантійного платежу згідно платіжної інструкції №93733 від 03.10.2018.

Зазначає, що сплата відшкодування комунальних послуг у період з березня 2020 відбувалась протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання рахунку наступним чином: 27.03.2020 - 10 998,30 грн (платіжне доручення №163572); 27.03.2020 - 9 530,64 грн (платіжне доручення №163566); 24.04.2020 - 7 850,70 грн (платіжне доручення №166214); 01.07.2020 - 5 314,00 грн (платіжне доручення №7590); 16.07.2020 - 7 223,58 грн (платіжне доручення №30000); 26.08.2020 - 5 713,96 грн (платіжне доручення №11655); 06.10.2020 - 7 231,22 грн (платіжне доручення №12659); 06.10.2020 - 8 525,09 грн (платіжне доручення №12672); 23.12.2020 - 6 332,04 грн (платіжне доручення №122158); 23.12.2020 - 6 500,78 грн (платіжне доручення №122170); 04.01.2021 - 1 266,41 грн (платіжне доручення №123692); 04.01.2021 - 1 300,16 грн (платіжне доручення №123686); 16.01.2021 - 7 763,30 грн (платіжне доручення №8909).

Сплата компенсаційного платежу у період з березня 2020 відбувалася протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання рахунку наступним чином: за червень-серпень 2020 року - 32 736,00 грн (платіжне доручення №12862 від 15.10.2020); за вересень 2020 - 10 912,00 грн (платіжне доручення №12846 від 15.10.2020); за жовтень 2020 року - 10 912,00 грн (платіжне доручення №7875 від 13.11.2020); за листопад 2020 року - 10 912,00 грн (платіжне доручення №117099від 16.11.2020). У грудні 2020 року заборгованість у сумі 51 145,60 грн зарахована зі сплаченого гарантійного платежу згідно платіжної інструкції №93733 від 03.10.2018.

У відзиві вказано, що 26 грудня 2020 року ТОВ «РУШ» повернуло орендоване приміщення Приватному підприємству «Кейт-К» по Акту приймання-передачі. Станом на 01 грудня 2020 року у Приватного підприємства «Кейт-К» залишився сплачений ТОВ «РУШ» гарантійний платіж у розмірі 266 238,40грн, частина якого у сумі 255 834,51грн. була зарахована в якості:- суборендної плати за період з 01 по 26 грудня 2020 року у розмірі 204 688,91грн., - компенсаційного платежу на суму 51 145,60грн. На дату підписання Акту приймання-передачі (повернення) приміщення ТОВ «РУШ» сплатило всі належні платежі за Договором з оплати суборендної плати та оплатило всі отримані рахунки з компенсаційного платежу та комунальних послуг. Після отримання від ПП «Кейт-К» у січні 2021 року рахунків на сплату комунальних послуг, ТОВ «РУШ» своєчасно на протязі 5 (п`яти) днів з дати отримання цих рахунків, оплатило зазначені комунальні послуги. У ТОВ «РУШ» відсутня заборгованість по Договору перед ПП «Кейт-К», у ПП «Кейт-К» залишилась неповернена грошова сума у розмірі 10 403,89грн.

Відповідач звертає увагу, що згідно з п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Тому позовні вимоги щодо стягнення пені після спливу строку позовної давності є підставою для відмови в їх задоволенні. До того ж, зазначає, що позовна давність за вимогами Позивача по сплаті платежів за Договором та позовна давність до додаткової вимоги (стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції), заявлені стосовно платежів за Договором за період до 01 березня 2020 року, спливла.

У відзиві зазначено, що Додатковий договір №1 від 28 січня 2019 року до договору №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 03 вересня 2018 року, доданий позивачем до позовної заяви, встановлював зміни до Договору за період з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2020 року, умови додаткового договору №1 від 28 січня 2019 року до Договору, наданого позивачем, не діють у заявлений в позові період. З 01 лютого 2020 року діяли умови Договору, змінені Додатковим договором №1 від 28 січня 2019 року.

Крім того, товариству з обмеженою відповідальністю «РУШ» незрозуміло надання Позивачем рахунків від 2020 року до Претензії, тоді коли всі рахунки по Договору, отримані від Позивача у 2020 році, січні 2021 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ» оплачені, суборендна плата за Договором оплачена в повному обсязі, що підтверджується наданими платіжними дорученнями. У ПГІ «Кейт-К» перед ТОВ «РУШ» є борг за Договором у розмірі 10 403,89грн. Позивачем неправомірно проведено нарахування штрафних санкцій за несплату по новим наданим до претензії рахункам за період з 2020 року, тоді як оплата рахунків прив`язана до дати їх отримання, а претензія з новими рахунками отримана за даними позивача лише 21.02.2023.

Відповідач стверджує, що заявляючи вимоги до щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату рахунків на оплату експлуатаційних, комунальних та інших послуг, Позивач не довів отримання цих рахунків відповідачем у зазначений позивачем строк.

Крім того, відповідач вважає, що спір щодо стягнення заборгованості за договором оренди має розглядатися за місцезнаходженням відповідача, а саме Господарським судом Дніпропетровської області.

Підсумовуючи, відповідач просить застосувати строк позовної давності щодо вимог про стягнення платежів за Договором за період до 01 березня 2020 року та нарахованих за несплату цих платежів штрафних санкцій; застосувати строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені; відмовити позивачеві в позові повністю.

09.05.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив №428/05-23 від 05.05.2023.

Стосовно заперечень відповідача щодо сплати суборендної плати за період з 19.03.2020 по 11.05.2020, позивач зазначає, що відповідно до пп. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року в редакції зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 215 від 16.03.2020 року, на всій території України було заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року зі змінами, внесеними Постановами КМУ № 239 від 25.03.2020; № 241 від 29.03.2020; № 242 від 20.03.2020; № 255 від 02.04.2020; № 262 від 08.04.2020; № 284 від 15.04.2020; № 291 від 22.04.2020; № 313 від 29.04.2020; №343 від 04.05.2020 карантинні заходи було продовжено до 22.05.2020 року, однак протягом всього часу дії карантинних обмежень, відповідно до вказаної постанови, заборона здійснення діяльності не поширювалась на роздрібну торгівлю засобами гігієни за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя, очей та рук) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів.

Позивач зазначає, що приміщення, що знаходилось в суборенді у відповідача, використовувалось ним для розміщення та роботи магазину ЕVА (національна мережа лінії магазинів ЕVА), що вбачається безпосередньо з додатків №1,3 Договору суборенди та не заперечується відповідачем. Відомості про асортимент товарів, розташування магазинів та й загалом діяльність національної лінії магазинів ЕVА є публічно доступною та розміщена зокрема на офіційному сайті https://eva.ua, в тому числі й в розділі «про компанію» за посиланням: https://eva.ua/ua/o-kompanii/, в розділі «контакти» за посиланням https://eva.ua/ua/kontakty/ та інших розділах сайту. Приміщення мало декілька входів/виходів, які могли були бути використані для доступу до нього як самим Відповідачем з метою провадження господарської діяльності, так і третіми особами, незалежно від діяльності торгового центру в цілому.

Натомість, обставина призупинення роботи ТГРК «Либідь Плаза» саме як комплексу - готельного, розважального та торгівельного не зумовила припинення роботи тих суб`єктів господарювання, що здійснювали діяльність в його складі, яким за наведеною Постановою КМУ діяльність не була заборонена та які виявили бажання провадити діяльність та отримали відповідний доступ до приміщень.

При цьому позивач зазначає, що незважаючи на відсутність заборон своєї діяльності та можливість і готовність позивача забезпечити використання суборендованих приміщень, відповідач жодного разу не висловив такого бажання. За таких обставин, суборендоване приміщення фактично не використовувалось відповідачем для здійснення торгівельної діяльності не через неможливість доступу до нього, а через небажання проводити цю діяльність з власних міркувань, що не може бути підставою для звільнення від сплати за користування приміщенням.

Позивач у відповіді на відзив також зауважує, що звільнення від сплати орендної плати відбувається переважно у разі повної неможливості доступу до приміщення, навіть незважаючи на той факт, що орендар у зв`язку з форс-мажорними обставинами не може здійснювати там свою звичайну господарську діяльність. При цьому відповідач не надав доказів які б свідчили про об`єктивну безпосередню неможливість використання приміщення та про вчинення будь-яких перешкод у такому користуванні з боку позивача.

Крім того, позивач звертає увагу, що в той же самий час відповідач продовжував здійснювати свою господарську діяльність в ТЦ «КВАРТАЛ» за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 17, в приміщенні, яке він отримав у тимчасове платне користування за договором №01-06/Е1802/2019 суборенди частини нежитлового приміщення від 01.06.2029 року, укладеним між тими ж самими сторонами - позивачем і відповідачем по справі. Відповідач здійснював сплату суборендної плати за користування зазначеним приміщенням і не посилався на настання форс-мажорних обставин.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що прес-службою лінії магазинів ЕVА 23.03.2020 року було зроблено публічну заяву щодо законних підстав роботи лінії магазинів ЕVА в умовах карантину, яка також була оприлюднена на сайті в розділі «новини» за посиланням: https://eva/ua/ua/about/post/zajava-robota-v-umovah-karantinu/.

Позивач вказує, що в постанові у справі № 908/2287/17 від 19.08.2022 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, залишивши без змін рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Таким чином, позивач вважає обґрунтованим наявність у відповідача боргу щодо сплати суборендної плати за період з 19 березня 2020 року по 11 травня 2020 року.

Стосовно заперечення відповідача проти позовних вимог щодо оплати комунальних та експлуатаційних послуг за лютий 2020 з підстав спливу строку позовної давності, позивач зазначає наступне.

Перш за все, відповідно до п. 2.3 Договору сторони передбачили, що понесені Орендарем витрати по оплаті комунальних та експлуатаційних послуг відшкодовуються Суборендарем на протязі 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання рахунку, до речі, відповідач проти цього не заперечує. Рахунок-фактура №СФ-0000012 від 02 березня 2020 року, в якому зазначений компенсаційний платіж за лютий 2020 року, був направлений на електронну адресу: igarackevich@eva.dr.ua і отриманий адресатом 05 березня 2020 року За договірними умовами він мав бути сплачений Відповідачем до 11 березня 2020 року включно. Тому перебіг строку позовної давності по рахунку - фактурі №СФ-0000012 від 02.03.2020р. розпочався з 12 березня 2020 року і, відповідно до ст. 257 ЦК України, мав закінчитися - 12 березня 2023 року. Таким чином, включення позивачем вимог щодо оплати комунальних та експлуатаційних послуг за лютий 2020 року до позовної заяви, поданої до суду 01 березня 2023 року, є цілком законним і обґрунтованим.

Крім того, щодо посилання відповідача на ч.6 ст. 232 ГК України, позивач вказує, згідно з п. 5.4. Договору, невиконання зобов`язань по якому є предметом спору і цій справі, сторонами погоджено, що при нарахуванні штрафних санкцій (пені) за пунктом 5.3. Договору положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не застосовуються та пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання. Таким чином, позивач вважає, що обґрунтовано здійснив нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань відповідачем без врахування приписів ч.6 ст. 232 ГК України.

Щодо Додаткового договору №1 від 28.01.2019 до Договору №03-09/Е1807/2018 від 03.09.2018, що наданий відповідачем до відзиву, позивач зазначає, що дійсно, спочатку сторонами був підписаний додатковий договір №1 в редакції, копія якого надана відповідачем до відзиву на позов. Але, пізніше ТОВ «РУШ» звернулося до ПП «КЕЙТ-К» з пропозицією переукласти Додатковий договір №1, оскільки відсутність визначеного розміру компенсаційного платежу у підписаній редакції не дозволяє належним чином спланувати витрати товариства на майбутні періоди. Так, в ході перемовин між сторонами і погодження взаємоприйнятних умов був підписаний Додатковий договір №1 в редакції, копія якої була долучена позивачем до позовної заяви. І саме ця редакція Додаткового договору №1 в подальшому чітко виконувалась відповідачем. Ці обставини підтверджуються розрахунком заборгованості по договору та банківськими виписками, з яких вбачається, що відповідач за період з лютого 2019 року по листопад 2019 року сплачував компенсацій платіж із розрахунку 62 грн. за 1 м. кв. суборендованої площі, а 12 листопада 2019 року здійснив доплату компенсаційного платежу за вказаний період до розміру 96 грн. за 1 м. кв. суборендованої площі, як це і було передбачено умовами Додаткового договору №1. За період грудень 2019 року - січень 2020 року відповідач здійснив оплату компенсаційного платежу із розрахунку 96 грн. за 1 м. кв. суборендованої площі, тобто в повному розмірі, передбаченому умовами Додаткового договору №1.

Отже, як зазначається у відповіді на відзив, дії відповідача свідчать про визнання ним чинним Додаткового договору №1 в тій редакції, копія якої була долучена позивачем до позовної заяви і після спливу строків, зазначених в ньому, відповідач повернувся до розрахунків, передбачених умовами основного договору. Таким чином, додатковий договір №1 в редакції, копія якої надана відповідачем до відзиву на позов, є недійсним і не повинен братися судом до уваги при розгляді справи.

Щодо боргу Відповідача по компенсації за комунальні послуги, платі за експлуатаційні послуги за період лютий - травень 2020 року і грудень 2020 року та несвоєчасної їх оплати за період червень - серпень 2020 року позивач зауважує, що рахунки на відшкодування витрат по оплаті комунальних та експлуатаційних послуг щомісячно надавалися безпосередньо керівнику магазину, розташованому в суборендованому приміщенні, і, за потреби, дублювалися на електронну адресу уповноважених осіб відповідача, проте, вони залишились не оплаченими. Крім того позивач звертає увагу на те, що останній в черговий раз направив несплачені рахунки відповідачу разом з претензією №403/02-23 від 16.02.2023 року.

10.05.2023 суд постановив ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 24.05.2023. Крім того, в даному судовому засіданні судом долучено до матеріалів справи докази, подані представником позивача, а саме: знімки екранів з сайту мережі магазинів ЕVА щодо оголошення про відкриття нового магазину ЕVА за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 19а.

23.05.2023 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив №220 від 22.05.2023, в якому зазначено, що відповідач звільняється від сплати суборендної плати за період з 19.03.2020р. по 11.05.2020р., у зв`язку з неможливістю використання об`єкту суборенди через жорстокі карантинні обмеження, що спричиненні гострою респіраторною хворобою СОVID-19, оскільки останнім здійснювалась діяльність з роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, яка відносилась до забороненої господарської діяльності із приймання відвідувачів.

Відповідач вказує, що в період з 17.03.2020 по 11.05.2020 ТГРК „Либідь Плаза", в якому розташований об`єкт суборенди, був зачинений. Магазин ЕVА знаходився всередині Торгівельного центру, вхід до магазину був з загального коридору ТЦ. Тому магазин припинив свою діяльність у зв`язку з неможливістю використання об`єкту суборенди через обставини, за які відповідач не відповідає. 12.05.2020 ТГРК „Либідь Плаза", в якому розташований об`єкт суборенди, відкрив двері для відвідувачів, того ж дня відкрив двері і магазин ЕVА.

Відповідач зазначає, що в ТГРК „Либідь Плаза" продовжували здійснювати діяльність об`єкти торгівлі (магазини), на діяльність яких не поширювалась заборона. При цьому, звертає увагу, що вхід до даних об`єктів був розташований з вулиці, вхід же до магазину ЕVА розташований із загального коридору. З іншої сторони будівлі з вулиці відбувалася загрузка товару, цей вхід вів в складське, підсобне приміщення.

Щодо оплати комунальних та експлуатаційних послуг по Договору суборенди частини нежитлового приміщення № 03-09/Е1807/2018 від 03.09.2018 року, відповідач зазначає, що всі належні до сплати комунальні та експлуатаційні послуги товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ» оплачені згідно отриманих оригіналів рахунків.

Отже, відповідач вважає, що ТОВ «РУШ» відсутня заборгованість перед ПП «Кейт-К». Крім того відповідач зазначає, що у ПП «Кейт-К» залишилась неповернена грошова сума у розмірі 10403,89грн.

Відповідач звертає увагу на те, що 28 січня 2019 року сторони підписали два додаткових договори №1, умовами одного з них встановлювався порядок оплати комунальних та експлуатаційних послуг у період з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2020року, умовами другого з них встановлювався порядок оплати комунальних та експлуатаційних послуг після спливу зазначеного періоду, тобто з 01 лютого 2020 року. Отже, на думку відповідача розмір компенсаційного платежу з 01 лютого 2020 року не був установлений, оплата вартості комунальних послуг відбувалась на підставі оригіналів рахунків, до яких мали бути додані оригінали належним чином оформлених Актів виконаних робіт.

При цьому відповідач вказує, що ПП «Кейт-К» у 2020-му, 2021-му році не надавало жодного належним чином оформленого акту виконаних робіт, що було обов`язковою умовою оплати рахунків на компенсацію вартості комунальних та експлуатаційних послуг. Договором не передбачена оплата копій рахунків, також договором не передбачено направлення рахунків на компенсацію вартості комунальних та експлуатаційних послуг електронною поштою або iPhone. При, обов`язковою умовою оплати товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ» вартості спожитих комунальних та експлуатаційних послуг є отримання ним оригіналів рахунків разом з належним чином оформленими актами виконаних робіт (наданих послуг).

Отже, відповідач зазначає, що з доданих на відповідь на відзив копій електронних відправлень з електронної адреси «Бухгалтерія» видно, що вкладення направлялись в форматі «хls», не підписані, що не може бути підставою для оплати. Також електронне відправлення «Отправлено с іРhone» показує приватне листування, вкладення якого неможливо ідентифікувати та не зрозуміло, що доводить дата « 5 мар. 2020г.».

У запереченнях зазначено, що рахунок - фактура № СФ-0000012 від 02 березня 2020 року на суму 9530,64грн. оплачений 27 березня 2020 року (платіжна інструкція №163566), рахунок - фактура № СФ-0000012 від 01 квітня 2020 року на суму 7850,70грн. оплачений 24 квітня 2020 року (платіжна інструкція №166214), рахунок - фактура № СФ-0000013 від 11 червня 2020р. на суму 5314,00грн. оплачений 01 липня 2020р. (платіжне доручення № 7590), рахунок-фактура № СФ-0000032 від 29 грудня 2020р. на суму 7763,30 грн. оплачений 16 січня 2021 року (платіжне доручення № 8909).

Отже, відповідач вважає, що оплата була проведена своєчасно. Крім того, повідомляє, що 51145,60 грн. зараховані з суми гарантійного платежу, що був сплачений 03 жовтня 2018 року, у ПП «Кейт-К» залишилась неповернена грошова сума частини гарантійного платежу у розмірі 10403,89грн.

Підсумовуючи, відповідач зазначає, що у ТОВ „РУШ" відсутня заборгованість перед ПП „Кейк-К", позовні вимоги ПП „Кейт-К" до ТОВ „РУШ" безпідставні.

14.06.2023 позивачем в судовому засіданні було подано клопотання про долучення доказів у справі, а саме:

1. Копії листа ТОВ „Хмельницький Квартал-5" від 09.06.2023 №0906-1 зі схемою та світлин №1, №2, №3, №4 магазинів „АНТИКРИЗА", „ТАВРІЯ В", „ЄВА", „Мастер ZOO", якими підтверджується саме розташування цих магазинів в приміщенні першого поверху ТРЦ „КВАРТАЛ" та режим роботи даного торгового б`єкту в перід карантинних тобмежень березня-травня 2020 року.

2. Світлин магазину „ЄВА"(переданого відповідачу в користування), якими ілюструються й підтверджується його розташування щодо інших приміщень ТЦ „Либідь Плаза", вхідні зони та доступ до приміщення магазину в період карантинних обмежень березня-травня 2020 року, а також встановлений графік роботи магазину.

3. Копії листа ТОВ „РУШ" від 04.11.2021 №1122, яким підтверджується направлення ПП „Кейт-К" актів виконаних робіт відповідачу. Судом дані докази до матеріалів справи долучено.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, від 14.06.2023 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.06.2023.

26.06.2023 на адресу суду від відповідача надійшли пояснення №233 від 21.06.2023.

Щодо копії листа ТОВ «Хмельницький Квартал» зі схемою відповідач вказує, що Магазин ЄВА 1802, що розташований на першому поверсі будівлі Торгівельного центру за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 17, має 2 входи для відвідувачів - один вхід розташований з середини торгівельного центру (з загального коридору), також відвідувачі можуть завітати до магазину ЄВА 1802 з другого входу, зайшовши до нього безпосередньо з вулиці Кам`янецька. Як зазначає, відповідач, магазин ЄВА 1802 є діючим.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що в період карантину, коли прохід/вхід до магазину ЄВА 1802 з середини торгівельного центру (з загального коридору) був неможливий через закриття торгової площі адміністрацією торгівельного центру на виконання Постанови №215 Кабінету Міністрів України, магазин ЄВА 1802 намагався працювати, залишивши відкритим вхід безпосередньо з вулиці Кам`янецька.

Отже, відповідач вважає, що «Магазин ЕВА 1802, що розташований на першому поверсі нежитлової будівлі за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 17, був магазином, де ТОВ «РУШ» в період жорстких карантинних обмежень, попри заборону, намагався працювати па власний ризик. Така діяльність була можлива фізично, магазин мав вхід, що розташований з вулиці Кам`янецька.

Щодо надісланих фотографій відповідач зауважує, що товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» не вбачає за можливе надавати правову оцінку надісланим разом з супровідним листом фотографіям, із наданих фото неможливо встановити дату фотографування та місце проведення зйомки, не зрозуміло, які обставини справи ці фотографії мають підтвердити.

Щодо копії листа ТОВ «РУШ» від 04.11.2021 № 1122 в поясненнях зазначено, що представники відповідача неодноразово звертались до представників ПП «Кейт-К» з приводу надання актів виконаних робіт. Крім того, позивач у 2020-му, 2021-му році не надавав відповідачу жодного належним чином оформленого акту виконаних робіт. Оскільки бухгалтерія ТОВ «РУШ» наполегливо вимагала акти виконаних робіт, що не були надані представниками позивача, менеджери відділу оренди ТОВ «РУШ» намагалися отримати від ПП «Кейт-К» такі акти та акти звірки за допомогою телефонних дзвінків та листування, попередньо консультуючись з представниками ПП «Кейт-К» яке формулювання їх задовольнить для надання ТОВ «РУШ» документів. Враховуючи викладене, в копії листа №1122, станом на 04.11.2021 року акти виконаних робіт по Договору № 03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 03 вересня 2018 року позивачем відповідачу надані не були.

27. 06.2023 суд постановляє ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в розгляді справи по суті до 06.07.2023.

06.07.2023 суд постановляє ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в розгляді справи по суті до 31.07.2023.

31.07.2023 суд постановляє ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в розгляді справи по суті до 01.08.2023.

Позивач в судових засіданнях з розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі. Відповідач проти позову заперечував та просив в позові відмовити.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

03.09.2018р. між приватним підприємством "Кейт-К" (Орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "РУШ" (суборендар) укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення №03-09/Е1807/2018, згідно якого Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення площею 176 кв. м. (далі за текстом - "об`єкт суборенди"). (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору об`єкт суборенди надається суборендареві для організації роздрібної торгівлі товарами з перевагою непродовольчого асортименту та надання супутніх послуг.

Орендар передає, а Суборендар приймає об`єкт суборенди по акту приймання - передачі. (п. 1.3 договору).

Згідно п. 1.4 договору вартість об`єкта суборенди з урахуванням індексації складає 4928000 грн.

Відповідно до п. 1.5 договору об`єкт суборенди знаходиться в нежилій будівлі ТГРК "Либідь Плаза" за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 19-А.

Відповідно до п. 2.1 договору розмір суборендної плати в місяць встановлюється за погодженням Сторін та складає: з дати, що наступає після періоду проведення підготовчих робіт згідно п. 2.1.1, суборендна плата становить 201696,00 за один місяць, за весь об`єкт суборенди з розрахунку 1146грн. , т.ч. ПДВ за 1 кв.м. за один місяць.

У зв`язку з витратами на проведення підготовчих робіт суборендарем в об`єкті суборенди для приведення його у стан згідно мети договору - протягом перших 30 днів з моменту прийняття об`єкту суборенди суборендарем за актом приймання-передачі, суборендна плата встановлюється з розрахунку100,00 грн., в т.ч. ПДВ, за цей період за весь об`єкт суборенди. Після спливу зазначеного строку Суборендар сплачує суборендну плату у розмірі згідно п. 2.1 договору.(п.2.1.1.)

Суборендар протягом 3 робочих днів після підписання договору оплачує на поточний рахунок орендаря грошову суму у розмірі 488104,00 грн., в т.ч. ПДВ, яка є гарантійним платежем за червень, липень 2021 року суборенди і грошову суму у розмірі 201696,00 грн. в т.ч. ПДВ, яка є авансовою сплатою суборендної плати за другий місяць суборенди, відрахований з дати підписання акту приймання - передачі об`єкту суборенди, що слідують після періоду проведення підготовчих робіт згідно п. 2.1 договору.(п.2.1.2.)

Згідно п. 2.2 договору плата за суборенду не включає компенсацію за комунальні послуги, плату за експлуатаційні послуги, відшкодування витрат по електроенергії, водопостачанню та водовідведенню. Суборендар компенсує Орендарю понесені ним витрати на експлуатаційні та комунальні послуги на орендованих ним площах їз розрахунку 62,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 кв.м. суборендованої площі за один місяць. Компенсація за електроенергію, водопостачання та водовідведення здійснюється в межах їх фактичного використання за даними приладів обліку встановлених в об`єкті суборенди.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що понесені орендарем витрати по оплаті комунальних та експлуатаційних послуг відшкодовуються Суборендарем на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку. Разом із рахунком на оплату комунальних послуг орендар зобов`язаний надавати суборендарю належним чином оформлені акти виконаних робіт.

Згідно п. 2.5 договору орендар гарантує збереження розміру суборендної плати незмінним протягом першого року суборенди, відрахованого з дня підписання сторонами акту приймання - передачі об`єкту суборенди. Починаючи з другого року суборенди, орендар має право на зміну розміру суборендної плати (індексацію) не частіше одного разу на рік не більше ніж на 10% від розміру діючого на момент підвищення суборендної плати. Зміна розміру суборендної плати здійснюється автоматично, без підписання сторонами додаткових договорів до цього договору, і набирає чинності з першого місяця кожного наступного року суборенди.

Плата за суборенду за перший місяць суборенди сплачується суборендарем протягом 3-х днів з моменту підписання акт прийому - передачі. Плата за кожний наступний місяць суборенди сплачується суборендарем не пізніше 3-го числа кожного розрахункового календарного місяця на підставі цього договору. (п. 2.6 договору).

Згідно п. 2.7 договору розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування суборендарем грошових коштів на розрахунковий рахунок орендаря.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що орендна плата нараховується з моменту підписання акту приймання - передачі об`єкта суборенди і до моменту повернення об`єкта суборенди, що підтверджується відповідним актом приймання -передачі (повернення).

Відповідно до п. 3.1.5 договору орендар зобов`язаний у випадку закінчення строку дії договору, або його дострокового розірвання, прийняти від суборендаря об`єкт суборенди у відповідності з умовами даного договору по акту прийому - передачі (повернення).

Суборендар зобов`язаний: своєчасно здійснювати плату за суборенду та інші платежі визначені в Договорі. (п. 3.3.2 договору).

Згідно п. 3.4.6 договору суборендар має право режим роботи в об`єкті суборенди встановлювати самостійно.

Відповідно до п. 4.1 договору орендар зобов`язаний передати об`єкт суборенди в користування, а суборендар зобов`язаний прийняти об`єкт суборенди в користування до 15.10.2018р.

Строк суборенди за даним договором встановлюється з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі по 31.07.2021р. включно. (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору строк договору: даний договір набирає чинності з дня його підписання та діє по 31.07.2021р. включно, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання.

Орендар згоден, що суборендар має право відмовитись від цього договору в односторонньому порядку без будь-якого узгодження із орендарем, за умови, якщо суборендар письмово попередить орендаря за 60 календарних днів до дати звільнення об`єкту суборенди. У такому випадку гарантійні платежі за червень та липень 2021 року, сплачені суборендарем на підставі п. 2.1.2 цього договору, зараховуються за останні місяці фактичного суборендованого користування. Договір вважається припиненим у строк, вказаний у відповідному повідомленні суборендаря, але не раніше ніж після спливу 60-ти календарних днів з моменту його одержання орендарем. (п. 4.4 договору).

Згідно з п. 5.3 договору у випадку прострочення по сплаті платежів, передбачених п. 2.1., п. 2.2. Договору, Суборендар зобов`язаний сплатити пеню за весь час прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення зобов`язання, включаючи день оплати.

Сторонами погоджено, що при нарахуванні штрафних санкцій (пені) за пунктом 5.3 договору положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не застосовуються та пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання.(п. 5.4 договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.

До договору долучено: додаток №1 - План схема нежитлового приміщення, що передається в суборенду; додаток №2 - Згода на прокладення і установку на території суборендованого приміщення кабельної системи каналів зв`язку (телефонія, Інтернет) при умові, що такі дії не завдадуть шкоди цілісності і якості суборендованого приміщення; додаток №3 - згода орендаря на безкоштовне розміщення зовнішньої реклами суборендаря; додаток №4 - перелік виробників та торгових марок, продукція яких не підлягає реалізації суборендарем в об`єктів суборендаря.

В матеріалах справи наявна Платіжна інструкція №93733 твід 03.10.2018, згідно з якою ТОВ „РУШ" було перераховано на рахунок ПП „Кейт-К" 488 104,00 грн, призначення платежу - гарантійний платіж за оренду приміщення за червень, липень 2021 згідно договору № 03-09/Е1807/2018 від 03.09.2018, в т.ч. НДС (20%) 81350-66.

19.10.2018р. між сторонами укладено акт приймання - передачі до договору №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 03.09.2018р., згідно якого орендар передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 176 м. кв., яке розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 19-А.

Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками.

28.01.2019 було укладено Додатковий договір №1 до Договору №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 03.09.2018 відповідно до п.1 якого сторони домовились з 01.02.2019 по 31.01.2020 внести зміни до договору №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 03.09.2018 виклавши п. п. 2.2 та 2.3 договору у новій редакції:

"2.2 Плата за суборенду не включає компенсацію за комунальні послуги, плату за експлуатаційні послуги, відшкодування витрат по електроенергії, послуги телефонного зв`язку, користування мережею "Інтернет", тощо. Суборендар компенсує Орендарю понесені ним витрати на експлуатаційні, комунальні та інші послуги шляхом оплати: 1) компенсаційного платежу, із розрахунку 96,00 грн. в т.ч. ПДВ, за 1 кв.м. суборендованої площі, що включає: частину вартості експлуатаційних послуг, спожитих на утримання, експлуатацію, підтримання нормального стану та функціонування ТГРК "Либідь Плаза" (надалі - Торгівельний комплекс) та прилеглої до нього території; - частину вартості комунальних послуг (електропостачання, опалення/кондиціонування, водопостачання, водовідведення, вивіз побутового сміття), спожитих в місцях загального користування Торгівельного комплексу; 2) вартості комунальних послуг (електропостачання), спожитих Суборендарем в об`єкті суборенди. Компенсація вартості комунальних послуг (електропостачання), спожитих суборендарем в об`єкті суборенди, здійснюється в межах їх фактичного використання за даними приладів обліку, встановлених в об`єкті суборенди.

2.3 Понесені Орендарем витрати по оплаті послуг, зазначених в п.2.2. цього Договору відшкодовуються Суборендарем на підставі наданого орендарем рахунку, протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання. Разом із рахунком на оплату послуг орендар зобов`язаний надати суборендарю належним чином оформлені акти виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди сторони домовились, що суму компенсаційного платежу за період з 01.02.2019 по 31.10.2019 суборендар оплачує в строк до 30.11.2019.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що сторони також домовились і гарантують своє зобов`язання не пізніше 01.01.2020 переглянути розмір компенсаційного платежу за договором. У разі зміни розміру компенсаційного платежу, його розмір фіксується шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору суборенди.

Згідно п. 5 додаткової угоди, даний додатковий договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та становить невід`ємну частину договору суборенди .

Даний додатковий договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Відповідачем до матеріалів справи долучено Додатковий договір №1 до Договору №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 03.09.2018 від 28.01.2019 відповідно до п.1 якого сторони домовились з 01.02.2019 внести зміни до договору №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 03.09.2018 виклавши п. п. 2.2 та 2.3 договору у новій редакції:

"2.2 Плата за суборенду не включає компенсацію за комунальні послуги, плату за експлуатаційні послуги, відшкодування витрат по електроенергії, послуги телефонного зв`язку, користування мережею "Інтернет", тощо. Суборендар компенсує Орендарю понесені ним витрати на експлуатаційні, комунальні та інші послуги шляхом оплати: 1) компенсаційного платежу, що включає: частину вартості експлуатаційних послуг, спожитих на утримання, експлуатацію, підтримання нормального стану та функціонування ТГРК "Либідь Плаза" та прилеглої до нього території; - частину вартості комунальних послуг (електропостачання, опалення/кондиціонування, водопостачання, водовідведення, вивіз побутового сміття), спожитих в місцях загального користування Торгівельного комплексу; 2) вартості комунальних послуг (електропостачання, опалення/кондиціонування, водопостачання, водовідведення, вивіз побутового сміття), спожитих Суборендарем в об`єкті суборенди. Розмір компенсаційного платежу визначається Орендарем виходячи із загальної вартості експлуатаційних послуг і вартості комунальних послуг, спожитих в місцях загального користування Торгівельного комплексу, 'отриманих протягом розрахункового періоду (місяця) з урахуванням відсоткового співвідношення загальної ділоші об`єкта суборенди та плош всіх нежитловп.ч`прпмішень Торгівельного`комплексу. Компенсація вартості комунальних послуї. спожитих Суборендарем в об`єкті суборенди,,здійснюється в межах їх фактичного використання.

Даний додатковий договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Електронною поштою ПП „Кейт-К" надсилало на адресу ТОВ „РУШ" рахунки-фактури за договором № 03-09/Е1807/2018 від 03.09.2018, а саме: №СФ-0000012 від 02.03.2020 на суму 248 592,24 грн; №СФ-0000012 від 01.04.2020 на суму 246 912,30 грн; №СФ-0000011 від 06.05.2020 на суму 17 196,00 грн; №СФ-0000013 від 11.06.2020 на суму 22 510,00 грн; №СФ-0000032 від 29.12.2020 на суму 22 234,14 грн. На підтвердження отримання даних рахунків позивачем долучено знімки екранів електронних листів ТОВ „РУШ" до ПП „Кейт-К", в яких з питань, пов`язаних з діючими договорами, звертатися на електронні адреси представників ТОВ „РУШ".

Листом №238/03-20 від 18.03.2020 ПП „Кейт-К" повідомляє своїм партнерам (зокрема ТОВ „РУШ) проте, що у період карантину дозволено функціонувати тим суб`єктам, які: здійснюють роздрібну торгівлю продуктами харчування, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку; здійснюють провадження банківської та страхової діяльності; здійснюють торгівельну діяльність і діяльність з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

19.03.2020 було складено Акт про припинення роботи магазину ЄВА 1807, згідно якого з 19.03.2020 робота магазину ЄВА №1807, що розташований за адресою: вул.. Кам`янецька, 19А, який знаходиться в орендованому приміщенні припинена, з 19.03.2020 торговельна діяльність в магазині не проводиться. Даний Акт з боку ТОВ „РУШ" підписаний керуючим магазином, з іншого боку - охоронцем ХМ 2728.

Листом №43/03 від 20.03.2020 ТОВ „РУШ" повідомляє ПП „Кейт-К", що у зв`язку з забороною (обмеженням), введеним розпорядженням (рішенням) державних органів влади та органів місцевого самоврядування, з « 19» березня 2020 року магазин «ЄВА», розташований за адресою: Хмельницька обл.. м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 19-А, припинив свою діяльність внаслідок настання форс-мажорної обставини. В листі зазначено, що з « 19» березня 2020 року орендна плата нараховуватися та сплачуватися не буде у зв`язку з неможливістю використання приміщення згідно пункту 6 статті 762 Цивільного кодексу України. Докази відправлення даного листа наявні в матеріалах справи.

28.04.2020 у відповідь на лист №43/03 від 20.03.2020 ПП „КЕЙТ-К" надіслало на адресу ТОВ „РУШ" лист №245/04-20, в якому зазначено, що на період карантину не встановлено заборон щодо здійснення господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі засобами гігієни, тому ТОВ „РУШ" в роботі магазину „ЄВА" не може посилатися на дію форс мажорних обставин. Стосовно твердження ТОВ „РУШ" про те, що з 19.03.2020 суборендна плата не нараховується та не сплачується, ПП „Кейт-К" зазначає, що вирішення питань щодо орендної плати неможливе в односторонньому порядку. Крім того, у листі вказано, що інші магазини „ЄВА", які розташовані в Хмельницькому, в тому числі і в торгівельних центрах, працювали під час карантину. Докази відправлення цього листа адресату долучено до матеріалів справи.

12.05.2020 Дніпропетровською торгово-промисловою палатою було видано Сертифікат №1200-20-0614 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який засвідчує неможливість виконання ТОВ „РУШ" Договору суборенди частини нежитлового приміщення №03-09/Е1807/2018 від 03.09.2018 через форс-мажорні обставини (карантин, встановлений Постановою КМУ, а саме заборона роботи об`єктів господарювання, ака передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення), що діяли у період з 19.03.2020 по 11.05.2020.

В матеріалах справи наявні копії Z-звітів про відновлення роботи магазину „ЄВА" за адресою м. Хмельницький, вул.. Кам`янецька, буд. 19-А від 12.05.2020.

До матеріалів справи відповідачем долучено копії платіжних інструкцій про сплату ТОВ „РУШ" на рахунок ПП „Кейт-К" суборендної плати з березня 2020 року: платіжна інструкція №20611 від 19.03.2020 на суму 221 865,60 грн; платіжна інструкція №114068 від 22.10.2020 на суму 50 098,69 грн; платіжна інструкція №114048 від 22.10.2020 на суму 221 865,60 грн; платіжна інструкція №114631 від 27.10.2020 на суму 221 865,60 грн; платіжна інструкція №114632 від 27.10.2020 на суму 221 865,60 грн; платіжна інструкція №114920 від 29.10.2020 на суму 221 865,60 грн; платіжна інструкція №8564 від 11.12.2020 на суму 221 865,60 грн; платіжна інструкція №8590 від 11.12.2020 на суму 244 052,16 грн.

До матеріалів справи відповідачем долучено копії платіжних доручень про сплату компенсаційного платежу з березня 2020 року: платіжне доручення №12862 від 15.10.2020 на суму 32 736,00 грн; платіжне доручення №12846 від 15.10.2020 на суму 10 912,00 грн; платіжне доручення №7875 від 13.11.2020 на суму 10 912,00 грн; платіжна інструкція №117099 від 16.11.2020 на суму 10 912,00 грн.

До матеріалів справи відповідачем долучено копії платіжних доручень про відшкодування комунальних послуг з березня 2020 року: платіжна інструкція №163566 від 27.03.2020 на суму 9 530,64 грн; платіжна інструкція №163572 від 27.03.2020 на суму 10 998,30 грн; платіжна інструкція №166214 від 24.04.2020 на суму 7 850,70 грн; платіжне доручення №7590 від 01.07.2020 на суму 5 314,00 грн; платіжна інструкція №30000 від 16.07.2020 на суму 7 223,58 грн; платіжне доручення №11655 від 26.08.2020 на суму 5 713,96 грн; платіжне доручення №12659 від 06.10.2020 на суму 7 231,22 грн; платіжне доручення №12672 від 06.10.2020 на суму 8 525,09 грн; платіжна інструкція №122158 від 23.12.2020 на суму 6 332,04 грн; платіжна інструкція №122170 від 23.12.2020 на суму 6 500,78 грн; платіжна інструкція №123692 від 04.01.2021 на суму 1 266,41 грн; платіжна інструкція №123686 від 04.01.2021 на суму 1 300,16 грн; платіжне доручення №8909 від 16.01.2021 на суму 7 763,30 грн.

Листом №1294 від 21.10.2020 ТОВ „РУШ" повідомило ПП „Кейт-К" те, що у зв`язку з тим, що оплата за користування нежитловим приміщенням з 19.03.2020 по 11.05.2020 не нараховується та не оплачується та тим, що орендна плата за березень 2020 року сплачена у повному обсязі, виникла переплата за період з 19.03.2020 по 31.03.2020 у розмірі 93 040,41 грн, яка буде зарахована як частина орендної плати за період з 12.05.2020 по 24.05.2020. Докази відправлення даного листа адресату долучено до матеріалів справи.

26.12.2020 між сторонами укладено акт приймання-передачі (повернення) до договору №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 03.09.2018, згідно якого суборендар передав, а орендар прийняв частину нежитлового приміщення площею 176 м. кв., яке розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 19-А.

Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками.

В матеріалах справи наявний лист ПП „Плаза К" №0-03-21 від 12.03.2021 адресований адвокату Потаповій М.В., в якому у відповідь на адвокатський запит повідомляється, що в період дії карантину та відповідних обмежень, встановлених на території України з 12.03.2020 по 11. 05.2020 в будівлі/приміщенні ТГРК „Либідь Плаза" свою роботу продовжували здійснювати об`єкти торгівлі (магазини) та надання послуг відвідувачам, на діяльність яких не поширювалася заборона та які виявили бажання працювати, серед яких: відділення та пункт поштового сервісу „Нова пошта"; магазин засобів зв`язку та телекомунікацій „Київстар"; аптека „Подорожник"; „Modesto" доставка їжі; фінансові установи „Готівочка" та „Швидко гроші".

В матеріалах справи наявний лист ТОВ „Хмельницький Квартал-5" №1203-2 від 12.03.2021 адресований адвокату Потаповій М.В., в якому у відповідь на адвокатський запит повідомляється, що в період дії карантину та відповідних обмежень, встановлених на території України з 12.03.2020 по 11. 05.2020 в будівлі/приміщенні ТРЦ „Квартал" свою роботу продовжували здійснювати: супермаркет „Таврія В"; магазин „Антикриза"; магазин „Ельфа лабораторія"; магазин товарів для краси та догляду „Єва"; зоомаркет „MasterZoo"; обмін валют „Октава фінанс".

Позивачем до матеріалів справи долучено Договір №01-06/Е1802/2019 суборенди частини нежитлового приміщення від 01.06.2019, укладений між ПП „Кейт-К" та ТОВ „РУШ". Згідно п. 1.1 договору, орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування не житлове приміщення площею 207 кв.м., що розташоване на першому поверсі нежитлової будівлі за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул.. Кам`янецька,17. Додатком 1 до даного договору є План приміщення площею 207 кв.м., за адресою м. Хмельницький, вул.. Кам`янецька,17. В матеріалах справи також наявний Акт приймання передачі від 01.07.2019 до Договору №01-06/Е1802/2019 суборенди частини не житлового приміщення від 01.06.2019, Додатковий договір №1 від 01.04.2020, Додатковий договір №2 від 01.05.2020, в яких передбачено знижки на погашення суборендної плати у зв`язку з карантином.

В матеріалах справи міститься лист ТОВ „РУШ" №1122 від 04.11.2021 адресований ПП „Кейт-К", в якому просять продублювати акти виконаних робіт за Договором № 03-09/Е1807/2018 від 03.09.2018 за період жовтень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року та акт звірки за 4 кв. 2020 року.

16.02.2023 ПП „Кейт-К" надіслало на адресу ТОВ „РУШ" Претензію про погашення заборгованості №403/02-23. Посилаючись на чинне законодавство, відправник просить адресата в термін до 27.02.2023(включно) сплатити існуючу заборгованість, нараховані пеню, втрати від інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості в загальній сумі: 994 199,99 грн.

До претензії було додано: розрахунок пені за Договором №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 03.09.2018, згідно якого сума штрафних санкцій склала 326 108,60 грн; розрахунок втрат від інфляції та 3% річних, згідно якого сума інфляційних втрат склала 207 687,69 грн, сума 3% річних - 46 046,99 грн; рахунки-фактури ; №СФ-0000012 від 02.03.2020 на суму 248 592,24 грн; №СФ-0000012 від 01.04.2020 на суму 246 912,30 грн; №СФ-0000011 від 06.05.2020 на суму 239 061,60; №СФ-0000013 від 11.06.2020 на суму 22 510,00 грн; №СФ-0000032 від 29.12.2020 на суму 22 234,14 грн.

Вищевказані докази та докази відправлення претензії на адресу ТОВ „РУШ" позивачем долучено до матеріалів справи.

28.04.2023 листом №24/04-23 ПП „Плаза К" було надано директору ПП „Кейт-К" схему розташування магазинів орендарів/суборендарів на першому поверсі торгового центру „Либідь Плаза" в період з 01.03.2020 по 01.09.2020. Дана схема долучена до матеріалів справи, з неї вбачається, що один з входів до магазину „ЄВА" розташований з вулиці, два - з коридору торгового центру.

До матеріалів справи долучено знімки екрану з сайту eva.ua стосовно публічної заяви щодо законних підстав роботи лінії магазинів EVA в умовах карантину, яка була оприлюднена в розділі новини за посиланням: https://eva.ua/ua/about/post/zajava-robota-v-umovah-karantinu/; щодо відкриття нового магазину EVA за адресою : м. Хмельницький вул.. Кам`янецька, буд.. 19а.

Відповідачем до матеріалів справи долучено Протокол огляду сторінки ТЦ „Либідь Плаза" в соціальній мережі Facebook від 15.05.2023, поведеного представником відповідача адвокатом Кузьміченко С.В. В даному протоколі зафіксовано, що ТЦ „Либідь Плаза" припиняв роботу у період з 17.03.2020 по 11.05.2020. В підтвердження встановлених фактів до протоколу також додано знімки екрану з досліджуваної сторінки.

Згідно з Довідкою ТОВ „РУШ" №219 від 18.05.2023 в період з 19.03.20250 по 11.05.2020 господарська діяльність в магазині EVA, розміщеному в ТГРК „Либідь Плаза" за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, бул. 19-А, не проводилась, використання об`єкту суборенди було неможливе внаслідок форс-мажорних обставин: карантин, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України, що забороняв роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, торгово-розважальних центрів, торговельного обслуговування населення.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію Постанови ВС КГС від 03.06.2019 у справі №903/432/18, якою встановлено, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності. За таких підстав правила виключної підсудності не поширюються на спір щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування нерухомим майном, пені за несвоєчасну сплату орендної плати за користування нерухомим майном та неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування нерухомим майном після закінчення встановленого договором оренди строку для повернення такого нерухомого майна.

В матеріалах справи наявний лист ТОВ „Хмельницький Квартал-5" №0906-1 від 09.06.2023 адресований директору ПП „Кейт-К", в якому повідомляється, що в період дії карантину та відповідних обмежень, встановлених на території України з 12.03.2020 по 11. 05.2020 в будівлі/приміщенні ТРЦ „Квартал" свою роботу продовжували здійснювати: супермаркет „Таврія В"; магазин „Антикриза"; магазин „Ельфа лабораторія"; магазин товарів для краси та догляду „Єва"; зоомаркет „MasterZoo"; обмін валют „Октава фінанс".\

Також до матеріалів справи долучено План-схему ТРЦ „Квартал" та фотознімки магазинів, що розташовані в ТРЦ „Квартал" та ТЦ „Либідь Плаза". На фотознімках зображені входи у магазини, зокрема з них вбачається, що у магазин „ЄВА" у ТРЦ „Либідь Плаза" є вхід як з вулиці, так і з коридору ТРЦ,

Позивачем надано детальний розрахунок заборгованості по Договору №03-09/Е1807/2018 від 03.09.2018, згідно якого борг становить 414 356,71 грн. Розрахунок підписано директором ПП „Кейт-К" 28.02.2023 та скріплено відтиском печатки. Крім того, долучено детальні розрахунки пені, втрат від інфляції, 3% річних, згідно яких нараховано пені - 332 110,79 грн; інфляційних втрат - 207 350,12 грн; 3% річних - 46 184,00 грн.

В матеріалах справи наявна виписка за контрагентом ТОВ „РУШ" з банківського рахунку АТ „Альфа Банк" та лист АТ „Сенс Банк" №54005-1 від 06.12.2022 про зміну назви АТ „Альфа Банк" на АТ „Сенс Банк".

До матеріалів справи долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.03.2023 щодо товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32007740), місцезнаходженням якого є м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 6.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 11 ЦК України та стаття 174 ГК України).

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2018р. між приватним підприємством "Кейт-К" (Орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "РУШ" (суборендар) укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення №03-09/Е1807/2018, згідно якого Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення площею 176 кв. м. (далі за текстом - "об`єкт суборенди"). (п. 1.1 договору).

У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, що склалися між сторонами, випливають із договору, який за правовою природою є договором оренди та, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.

Так, укладений між сторонами договір оренди є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору оренди.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення площею 176 кв. м., для організації роздрібної торгівлі товарами з перевагою непродовольчого асортименту та надання супутніх послуг. Об`єкт суборенди знаходиться в нежилій будівлі ТГРК "Либідь Плаза" за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 19-А.

Згідно ч.1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно із ч. 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як встановлено, судом строк суборенди за даним договором встановлено з моменту підписання акту приймання - передачі, тобто з 19.10.2018р. по 31.07.2021р. включно.

Частиною 2 статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст.762 ЦК України).

Згідно із ч. 1,4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 2.1 договору розмір суборендної плати в місяць встановлюється за погодженням Сторін та складає: з дати,що наступає після періоду проведення підготовчих робіт згідно п. 2.1.1, суборендна плата становить 201696,00 за один місяць, за весь об`єкт суборенди з розрахунку 1146грн. , т.ч. ПДВ за 1 кв.м. за один місяць.

Як передбачено п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, як вбачається зі змісту договору, сторони погодили у п. 3.3.2 договору, що суборендар зобов`язується, зокрема, своєчасно здійснювати плату за суборенду та інші платежі визначені в договорі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач свої зобов`язання щодо надання Відповідачу нежитлового приміщення в суборенду виконав належним чином, підписавши Акт приймання-передачі від 19.10.2018р. без зауважень та заперечень.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати суборенди за березень - листопад 2020р. не виконав, в результаті чого за останнім рахується заборгованість в сумі 361556,71 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з банку.

Щодо заявлених в позові вимог про стягнення з відповідача 52800,00 грн. комунальних та компенсаційних витрат, нарахованих за період лютий - червень, та грудень 2020р., судом враховується, що згідно п. 2.2 договору плата за суборенду не включає компенсацію за комунальні послуги, плату за експлуатаційні послуги, відшкодування витрат по електроенергії, водопостачанню та водовідведенню. Суборендар компенсує Орендарю понесені ним витрати на експлуатаційні та комунальні послуги на орендованих ним площах з розрахунку 62,00 грн., в т.ч. ПДВ за 1 кв.м. суборендованої площі за один місяць. Компенсація за електроенергію, водопостачання та водовідведення здійснюється в межах їх фактичного використання за даними приладів обліку встановлених в об`єкті суборенди.

28.01.2019р. до договору суборенди сторонами було укладено додатковий договір №1, відповідно до якого п. 1 сторони домовились з 01.02.2019р. по 31.01.2020р. внести зміни до договору №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 03.09.2018р. виклавши п. п. 2.2 та 2.3 договору у новій редакції:

Відповідно до п. 2 додаткової угоди сторони домовились, що суму компенсаційного платежу за період з 01.02.2019р. по 31.10.2019р. суборендар оплачує в строк до 30.11.2019р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача надсилались рахунки-фактури на оплату орендної плати, компенсаційного платежу, відшкодування витрат по електроенергії, відшкодування витрат за телекомунікаційні мереж, а саме: №СФ-0000012 від 02.03.2020р. на суму 248592,24 грн., №СФ-0000012 від 01.04.2020р. на суму 246912,30 грн., №СФ-0000011 від 06.05.2020р. на суму 239061,60 грн., №СФ-0000013 від 11.06.2020р. на суму 22510,00 грн., №СФ-0000032 від 29.12.2020р. на суму 22234,14 грн., що підтверджується описом вкладення до цінного листа та накладною №2900505068155. Дані рахунки на відшкодування витрат по оплату комунальних та експлуатаційних послуг надавались відповідачу нарочно та направлялись повідомленнями на електронні адреси уповноважених представників.

Судом враховується, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором щодо здійснення платежів по відшкодуванню витрат на обслуговування, утримання нежитлового приміщення, переданого в суборенду за період червень -серпень 2020р. оплатив, проте за період лютий - травень та грудень 2020р. оплатив тільки в частині відшкодування витрат по електроенергії, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 52800,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Враховуючи те, що доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати суборендної плати та витрати на комунальні послуги, плати за експлуатаційні послуги матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано.

З зазначеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 414356,71 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення пені, судом враховується наступне.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України, визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач нарахував відповідачу пеню за комунальні послуги, платі за експлуатаційні послуги та по оплаті за суборендну плату в сумі 332110,79 грн за весь період прострочення.

Проте, судом враховується, що частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення суми 332110,79 грн. пені, суд встановив, що пеня підлягає стягненню у розмірі 175505,58 грн. за період з 01.03.2022 по 01.03.2023.

При цьому суд зазначає, згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана стаття кореспондується зі ст.233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц).

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 р., про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому, зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного суду, викладена в постановах від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 р. у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 р. у справі №904/4083/18).

Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18 суд вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена також у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, а також те, що окрім пені позивач нараховує 3% річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем, а також те, що сплата пені у повному обсязі у даному випадку зачіпає майнові інтереси відповідача, суд вважає за можливе застосувати ч.3 ст.551 ЦК України і ч.1 ст.233 ГК України та зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50% і стягнути з відповідача пеню в сумі 87752,79 грн. Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. В позові в частині 244 358,00 грн пені слід відмовити.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача: 46184,00 грн. 3% річних за період з 12.03.2020р. по 31.12.2020р. на суму 10912,00 грн., у розмірі 263,86 грн.; за період з 01.01.2021р. по 28.02.2023р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 707,64 грн., за період з 04.03.2020р. по 18.03.2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 272,79 грн.; за період з 28.04.2020р. по 31.12.2020р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 212,82 грн.; за період з 01.01.2021р. по 28.02.2023р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 707,64 грн.; за період з 04.04.2021р. по 02.12.2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 4419,13 грн.; за період з 03.12.2020р. по 31.12.2020р. на суму 180485,70 грн. у розмірі 429,02 грн.; за період з 01.01.2021р. по 28.02.2023р. на суму 180485,70 грн. у розмірі 11704,37 грн.; за період з 03.07.2020р. по 31.12.2020р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 162,79 грн.; за період з 01.01.2021р. по 28.02.2023р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 707,64 грн.; за період з 05.05.2020р. по 21.10.2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 3091,57 грн.; за період з 22.10.2020р. по 31.12.2020р. на суму 17176,91 грн. у розмірі 999,63 грн.; за період з 01.01.2021р. по 28.02.2023р. на суму 171766,91 грн. у розмірі 11138,97 грн.; за період з 03.07.2020р. по 31.12.2020р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 162,79 грн.; за період з 01.01.2021р. по 28.02.2023р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 707,64 грн.; за період з 04.08.2020р. по 21.10.2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 2546,00 грн.; за період з 21.07.2020р. по 14.10.2020р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 76,92 грн.; за період з 04.07.2020р. по 26.10.2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 2091,36 грн.; за період з 28.08.2020р. по 14.10.2020р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 42,93 грн.; за період з 04.081.2020р. по 26.10.2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 1527,60 грн.; за період з 02.10.2020р. по 14.10.2020р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 11,63 грн.; за період з 04.09.2020р. по 28.10.2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 1000,21 грн.; за період з 06.10.2020р. по 10.12.2020р. на суму 231169,70 грн. у розмірі 1250,59 грн.; за період з 11.12.2020р. по 31.12.2020р. на суму 9304,10 грн. у розмірі 16,02 грн.; за період з 01.01.2021р. по 28.02.2023р. на суму 9304,10 грн. у розмірі 603,36 грн.; за період з 04.11.2020р. по 10.12.2020р. на суму 244052,16 грн. у розмірі 740,16 грн.; за період з 19.01.2021р. по 28.02.2023р. на суму 9152,00 грн. у розмірі 579,96 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 207350,12 грн., інфляційні витрати за період з березень 2020р. по січень 2023р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 5189,18 грн., за період березень 2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 1774,92 грн., за період з травня 2020р. по січень 2023р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 4934,62 грн., за період з квітня 2020р. по листопад 2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 7396,87 грн., за період з грудня 2020р. по січень 2023р. на суму 180485,70 грн. у розмірі 75191,82 грн., за період з липня 2020р. по січень 2023р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 4855,68 грн., за період з травня 2020р. по жовтень 2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 2658,51 грн., за період з листопада 2020р. по січень 2023р. на суму 171766,91 грн. у розмірі 74722,75 грн., за період з липня 2020р. по січень 2023р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 4855,68 грн., за період з червня 2020р. по жовтень 2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 1986,95 грн., за період з серпня 2020р. по вересень 2020р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 32,63 грн., за період з липня 2020р. по жовтень 2020р. на суму 221865,360 грн. у розмірі 1540,14 грн., за період за вересень 2020р. на суму 10912,00 грн. у розмірі 54,56 грн., за період з серпня 2020р. по жовтень 2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 2888,67 грн., за період з вересня 2020р. по жовтень 2020р. на суму 221865,60 грн. у розмірі 3339,08 грн., за період з жовтня 2020р. по листопад 2020р. на суму 231169,70 грн. у розмірі 5346,96 грн., за період з грудня 2020р. по січень 2023р. на суму 9304,10 грн. у розмірі 3876,19 грн., за період за листопад 2020р. на суму 244052,16 грн. у розмірі 3172,68 грн., за період з лютого 2021р. по січень 2023р. на суму 9152,00 грн. у розмірі 3532,26 грн.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно здійснено дані нарахування, відповідно, позовні вимоги позивача в частині стягнення 207350,12 грн. інфляційних втрат та 46184,00 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, заперечення відповідача, щодо сплати суборендної плати за період з 19.03.2020р. по 11.05.2020р. судом до уваги не приймається.

Відповідно пп. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року в редакції зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 215 від 16.03.2020 року, на всій території України було заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності; а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із; застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року зі змінами, внесеними Постановами КМУ № 239 від 25.03.2020; № 241 від 29.03.2020; № 242 від 20.03.2020; № 255 від 02.04.2020; № 262 від 08.04.2020; № 284 від 15.04.2020; № 291 від 22.04.2020; № 313 від 29.04.2020; №343 від 04.05.2020 карантинні заходи було продовжено до 22.05.2020 року, однак протягом всього часу дії карантинних обмежень, відповідно до вказаної постанови, заборона здійснення діяльності не поширювалась на роздрібну торгівлю засобами гігієни за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя, очей та рук) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи приміщення, що знаходилось в суборенді у відповідача, використовувалось ним для розміщення та роботи магазину ЄВА (національна мережа лінії магазинів ЄВА), що вбачається безпосередньо з додатків №1,3 Договору суборенди та не заперечується відповідачем.

Крім того, обставина призупинення роботи ТГРК «Либідь Плаза» саме як комплексу - готельного, розважального та торгівельного не зумовила припинення роботи тих суб`єктів господарювання, що здійснювали діяльність в його складі, яким за наведеною Постановою КМУ діяльність не була заборонена та які виявили бажання провадити діяльність та отримали відповідний доступ до приміщень, що підтверджується листом ПП «Плаза К» № 3/03-21 від 12.03.2021 р.

Відповідач не був позбавлений доступу і можливості здійснювати свою діяльність в суборендованому приміщенні, як вбачається з позиції позивача, яка послідовно, з самого початку дії карантинних обмежень, висловлювалась позивачем в усіх перемовинах та листах, що направлялись на адресу відповідача, зокрема листи № 238/03-20 від 18.03.2020 р., № 245/04-20 від 28.04.2020 р..

Як встановлено у п. 3.4.6 договору суборендар має право встановлювати режим роботи в об`єкті суборенди самостійно.

Враховуючи те, що відповідачу було надана можливість самостійно встановити режим роботи. Отже, самостійно встановити режим роботи від торгівельного комплексу «Либідь Плаза» в якому знаходиться дане приміщення, це фактично ознака того, що даний магазин може працювати автономно від основного торгівельного комплексу, адже якщо приміщення розміщене в середині торгівельного комплексу воно не може працювати довше або працювати раніше ніж весь торгівельний комплекс.

Отже, як встановлено п. 3.4.6 договором для відповідача була передбачена можливість самостійно встановлювати без обмежень будь-який режим своєї роботи.

Відповідно до світлин - фотознімків, що подані позивачем до матеріалів справи, режим роботи магазину ЄВА в приміщенні торгівельного комплексу встановлений з 9.00 до 21.00 год.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи план-схема ТОВ «Либідь Плаза» першого поверху, відповідно до цього плану, а також відповідно до плану, що сторони підписали при укладенні договору, чітко вбачається що приміщення, що приміщення магазину ЄВА має три входи/виходи, один з входів безпосередньо розташований з вулиці.

Отже, відповідач мав повну можливість скористатися окремим входом/виходом, для того щоб здійснювати доступ до приміщення для відвідувачів магазину.

Крім того, як вбачається з світлин-фотознімків, один з входів приміщення виходить до зупинки громадського транспорту по вул. Кам`янецькій. Також на іншому фотознімку бачимо вхід до загальної частини торгівельного комплексу, який має гратовані двері. Крім того, згідно плану - схеми (додаток до договору) та фотознімку, бачимо, що даний вхід висвітлює місце розташування рекламних банерів, вхід до приміщення торговельного комплексу, в якому розміщено поштовий сервіс «Нова пошта». Отже, даний вхід обслуговував два суб`єкти господарювання, а саме - поштовий сервіс «Нова пошта» та магазин «ЄВА», оскільки вони знаходилися в спільному коридорі, оскільки поштовий сервіс «Нова пошта» та магазин «ЄВА» працювала та могли працювати автономно від роботи торгівельного комплексу.

Враховуючи викладене, відповідно до плану - схеми торгівельного комплексу «Либідь Плаза», та також з додатками, які підписані між сторонами договору, магазин «ЄВА» мав можливість автономно здійснювати свою діяльність та мав можливість входу та виходу своїх клієнтів до приміщення автономно від роботи торгівельного комплексу з трьох входів/виходів.

Крім того, на відсутність форс-мажорних обставин магазину «ЄВА» вказує той факт, що на офіційному сайті національної мережі магазину «ЄВА» розміщено заяву прес-служби лінії магазинів «ЄВА» , в якій зазначалося, що магазини працюють.

Таким чином, магазин «ЄВА» мав повну можливість працювати під час карантинних обмежень, проте суборендоване приміщення фактично не використовувалось відповідачем для здійснення торгівельної діяльності не через неможливість доступу до нього, а через небажання проводити цю діяльність з власних міркувань, що не може бути підставою для звільнення від сплати за користування приміщенням.

До того ж, відповідач в той же самий час продовжував здійснювати свою господарську діяльність в ТЦ «КВАРТАЛ» за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 17, в приміщенні, яке він отримав у тимчасове платне користування за договором №01-06/Е1802/2019 суборенди частини нежитлового приміщення від 01.06.2029 року, укладеним між тими ж самими сторонами - позивачем і відповідачем по справі.

Щодо форс-мажорних обставин, судом враховується наступне.

Дніпропетровська Торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України, а саме заборона роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, товариству з обмеженою відповідальністю «РУШ» щодо обов`язку використовувати об`єкт суборенди (частину нежитлового приміщення площею 176 кв.м., що знаходиться в нежилій будівлі ТГРК «Либідь Плаза» за адресою: 29013, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 19-А) за його цільовим призначенням, про що виданий Сертифікат № 1200-20-0614.

Крім того, що Дніпропетровська Торгово-промислова палата засвідчила, що в період з 19 березня 2020 року травня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» не могло використовувати орендоване приміщення через форс-мажорні обставини, за які ТОВ «РУШ» не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Як встановлено у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі N 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі N 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі N 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

В даному випадку судом не вбачається підстав для підтвердження форс-мажорних обставин, адже, ТОВ „РУШ" мало можливість і законні підстави здійснювати свою господарську діяльність, проте не виявило бажання.

Щодо строку позовної давності щодо оплати комунальних та експлуатаційних послуг за лютий 2020р. судом враховується наступне.

Відповідно до п. 2.3 Договору сторони передбачили, що понесені Орендарем витрати по оплаті комунальних та експлуатаційних послуг відшкодовуються Суборендарем на протязі 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання рахунку. Відповідач проти цього не заперечує.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки на відшкодування витрат по оплаті комунальних та експлуатаційних послуг щомісячно надавалися позивачем безпосередньо керівнику магазину, розташованому в суборендованому приміщенні, і, за потреби, дублювалися на електронну адресу уповноважених осіб відповідача, що підтверджується копіями електронних відправлень рахунків відповідачу на електронну адресу.

Як встановлено судом, рахунок-фактура №СФ-0000012 від 02 березня 2020 року, в якому зазначений компенсаційний платіж за лютий 2020 року, був направлений на електронну адресу: igarackevich@eva.dr.ua і отриманий адресатом 05 березня 2020 року, а за договірними умовами він мав бути сплачений до 11 березня 2020 року включно.

Враховуючи те, що рахунок - фактура №СФ-0000012 від 02.03.2020р. мав був сплачений до 11.03.2020р., а перебіг строку позовної давності по даній вимозі розпочався з 12 березня 2020 року, то відповідно до ст. 257 ЦК України, мав закінчитися - 12 березня 2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом щодо оплати комунальних та експлуатаційних послуг за лютий 2020 року - 01 березня 2023 року. Отже, строк позовної давності не пропущено.

Щодо додаткового договору №1 від 28 січня 2019р. до договору №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 01.06.2029 року судом враховується наступне.

Як зазначає позивач у відповіді на відзив спочатку сторонами був підписаний додатковий договір №1 в редакції, копія якого надана відповідачем до відзиву на позов. Але, пізніше ТОВ «РУШ» звернулося до ПП «КЕЙТ-К» з пропозицією переукласти Додатковий договір №1, оскільки відсутність визначеного розміру компенсаційного платежу у підписаній редакції не дозволяє належним чином спланувати витрати товариства на майбутні періоди.

Отже, в ході перемовин між сторонами і погодження взаємоприйнятних умов 28.01.2019р. до договору суборенди сторонами було укладено додатковий договір №1, відповідно до якого п. 1 сторони домовились з 01.02.2019р. по 31.01.2020р. внести зміни до договору №03-09/Е1807/2018 суборенди частини нежитлового приміщення від 03.09.2018р. виклавши п. п. 2.2 та 2.3 договору у новій редакції:

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено,що сторони також домовились і гарантують своє зобов`язання не пізніше 01.01.2020р. переглянути розмір компенсаційного платежу за договором. У разі зміни розміру компенсаційного платежу, його розмір фіксується шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору суборенди.

Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

Як встановлено судом, саме ця редакція Додаткового договору №1 в подальшому виконувалась відповідачем, що підтверджується розрахунком заборгованості по договору та банківськими виписками, з яких вбачається, що відповідач за період з лютого 2019 року по листопад 2019 року сплачував компенсацій платіж із розрахунку 62 грн. за 1 м. кв. суборендованої площі, а 12 листопада 2019 року здійснив доплату компенсаційного платежу за вказаний період до розміру 96 грн. за 1 м. кв. суборендованої площі, як це і було передбачено умовами Додаткового договору №1. Отже, за період грудень 2019 року - січень 2020 року відповідач здійснив оплату компенсаційного платежу із розрахунку 96 грн. за 1 м. кв. суборендованої площі, тобто в повному розмірі, передбаченому умовами Додаткового договору №1.

Отже, відповідачем визнано чинним Додатковий договір №1 в тій редакції, копія якої була долучена позивачем до позовної заяви і після спливу строків, зазначених в ньому, відповідач повернувся до розрахунків, передбачених умовами основного договору.

Таким чином, додатковий договір №1 в редакції, копія якої надана відповідачем до відзиву на позов, не береться судом до уваги при розгляді справи.

Щодо розгляду справи за місцезнаходженням відповідача, судом враховується наступне.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Згідно з частиною 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.

Так, відповідачем у справі №924/241/23 є товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ", яке зареєстровано за адресою: вул. Володимира Антоновича, 6, м. Дніпро.

Положеннями ГПК України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 ГПК України), інстанційна юрисдикція (статті 24-26 ГПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31 ГПК України).

Так, приписами частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Предметом спору по цій позовній заяві, є суборендна плата та інші платежі за користування нерухомим майном, розташованим відповідно до договору у місті Хмельницькому. При цьому адресою місцезнаходження Відповідача є: м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд.6.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Оскільки правила виключної підсудності поширюються на спір щодо стягнення заборгованості зі сплати суборендної плати та інших платежів за користування нерухомим майном, розташованим у місті Хмельницькому, то спір у цій справі має вирішуватися згідно положень частини третьої статті 30 ГПК України.

Аналогічна правова позиція щодо поширення виключної підсудності на спір щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021р. по справі №911/2390/18.

Отже, проаналізувавши Договір суборенди частини нежитлового приміщення від 03.09.2018, відповідно до якого частина нежитлового приміщення, яке є предметом оренди знаходиться на території м. Хмельницький, тобто місцем виконання є м. Хмельницький, суд вважає, що дана справа підсудна Господарському суду Хмельницької області.

Щодо рахунків на оплату платежів, судом враховується наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, рахунки на відшкодування витрат по оплаті комунальних та експлуатаційних послуг щомісячно надавалися безпосередньо керівнику магазину, розташованому в суборендованому приміщенні, і, за потреби, дублювалися на електронну адресу уповноважених осіб відповідача.

Крім того позивач в своїх запереченнях на відзив звертає увагу на те, що останній в черговий раз направив несплачені рахунки відповідачу разом з претензією №403/02-23 від 16.02.2023 року.

Крім того, як зазначає позивач, що кожен рахунок містить 4 пункти, це орендна плата, компенсаційний платіж, відшкодування витрат по електроенергії, відшкодування витрат за телекомікаційні мережі, проте відповідач згідно рахунків, які надсилались позивачем відповідачу сплачено було лише за електроенергію, що нараховується з лічильника.

Отже, як встановлено судом, відповідач отримав дані рахунки на відшкодування витрат по оплаті комунальних та експлуатаційних послуг та суборендної плати.

Щодо надання актів виконаних робіт судом враховується наступне.

Як встановлено судом, відповідно до умов договору компенсаційні платежі та відшкодування на комунальні послуги сплачуються на підставі рахунку, а акт виконаних робіт направляється разом з рахунком та договором не передбачено, що даний акт є підставою для сплати.

Відповідно до статті 73 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона, згідно із статтею 74 Господарського кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ на користь приватного підприємства "КЕЙТ-К" 414356,71 грн заборгованості по сплаті суборендних платежів, 87752,79 грн пені, 207350,12 грн інфляційних втрат, 46184,00 грн 3% річних. В позові в частині стягнення 244358,00 грн. пені слід відмовити.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову - покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "КЕЙТ-К" м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" м. Дніпро про стягнення 1000001,62 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича,6, код 32007740) на користь приватного підприємства "КЕЙТ-К" (29000, м. Хмельницький, вул. Вайсера,12/1, код 38045467) - 414356,71 грн. (чотириста чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят шість гривень 71 коп.) заборгованості по сплаті суборендних платежів, 87752,79 грн. (вісімдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні 79 коп.) пені, 207350,12 грн. (двісті сім тисяч триста п`ятдесят гривень 12 коп.) інфляційних втрат, 46184,00 грн. (сорок шість тисяч сто вісімдесят чотири гривні 59 коп.) 3% річних, 12650,95 грн. (дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 95 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В позові в частині стягнення 244358,00 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.08.2023.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук: 5 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу tgrc.lybid.plaza@gmail.com

3,4,5 - відповідачу https://eva.ua, skuzmich@eva.ua, igarackevich@eva.dr.ua, Lmakogon@eva.ua


Суд	Господарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення	01.08.2023
Оприлюднено	11.08.2023
Номер документу	112719944
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди

Гладій С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 01.08.2023 по справі 924/241/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —924/241/23

Рішення від 01.08.2023

Рішення
від 01.08.2023 по справі 924/241/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ